Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/1326/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Приховування злочину.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2020. Зареєстровано: 07.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2020.
Дата набрання законної сили: 09.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/630/26/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220430000286

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа №635/1326/20 Провадження №1-кп/630/26/20 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		06 травня 2020 року м. Люботин  
		Люботинський міський суд Харківської області
		головуючий суддя ОСОБА_1 ,
		 за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченої ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12020220430000286 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чернігівське, Лозівського району, Харківської області, громадянки України, українки, маючої базову загальну середню освіту, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2  яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_2 
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_5 здійснила приховування злочину, тобто заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, за таких обставин.
		ОСОБА_5 08 жовтня 2020 року приблизно о 22 год. знаходилась в приміщенні житлового бараку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час також знаходився її співмешканець ОСОБА_7  та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, які перебували в стані алкогольного сп`яніння. Під час перебування у вказаному приміщенні між чоловіками, на ґрунті спільного вживання спиртних напоїв, виникала сварка, в ході якої, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, користуючись мотивом неприязного відношення до ОСОБА_7 , з метою протиправного заподіяння йому смерті, взяв зі столу кухонний ніж та наніс цим ножем два удари в область грудей ОСОБА_7 , таким чином позбавивши ОСОБА_7 життя.
		Фактично одразу після отримання цих двох поранень ОСОБА_7 , не виходячи з приміщення бараку, помер на місці. Причиною його смерті згідно висновку судово- медичного експерта стало колото різане ушкодження на передній поверхні грудей з проникаючим поранення серця та масивною кровотечею. 
		Далі, особа стосовно якої матеріал виділено в окреме провадження, в той же день, одразу після скоєння вбивства, з метою приховування вчиненого ним особливо тяжкого злочину, вирішив перенести труп ОСОБА_7 до іншого приміщення того ж бараку, про що звернувся за допомогою до ОСОБА_5 , яка, в свою чергу, достовірно знаючи про скоєння особливо тяжкого злочину, а саме вбивства ОСОБА_7 , усвідомлюючи що такі дії приведуть до перешкоджання представникам органів досудового слідства встановлювати істину в кримінальному провадженні, діючи свідомо та умисно, з метою приховування трупа, а тим самим знищивши таким чином реальну картину скоєного вбивства. Після того, як труп постраждалого було перетягнуто до іншого приміщення, де ОСОБА_5 приховуючи сліди особливо тяжкого злочину, накрила тіло покривалом, тим самим сховавши від сторонніх очей. Після цього ОСОБА_5 , яка виявилася мимовільним свідком цього злочину, залишила своє місце мешкання, та в подальшому з метою приховування особливо тяжкого злочину, після її затримання 10 жовтня 2019 року, на протязі кількох днів покривала особу, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, та заявляла під час досудового слідства, що це вона вчинила вбивство ОСОБА_7 , тим самим умисно перешкоджала правоохоронним органам у встановленні істини по справі, та порушувала конституційний принцип невідворотності кримінальної відповідальності за скоєний іншою особою особливо тяжкий злочин 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні вказаного вище злочину, надала пояснення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, щиро розкаялася, зазначила, що свою поведінку засуджує, в подальшому такого не вчинятиме. Не заперечувала фактичні обставини справи, зазначені вище, та підтвердила вчинення інкримінованого їй злочину за вказаних вище обставин, надавши відповідні пояснення. Зазначила, що по закінченню досудового розслідування в повному обсязі ознайомилася з матеріалами кримінального провадження і не оспорює висновки експертизи та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Пояснила, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування будь-яке фізичне або психологічне насильство до неї не застосовувалось. 
		Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши їй положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, на дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції. 
		Суд вважає вину ОСОБА_5 доведеною стороною обвинувачення повністю та, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст. 396 КК України, кваліфікує дії ОСОБА_5 саме за ч.1 ст. 396 КК України, як приховування злочину, тобто заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину. 
		При призначенні обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винної та обставини, що пом`якшують покарання.
		Як особа, ОСОБА_5  раніше судима, але в порядку ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимостей, на обліку в лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, на час затримання працювала неофіційно, за місцем мешкання характеризується негативно, має на утриманні неповнолітнього сина.
		Щире каяття обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, сприяння правоохоронним органам у розкритті іншого особливого тяжкого злочину, що сприяло найшвидшому встановленню істини є обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не вбачає .
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу, а також обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої.
		Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ч.2 ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, та попередження вчинення нових кримінальних злочинів. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, для виправлення ОСОБА_5 , їй необхідно обрати покарання, пов`язане з обмеженням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані її дії. 
		Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення інших злочинів.
		ОСОБА_5  10 жовтня 2019 року затримана працівниками поліції та з 10 жовтня 2019 року перебуває під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». Тому суд застосовує положення ст. 72 КК України, відповідно до якого один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі.
		Відносно обвинуваченої ОСОБА_5  обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 червня 2020 року включно.
		Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст.100,124,128-129,349, 368-371, 373-375, 394 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_5  винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 2 місяці .
		Відповідно до ст. 72 КК України строк відбування покарання рахувати з часу фактичного затримання, тобто з 10 жовтня 2019 року та зарахувати ОСОБА_5 час перебування під вартою 210 днів (30х7=210), тобто 7 місяців позбавлення волі в строк призначеного покарання 1 рік 2 місяці обмеження волі, або 14 місяців (30х14=420 днів) обмеження волі, в наступному співвідношенні: один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі.
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у виді тримання під варто  скасувати, звільнивши ОСОБА_5 з під варти в залі суду, оскільки ОСОБА_5 фактично повністю відбула призначене судом покарання на час ухвалення вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору . 
		Суддя(підпис) ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...