Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/280/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2020. Зареєстровано: 05.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2020.
Дата набрання законної сили: 05.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/11988/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 травня 2020 року 
		Київ
		справа №802/280/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/11988/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача                                                    Мельник-Томенко Ж.М., 
		суддів -                                                             Жука А.В., 
		                                                                      Мартинюк Н.М.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1  
		на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2016 (головуючий суддя - М.Б. Мультян, судді - В.В. Дончик, П.І. Сало)
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (головуючий суддя - О.О. Сушко, судді - Е.С. Смілянець, І.Г. Залімський)
		у справі № 802/280/16-а
		за позовом ОСОБА_1  
		до Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна поліція України,
		про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, 
		 
		встановив:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ № 230 від 06.11.2015, який виданий начальником Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України генерал-майором міліції Писаренком В.Г. в звільненні його, старшого сержанта міліції ОСОБА_1 . таб. № 10748 з посади міліціонера роти охорони Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України; 
		- поновити його на посаді міліціонера роти охорони Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України з часу його звільнення, а саме: з 06.11.2015;
		- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 20  000 грн. 
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що наказ про звільнення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не дотримано вимог, передбачених трудовим законодавством. Зокрема, позивач зазначає, що його не попереджено про звільнення за два місяці та не запропоновано рівнозначну посаду, як того вимагають положення Кодексу законів про працю України. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2016, залишеною без зміною ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що з огляду на належне попередження позивача про можливість звільнення (у встановлені законом строки), відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги позивача.  
		6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суди не з`ясували чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штатів, та чи додержано ними норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про зміни в організації виробництва і праці, а також про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що не було можливості перевести позивача до органів поліції та чи не користувався він переважним правом на залишення на роботі.  
		Позиція інших учасників справи
		7. У запереченні на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій без - змін. 
		Рух касаційної скарги
		8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		9. Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи 
		10. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України у Вінницькій області, починаючи з 2010 року на посаді міліціонера казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України.
		11. Міністерством внутрішніх справ України 06.11.2015, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», постанов Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів міністерства внутрішніх справ України», від 23.09.2015 №751 «Про ліквідацію територіального органу Міністерства внутрішніх справ» та від 13.10.2015 №834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідацію деяких органів Міністерства внутрішніх справ», прийнято наказ № 1388 «Про організаційно-штатні питання».
		12. В даному наказі вирішено вважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств Міністерства внутрішніх справ України згідно з Переліком змін у штатах Міністерства внутрішніх справ, що додається.
		13. Згідно переліку (витягу) змін у штатах Міністерства внутрішніх справ, доданого до наказу, на Казенному науково-виробничому об`єднанні «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України (м. Вінниця) скорочуються всі посади (скасовується штат).
		14. 06.11.2015 наказом начальника Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України генерала-майора міліції Писаренка В.Г. № 230-к «По особовому складу» згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 звільнено в запас Збройних Сил за пунктом 63 «з» (через скорочення штатів) старшого сержанта міліції ОСОБА_1 . 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
		15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Згідно із частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		17. Пунктом 8 розділу XI Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
		18. Згідно із пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		19. Відповідно до пункту 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		20. Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114) встановлено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
		21. Згідно із підпунктом «з» пункту 64 Положення №114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).
		23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		24. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. І лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення особи за скороченням штатів.
		25. Однак колегія суддів звертає увагу на те, що зазначеними положеннями Закону передбачено гарантії для працівники міліції, які виявили бажання проходити службу безпосередньо в поліції. 
		26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1388 «Про організаційно-штатні питання» скорочено всі посади працівників в Казенному науково-виробничому об`єднанні «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України.
		27. Відповідно до довідки Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2016 ОСОБА_1 щодо прийому в Національну поліцію для подальшого проходження служби не звертався.
		28. Таким чином, оскільки після реорганізації Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України в штатному розкладі вказаної установи були відсутні посади поліцейських, які б могли бути запропоновані позивачу, суди дійшли обґрунтованих висновків, що з 06.11.2015 у відповідача була відсутня можливість подальшого використання на службі старшого сержанта міліції ОСОБА_1 як міліціонера роти охорони Казенного науково-виробничого об`єднання «ФОРТ» Міністерства внутрішніх справ України.
		29. Отже, враховуючи неможливість подальшого використання позивача на службі, суди дійшли правомірних висновків про наявність законних підстав для прийняття спірного в цій справі наказу про звільнення ОСОБА_1 .
		30. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.11.2019 року у справі № 802/279/16-а. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		31. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом. 
		32. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
		33. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		34. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат 
		35. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		36. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		постановив:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі                             № 802/280/16-а залишити без змін. 
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		                                                    
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко 
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...