Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9780/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2020. Зареєстровано: 05.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2020.
Дата набрання законної сили: 30.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		30 квітня 2020 року                               м. Київ                                        № 640/9780/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи - Акціонерного товариства «Одесаобленерго», про визнання протиправною та скасування постанови, 
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просить:
		визнати протиправною Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджену постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики № 154 (z0167-07) від 08.02.2007, № 1384 (z0031-09) від 18.12.2008, № 1338 (z1417-10) від 14.10.2010 та нечинною:
		- для споживачів електричної енергії юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - з моменту втрати чинності 11 червня 2018 року Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28;
		- для побутових споживачів електричної енергії - з моменту втрати чинності 26 червня 2018 року Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджену постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (із внесеними змінами) (далі - Методика) встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 (далі - ПКЕЕН). Тобто, як зазначив позивач, за своєю суттю Методика встановлює механізм розрахунку заходів штрафного характеру до споживачів електричної енергії у випадку порушення ними ПКЕЕ та ПКЕЕН, має додатковий характер по відношенню до ПКЕЕ та ПКЕЕН, а також немає самостійного значення без існування вказаних нормативно-правових актів. Водночас, ПКЕЕ та ПКЕЕН втратили чинність з червня 2018 року, а Методика продовжує застосовуватись до споживачів електричної енергії, у тому числі до позивача. Зокрема, оскарження вказаної Методики позивач пов`язує із проведенням відносно нього перевірки, встановленням порушень та застосування на підставі цього відповідних санкцій.
		Окрім того, позивач подав заяву про зміну підстав позову, в якій посилається на те, що Методика прийнята відповідачем з перевищенням повноважень, оскільки станом на момент її прийняття відповідно до Закону України «Про електроенергетику» це мав робити виключно Кабінет Міністрів України.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		У підготовчому засіданні представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення позивача до суду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019, а справу направлено для продовження розгляду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання.
		У підготовчому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вважає, що оскаржувана Методика прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, яке діяло на момент її прийняття, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Відповідач зазначив, що у зв`язку з прийняттям Закону про ринок змінено (встановлено нові) засади регулювання взаємовідносин між споживачами електричної енергії (фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) з електропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії. На виконання пункту 17 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ринок, 14.03.2018 прийняті нові Правила роздрібного ринку електричної енергії згідно постанови від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), які є аналогічними за метою ПКЕЕ та ПКЕЕН, а саме нормативне врегулювання відносин на роздрібному ринку електричної енергії між його учасниками. Відповідач пояснив, що оскільки оператор є правонаступником постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, то він має право застосувати положення Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ. При цьому, згідно типової форми договору постачання електроенергії є посилання на застосування Методики, а тому її застосування до позивача 12.07.2018 є правомірним.
		Крім того, відповідачем повідомлено про схвалення проекту постанови щодо внесення змін до ПРРЕЕ з метою врегулювання питання щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ.
		Позивач подав відповідь на відзив, в якій викладено свої пояснення та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень відповідача проти позову.
		Представник відповідача скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив, відповідно до яких підтримав свої доводи, викладені у відзиві, та виклав свої аргументи щодо заяви позивача про зміну (доповнення) підстав позову.
		Ухвалою суду від 10.06.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Акціонерне товариство «Одесаобленерго».
		Представник третьої особи подав пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначив, що визнання нечинною Методику до моменту затвердження відповідних змін до ПРРЕЕ в частині регулювання механізму визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ призведе до порушення прав та інтересів не лише АТ «Одесаобленерго», але і всіх інших суб`єктів, які отримали ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Зазначене, на думку представника третьої особи, свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
		У підготовчому засіданні представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
		Здійснивши підготовку справи до судового розгляду ухвалою суду від 03.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Між Акціонерним товариством «Одесаобленерго» та ФОП ОСОБА_1 27.02.2012 укладено договір про постачання електричної енергії № 381. Об`єктом електропостачання визначено базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Позивач є споживачем електричної енергії та взаємовідносини з постачальником врегульовані зазначеним договором, а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).
		Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2018 представниками відповідача здійснено перевірку електрообладнання на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт про порушення №8005811 від 04.07.2018, яким зафіксовані порушення пп.5 п.5.5.5 ПРРЕЕ.
		В подальшому, на підставі акту про порушення №8005811 від 04.07.2018 прийнято рішення про нарахування позивачу вартості не облікованої спожитої електричної енергії на загальну суму 714  489,92 грн. та оформлено протоколом №3 від 12.07.2018.
		Позивач у позовній заяві посилається на те, що обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, розраховано АТ «Одесаобленерго» на підставі положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562. В свою чергу, Методика визначає порядок дій не у випадку порушення діючих ПРРЕЕ, а у випадку порушення Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), які вже втратили чинність.
		Позивач вважає, що Методика мала б втратити чинність саме з моменту втрати чинності ПКЕЕ та ПКЕЕН, а тому застосування вказаної Методики до правовідносин за його участю порушує права та законні інтереси.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» Регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Статтею 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики - діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
		Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
		Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
		Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на момент прийняття Методики) органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці була Національна комісія регулювання електроенергетики України.
		Частиною одинадцятою статті 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		На виконання статті 27 Закону України «Про електроенергетику» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.02.2006 № 122 «Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії», пунктом 2 якої зобов`язано Національну комісію регулювання електроенергетики розробити і затвердити у тримісячний строк методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
		При цьому, пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.
		Окрім того, відповідно до підпункту третього пункту 4 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213 (в редакції, чинній на момент прийняття Методики) встановлено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов`язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції.
		На виконання покладених повноважень, а саме Закону України «Про електроенергетику», Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213 (із змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, НКРЕ прийнято постанову від 04.05.2006 № 562, якою затверджено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
		З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо перевищення відповідачем повноважень при прийнятті оскаржуваної постанови про затвердження Методики, оскільки останній діяв на підставі, у спосіб та у межах наданих законодавством повноважень.
		Відповідно до пункту 1.1 вказаної постанови Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 ( z0417-96 ) (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 №1357 ( 1357-99-п ) (далі - ПКЕЕН).
		Водночас, 11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.
		На виконання пункту 17 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону відповідачем прийнято постанову від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
		При цьому, у зв`язку із запровадженням нових засад регулювання взаємовідносин на роздрібному ринку та набранням чинності постанови від 14.03.2018 №312, втратили чинність ПКЕЕ - 11.06.2018 та ПКЕЕН - 26.06.2018.
		В той час, як пояснив відповідач, основна мета ПРРЕЕ є аналогічною меті ПКЕЕ та ПКЕЕН, а саме нормативне врегулювання відносин на роздрібному ринку електричної енергії між його учасниками. Відповідно до положень частини другої статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, відповідальності учасників ринку за недотримання правил роздрібного ринку та умов договорів, що укладаються на цьому ринку. Оператор системи розподілу є правонаступником постачальника електричної енергії за регульованим тарифом та має право застосовувати положення Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ. Крім того, приписами Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України «Про електроенергетику», діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону. 
		Відповідно до пункту 23 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про електроенергетику».
		Однак, як передбачено пунктом 22 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України «Про електроенергетику», діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.
		Отже, у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» оскаржувана Методика, яка була затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 на виконання вимог Закону України «Про електроенергетику», не була визнана нечинною та підлягала застосуванню.
		При цьому, суд звертає увагу, що у випадку застосування до позивача положень оскаржуваної Методики та не погодження з цим, він не позбавлений права оскаржити в судовому порядку такі дії та/або рішення щодо застосування стосовно нього відповідних санкцій за порушення у сфері електроенергетики.
		Разом з цим, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 18.07.2019 відповідачем прийнято постанову №1525 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
		Відповідно до пункту 3 цієї постанови визнано такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 (із змінами).
		Таким чином, станом на час розгляду справи оскаржувані положення нормативно-правового акту втратили свою чинність, що фактично свідчить про припинення дії останніх та, зокрема, можливість їхнього застосування по відношенню до позивача.
		У той же час, питання щодо нечинності оскаржуваної постанови, у силу постанови відповідача від 18.07.2019 №1525, наразі є вже вирішеним та не потребує повторному визнанню останньої нечинною.
		Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, 
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		 
		 
		Суддя                                                                                                            В.П. Шулежко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...