Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/18377/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; нотаріату.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2020. Зареєстровано: 06.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2020.
Дата набрання законної сили: 06.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/60349/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 травня 2020 року 
		Київ
		справа №826/18377/16
		провадження №К/9901/60349/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, начальника управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міненка Кирила Вікторовича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Добрівської Н. А., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В., Кучми А. Ю. 
		І. Суть спору
		1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі також ГТУЮ у м. Києві), начальника управління з питань нотаріату ГТУЮ у м. Києві Міненка К. В., у якому просила:
		1.1. визнати незаконними дії ГТУЮ у м. Києві, начальника управління нотаріату ГТУЮ у м. Києві Міненка К. В. щодо відмови у проведенні сертифікації нотаріальної діяльності у зв`язку з відсутністю за адресою: АДРЕСА_1 ;
		1.2. визнати незаконними дії ГТУЮ у м. Києві, начальника управління нотаріату ГТУЮ у м. Києві Міненка К. В. щодо відмови у реєстрації приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 у зв`язку з необхідністю складання нового кваліфікаційного іспиту;
		1.3. зобов`язати ГТУЮ у м. Києві, начальника управління нотаріату ГТУЮ у м. Києві провести сертифікацію робочого місця приватного нотаріуса, і за умови його відповідності вимогам законодавства, видати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності.
		2. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 30 грудня 2009 року вона отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, після чого зареєструвала приватну нотаріальну діяльність і протягом двох років працювала приватним нотаріусом. Однак, після народження дитини змушена була тимчасово припинити приватну нотаріальну діяльність і після прийняття рішення про поновлення приватної нотаріальної діяльності звернулась до ГТУЮ у м. Києві з проханням провести сертифікацію приміщення, однак отримала відмову у проведенні відповідних дій. 
		3. Відповідач позов не визнав, покликаючись на його безпідставність з огляду на відповідність дій і рішень відповідачів вимогам чинного законодавства. Так, представник відповідача вказував на те, що працівники Управління з питань нотаріату ГТУЮ у м. Києві у жовтні та листопаді 2016 року двічі здійснили виїзд за зазначеною позивачем у заяві адресою, однак виявили її відсутність, про що складено відповідні акти.
		Крім того, за твердженням відповідача, якщо особа протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не здійснювала приватну нотаріальну діяльність, не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, їй необхідно до реєстрації приватної нотаріальної діяльності підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 було повідомлено, що для реєстрації приватної нотаріальної діяльності їй необхідно вчинити всі дії, передбачені чинним законодавством.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. ОСОБА_1 30 грудня 2009 року отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8016.
		5. Приватну нотаріальну діяльність по Київському нотаріальному округу зареєстровано 11 березня 2010 року та видано реєстраційне посвідчення № 1088.
		6. 23 березня 2012 року приватну нотаріальну діяльність по Київському нотаріальному округу припинено відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції у м. Києві від 21 березня 2012 року № 503.
		7. 13 вересня 2016 року ОСОБА_1 подала до ГТУЮ у м. Києві заяву з проханням провести сертифікацію приміщення, де планувалося продовжити приватну нотаріальну діяльність.
		8. Не отримавши письмової відповіді, позивач 31 жовтня 2016 року повторно звернулась повторно до ГТУЮ у м. Києві з проханням провести сертифікацію приміщення.
		9. 17 листопада 2016 року позивач отримала лист ГТУЮ у м. Києві 0від 14 листопада 2016 року № 27333/0/11-16 за підписом начальника управління нотаріату Міненка К. В. про відмову у сертифікації робочого місця приватного нотаріуса у зв`язку з тим, що працівниками Управління з питань нотаріату ГТУЮ у м. Києві 11 листопада 2016 року о 10-00 годин здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт про відсутність позивача за вищевказаною адресою, у зв`язку з чим провести сертифікацію робочого місця не було можливості.
		Крім того, в листі зазначено, що статтею 10 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що особа, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Таким чином, позивачу запропоновано до реєстрації приватної нотаріальної діяльності підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту.
		10. Не погоджуючись зазначеною з відмовою, позивач звернулась до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		11. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 квітня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, позов задовольнив частково:
		11.1. визнав незаконними дії ГТУЮ у м. Києві, начальника управління нотаріату ГТУЮ у м. Києві Міненка К. В. щодо відмови у проведенні сертифікації нотаріальної діяльності у зв`язку з відсутністю за адресою: АДРЕСА_1 ; 
		11.2. визнав незаконними дії ГТУЮ у м. Києві, начальника управління нотаріату ГТУЮ у м. Києві Міненка К. В. щодо відмови у реєстрації приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 у зв`язку із необхідністю складання нового кваліфікаційного іспиту;
		11.3. зобов`язав ГТУЮ у м. Києві провести перевірку відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим Законом України «Про нотаріат» умовам і вирішити питання щодо наявності правових підстав для сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса ОСОБА_1 і для видачі їй свідоцтва про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності.
		12. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що оскільки позивач після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю здійснювала нотаріальну діяльність протягом двох років до виходу у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстав для складання нею нового кваліфікаційного іспиту у відповідності із статтею 10 Закону України «Про нотаріат» немає. Крім того, суди зауважили, що відповідач не склав передбачений статтею 25 Закону України «Про нотаріат» акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		13. ГТУЮ у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
		14. У касаційній скарзі зазначений відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про відмову в позові.
		15. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
		16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		17. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		18. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		21. За змістом пункту 1 статті 30 Закону України від 2 вересня 1993 року №  3425-XII «Про нотаріат» (наводиться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон України «Про нотаріат») однією з підстав для припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності.
		22. Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення (частина восьма статті 30-1 Закону України «Про нотаріат»).
		23. Порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності визначений статтею 24 Закону України «Про нотаріат», відповідно до частини першої якої реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі заяви особи, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію про відповідність робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю.
		24. Реєстраційне посвідчення видається Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі, якщо подані документи не відповідають установленим вимогам, а також з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої статті 30 цього Закону (частина п`ята статті 24 Закону України «Про нотаріат»).
		25. Своєю чергою, пунктом 8-1 частини першої статті 30 Закону України «Про нотаріат» обумовлено, що однією з підстав припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		26. Відповідно до статті 25 Закону України «Про нотаріат» робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.
		Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам:
		1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 
		2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність;
		3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення;
		4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 
		5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах;
		6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті. 
		До початку нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі протягом 15 днів з моменту отримання заяви про зміну адреси розташування робочого місця (контори) проводиться перевірка відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам, за результатами якої складається акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса. 
		Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса. 
		Про зміну адреси робочого місця (контори) приватний нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
		27. Відповідно до частини восьмої статті 10 Закону України «Про нотаріат» особа, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
		28. Надаючи оцінку спірним правовідносинам і відповідним висновкам судів крізь призму аргументів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		29. Насамперед слід констатувати правильність висновків судів щодо відсутності підстав для складення позивачем нового кваліфікаційного іспиту, оскільки остання після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю здійснювала нотаріальну діяльність протягом двох років.
		30. При цьому Верховний Суд уважає, що вищенаведені приписи частини восьмої статті 10 Закону України «Про нотаріат» у частині «особа, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю <…>» слід тлумачити саме в тому сенсі, що особа взагалі не здійснювала такої діяльності протягом трьох років від моменту отримання відповідного свідоцтва. 
		31. Надалі суд касаційної інстанції зауважує на тому, що дійсно, за змістом частини третьої статті, відповідач був зобов`язаний скласти або акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса, або акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
		32. Оскільки відповідний акт відповідачем не складено, висновки відповідача про неможливість видачі позивачеві свідоцтва про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності є необґрунтованими та передчасними. 
		VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги
		33. Зважаючи на встановлені судами фактичні обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої й апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
		34. Ухвалені у цій справі судові рішення в частині відмови у задоволенні позову не є предметом касаційного оскарження. 
		35. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення в частині, яка є предметом касаційного перегляду, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		36. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VІI. Судові витрати
		37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі № 826/18377/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		 
		Судді                                                                                                    О. Р. Радишевська
		 
		                                                                                                    С. А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...