Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/20734/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2020. Зареєстровано: 07.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.

Номер судового провадження: 2-7353/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 755/20734/19-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 квітня 2020 року                                Печерський районний суд м. Києва
		суддя Батрин О.В.
		секретар Шевченко Т.В.,
		справа № 755/20734/19-ц
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач: Приватне акціонерне товариство «Експортне кредитне агентство»
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: ОСОБА_2 
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Експортне кредитне агентство», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування наказів, скасування догани, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення суми премії, компенсацію моральної шкоди,
		представника позивача ОСОБА_4 ,
		представники відповідача Вернидубов С.І. ,
		В С Т А Н О В И В :
		У грудні 2019 позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПрАТ «Експортне кредитне агентство» (далі по тексту ПрАТ «ЕКА») та просила:
		- скасувати наказ від 24.10.2019 року № 94 «Про оголошення догани ОСОБА_1» та наказ «Про звільнення начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера ОСОБА_1» № 33 від 05 грудня 2019 року.
		- поновити позивача на посаді начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера.
		- зобов`язати відповідача передбачити в штатному розкладі посаду начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера з посадовим окладом не нижчим, ніж на дату 05 грудня 2019 року.
		- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 05 грудня 2019 року по день ухвалення рішення про поновлення її на роботі.
		- стягнути премію за вересень 2019 року та за жовтень 2019 року в сумі 36 371 грн. 47 коп.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 лютого 2019 року між сторонами укладено безстроковий трудовий договір № 2, відповідно до якого позивач прийнята на посаду головного бухгалтера ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» та є його посадовою особою,. Цей Трудовий договір діє безстроково. З 09 квітня 2019 року позивача переведено на посаду начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера ПрАТ «ЕКА» відповідно до наказу ПрАТ «ЕКА» № 11 від 9 квітня 2019 року. Вказує, що посадові обов`язки позивача, визначені трудовим договором № 2 від 25.02.2019 р., та окремим наказом ПрАТ « ЕКА » не встановлювались. 
		Щодо скасування наказу від 24.10.2019 року № 94 про оголошення догани ОСОБА_1 посилається на те, що догана їй була оголошена за невиконання рішення Правління, за те, що нею не враховані зауваження, проведена неякісна підготовка Звіту за результатами роботи Управління за вересень 2019 року та вказаним наказом позбавлено позивача премії за результатами роботи у вересні 2019 року у зв`язку з неякісною та несвоєчасною підготовкою звіту за вересень 2019 року. З вказаним наказом позивач не погоджується, оскільки його винесено безпідставно, без дотримання встановленої процедури застосування стягнення, з порушенням правил формування розпорядчих документів, без чіткого зазначення підстави та обставин виникнення проступку та без надання оцінки попереднім діям працівника, а також без врахування факту відсутності шкоди для роботодавця.
		Так, згідно з інформацією, наведеною у повідомленні «ЗВІТУВАННЯ», що надійшло на електронну скриньку позивача (ІНФОРМАЦІЯ_3) 08 серпня 2019 року: «плани на поточний місяць та звіти про виконання планів за попередній (звітний) місяць - подаються у перший понеділок кожного поточного місяця...». Першим понеділком в жовтні 2019 року було 07 жовтня 2019 року. Звіт за результатами роботи Управління за вересень 2019 року (жовтень 2019 року) позивач створила 01 жовтня 2019 року, роздрукувала та 02 жовтня 2019 року передала його у паперовому вигляді Голові Правління ОСОБА_2 та члену Правління ПрАТ «ЕКА» ОСОБА_6 , а також плани роботи Управління обліку і звітності на жовтень 2019 року та на четвертий квартал 2019 року. Одночасно, зазначені документи позивач надіслала об 11 год.52 хв. 01 жовтня 2019 року на електронні адреси скриньок ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (ОСОБА_6), які ними отримані та прочитані. 
		Проте, 23 жовтня 2019 року о 14 год.10 хв. позивач отримала від інспектора з кадрів ОСОБА_7 доручення № 2 ОСОБА_2 від 23 жовтня 2019 року, згідно з яким позивачу встановлено строк до 15:00 23.10.2019 р. надати пояснення щодо не подання звіту за результатами роботи за вересень місяць 2019 року в паперовому вигляді. Враховуючи, що позивач ніколи не отримувала від в.о. Голови правління ПрАТ «ЕКА» або від Голови Правління ПрАТ «ЕКА» письмового доручення доопрацювати звіт за результатами роботи Управління за вересень місяць 2019 року у зв`язку з неякісною підготовкою та зауваженнями ОСОБА_9 , вказаний Звіт був направлений голові Правління вчасно просить скасувати наказ про оголошення догани як незаконний та як наслідок стягнути премії за власні кошти та за кошти бюджетного фінансування за вересень 2019 року та недоплачені розміри таких премій за жовтень 2019 року, що разом складає 36 371 грн. 47 коп. Також як на підставу для скасування цього наказу позивач вказує, що звіт не був затверджений наглядовою радою товариства відповідно до Статуту товариства, а тому за поданий нею звіт, вона не несе відповідальності. Крім того, наказ про оголошення догани підписано не уповноваженою особою, оскільки його не обрано на підставі рішення наглядової ради Товариства.
		Щодо скасування наказу про звільнення № 33 від 05 грудня 2019 року позивач зазначає, що відповідно до цього наказу її звільнено з посади за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, відповідно до п. 3 статті 40 КЗпП України. З вказаним наказом позивач не погоджується, оскільки відсутнє судове рішення відповідно до п. 9.11 трудового договору № 2 від 25.02.2019 р., відповідно до якого лише виключно на підставі рішень суду за позовом товариства встановлюється наявність фактів щодо... систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; грубого порушення працівником трудових обов`язків. Крім того, звільнення позивача відбулось з порушенням п. 2 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки позивач є присяжним Дніпровського районного суду м. Києва та під час її звільнення виконувала обов`язки присяжного в суді. При звільненні позивача не отримано у неї пояснення, не взято до уваги попередню роботу в товаристві та відсутність шкоди.
		Позивач зазначає, що підставою для звільнення позивача стали рекомендації (пропозиції) Комісії з проведення службового розслідування, наданих у Акті службового розслідування від 03 грудня 2019 року». Так, ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» на підставі наказу № 82 від 01 жовтня 2019 року було надано доручення щодо проведення перевірки правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку товариства. За результатами такої перевірки ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» складено Звіт, у якому зазначені Висновки та Рекомендації щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку товариства, з яким позивач не погоджується, оскільки вказане товариство не вправі проводити такі перевірки. Крім того, позивачем правильно ведеться бухгалтерський та податковий облік товариства. 
		Моральну шкоду позивач обґрунтовує моральними стражданнями, отриманими внаслідок незаконного звільнення, невиплатою належних позивачу грошових сум, що вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року цивільну справу направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності (т. 1 а.с. 178-179).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2020 року визначено підсудність цивільної справи Печерському районному суді м. Києва (т. 1 а.с. 185-186).
		Ухвалою суду від 29 січня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т. 1 а.с. 192).
		За клопотанням позивача (т. 1 а.с. 195-196) вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 7 квітня 2020 року (т. 2 а.с. 242).
		Заява представника відповідача Вернидубова С.І. із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначення справи до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (т. 2 а.с. 244-245) ухвалою суду від 20 лютого 2020 року залишена без задоволення (т. 3 а.с. 73).
		27 лютого 2020 року від представника відповідача Вернидубова С.І. надійшов відзив на позов (т. 3 а.с. 77-89), відповідно до якого наказ про оголошення догани та звільнення позивача відбулось з дотриманням норм трудового законодавства. У товаристві були виявлені факти неналежного виконання позивачем своїх трудових обов`язків, були створені комісії щодо службового розслідування цих фактів, вчинялись спроби отримати пояснення від позивача, від надання яких позивач відмовилась. Вказує, що позбавлення премій та зменшення їх розміру відбулось на підставі Положення про преміювання працівників, оскільки було виявлено невиконання позивачем своїх трудових обов`язків. Моральна шкоди позивачем не доведена.
		3 березня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (т. 3 а.с. 108-128), відповідно до якої вона підтримує обставини, викладені у позові та зеперчує доводи відповідача щодо законності винесення наказів.
		Ухвалою суду від 7 квітня 2020 року до участі у справі залучено як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору колишнього голову правління ПрАТ «Експортне кредитне агентство» ОСОБА_2 та нинішнього голову правління ПрАТ «Експортне кредитне агентство» ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 138).
		У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги.
		Представник відповідача Вернидубов С.І . позовні вимоги не визнав.
		Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з`явились, надали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, заперечують щодо задоволення позовних вимог, у їх задоволенні просять відмовити.
		Суд у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов висновків.
		Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
		Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).
		Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		Судом встановлено, що відповідно до підпункту 11 пункту 133 Статуту ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 65 голова правління має право вирішувати питання добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, призначати на посади та звільняти з посад працівників товариства.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 866-р ОСОБА_2 призначено виконуючим обов`язки голови правління товариства. 
		25 лютого 2019 року між сторонами позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПрАТ «Експортне кредитне агентство» в особі виконуючого обов`язки голови правління ОСОБА_2 укладено безстроковий трудовий договір № 2, відповідно до якого позивач прийнята на посаду головного бухгалтера ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» та є його посадовою особою, яка правомочна здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин товариства, відповідно до покладених на неї цим трудовим договором обов`язків. Цей трудовий договір діє безстроково (т. 1 а.с. 35-40). 
		Розділом 3 трудового договору № 2 від 25.02.2019 р. визначені обов`язки позивача як головного бухгалтера товариства.
		Відповідно до п. 6. 1 трудового договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим трудовим договором та посадовими обов`язками, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим трудовим договором. Статус неналежного виконання працівником своїх обов`язків має бути встановлений судовим рішенням
		З 09 квітня 2019 року позивача переведено на посаду начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера ПрАТ «ЕКА» відповідно до наказу ПрАТ «ЕКА» № 11 від 9 квітня 2019 року.
		Відповідно до наказу від 24.10.2019 року № 94 позивачу ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання рішення Правління, оскільки нею не враховані зауваження, проведена неякісна підготовка Звіту за результатами роботи Управління за вересень 2019 року та вказаним наказом позбавлено позивача премії за результатами роботи у вересні 2019 року у зв`язку з неякісною та несвоєчасною підготовкою звіту за вересень 2019 року (т. 1 а.с. 26).
		Даних щодо ознайомлення з наказом позивачем суду не надано.
		Підставою для винесення цього наказу в наказі зазначено службову записку ОСОБА_6 , Положення про преміювання працівників за результатами роботи за місяць та протокол № 1 від 26.07.2019 року засідання правління товариства. 
		Зі змісту службової записки ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 101) вбачається, що позивачем в паперовому та електронному вигляді було надано звіт за результатами роботи Управління обліку і звітності за вересень 2019 року для визначення фінансової можливості товариства щодо нарахування та виплати працівникам премії за вересень 2019 року. ОСОБА_6 , будучи членом Правління товариства поставив позивачу як головному бухгалтеру запитання щодо звіту, які було направлено 2 жовтня 2019 року на електронну адресу позивача. Разом з тим, станом на 23 жовтня Звіт ОСОБА_1 та відповіді на його запитання ОСОБА_6 не надано, у зв`язку з чим останній ініціював застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
		Крім того, на відповідні порушення вказано і бухгалтером товариства ОСОБА_11 про те, що аналогічна ситуація мала місце у липні 2019 року, у зв`язку з чим працівники управління не отримали премію (т. 3 а.с. 102).
		З метою перевірки наведених обставин членом Правління товариства ОСОБА_6 в присутності інспектора кадрів ОСОБА_7 , головного юрисконсульта ОСОБА_12 , експерта зі страхування ОСОБА_13 було складено акт, що ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення з приводу неподання письмового Звіту (переробленого із урахуванням зауважень та вимог члена Правління ОСОБА_6) про результати роботи Управління за вересень 2019 року. Проте, позивач від надання письмових пояснень відмовилась (т. 3 а.с. 98).
		Відповідно до листи заступника Голови Правління Товариства ОСОБА_14 про встановлення у товаристві порядку щомісячного та щоквартального планування і звітності, зокрема, плани на поточний місяць та звіти про виконання планів за попередній (звітний) місяць подаються у перший понеділок кожного поточного місяця. Член Правління ОСОБА_6 здійснює координацію Управління обліку і звітності, а також надано службову записку ОСОБА_15 від 24 квітня 2019 року щодо скерування цього листа відповідним адресатам на електронну адресу, серед яких є електронна адреса позивача ІНФОРМАЦІЯ_3, яка нею також зазначається у позові.
		Суду позивачем надані докази щодо відправлення 1 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Звіту Управління обліку і звітності товариства за вересень 2019 року та Плани роботи Управління обліку і звітності на жовтень 2019 року та на четвертий квартал 2019 року (т. 1 а.с. 68-72). Першим понеділком жовтня 2019 року було сьоме число. Таким чином позивач виконала покладені на неї зобов`язання щодо відправки вказаних документів у строк, визначений заступником Голови Правління Товариства ОСОБА_19
		Разом з тим, будь-яких доказів, щодо направлення 2 жовтня 2019 року членом Правління ОСОБА_6 запитань щодо звіту на електронну адресу позивача та самого Звіту, на що вказує ОСОБА_6 у службовій записці (т. 3 а.с. 101), суду не надано.
		Крім того, відповідно до даних електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що ОСОБА_6 прочитано Звіт Управління обліку і звітності товариства за вересень 2019 року та Плани роботи Управління обліку і звітності на жовтень 2019 року та на четвертий квартал 2019 року лише жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 73), що ставить під сумнів його пояснення щодо відправки позивача на доопрацювання Звіту із його запитаннями та його спростовує.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, зазначених у наказі від 24.10.2019 року № 94 про оголошення догани позивачу ОСОБА_1 , а саме: недоведеність невиконання позивачем рішення Правління, не врахування зауважень, неякісної підготовки Звіту за результатами роботи Управління за вересень 2019 року.
		(т. 1 а.с. 26).
		З урахуванням наведеного вказаний наказ підлягає скасуванню як винесений без належних на те підстав.
		При цьому, доводи позивача, що при підписанні спірного наказу порушені норми матеріального права, оскільки члени правління обрані не відповідно до Статуту та Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» від 20 грудня 2016 року, суд відхиляє, виходячи з такого.
		Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» наглядова рада Експортно-кредитного агентства затверджує склад та форми звітності про діяльність Експортно-кредитного агентства.
		Згідно з підпунктом 10 пункту 108 Статуту (т. 2 а.с. 27-45) до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та припинення повноважень голови і членів правління товариства. 
		З часу створення/державної реєстрації відповідача і по даний час наглядову раду у відповідача не утворено, що, зокрема, стверджується поясненнями представника відповідача, зазначеними у відзиві.
		Відповідно до абз. 2 п. 109 Статуту питання, що належать до компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів акціонерів, за винятком випадків, встановлених законом. 
		Аналогічне положення міститься у частині другій статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Відповідно до п. 72 Статуту до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій, що належать державі у статутному капіталі товариства, функції з управління корпоративними правами держави здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління - Мінекономрозвитку.
		Згідно з п. 79 Статуту функції загальних зборів товариства здійснює уповноважений орган управління.
		11.07.2019 року Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1191 ОСОБА_2 було обрано головою правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство».
		Таким чином, накази від 24 жовтня 2019 року № 94 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » підписані головою правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» ОСОБА_2 .
		Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 866-р про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки голови правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 липня 2019 року № 1191 в судовому чи іншому порядку не скасовано.
		Тому, наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», а також оспорюваний наказ про оголошення догани та звільнення позивача з посади підписаний правомочною особою.
		Що стосується позовних вимог про стягнення позбавленої премії на підставі наказу про оголошення догани за вересень та жовтень 2019 року у розмірі 36 371 грн. 47 коп. (т. 1 а.с. 26), то суд дійшов таких висновків.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» премія є додатковою заробітною платою.
		Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. 
		Згідно з п. 4.4 Положення про преміювання працівників за результатами роботи за місяць (т. 1 а.с. 157-158) керівник товариства має право позбавляти працівника премії, зокрема у випадку невиконання завдань і наявність зауважень до якості роботи. 
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про скасування наказу про оголошення догани, то підстав для позбавлення премій позивача як головному бухгалтеру товариства у голови правління за вересень 2019 року відповідно до наказів № 94 від 4 жовтня 2019 року та не включення позивача до списку осіб, які мають право на преміювання відповідно до наказів № 96, 97 «Про преміювання працівників за вересень 2019 року» від 24 жовтня 2020 року (т. 1 а.с. 26, 29, 30) не було.
		При цьому, суд враховує положення п. 1.1 Положення про преміювання працівників за результатами роботи за місяць (т. 1 а.с. 157-158), відповідно до якого преміювання всіх категорій працівників (крім, зазначених в п. 2.4) здійснюється за результатами діяльності роботодавця за місяць. Тобто преміювання працівників за результатами роботи за місяць здійснюється щодо всіх категорій працівників, крім зовнішніх сумісників, тимчасових та сезонних працівників.
		Відповідно до положень п. 3.1 Положення про преміювання працівників за результатами роботи за місяць розмір премії визначається для кожного працівника у відсотках (відповідно до таблиці) до посадового окладу згідно з штатним розкладом.
		З наказів № 96 від 24 жовтня 2019 «Про преміювання працівників за вересень 2019 року» (т. 1 а.с. 30) вбачається, що всі працівникам товариства була нарахована премія у розмірі 20 відсотків від посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу у звітному періоді з урахуванням бюджетного фінансування.
		Відповідно до наказу № 35 від 1 липня 2019 року посадовий окладу ОСОБА_1 з 1 липня 2019 року становить 38 000 грн. (т. 1 а.с. 143).
		Сума 20-ти від посадового окладу позивача становить 7 600 грн. (38 000 х 20% / 100).
		Тому, сума 20-ти відсоткової премії за вересень 2019 року за фактично відпрацьований позивачем час мала скласти 5 428 грн. 57 коп. Розрахунок: (7 600 грн. / 21 (кількість робочих днів у вересні 2019 року) х 15 (кількість відпрацьованих днів у вересні 2019 року) = 5 428 грн. 57 коп.).
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати позивачу премію за вересень 2020 року у 20% відношенні до посадового окладу в розмірі 5 428 грн. 57 коп., оскільки премія у такому розмірі була нарахована всім працівникам товариства та позивачу не була нарахована на підставі наказу про оголошення догани, про скасування якого дійшов суд. 
		Відповідно до наказу ПрАТ «ЕКА» № 97 від 24 жовтня 2019 року «Про преміювання працівників за вересень 2019 року за власні кошти ПрАТ «ЕКА» премія ОСОБА_16 , яка обіймає посаду бухгалтера (найбільш наближеною до посади, яку обіймала позивача), склала 3 300 грн., що в порівнянні з її премією, нарахованою відповідно до наказу № 96 від 24 жовтня 2019 «Про преміювання працівників за вересень 2019 року», становить 30% до її посадового окладу (т. 1 а.с. 162-163). Крім того, з порівняння вказаних наказів № 96 та № 97 від 24 жовтня 2019 року вбачається, що і іншим працівникам товариства була нарахована премія за наказом № 97 в розмірі 30% до їх посадового окладу.
		Сума 30% від посадового окладу позивача становить 11 400 грн. (38 000 х 30% / 100)
		Тому, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати позивачу премію за вересень 2020 року у 30% відповідно до посадового окладу в розмірі 8 142 грн. 90 коп., оскільки премія у такому розмірі за власні кошти була нарахована всім працівникам товариства та позивачу не була нарахована на підставі наказу про оголошення догани, про скасування якого дійшов суд. Розрахунок: (11 400 грн. / 21 (кількість робочих днів у вересні 2019 року) х 15 (кількість відпрацьованих днів у вересні 2019 року) = 8 142 грн. 90 коп.).
		При цьому, як вбачається з наказу № 118 від 25 листопада 2019 року «Про преміювання працівників за жовтень 2019 року» (т. 1 а.с. 32) позивачу була нарахована премія за кошти бюджетного фінансування у розмірі 1 900 грн. та відповідно до наказу № 120 від 26 листопада 2019 року також позивачу нарахована премія у розмірі 1 900 грн. за власні кошти (т. 1 а.с. 33).
		Разом з тим, відповідно до наведених наказів всім іншим працівникам премія за кошти бюджетного фінансування була нарахована у розмірі 20 відсотків від посадового окладу відповідно до наказу № 118 від 25 листопада 2019 року та премія за власні кошти у значно більшому розмірі наказу № 120 від 26 листопада 2019 року.
		Відповідно до п. 4.3 Положення про преміювання працівників за результатами роботи за місяць (т. 1 а.с. 157-158) зменшення розміру премії відповідному працівнику за недоліки в роботі здійснюється за той розрахунковий період, в якому вони були допущені.
		Тому, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність недоліків у роботі позивача у жовтні 2019 року, і такі недоліки у роботі позивача відповідачем не підтверджено, а наказ про оголошення догани підлягає скасуванню, то суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо зменшення нарахування премії позивачу у жовтні 2019 року до 1 900 грн. за наказами № 118 від 25 листопада 2019 року та № 120 від 26 листопада 2019 року, що становить 5% від її посадового окладу та необхідність стягнення недоотриманих премій з відповідача на користь позивача з урахуванням розмірів премій за жовтень 2019 року, нарахованих іншим працівникам з метою недопущення дискримінації працівників товариства.
		Сума 20% премії за жовтень 2019 року за фактично відпрацьований позивачем час мала скласти 7 600 грн. Оскільки позивачу було виплачено премію у розмірі 5%, що становить 1 900 грн., то з відповідача підлягає стягненню премія за жовтень 2019 року у розмірі 5 700 грн.
		Відповідно до наказу № 120 від 26 листопада 2019 року «Про преміювання працівників за жовтень 2019 року» за власні кошти премія бухгалтера ОСОБА_11 склала 10 500 грн., тобто 50% до її посадового окладу (т. 1 а.с. 162-163).
		Відповідно до наказу № 120 від 26 листопада 2019 року «Про преміювання працівників за жовтень 2019 року» за власні кошти премія позивача склала 1 900 грн. або 5% до її посадового окладу.
		Сума 50% премії за жовтень 2019 року за фактично відпрацьований позивачем час мала скласти 19 000 грн. З урахуванням виплаченої премії в розмірі 1 900 грн., з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 17 100 грн. (19 000 грн. - 1 900 грн.).
		Тому, позовні вимоги про стягнення премії за вересень, жовтень 2019 року підлягають задоволенню на суму 36 371 грн. 47 коп. (17 100грн.коп. + 5 700 грн. + 8 142 грн. 90 коп. + 5 428 грн. 57коп.).
		При цьому, вказані розрахунки премії були здійснені позивачем у позовній заяві, які суд перевірив та з якими повністю погоджується. Свої контррозрахунки щодо нарахування премії відповідачем не надано та ці розмірі не спростовані.
		Водночас, суд відхиляє доводи позивача, що позбавлення премії за вересень 2019 року та її недоплата за жовтень 2019 року є порушенням ст. 97 КЗпП України, виходячи з такого.
		Частина 3 статті 97 КЗпП України тільки зобов`язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.
		Частина 4 статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
		Відповідна правова позиці була висловлена Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16.
		Щодо позовних вимог про поновлення позивача на роботі суд дійшов таких висновків. 
		На підставі наказу № 33 від 05 грудня 2019 року позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, до якої раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (т. 1 а.с. 27).
		З наказом про звільнення позивач ознайомлена 5 грудня 2019 року, про що свідчить її підпис в наказі. 
		Винесеному наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, що передував винесенню наказу про звільнення позивача, судом вже надано оцінку.
		З матеріалів справи вбачається, що наказ про звільнення винесено відповідно до рекомендацій (пропозицій) Комісії з проведення службового розслідування, наданих у акті комісії з проведення службового розслідування від 3 грудня 2019 року, а підставою для звільнення позивача відповідачем вказано акт комісії з проведення службового розслідування від 3 листопада 2019 року.
		Проте, ні рекомендацій (пропозицій) Комісії з проведення службового розслідування, ні акту службового розслідування сторонами суду не надано.
		Вказане не дає можливості суду вирішити питання щодо підставності звільнення позивача за п. 3 ст. 40 КЗпП України на підставі рекомендацій (пропозицій) Комісії з проведення службового розслідування та акту службового розслідування, які сторонами суду не надані, а надана пояснювальна записка ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 103-104) не замінює акт службового розслідування.
		Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що наказом № 126 від 28 листопада 2019 року (т. 1 а.с. 138) створено комісію з проведення службового розслідування зі встановлення причин, які привели до помилок, зазначених у Звіті на виконання договору про надання консультаційних послуг № 8/10/08/19 від 1.10.2019 між ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» та ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», складеному 5 листопада 2019 року керівником відділу з надання бухгалтерських послуг ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 98-124).
		У зазначеному Звіті висловлені висновки та рекомендації щодо правильності ведення бухгалтерського обліку в ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», які складені ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» на підставі договору № 8/10/08/10 від 1 жовтня 2019 року, укладеному цими товариствами щодо надання консультаційних послуг (т. 1 а.с. 87-95).
		Тому, враховуючи відсутність у матеріалах справи рекомендацій (пропозицій) Комісії з проведення службового розслідування та акту службового розслідування, суд виходить з того, що відповідачем притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача за порушення ведення бухгалтерського обліку, фінансово-господарської діяльності, які висловлені у висновках та рекомендаціях щодо правильності ведення бухгалтерського обліку в ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», які складені ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» у Звіті на виконання договору про надання консультаційних послуг № 8/10/08/19 від 1.10.2019.
		При цьому, суд відхиляє доводи позивача, що Звіт ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» не є належним доказом у справі щодо перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача (Звіт складений 5 листопада 2019 року, а строк дії договору щодо надання консультаційних послуг № 8/10/08/10 від 1 жовтня 2019 року, діє до 30 жовтня 2019 року відповідно до п. 13 договору (т. 1 а.с. 87-95), оскільки п. 13 договору передбачено,що у разі, коли зобов`язання сторін, що виникли в період цього договору, але не були виконані на момент припинення його дії, продовжують існувати після припинення цього договору до повного виконання таких зобов`язань сторонами, якщо інше не передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору.
		Оскільки правовідносини між цими товариствами виникли з 1 жовтня 2019 року, що стверджується договором про надання консультаційних послуг та наказом від 1 жовтня 2019 року № 82 (т. 1 а.с. 80-81), то складений 5 листопада 2019 року Звіт є чинним.
		Крім того, відповідно до п. 22 Положення про ревізійну комісію приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 65 ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерів та наглядовій раді. Стаття 90 Господарського кодексу регулює питання обліку і звітності господарського товариства.
		Установчими документами ПАТ «Експортно-кредитне агентство» та чинним законодавством не заборонено керівнику товариства для ухвалення оперативних та управлінських рішень здійснити у будь-який законний спосіб проведення перевірки правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку товариства із залученням сторонніх організації і штатних працівників, а також давати розпорядження працівникам товариства в усному чи письмову порядку підготувати необхідні звіти.
		Вказане спростовує доводи позивача, що перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Експортно-кредитне агентство» мають право здійснювати лише ревізійна комісія товариства та органи доходів і зборів.
		Разом з тим, суду надано висновок експертного дослідження та економічної експертизи від 4 лютого 2020 року № 01-20 та 14 лютого 2020 року № 04-20, складених судовим експертом Чердніченко А.П. на підставі заяви позивача ОСОБА_1 з питань, що стосуються висновків, викладених у розділі «Висновки та Рекомендації» Звіту на виконання договору про надання консультаційних послуг № 8/10/08/19 від 1.10.2019 між ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» та ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», складному 5 листопада 2019 року (т. 1 а.с. 223-249, т. 2 а.с. 1-240, т. 3 а.с. 16-65).
		Відповідно до вказаних висновків експертного дослідження та економічної експертизи за організаційно-правовою формою та направленістю економічної діяльності, відсутні підстави вважати ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» суб`єктом контролю, як державного, так і будь-якого іншого виду контролю, відповідно, висновки, що викладені у розділі «Висновки та Рекомендації» Звіту на виконання договору про надання консультаційних послуг № 8/10/08/19 від 1.10.2019 між ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» та ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» не мають ревізійного характеру. Крім того, вказані висновки нормативно, документально та розрахунково не підтверджуються.
		Враховуючи, що суду надано у тому числі висновок економічної експертизи, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України, в експертному висновку детально описано, з чого експерт виходив при складанні висновку про спростування Звіту, складеного ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН», проведені ним дослідження, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові та складений у порядку, визначеному законодавством (на підставі ч. 3 ст. 103 ЦПК України), з`ясування обставин щодо правильності ведення бухгалтерського обліку товариства, перевірки фінансово-господарської діяльності мають значення для справи та для цього необхідні спеціальні знання в економічній сфері, яких не має суд, та без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд враховує як належний та допустимий доказ саме висновки економічного дослідження та економічної експертизи, надані позивачем.
		Висновок економічної експертизи спростовує наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з обставин, зазначених у Висновках та Рекомендацій Звіту, складеного ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» щодо неналежного ведення бухгалтерського та податкового обліку, яке послугувало з урахування наявної догани звільненню позивача. 
		Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів» за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про скасування наказу про оголошення догани, що передував винесенню наказу про звільнення, а також суд дійшов висновку про відсутність складу дисциплінарного проступку за порушення позивачем бухгалтерського та податкового обліку, зазначених у Висновках та Рекомендаціях Звіту на виконання договору про надання консультаційних послуг № 8/10/08/19 від 1.10.2019 між ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН» та ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», складному 5 листопада 2019 року, що виключає таку складову звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України як систематичність невиконання позивачем своїх трудових обов`язків, у зв`язку з чим звільнення позивача є неправомірним. 
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді, оскільки її звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства.
		Крім того, суд враховує, що відповідач 2 грудня 2019 року повідомляв позивача про ознайомлення 3 грудня 2019 року о 16 год. в кабінеті голови комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_14 з актом службового розслідування, яке отримано позивачем о 12 год. 19 хв. (т. 3 а.с. 99). Проте, 3 грудня 2019 року позивач відмовилась надати пояснення щодо службового розслідування (т. 3 а.с. 100).
		Водночас, при розгляді справи відповідачем не доведено, що відповідно до положень ст. 148 КЗпП України при обранні виду стягнення (в даному випадку звільнення позивача з роботи) керівником товариства враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Таких даних не містить наказ про звільнення та не надано суду акт службового розслідування, котрий вказаний як підстава в наказі про звільнення.
		Суд при вирішенні питання про неправомірність наказу про звільнення позивача з роботи враховує і положення п. 9.11 трудового договору № 2 від 25.02.2019р., відповідно до якого виключно на підставі рішень суду за позовом Товариства встановлюється наявність фактів щодо ... систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку...».
		Проте, станом на час звільнення відсутнє рішення суду про встановлення систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на трудовим договором, про що зазначили сторони в судовому засіданні.
		Вказаний пункт трудового договору у встановленому порядку недійсним не визнаний.
		Тому, суд відхиляє доводи відповідача, що позивача звільнено з посади правомірно з підстав, передбачених Кодексом законів про працю (п. 3 ст.40 КзПП), а не на підставі трудового договору, оскільки відповідно до п. 6. 1 трудового договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим трудовим договором та посадовими обов`язками, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим трудовим договором. Статус неналежного виконання працівником своїх обов`язків має бути встановлений судовим рішенням
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи у день звільнення позивач виконувала обов`язки присяжного у Дніпровському районному суді м. Києва, а згідно з положеннями п. 2 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді не допускається. 
		При цьому, позивач 05 грудня 2019 року як нагадування о 8 год. 09 хв. довела до відому відповідача два судових повідомлення про її виклики в статусі присяжного до Дніпровського районного суду м. Києва (т. 1 а.с. 65-67).
		Проте, позивача, не зважаючи на виконання нею 05 грудня 2019 року обов`язків присяжного у суді, було звільнено 05 грудня 2019 року. 
		У зв`язку з цим, суд відхиляє доводи відповідача, що судом не було повідомлено роботодавця про зайнятість позивача як присяжного в суді відповідно до положень ст. 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а інформування позивачем голови правління на електронну пошту про участь в судовому засіданні не може розцінюватися, як виконання встановленого законом порядку письмового повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 3 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		Судом під час розгляду справи з`ясовано, що первинна профспілкова організація в товаристві не створена, у відповідача відсутній профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом, позивач не є членом будь-якої первинної профспілкової організації, тому згода відповідного профспілкового комітету на звільнення позивача з посади не вимагалась. 
		Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому, суд, як і будь-який інший орган з розгляду трудових спорів, не має адміністративних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору. Якщо звільнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу і не змінюючи підстав припинення трудового договору, зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Тому позовні вимоги про скасування наказу про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача поновити позивача на посаду з посадовим окладом не нижчим, ніж на дату 5 грудня 2019 року, задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Враховуючи наведене суд дійшов висновку про виплату позивачу середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		Відповідачем не надано довідки про середньоденну/середньомісячну заробітну плату позивача, розраховану відповідно до наведених положень.
		Позивач для розрахунку середньоденної заробітної плати надала суду довідку про її доходи за період з червня 2019 року по листопад 2019 року (т. 1 а.с. 204). 
		Так, зарплата у листопаді склала 2019 року 37 390,80 грн., у якому з 21 робочих днів позивачем відпрацьовано 11 робочих днів. Решта періоду листопада 2019 року склала чорнобильська відпустка, яка була оплачена в сумі 19 205,09 грн., що стверджується зарплатною відомістю за листопад 2019 року (т. 1 а.с. 162-163). Тому, для розрахунку середньої зарплати за листопад 2019 року береться 18 185,71 грн. (37 390,80 грн. - 19 205,09 грн.), оскільки відпускні для розрахунку середньоденної заробітної плати відповідно до п. 4 Порядку не враховуються.
		Одночасно, зарплата позивача за жовтень 2019 року склала 38 000 грн. і позивач відпрацювала 22 робочих днів за жовтень 2020 року.
		Таким чином, у жовтні-листопаді 2019 року за відпрацьовані дні позивачем отримано 55 576,51 грн. (18 185,71 грн. + 37 390,80 грн. = 55 576,51 грн.) та відпрацьовано 33 робочих дні (22 + 11 =33).
		Тому, середньоденна заробітна плата позивача складає 1 684,14 грн. (55 576,51 грн. / 33 робочих днів).
		Такий розрахунок наведений позивачем у заяві-клопотання щодо питань судових витрат та попереднього розрахунку позовних вимог в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу у періоді після дати звільнення з 5 грудня 2019 року по дату ухвалення судом рішення про поновлення на роботі від 2 квітня 2020 року, з яким суд погоджується. 
		Враховуючи наведене, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 грудня 2019 року по 30 квітня 2020 року становить 168 414 грн. (1 684 грн. 14 коп. х 100 робочих днів).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню, як і поновлення на роботі відповідно до цієї статті. 
		З 30 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року пройшло 23 робочих днів, у зв`язку з чим заробітна плата позивача за один місяць становить 1 684 грн. 14 коп. х 23 робочих днів = 38 735 грн. 22 коп.
		Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Суд, під час судового розгляду встановив незаконність винесення наказів про оголошення догани, на підставі якого позбавлено премії позивача у вересні 2019 року та зменшено її розмір у жовтні 2019 року, проведення звільнення, та дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді, що свідчить про поновлення трудового права позивача за захистом якого було спрямовано звернення до суду. 
		Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода, завдана незаконним притягненням до дисциплінарно відповідально, позбавленням премії, звільненням в розмірі 3 000 грн. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивач під час подання позову була звільнена від сплати судового збору.
		Суд дійшов висновку про стягнення загалом 207 785 грн. 47 коп., що складається з не нарахованих премій у розмірі 36 371 грн. 47 коп., середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 168 414 грн. та 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Тому, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за ці вимоги майнового характеру у розмірі 2 077 грн. 85 коп., що становить 1% від ціни позову та не є меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Крім того, суд дійшов висновку про скасування наказу ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» від 24.10.2019 року № 94 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », поновлення позивача на роботі, тобто про задоволення двох позовних вимог немайнового характеру.
		Оскільки позов ОСОБА_1 було подано до суду у грудні 2019 року, то судовий збір за дві вимоги немайнового характеру повинен був складати 1 536 грн. 80 коп. (768 грн. 40 коп. х 2).
		Враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору, то вказаний судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
		Загалом з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 614 грн. 65 коп. (2 077 грн. 85 коп. + 1 536 грн. 80 коп.).
		Також відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати позивача на оплату проведення економічної експертизи у розмірі 17 000 грн. (2 000 грн. за проведення економічної експертизи, 15 000 грн. за проведення економічного дослідження відповідно до договорів, актів виконаних робіт та квитанцій) (т. 3 а.с. 66-68, т. 2 а.с. 23-26).
		На підставі викладеного та керуючись п. 3 ст. 40, ст. 147-149, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Експортне кредитне агентство», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування наказів, скасування догани, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення суми премії, компенсацію моральної шкоди - задовольнити частково.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство».
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» на користь ОСОБА_1 207 785 грн. 47 коп., що складається з не нарахованих премій у розмірі 36 371 грн. 47 коп., середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 168 414 грн. та 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди середнього заробітку.
		Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 38 735 грн. 22 коп. допустити до негайного виконання.
		У задоволенні позовних вимог про скасування наказу «Про звільнення Начальника управління обліку і звітності - головного бухгалтера ОСОБА_1» № 33 від 05 грудня 2019 року, зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредите агентство» передбачити в штатному розкладі посаду «Начальник управління обліку і звітності - головний бухгалтер» з посадовим окладом не нижчим, ніж на дату 05 грудня 2019 року - відмовити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредите агентство» на користь держави судовий збір у розмірі 3 614 грн. 65 коп., що складається з 2 077 грн. 85 коп. судового збору за вимоги майнового характеру та 1 536 грн. 80 коп. судового збору за вимоги немайнового характеру.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредите агентство» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення дослідження та експертизи в розмірі 17 000 грн.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Експортне кредитне агентство»: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 42644659.
		третя особа 1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 .
		третя особа 2: ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 .
		 
		Суддя                                                                        О.В.Батрин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...