Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2529/20 : Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2020. Зареєстровано: 06.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2020.
Дата набрання законної сили: 05.05.2020
Номер судового провадження: 21-з/991/12/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2529/20
		Провадження №21-з/991/12/20
		 
		У Х В А Л А
		05 травня 2020 року                                     місто Київ
		 
		Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про продовження строку внесення застави у кримінальному провадженні №42017000000004969.
		Історія провадження
		1.03.04.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду звернув в дохід держави внесену за підозрюваного ОСОБА_2 заставу в розмірі 80000000грн.
		2.29.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (далі  ухвала суду від 29.04.2020) (1)скасовано ухвалу слідчого судді від 03.04.2020, (2)постановлено нову ухвалу, якою звернутов дохід держави суму у розмірі 30000000грн, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_2 ; (3)застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100000000грн; (4)постановлено вважати, що за ОСОБА_2 із суми застави в розмірі 100000000грн, внесено грошові кошти в розмірі 50000000грн; (5)решту суми застави в розмірі 50000000грн протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу в вигляді застави підозрюваний зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
		3.04.05.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про продовження строку внесення застави (далі також  клопотання захисника ОСОБА_3 ).
		Вимоги та доводи клопотання
		4.У клопотанні захисник висловлює прохання продовжити строк внесення застави в розмірі 50000000грн, встановлений ухвалою суду від 29.04.2020, додатково на 60 днів  до 03.07.2020.
		5.В обґрунтування захисник зазначив, що підозрюваний ОСОБА_2 протягом п`ятиденного строку не може виконати згадану ухвалу, тому потребує розстрочення внесення застави, виходячи з таких обставин: (1)сукупна сума грошових коштів, наявних на банківських рахунка, та готівкою є недостатньою для внесення застави; (2)у підозрюваного наявні певні активи, однак у зв`язку з тим, що закон передбачає можливість внесення як застави лише грошових коштів, необхідний додатковий час для продажу цих активів; (3)такий продаж є ускладненим з-за встановлення на всій території держави з 12.03.2020 до 11.05.2020 карантину, ана території містаКиєва  режиму надзвичайної ситуації, внаслідок чого введено обмежувальні заходи; (4)внаслідок впровадження обмежувальних заходів призупинена діяльність приватних компаній та фінансових установ у зв`язку з чим підозрюваний позбавлений можливості отримати позику; (5)період дії карантину та обмежувальних заходів законодавець фактично визнав форс-мажорними обставинами, всі процесуальні кодекси доповнено приписами щодо продовження або зупинення процесуальних строків на період дії карантину.
		Оцінка та мотиви судді-доповідача
		6.Порушуючи перед Судом питання про продовження строку внесення застави, встановленого ухвалою від 29.04.2020, захисник в обґрунтування своєї правової позиціїне посилається на жодну норму КПК (окрім частини1 статті20), якими врегульовано вирішення цього питання та порядок розгляду відповідного клопотання.
		7.За такихобставин суддя-доповідачкерується принципом juranovitcuria («суд знає закони»), за яким незазначення стороною конкретної правової норми не є визначальним під час вирішення судом справи та не звільняє суд від обов`язку застосувати при вирішенні справи належні приписи юридичних норм з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин. Виходячи із цього, на етапі прийняття клопотання суддя-доповідач насамперед має визначити процесуальний порядок, норми якого застосовні для розгляду клопотання про продовження строку внесення застави, та вирішити питання про прийнятність цього клопотання.
		8.Клопотання захисника ОСОБА_3 не може бути кваліфіковане як клопотання про зміну запобіжного заходу, що передбачене статтею 201 КПК, оскільки в цьому клопотанні (1)не міститься прохання про зміну запобіжного заходу на інший чи про скасування або зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною5 статті 194КПК чи про зміну способу їх (цих обов`язків) виконання, а також (2)це клопотання подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, який застосував запобіжний захід, а не безпосередньо до суду першої інстанції для розгляду слідчим суддею, як того вимагає стаття 201 КПК.
		9.Виходячи з (1) суті клопотання захисника ОСОБА_3 , у якому захист порушує питання про відстрочення (продовження строку внесення застави) виконання ухвали суду апеляційної інстанції про застосування запобіжного заходу (у частині внесення застави), постановленої на стадії досудового розслідування за скаргою на ухвалу слідчого судді, та беручи до уваги, що (2)це клопотання подане безпосередньо до суду, який прийняв відповідне рішення (тобто  безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду), вбачається, що ініційоване питання, пов`язане з виконанням судового рішення.
		10.Виконання судових рішень у кримінальному провадженні врегульовано розділомVІІІКПК «Виконання судових рішень» (статті532-540). Спеціальні норми щодо порядку виконання ухвал слідчих суддів про застосування запобіжних заходів містяться в главі18 КПК (статті176-213). Отже, при вирішенні питання щодо виконання ухвали від 29.04.2020 необхідно виходити з приписів, що містяться у вказаних структурних частинах КПК, тобто в главі18 КПК.
		11.Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення (стаття205КПК).
		12.РозділVІІІКПК «Виконання судових рішень» (статті532-540) щодо ухвал слідчих суддів та ухвал суду апеляційної інстанції, які постановлені на стадії досудового розслідування, врегульовує виключно питання набрання ними законної сили (частини1, 5 статті532 КПК), наслідки набрання законної сили судовим рішенням (стаття533 КПК) та порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні (стаття534КПК) тощо.
		13.Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (частина4 статті532КПК).Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частина2 статті534КПК). Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (стаття533КПК).
		14.При цьому процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено КПК (частина5 статті534 КПК).
		15.У порядку виконання судових рішень передбачено вирішення питання щодо відстрочення виконання лише вироків (стаття536, пункт1 частини1 статті537КПК). КПК не встановлює можливості відстрочення виконання ухвал слідчих суддів, в тому числі про застосування запобіжних заходів, чи відстроченнявнесення (продовження строку внесення) застави.
		16.Виходячи з системного тлумачення норм КПК, така позиція законодавця пов`язана із особливостями стадії досудового розслідування (зокрема, обмеженими строками цієї стадії) та специфікою самих ухвал слідчих суддів, в тому числі про застосування запобіжних заходів. Так, запобіжні заходи є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження, метою яких є досягнення дієвості кримінального провадження (частина1,пункт9 частини2 статті131КПК).Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків,а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами1-5 частини1 статті177 КПК (частина1 статті177 КПК). Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина1 статті182КПК).Внесення грошових коштів є невід`ємною складовою запобіжного заходу у вигляді застави. Саме цієї сумою грошових коштів забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного. Без фактичного внесення грошових коштів застава по суті зводиться до особистого зобов`язання, адже не забезпечується можливість застосування кримінально-процесуальної відповідальності в вигляді звернення застави в дохід держави при порушенні її умов. За таких обставин застава втрачає дієвість в розумінні частини1 статті182КПК.
		17.Особливу увагу слід звернути на те, що строк внесення застави у розмірі 50000000грн не встановлювався ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020, такий строк встановлюється виключно КПК, а саме  частиною6 статті182 КПК. В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020 на виконання вимог частини3 статті182 КПК лише роз`яснено зазначене положення КПК. КПК ж не передбачає можливості продовження строків, які встановлені законом.
		18.Таким чином, законодавцем передбачено (1)негайне безумовне виконання ухвал про застосування запобіжних заходів, (2)безумовне виконання ухвал, які набрали законної сили, та (3)не передбачено відстрочення виконання ухвал слідчого судді або суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, відстрочення внесення (продовження строку внесення) застави і такий строк встановлюється виключно законом, а саме  частиною6 статті182 КПК.
		19.Ухвала суду від 29.04.2020 є ухвалою про застосування запобіжного заходу, набрала законної сили,підлягає безумовному виконанню, є остаточною та відстрочення її виконання, у тому числі  продовження строку внесення застави, не передбачено.
		20.На підставі викладеного, суддя-доповідач доходить висновку, що в клопотанні захисник порушив перед Судом питання, яке не може бути предметом судового розгляду та не підлягає вирішенню Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
		21.Приписами КПК не визначено порядок дій судді-доповідача на етапі прийняття клопотання, поданого за межами апеляційного провадження з перегляду судового рішення, в тому числі дій за наслідками встановлення неприйнятності такого звернення до суду.
		22.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу (частин 6 статті9 КПК). Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина5 статті9 КПК).
		23.В ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі Скорик протиУкраїни зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення ЄСПЛ у справі Ashingdanev.TheUnitedKingdom від 28.05.1985, заява №8225/78, §57).
		24.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від звернення до суду з клопотанням про продовження строку внесення застави, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності скарг (звернень до суду) і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, не передбачив можливості відстрочення внесення (продовженнястроку внесення) застави. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на доступ до суду, оскільки процесуальний механізм вирішення за ініціативою сторони захисту питань на стадії досудового розслідування щодо зміни запобіжного заходу, зокрема, у вигляді застави передбачений статтею201КПК. Клопотання ж про зміну запобіжного заходу подається відповідно до вимог статті201 КПК та безпосередньо до суду першої інстанції і розглядається слідчим суддею.
		25.Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності. Відповідно до цього принципу у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду (рішення у справіBrumarescu v. Romania, заява №28342/95, 28.11.1999, §61, 62).
		26.Зазначаючи пронеможливість внесеннязастави захисникфактично ставитьпід сумнівобґрунтованість тазаконність ухваливід 29.04.2020,наводячи відомостіщодо невстановленнясудом суминаявних упідозрюваного готівковихкоштів. За іншого «широкого» тлумачення положень КПК та допущення можливості відстрочення виконання судових рішень про застосування запобіжних заходів це може призвести до недієвості запобіжних заходів та фактично до завуальованого перегляду остаточного судового рішення.
		27.Процесуальними рішеннями є всі рішення суду (частина 1 статті 110 КПК). Всі питання, окрім вирішення обвинувачення по суті, суд вирішує судовим рішенням, яке викладається в формі ухвали (частина2 статті369КПК). Із врахуванням цих норм, суддя-доповідач вирішує питання щодо неприйнятності клопотання захисника ОСОБА_3 шляхом постановлення ухвали.
		28.На стадії досудового розслідування за наслідками неприйнятності процесуального документу суддя-доповідач може його, зокрема, повернути, особі яка подала, або відмови у відкритті провадження. Разом з тим, повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду з того ж питання. Враховуючи, що порушене захисником питання відповідно до вимог КПК не підлягає розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та не може бути предметом судового розгляду, то суддя-доповідач з метою процесуальної економії надає перевагу підставам для відмови у відкритті провадження за клопотанням захисника.
		29.Керуючись статтями7, 9, 205, 532-534 КПК, суддя-доповідач постановив:
		1.Відмовити у відкритті провадження за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про продовження строку внесення застави у кримінальному провадженні №42017000000004969.
		2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала клопотання, разом з клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.
		Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...