Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/2088/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2020. Зареєстровано: 06.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2020.
Дата набрання законної сили: 06.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/61038/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 травня 2020 року 
		Київ
		справа №675/2088/17
		провадження №К/9901/61038/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції  адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про визнання протиправним рішення, стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 3 квітня 2018 року (суддя Король О.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року (судді Совгира Д.І., Бровицький О.А., Курко О.П.), 
		І. Суть спору
		1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» та з врахуванням заяви від 01.11.2017 просив:
		1.1 визнати протиправною та скасувати постанову про поміщення до карцеру строком на 14 діб; визнати протиправними дії щодо обмеження в праві користування глобальною мережею Інтернет під час відбування дисциплінарного стягнення; 
		1.2 визнати протиправним не зарахування строку перебування в ОК №7 протягом 10-13 жовтня 2017 року; 
		1.3 стягнути моральну шкоду в сумі 14  000,00 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не були досліджені фактичні обставини порушення вимог режиму відбування покарання. 
		3. Зазначив також, що адміністрація колонії порушила його право на користування послугами адвоката під час розгляду дисциплінарної справи;  дисциплінарна комісія була неповноважною. Також зауважив, що в установі не дотримуються належні житлово-побутові умови утримання засуджених в дисциплінарних приміщеннях, в тому числі не відповідає нормам температура повітря в камері № 7, а площа хоч і становить 5, 85 кв.м., але відстань між її повздовжніми стінами менша за необхідні 2 м; в штрафних приміщеннях відсутні бачки з питною кип`яченою водою. Крім того, як зазначив позивач, відповідач протиправно обмежив його в можливості користуватися глобальною мережею Інтернет з мотивів відбування дисциплінарного стягнення, а в карцері він насправді відбув 17 діб, оскільки з 10 по 13 жовтня утримувався в ОК №7 без відповідно рішення.
		4. Засуджений ОСОБА_1 вважав, що такими неправомірними діями йому завдано психічну травму та душевні страждання, тобто заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив у14 000 гривень.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи. 
		5. ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)», ознайомлений з вимогами КВК України, КПК України, КК України та нормативно-правових актів, що регламетують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі, що підтверджено розпискою від 20.04.2015, яка є в матеріалах особової справи засудженого №2-К-15.
		6. Рапортом від 09.10.2017 молодший інспектор внутрішньої служби старшина Осьмака Р.П. доповів начальнику Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про неправомірну поведінку засудженого ОСОБА_1 . Зокрема зазначив, що 09.10.2017 приблизно о 14:10 год. ОСОБА_1 під час проведення позапланового обшуку перешкоджав діям адміністрації, висловлюючись в адресу її працівників словами, що принижують людську гідність. На законні вимоги припинити порушення засуджений не реагував, своєю поведінкою негативно впливав на інших засуджених.
		7. Аналогічні обставини було викладено у рапорті сержанта внутрішньої служби Тенюри В.Ю. від 09.10.2017.
		8. Відповідно до рапорта від 12.10.2017 майора внутрішньої служби Хом`яка С.М. , поданого начальнику Державної установи «Замкова виправна колонія (№  58)», ОСОБА_1 порушив вимоги режиму відбування покарання 09.10.2017 о 14:10 год. за обставин, викладених у рапортах, що зазначені вище. Під час бесіди виховного характеру засуджений ОСОБА_1 вину свою не визнав, письмове пояснення за цим фактом надати відмовився, про що було оформлено відповідний акт від 12.10.2017, від підпису якого засуджений теж відмовився. Відповідно до вказаного рапорта, засуджений ОСОБА_1 на заходи виховного та профілактичного характеру не реагує.
		9. Начальник відділення майор внутрішньої служби Хом`як С.М. клопотав перед начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про притягнення засудженого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		10. Засуджений ОСОБА_1 був повідомлений про засідання дисциплінарної комісії, що підтверджено його розпискою.
		11. Суди зазначили, що відсутні будь-які докази, які би свідчили, що засуджений ОСОБА_1 звертався з відповідною заявою до адміністрації Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» щодо його ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження.
		12. У справі встановлено, що станом на 12.10.2017 засуджений ОСОБА_1 , починаючи з 06.01.2015 допустив 24 випадки порушення режиму відбування покарання, натомість заохочення відсутні.
		13. 13.10.2017 відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду питань притягнення до дисциплінарної відповідальності та зміни умов тримання засуджених в межах Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», про що складено протокол № 70.
		14. За цим протоколом, комісія засідала в складі начальника колонії як голови такої комісії та п`яти членів, а до порядку денного було включено, в тому числі, питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 .
		15. Під час засідання дисциплінарної комісії заслухано інформацію начальника відділення СПС сектору для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі майора внутрішньої служби Хом`яка С.М. про матеріали засуджених, в тому числі ОСОБА_1 .
		16. За результатом засідання дисциплінарна комісія вирішила: за вчинення порушення 09.10.2017 о 14 год. 10 хв. у виді нетактовної поведінки до представників адміністрації під час проведення позапланового обшуку, перешкоджання законним діям представників адміністрації, поводження себе грубо та нетактовно - помістити засудженого ОСОБА_1 в карцер строком на 14 діб 
		17. Відповідно до медичного висновку на момент огляду 13.10.2017 засуджений ОСОБА_1 є здоровим, працездатним та може утримуватися в карцері.
		18. Відтак постановою від 13.10.2017 засуджений ОСОБА_1 поміщений в карцер Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» строком на 14 діб без виводу на роботу.
		ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення. 
		19. Ізяславський районний суд Хмельницької області рішенням від 03 квітня 2018  року відмовив у задоволенні позову.
		20. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 31 липня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		21. Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій зазначили, що не встановили порушення порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; постанова про поміщення в карцер від 13.10.2017 прийнята у спосіб та в межах повноважень відповідача, з урахуванням фактичних обставин, які передували накладенню дисциплінарного стягнення, в тому числі рапортів уповноважених працівників закладу виконання покарання, наявних у засудженого заохочень та стягнень, стану його здоров`я.
		22. Зауважили, що покликання позивача щодо обмеження його права на отримання правової допомоги безпідставні, так само як і його доводи про те, що його позбавили можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження. 
		23. З приводу строку відбування покарання, то суди зазначили, що відповідно до наказу начальника Замкової виправної колонії № 58 № 315 від 15.09.2016, у зв`язку із службою необхідністю та суттєвим переповненням сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, засуджений ОСОБА_1 в період з 10.10.2017 по 13.10.2017 був поміщений до камери № 7 для подальшого відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі; під час вказаного періоду не поширювалися обмеження, передбачені чинним законодавством для засуджених, які поміщаються в ПКТ (OK), ДІЗО та карцер установи.
		24. З приводу питної води і доступу до мережі Інтернет суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1118/5 від 27.07.2012 в карцері (одиночній камері) бачок для питної води не передбачений, а для виведення з карцеру засуджених під час відбуття дисциплінарного стягнення для надання доступу до глобальної мережі Інтернет немає жодних правових підстав. 
		25. Інші доводи позивача суди попередніх інстанцій теж відхилили з мотивів їхньої необґрунтованості. 
		V. Касаційне оскарження 
		26. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		27. Зазначив, зокрема, про те, що при розгляді дисциплінарної справи йому не забезпечили можливості скористатися правовою допомогою, що є його конституційним правом. Наголосив, що звертався з відповідним клопотанням до центру надання безоплатної правової допомоги і в матеріалах справи є документальне підтвердження цієї обставини. Але адміністрація установи це проігнорувала, а суди належним чином не дослідили цих обставин. 
		28. Зазначив також, що суди не надали належної правової оцінки його доводам з приводу температурного режиму і площі камери карцеру, умов відбування покарання. Переконує, що відповідач не дотримується встановлених нормативів і порушує права позивача як засудженого. 
		29. У доповненнях до касаційної скарги позивач наголосив, що відповідач не створив умов для реалізації його права на правову допомогу при розгляді дисциплінарної справи, умови утримання не відповідають встановленим вимогам. Вважає, що підстав для поміщення до одиночної камери не було. 
		30. Зазначив, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі (в режимі відеоконференції), хоча позивач про це просив і відповідна ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції перед тим постановив відповідну ухвалу. 
		31. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, просить залишити оскаржені судові рішення без змін. Зазначив, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності порушень, про які зазначив позивач, не було. Позивачу надали можливість отримати правову допомогу та ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження. Наголосив, що до дисциплінарної відповідальності позивача притягнули за неналежну поведінку під час обшуку. Зауважив, що доводи позивача про порушення умов відбування покарання безпідставні.
		32. Щодо участі у судовому засіданні в апеляційному суді зазначив, зо присутнім був його адвокат, водночас ухвали про обов`язкову участь позивача апеляційний суд не постановляв. 
		V. Оцінка Верховного Суду. 
		33. Відповідно до частини першої статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засуджені зобов`язані:
		виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
		виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;
		ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;
		з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
		34. Відповідно до частини другої статті 9 КВК невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
		35. Відповідно до частини першої статті 102 КВК режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
		36. Відповідно до частин п`ятої статті 102 КВК засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
		37. За змістом частини третьої статті 107 КВК засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; <…> виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії;
		38. За змістом частини четвертої статті 107 КВК засудженим забороняється: <…> чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених; <…> вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; 
		39. Відповідно до частини першої статті 132 КВК за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
		40. Відповідно до частини першої статті 134 КВК при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
		41. Відповідно до частини восьмої статті 134 КВК поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов`язки, з визначенням строку тримання.
		42. За частиною одинадцятою статті 134 КВК під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.
		43. Засудженим, на яких накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер або переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова може бути надана лише з дозволу начальника колонії як виняток, з метою виховного впливу або у зв`язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім`ї).
		44. У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення.
		45. Тримання засуджених у карцері одиночне.
		46. Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері).
		47. Відповідно до частини першої статті 135 КВК питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.
		48. За частиною другою статті 135 КВК до складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки.
		49. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 135 КВК особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
		50. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги.
		51. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
		52. Відповідно до частини сьомої статті 135 КВК рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.
		53. Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
		54. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		55. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		56. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		57. У справі встановлено, що підставою для прийняття оскарженої постанови слугувала поведінка і висловлювання позивача щодо працівників адміністрації установи відбування покарання. В обсязі встановлених обставин справи у зіставленні з правовим регулюванням, висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги обставин справи і висновків судів  не спростовують. 
		58. З приводу доводів позивача про те, що суд апеляційної інстанції позбавив його можливості взяти особисту участь у розгляді справи в режимі відео конференції зазначимо, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції був представник позивача - адвокат Курко О.П.; судячи зі змісту протоколу судового засідання від 31.07.2018, останній не заявляв клопотань з приводу необхідності відкласти розгляд справи для того, щоб забезпечити особисту участь позивача. Навпаки, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційний суд їх задовольнити. 
		59. Колегія суддів погоджується, що суд апеляційної інстанцій належним чином не перевірив виконання адміністрацією установи, де позивач відбуває довічне позбавлення волі, виконання вимог ухвали від 14.06.2018, не з`ясував причини, через які позивач не зміг взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Водночас, беручи до уваги, що в судовому засіданні взяв участь представник позивача та зважаючи на позицію останнього у цій справі колегія суддів дійшла висновку, що порушення, на які звернув увагу позивач в касаційній скарзі, у розумінні частини другої статті 350, частини другої статті 351 КАС, не є достатньою підставою для скасування судових рішень. 
		60. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів касаційної скарги і з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що  суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні цих судових рішень, які б слугували підставою для їх скасування.
		61. З урахуванням частини першої статті 350 КАС касаційну скаргу треба залишити без задоволення, судові рішення - без змін. 
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15  січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 3 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року в цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    О. В. Кашпур
		                                                                                                                        С. А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...