Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/12566/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2020. Зареєстровано: 08.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2020.
Дата набрання законної сили: 27.10.2020
Номер судового провадження: 2/201/849/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		               Справа № 201/12566/19
		Провадження № 2/201/849/2020
		 
		                
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		29 квітня 2020 року м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання - Кисельової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції) про скасування наказу про притягнення дисциплінарної відповідальності у вигляді догани,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до АТ КБ «Приватбанк» про скасування наказу про притягнення дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Національне агентство з питань запобігання корупції (а.с. 2-6 т. 1).
		Ухвалою судді від 12.11.2019р. позовну заяву було залишено без руху і позивачеві був наданий строк для усунення її недоліків (а.с. 6 т. 1).
		Після усунення позивачем недоліків і подання уточненої позовної заяви 15.11.2019р. (а.с. 72-98 т. 1) ухвалою судді від 15.11.2019р. відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 97-98). 
		Ухвалою суду від 18.12.2019р. здійснено перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (а.с. 19 т. 2).
		Ухвалою суду від 23.12.2019р. за клопотанням представника позивача витребувано докази - витребувано від АТ КБ «Приватбанк» завірені належним чином копії трудової книжки ОСОБА_1 , накази про призначення ОСОБА_1 на посаду керівника напрямку «Credit Collection» (а.с. 29-31 т. 2).
		Ухвалою суду від 03.02.2020р. за клопотанням представника позивача витребувано від АТ КБ «Приватбанк» завірені належним чином копії документів: 
		-        наказ, яким затверджено Положення банка про класифікатор інформації;
		-        докази виявлення 16.10.2019 співробітниками Служби безпеки банку в соціальній мережі «Facebook» факту розміщення народним депутатом України ОСОБА_2 , на особистій сторінці публікації, яка містила конфіденційну інформацію AT КБ «Приватбанк», а саме, відповідні роздруківки (або посилання) з соціальної мережі «Facebook» з додатками 1, 2, 3, про яку йдеться у висновку службової перевірки за фактом публікації (к.д. 7324404 ) від 22.10.2019р. № ZAKL-2019/1-7341589;
		-        положення «Про порядок проведення службових перевірок» (к.д. 8768779 ), яким керувався головний спеціаліст з питань внутрішньої безпеки ГО Іваницький В.В., при проведенні службової перевірки 22.10.2019р. № ZAKL-2019/1-7341589;
		-        наказ PR-2016-6770864 (69736841) від 11.08.2016 «Про затвердження положень в сфері збереження конфіденційної інформації» (а.с. 97-100 т. 2).
		20.02.2020р. закрите підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 140 т. 2).
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 2003 року він працює в AT КБ «Приватбанк» на різних посадах, а з 02.04.2012р. - на посаді керівника напрямку «Credit collection», з червня 2019 року очолює комітет Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк».
		06.11.2019р. він довідався, що 05.11.2019р. Головою Правління AT КБ «Приватбанк» Петром Крумханзлом виданий наказ № КТ-БТ- СП -2019-7390857 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани «за порушення дотримання правил та процедур про інформаційну безпеку, а саме: п. 5.5.1.4.6. Порядку про доступ в інформаційні системи, затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.09.2018р. та Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р.». 
		У наказі йдеться про те, що позивач 15.10.2019р. самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_4 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію службової перевірки к.д. 7324404 , чим порушив внутрішні нормативні акти AT КБ «Приватбанк».
		Вказав, що акти, про порушення який йдеться у наказі - як то Порядок про доступ в інформаційні системи, затверджений рішенням Технологічного комітету від 17.09.2018р. та Політика обміну інформацією, затверджена рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р. ніколи не доводилися до відома співробітників AT КБ «Приватбанк», переконаний, що переважна більшість співробітників AT КБ «Приватбанк» не знають, що є такий орган у AT КБ «Приватбанк» як Технологічний комітет.
		Вважав, що наказ прийнято незаконно з порушенням норм трудового права, а викладені у ньому факти не відповідають дійсності. Пояснив, що він не працював на комп`ютері під чужим обліковим записом, не робив жодних фотографій з нього, що підтверджуються складеним співробітником служби безпеки банку протоколом пояснень ОСОБА_4 . Не відповідають дійсності твердження у наказі про те, що дії позивача призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації банку. Не погодився з тим, що він відмовлявся надавати пояснення щодо порушень, адже пояснень від нього не запитували, у наказі відсутні посилання на акт про відмову від їх надання.
		Сам наказ вважав негативним для нього наслідком викриття ним у травні 2019 корупційних діянь голови Правління банку П. Крумханзла і члена правління банку Чернишової Л.П. , які полягають у незаконній передачу останніми прав банку на стягнення заборгованості третім особам на загальну суму 759 000 000 грн., чим завдано банку шкоду у розмірі більш ніж 10 млн. грн., про що внесені відомості до ЄРДР за його заявою, кримінальне провадження №4201900000000140 розслідується Службою безпеки України. Тому твердження відповідача про те, що він 13.05.2019р. направляв стороннім особам листи з файлами, що містили банківську таємницю та конфіденційну інформацію, є насправді повідомленням про корупційний злочин. Саме через це позивача досі не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а в офіційних документах і в оспорюваному наказі не вказано, яку саме банківську таємницю та конфіденційну інформацію розголошено.
		Після повідомлення про корупційні дії відповідачем вчинено низку протиправних дій, направлених на незаконне переслідування і порушення трудових прав, які виражаються у незаконному відсторонення від роботи, відключенні від доступу до електронних систем банку, що унеможливлює виконання трудових обов`язків. Вважав, що такі дії відповідача навмисними перешкодами йому як викривачеві корупції. Тому позивач з огляду на положення ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» як викривач корупції не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. 
		Крім того, зауважив, що Комітетом Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», членом якої він є, відмовлено у притягненні його до дисциплінарної відповідальності, проте відмова визнана відповідачем не обґрунтованою, що не відповідає дійсним обставинам справи і є порушенням ч. 2 ст. 252 КЗпП України.
		На підставі вищенаведеного, позивач просив визнати незаконним і скасувати наказ № КТ-БТ-СП-2019-7390857 Голови Правління AT КБ «Приватбанк» від 05.11.2019р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
		Відповідач позовні вимоги не визнав. 10.12.2019р. від представника відповідача - адвоката Мисник Н.В. (діє на підставі довіреності від 22.08.2019р. - а.с. 166 т. 1) надійшов відзив на позовну заяву разом із доданими доказами (а.с. 111 - 165 т. 1), у якому відповідач повідомив, що жовтні 2019 року співробітниками Служби безпеки банку в соціальній мережі «Facebook» виявлений факт розміщення народним депутатом України ОСОБА_2 публікації, яка містила конфіденційну інформацію банку. З метою перевірки цього факті і встановлення осіб, причетних до витоку конфіденційної інформації, банком проведена службова перевірка, за результатами якої складений висновок службової перевірки від 22.10.2019р., якою встановлено, що керівник напрямку «Credit Collection» ТО банку ОСОБА_1 15.10.2019р. самовільно переглядав дані програмних комплексів банка, що містили конфіденційну інформацію, на незаблокованому службовому ноутбуці заступника керівника Напрямку «Credit Collection» - ОСОБА_4 . 
		Фактично ОСОБА_1 працював на службовому комп`ютері у мережі банку під чужим обліковим записом і зробив фотографію документа, який містив конфіденційну інформацію банка, а саме, висновок службової перевірки від 16.10.2019р. В подальшому цей висновок службової перевірки був опублікований у мережі « Facebook » народним депутатом України ОСОБА_2.
		Зазначив, що відповідно до п.п. 1.2.2, 4.1.22 Положення Банку про класифікатор інформації, розголошена інформація належить до банківської таємниці. Дії ОСОБА_1 є порушенням положень чинного банківського та трудового законодавства, внутрішніх положень банку, а також умов трудового договору, зокрема:
		- Порядку про доступи в інформаційні системи, затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.09.2018р. (п. 5.5.1.4.6. - про зберігання та обробку інформації виключно на банківських носіях і тільки в рамках корпоративної мережі, заборону перенесення даних на зовнішні носії інформації, передачу даних неуповноваженим особам; п. 5.5.1.4.2. - про обов`язок забезпечувати безпеку інформаційних ресурсів, доступ до яких став можливий внаслідок отримання доступу до сервісу вітрин даних);
		- Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р. (п. 5.1.5. - про обов`язок співробітників банку дотримуватися вимог інформаційної безпеки, затверджених у банку);
		- Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Банку, затверджені наказом Голови Правління Банку від 10.05.2019р. (п. 3.1. - про обов`язок виконання нормативних актів та інструкцій банку; п. 3.3. - про сумлінне виконання посадових обов`язків та дотримання дисципліни праці; п. 3.11 - про виконання вимог та інструкцій щодо забезпечення збереження службової, банківської та комерційної таємниці);
		- Положення про Напрямок «Credit Collection» (п. 5.1. - про відповідальність співробітників Напрямку «Credit Collection» за незаконне розголошення банківської та/або комерційної таємниці);
		- трудового договору (пп. 2.1.2., 2.1.6. - про заборону розголошення відомостей, що складають банківську або комерційну таємницю, а також інформацію конфіденційного характеру);
		- посадової інструкції керівника Напрямку «Credit Collection» ГО (п. 2.11.6. -про обов`язок докладати максимум зусиль для збереження банківської та комерційної таємниці; п. 4.1. - про відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, розголошення банківської таємниці; п. 4.5. - про відповідальність за незаконне розголошення банківської та/або комерційної таємниці).
		Від ОСОБА_1 були запитані письмові пояснення щодо факту порушення, але він відмовився їх надавати, що підтверджується актом про відмову надати письмове пояснення від 18.10.2019р.
		Водночас, його заступником ОСОБА_4 17.10.2019р. були надані пояснення, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до витоку конфіденційної інформації та порушення останнім вищезазначених вимог банку щодо поводження з нею. Як випливає з пояснень і встановлено висновком службової перевірки, на момент незаконного фотографування висновку службової перевірки, що містив банківську таємницю та конфіденційну інформацію, у відповідному приміщенні знаходились лише ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , при цьому останній заперечував, що фотографії інформації зроблено ним, відповідно - вказуючи на ОСОБА_1 , як автора фотографій.
		За результатом службової перевірки 05.11.2019р. виданий наказ № КТ-БТ-СП-2019-7390857 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, з яким він відмовився ознайомлюватися, про що складено відповідний акт та довідку.
		Відповідач переконаний, що наказ виданий на підставі і у порядку, передбаченому ст.ст. 147-151 КЗпП України, адже він винесено за результатом виявленого проступку (порушення вимог чинного законодавства, внутрішніх положень банку, умов трудового договору), до винесення наказу ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення, наказ прийнятий уповноваженою особою і наданий ОСОБА_1 під розписку.
		Не погодився з твердженнями позивача про те, що він не був ознайомлений з вимогами локальних актів, порушення яких стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Означені акти не є нормативними, вимоги ст. 57 Конституції України на них не розповсюджуються. У п.п. 2.1.2-2.1.6. трудового договору ОСОБА_1 зобов`язувався не розголошувати інформацію, яка становить комерційну таємницю банку, банківську таємницю, а підписанням трудового договору ознайомився з усіма умовами, зокрема, і з правилами стосовно збереженню інформаційної безпеки банку. Крім того, позивач підписав посадову інструкцію, якою передбачений його обов`язок дотримуватись правил інформаційної безпеки.
		Не визнав підствними доводи позивача про порушення вимог ч. 2 ст. 252 КЗпП України з огляду на відсутність згоди профспілкового органу на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки ця відмова є необґрунтованою, а саме рішення від імені Профспілки підписано самим ОСОБА_1 , як головою комітету Профспілки.
		Не погодився з позицією позивач про те, що він є викривачем корупції у розумінні ч. 2 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначив, що накладення дисциплінарного стягнення мало місце за вчинення порушень, які жодним чином не пов`язані із повідомленням про порушення вимог Закону про корупцію, а стосуються недотримання правил та процедур щодо інформаційної безпеки в банку, а також відсутній причинно-наслідковий зв`язок між притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності і його повідомленнями про вчинення корупційних діянь. Дисциплінарне стягнення було накладено раніше, аніж позивач звернувся із заявою до НАЗК.
		З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Від представника третьої особи - Національного агентства з питань запобігання корупції Богатова Є.Є. (діє на підставі довіреності - а.с. 110 т. 1 зв. бік) 05.12.2019р. на ел.адресу суду, а 11.12.2019р. через канцелярію суду (а.с. 103 - 110, 188-247 т. 1) надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також надані пояснення про те, що дійсно, повідомлення ОСОБА_1 від 22.11.2019р. про можливі порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» посадовими особами AT КБ «ПриватБанк» надійшло до НАЗК з додатками до його заяви. З метою повного, всебічного та об`єктивного вивчення питань, порушених у заяві ОСОБА_1 від 22.11.2019р. НАЗК надіслало запит про надання документів до AT КБ «ПриватБанк» від 03.12.2019р. № 20-27/82824/19, на який до цього часу відповіді не отримано.
		20.02.2020р. судом було закрите підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 13.03.2020р., але судове засідання 13.03.2020р. не відбулося у зв`язку із перебуванням говорючого по справі судді у відпустці (а.с. 140, 144 т. 2), у зв`язку із чим судове засідання по справі було призначене на 10.04.20.20р., потім відкладене на 29.04.2020р. 
		В судові засідання, призначені на 10.04.20.20р. і на 29.04.2020р. представник позивача - адвокат Піщенков К.К. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 30.05.2019р. і ордеру від 03.12.2019р. - а.с. 173 - 175 т. 1) 07.04.2020р., 28.04.2020р. і 29.04.2020р. надавав клопотання про розгляд справи по суті без його участі і без участі позивача у зв`язку із запровадженням поставною Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. карантину та необхідністю дотримуватися режиму самоізоляції (а.с. 149, 167, 169 т. 2), у яких наполягав на задоволенні позовних вимог, оскільки всі докази по справі надані, а відкладення розгляду справи є затягуванням розгляду справи, що призводить до тривалого порушення трудових прав позивача, спричиненню моральних страждань, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових відносин. Просив розглянути справу по суті, не зважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Зазначив, що, відносно нього чиниться тиск з боку AT КБ «Приватбанк», відносно нього винесений ще один наказ про догану, який йому не наданий.
		Представники відповідача в судове засідання, призначене на 10.04.20.20р. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи (а.с. 146, 159 т. 2). Від адвоката Мисник Н.В. (діє на підставі довіреності від 22.08.2019р. - а.с. 101 т. 1) і адвоката Баранова В.С. (діє на підставі довіреності від 25.10.2019р. - а.с. 165 т. 2) 09.04.20.20р. надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із неможливістю явки через запровадження карантину поставною Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. (з подальшими змінами постановою від 16.03.2020р. № 215), обмеження доступу відвідувачів до приміщення суду наказом від 18.03.2020р. № 48-з та заборону в`їзду транзитного транспорту до м. Дніпра рішенням спеціальної комісії з ліквідації надзвичайної ситуації Дніпровської міської ради від 07.04.2020р. (а.с. 150 - 158 т. 2), у зв`язку із чим судове засідання було відкладене на 29.04.2020р. (а.с. 160 т. 2).
		Представники відповідача в судове засідання, призначене на 29.04.2020р. також не з`явився, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи (а.с. 166 т. 2). Від адвоката Баранов В.С. 27.04.2020р. (за два дні до судового засідання) було надане клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із неможливістю явки через запровадження карантину поставною Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. та його продовженням постановами від 25.03.2020р., від 22.04.2020р. - до 24.04.2020р. і до 11.05.2020р. - відповідно, обмеженням доступу відвідувачів до приміщення суду наказом від 18.03.2020р. № 48-з та необхідністю підготовки заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Суд, розглядаючи указані клопотання представників відповідача, дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, виходячи з такого. Суд враховує, що 20.02.2020р. судом закрите підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті, у зв`язку із чим відповідачеві тричі повідомлявся у т.ч. судовими повістками про виклик в судові засідання (а.с. 141, 145, 161 т. 2), що залишено відповідачем поза увагою при поданні заяв про відкладення розгляду справи на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України. При цьому, саме представники відповідача неодноразово заявлялися клопотання про перехід до розгляду справи у поряду загального позовного провадження (а.с. 11-12, 15- 16 т. 2), і хвалою суду від 18.12.2019р. здійснено перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (а.с. 19 т. 2). Підготовчі засідання у справі були призначені на 10.12.2019р., 18.12.2019р., 24.01.2019р., 20.01.2020р., 23.12.2019р., 24.01.2020р. і 05.02.2020р., під час яких розглядалося ряд клопотань, у т.ч. про витребування доказів, які суду були надані. Жодних клопотань від сторін про надання додаткових доказів в судовому засідання, які з поважних причин не були надані у підготовчому - не надійшло.
		Наказом №48-з «Про впровадження додаткових протиепідемічних заходів на час карантину в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська» від 18.03.2020р., на який посилається відповідач і який розміщений на офіційному сайті суду, з метою запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на період дії карантину (з 19.03.2020р. до 03.04.2020р. включно) був обмежений доступу відвідувачів до приміщення суду осіб, але не доступ до правосуддя. Зокрема, було роз`яснено порядок і можливість надавати заяви і клопотання засобами електронного та поштового зв`язку; у день судового розгляду учасники справи, які прибули до суду, мали знаходитись біля будівлі суду зовні та у визначений час розгляду справи повідомити секретаря судового засідання засобами телефонного зв`язку за номером телефону, що зазначений у повідомленні, розміщеному при вході в приміщення суду, про свою явку та очікувати відповідного запрошення до зали судового засідання.
		При цьому, відповідач мав можливість скористатися, передбаченим ст. 212 ЦПК України правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції протягом усього часу розгляду справи, у т.ч. числі й до запровадження змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020р., проте клопотання про намір ним скористатися з використанням власних технічних засобів направив за два дні до судового засідання.
		Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 
		З урахуванням повторної неявки представників відповідача в судове засідання щодо розгляду справи по суті, за відсутності передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на те, що відповідач скористався правом на надання відзиву, що виключає сукупність підстав, передбачених ст. 280 ЦПК України для винесення заочного рішення, суд розглядає справу у порядку загального позовного провадження з винесенням судового рішення на загальних підставах.
		Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши позиції сторін та докази у справі, встановив такі обставини справи та відповідні ним правовідносини.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
		Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
		Встановлено, що з 08.10.2002р. позивач ОСОБА_1 працює у АТ КБ «ПриватБанк» на різних посадах, що підтверджується відповідними наказами (а.с. 67 - 74 т. 2), а з 29.03.2012р. призначений на посаду керівника напрямку «Credit collection», що підтверджено витягом з наказу № СП-2012-6636944 від 29.03.2012р. «Про перепідпорядкування напрямку «Credit collection» лінійно голові Правління ПриватБанку» (а.с. 75 т. 2).
		Згідно з витягом з наказу № СП -2018-6756573 від 02.05.2018р. «Про зміну штатного розкладу у зв`язку з приведенням посад у відповідність національному класифікатору» П.Крумханзла - затверджено зміни у штатний розклад і назву посади ОСОБА_1 змінено на - керівник напрямку з юридичної роботи, підрозділ - напрямок « Credit collection»/Управління ризиками/Головний офіс ПриватБанку (а.с. 76 т. 2).
		Позивач вказує, що 06.11.2019р. він дізнався про те, що 05.11.2019р. його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		Як видно з матеріалів справи, наказом Голови Правління AT КБ «ПриватБанк» Крумханзл Петром від 05.11.2019р. № КТ-БТ-СП-2019-7390857 «Про винесення дисциплінарних стягнень» оголошена догана керівнику напрямку «Credit collection» ОСОБА_1 за те, що він 15.10.2019р. самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_4 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ), чим порушив п. 5.5.1.4.6. Порядку про доступ в інформаційні системи, затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.09.2018р. та Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р. (а.с. 7-8 т. 1).
		Зі змісту наказу видно, що дисциплінарне стягнення винесене за результатами проведеної службової перевірки за фактом публікацій у « Facеbook » матеріалів висновку службової перевірки щодо зловживань службовим становищем керівником проекту (працівником банку), якою встановлено, що керівник напрямку «Credit Collection» ГО ОСОБА_1 15.10.2019р. самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_4 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ), чим грубо порушив вимоги Порядку про доступи в інформаційні системи, затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.09.2018р. (п. 5.5.1.4.6. Зберігання та обробка інформації, отриманої з вітрин даних, повинні здійснюватися виключно на банківських носіях інформації і використовуватися тільки в рамках корпоративної мережі. Забороняється перенесення даних на зовнішні носії інформації, передача даних не уповноваженим особам поштою, Skype aбo іншими засобами комунікацій і передачі даних) та Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р.
		Враховуючи, що:
		- від порушника було запрошено письмові пояснення щодо факту порушення, які він відмовився надавати;
		- про причетність до витоку конфіденційної інформації ОСОБА_1 , а отже, невиконання керівниками напрямку "Credit collection " своїх прямих професійних обов`язків та ігнорування важливості поводитися з чутливою інформацією банку, як цього вимагають внутрішні положення про інформаційну безпеку, правила внутрішнього трудового розпорядку та положення про структурний підрозділ, свідчать також пояснення заступника керівника напрямку «Credit Collection» - керівника Департаменту «Prime Collcection» ГО ОСОБА_4 
		-        дії ОСОБА_1 призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації Банку;
		-        аналогічні факти, пов`язані з витоком конфіденційної інформації мали місце і раніше (а саме у травні 2019, що стосувалося передачі такої інформації ОСОБА_2 ) та підтверджувалися висновками перевірок, проведення згідно з чинними процедурами банку;
		-        раніше підрозділом СБ ГО підтверджено факт передачі стороннім особам конфіденційної інформації керівником напрямку «Credit collection» ГО ОСОБА_1 (к.д. 6976125 ). Згідно матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 , діючи умисно, 13.05.2019р. зі своєї корпоративної електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_11 направив листи сторонній особі з файлами, які містили банківську темницю та конфіденційну інформацію;
		- наведене свідчить про черговий факт винного грубого порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, що в розумінні ст. 147 КЗпП України є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
		У наказі зазначено, що відмова виборного органу Первинної профспілкової організації співробітників AT КБ «ПриватБанк» від 31.10.2019р. на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , який є членом (керівником) виборного профспілкового органу, не містить правового обґрунтування.
		Як видно з долучених до відзиву відповідачем матеріалів, керівником напрямку «Служба безпеки» ГО Болотіним С.Г. 22.10.2019р. затверджений висновок № ZAKI-2019/1-7341589 матеріалів службової перевірки за фактом публікації у « Facebook » матеріалів висновку службової перевірки, складений у м. Києві по вул. М.Грушевського, буд. 1Д (к .д. 7324404) (а.с. 152 - 155 т. 1).
		Службова перевірка проведена головним спеціалістом з питань внутрішньої безпеки ГО Іваницьким В.В., на підставі Положення «Про порядок проведення службових перевірок» (к.д. 8768779 ), на підставі усної вказівки керівника Напрямку «Служба Безпеки» ГО Болотіна С . Г., за фактом публікацій у « Facebook » висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ), в ході, якої встановлено:
		16.10.2019р. співробітниками СБ ГО проведено службову перевірку за фактом зловживань службовим становищем керівником проекту по зовнішнім і внутрішнім комунікацій ГО ОСОБА_11  (к.д.  7324404 ). Висновок службової перевірки затверджено 16.10.2019р. першим заступником керівника Напрямку - керівником Департаменту внутрішньої безпеки та взаємодії з правоохоронними органами - Уповноваженим з реалізації антикорупційної програми ГО Ступаком А.Н. 
		16.10.2019р. співробітниками СБ в соціальній мережі «Facebook» виявлено факт розміщення 16.10.2019р. о 17.03 год. народним депутатом України ОСОБА_2 на особистій сторінці « Facebook » фото зазначеного вище висновку службової перевірки з негативним коментарем на адресу керівництва ПриватБанку. Додаток 1, 2, 3 (а.с. 129 - 131 т. 2).
		Проведеним співробітниками СБ ГО аналізом виставлених в « Facebook » фото, а також логів ПК «ПриватДок» встановлено, що фото, виставлені ОСОБА_2 у «Facebook», зроблені 15.10.2019р. з монітора особистого ноутбука «Apple Macintosh » заступника керівника напрямку «Credit Collection» - керівника Департаменту «Prime Collection» ГО ОСОБА_4 , який він використовує на робочому місці. Відкриття документа висновку службової перевірки 15.10.2019р. з комп`ютера «Apple Macintosh » здійснювалося тільки одним співробітником - заступником керівника Напрямку «Credit Collection» - керівником Департаменту Prime Collection ГО ОСОБА_4 . Вхід здійснено з ІР-адресів ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_12, які закріплені за ним.
		Опитаний по даному факту ОСОБА_4 категорично заперечував свою причетність до фотографування і передачі фото висновку службової перевірки ОСОБА_2 . Припускає, що це могли зробити, без його відома, інші співробітники в момент, коли він покидав робочий кабінет. Пояснює, що зміст даного висновку службової перевірки ініціативно переглядав керівник напрямку «Credit Collection» ОСОБА_1 в момент короткочасної відсутності ОСОБА_4 в робочому кабінеті, на незакритій вкладці документа. Як пояснив ОСОБА_4 , після підписання даного документа 15.10.2019р., він з робочих питань покинув кабінет. При цьому, ноутбук не блокував, вкладку з документом не закривав. Повернувшись, приблизно через 5 хв., він побачив, що за робочим місцем знаходиться ОСОБА_1 і читає вказаний вище висновок службової перевірки (к.д. 7324404 ). Після цього, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 разом обговорили суть висновку (к.д. 7324404 ) і викладені в ньому факти порушень.
		Про розміщенні у « Facebook » ОСОБА_2 фото висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ) дізнався 16.10.2019р. приблизно о 18.00 з телеграм - каналу ОСОБА_2 , на який він підписаний приблизно з 2017р.
		ОСОБА_4 наполягав, що у його присутності ніхто із співробітників фото висновку не робив. При цьому, визнав, що своїми діями, а саме, через те, що не заблокував монітор комп`ютера під час своєї відсутності, допустив грубе порушення вимог нормативних документів банку.
		Проходити поліграфічне тестування за даним фактом ОСОБА_4 категорично відмовився (додаток 1, 2, 3).
		18.10.2019р. опитано керівника напрямку «Credit collection» ГО ОСОБА_1 за фактом витоку конфіденційної чутливої інформації стороннім особа. В ході бесіді ОСОБА_1 усно пояснив, що не вважає порушенням оприлюднення в соцмережах фактів зловживань з боку співробітників банку. Тим самим, ОСОБА_1 продемонстрував зухвалість у своєму небажанні дотримуватись внутрішніх правил та вимог інформаційної безпеки, встановлених в Банку. При цьому, свою причетність до передачі фото висновків службової перевірки ОСОБА_2 не заперечував. Відмовився надати письмові пояснення, шо підтверджується складеним відповідним актом.
		До відома: раніше співробітниками СБ ГО вже підтверджувався факт передачі стороннім особам конфіденційної інформації керівником напрямку «Credit collection» ГО ОСОБА_1 (к.д. 6976125 ). за матеріалами службового розслідування, ОСОБА_1 , діючи умисно, 13.05.2019 зі своєї корпоративної електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_11 направив листи сторонній особі з файлами, які містили банківську таємницю та конфіденційну інформацію.
		Камери відеоспостереження не в повній мірі охоплюють зображення осіб, які входили та виходили з робочого кабінету ОСОБА_4 . Однак, з пояснень самого ОСОБА_4 , можна з упевненістю стверджувати, що в момент перегляду ним висновку службової перевірки (к.д. 4234404 ), в його кабінеті знаходився ОСОБА_1 .
		Як вказано у висновку, приймаючи до уваги факти: 
		- відсутність відеоспостереження у робочому кабінеті заступника керівника Напрямку "Credit Collection" ОСОБА_4 , 
		- заперечення ОСОБА_4 передачі ним фото стороннім особам; 
		- відображення на фотографії монітору з висновком службової перевірки (к.д. 7324404 ) силуету чоловіка в окулярах, який сидить перед комп`ютером в момент зйомки, можна однозначно і беззаперечно стверджувати, що передача фото висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ) стороннім особам була здійснена саме ОСОБА_4 .
		Вищевикладене дає підстави прийти до висновку, що фотографування монітора, на якому зображений висновок службової перевірки (к.д. 7324404 ) та передача цього фото ОСОБА_2 була здійснена єдиною особою, що в той час знаходилася в кабінеті ОСОБА_4 , а саме - ОСОБА_1 . 
		В той же час, відмову керівника напрямку «Credit collection» ГО ОСОБА_1 надати повне та об`єктивне пояснення по суті службової перевірки, а також надання заступником керівника напрямку «Credit collection» ГО ОСОБА_4 непослідовних пояснень можна розцінювати як спробу останніх уникнути відповідальності за скоєне та стверджувати про здійснення ними, за попередньою змовою дій, направлених на витік конфіденційної чутливої інформації, в порушення правил інформаційної безпеки банку.
		Також у висновку службової перевірки відмічено, що станом на 15.10.2019р. (дата фотографування висновку) висновок службової перевірки (к.д. 7324404 ) був не затверджений, автор міг його редагувати, відповідно, робити висновки про ступінь вини та остаточні міри реагування до керівника проекту по зовнішнім та внутрішнім комунікаціям ОСОБА_11 було передчасно.
		Результатом перевірки є висновки про те, що заступник керівника Напрямку «Credit Collection» - керівник Департаменту Prime Collection ГО ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у залишенні в період його відсутності відкритої сесії дистанційного доступу до банківських ресурсів, грубо порушив вимоги наказу СП-2018-6614975 від 22.05.18 «Про актуалізацію бібліотеки управлінських рішень за порушення в сфері інформаційної безпеки».
		Керівник напрямку «Credit Collection» ГО  ОСОБА_1  самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_4 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ), чим порушив вимоги наказу PR-2016-6770864 (69736841 від 11.08.2016р. «Про затвердження положень в сфері збереження кондиційної інформації».
		Дії ОСОБА_4 і ОСОБА_1 призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації банку.
		Суд, вивчивши указані у висновку службової перевірки порушення та порядок самої перевірки, зазначає таке.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Такої правової позиції щодо притягнення робітника до дисциплінарної відповідальності дотримується Верховний Суд України у постанові від 18.01.2018р. у справі № 757/16203/16-ц.
		Отже, догана застосовується за порушення трудової дисципліни за умови наявності складу дисциплінарного проступку.
		Як зазначає ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець зобов`язаний взяти від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. 
		При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		При цьому, мета цього пояснення - з`ясувати, чи вчинив працівник проступок і чи визнає він себе винним. Крім того, обов`язковість надання працівником пояснення з приводу вчинення проступку - одна з гарантій того, що накладення стягнення буде правомірним.
		Отже, на підставі пояснень працівника і з урахуванням відповідних доказів, документів, що підтверджують факт порушень з боку працівника, роботодавець може видати наказ (розпорядження) про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до законодавства роботодавець має право вибирати вид стягнення, але зобов`язує його враховувати при цьому цілу низку факторів, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого проступку, який включає форму вини; заподіяну порушенням шкоду; обставини, за яких вчинено проступок; попередню роботу працівника.
		У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		Згідно із п. 7.6. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників банку, затверджені наказом Голови Правління Банку від 10.05.2019р. № СП-2018-6590789 (а.с. 142 т. 1) до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни повинні бути затребувані пояснення в письмовій формі. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення. У цьому випадку складається акт про відмову працівника дати письмове пояснення.
		У відзиві відповідач стверджував, що від ОСОБА_1 було запитано письмові пояснення щодо факту порушення, які він відмовився надавати, що підтверджується актом про відмову надати письмове пояснення від 18.10.2019р. (а.с. 157 т. 1).
		На вимогу суду відповідачем надано Положення про порядок проведення службових перевірок, затверджене рішенням правління банку (протокол № 1 від 14.01.2020р.) (а.с. 116-126 т. 2), яким керувався відповідач при проведенні службового розслідування.
		Розділом 5 цього Положення регулюється завдання, організація роботи та повноваження осіб під час проведення службової перевірки.
		Відповідно до 5.2 Положення особа, яка призначена проводити службову перевірку (далі - виконавець), діє відповідно до чинного законодавства України та несе відповідальність за об`єктивність висновків службової перевірки.
		Згідно із п. 5.3 Положення виконавець має право:
		-        опитувати працівників банку, котрі обізнані або мають чи можуть мати відношення до події, що стала підставою для призначення службової перевірки, вимагати (усно) й одержувати від них усні або письмові пояснення, інші документальні матеріали, що стосуються службової перевірки. Письмовим поясненням буде вважатися відповідь, спрямована будь-яким зручним каналом зв`язку (електронна пошта, Skype, ПриватДок). Форму надання пояснень (усну чи письмову) та канал її отримання визначає виключно виконавець;
		- усне пояснення оформлюється довідкою за результатами бесіди та за підписом виконавця. У рази відмови від надання пояснень виконавцем в присутності не менш двох незацікавлених співробітників оформлюється акт, в якому фіксується факт відмови;
		- усні пояснення також можуть фіксуватися технічними засобами. 
		Виконавець оформлює такі пояснення у вигляді довідки за своїм підписом. У цій довідці зазначається: коли та в якому місці здійснювалось опитування, його тривалість; на якій підставі проводилась фіксація бесіди технічними засобами, їх вид, назва, марка, серія. Крім цього, у довідці викладається суть поставлених запитань і відповідей на них, а також, у разі необхідності, реакція на запитання особи, яка давала пояснення.        
		Відповідно до п. 5.5. Положення пояснення надаються в терміни, зазначені виконавцем, але не пізніше 2-х днів з моменту запиту (виняток можуть становити випадки відсутності співробітника на роботі з поважних причин).
		Відмова від надання пояснень або ненадання виконавцю запитуваної інформації чи надання інформації неналежної якості, буде розцінюватися як грубе порушення трудової дисципліни та перешкоджання проведенню службової перевірки з відповідними пропозиціями щодо притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
		Як вказано у висновку службового розслідування, 18.10.2019р . було опитано керівника напрямку «Credit collection» ГО ОСОБА_1 за фактом витоку конфіденційної чутливої інформації стороннім особа. В ході бесіди ОСОБА_1 усно пояснив, що не вважає порушенням оприлюднення в соцмережах фактів зловживань з боку співробітників банку, тим самим, продемонстрував зухвалість у своєму небажанні дотримуватись внутрішніх правил та вимог інформаційної безпеки, встановлених в Банку. При цьому, свою причетність до передачі фото висновків службової перевірки ОСОБА_2 не заперечував. Відмовився надати письмові пояснення, шо підтверджується складеним відповідним актом.
		Отже, у висновку перевірки вказано, що 18.10.2019р. опитано керівника напрямку «Credit collection» ОСОБА_1, і той в ході бесіді усно надав пояснення про відсутність порушень, однак ці усні пояснення у відповідності до п. п. 5.3. вищевказаного Положення не оформлені довідкою за підписом виконавця, не зафіксовані технічними засобами. Жодних доказів того, що у відповідності до п. 5.5. Положення від позивача запитувалися пояснення та встановлювався термін їх надання (не пізніше 2-х днів з моменту запиту) не надано. Разом із тим, 18.10.2019р. складений акт про відмову надати письмові пояснення від 18.10.2019р. (а.с. 157 т. 1). 
		З наведеного слідує, що у висновку службової перевірки наявні суперечливі дані стосовно надання позивачем пояснень, та одночасного складання акту про відмову їх надавати, а тому суд не може прийняти як доводи відповідач про те, що ним запитувалися пояснення, так і ті, що ОСОБА_1 відмовився їх надавати (за відсутності запиту). Позивачем були надані пояснення в усній формі, але відсутність їх фіксації на будь-який носій (згідно із вимогами внутрішнього локального акта банку) вказує на їх суб`єктивний і однобічний характер, оскільки вони викладені в акті службової перевірки виключно особою, яка її проводила таке розслідування.
		Матеріали справи не містять доказів того, що роботодавець запитував від ОСОБА_1 письмові пояснення згідно із ст. 149 КЗпП України та у відповідності до внутрішнього локального акта (Положення про порядок проведення службових перевірок). Акт від 18.10.2019р. «Про відмову надати письмове пояснення» також не містить даних про те, що роботодавець запитував ці пояснення, а позивач відмовився їх надавати на цей запит. 
		Сама по собі усна бесіда з ОСОБА_1 співробітником служби безпеки банка про те, шо ОСОБА_1 не вважає порушенням оприлюднення в соцмережах фактів зловживань з боку співробітників банку (на яку є посилання в матеріалах службового розслідування від 22.10.2019р.) не є поясненнями, що надаються роботодавцю у зв`язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у розумінні ст. 149 КЗпП України, оскільки за змістом та порядком надання пояснень взагалі не можливо зрозуміти, щодо яких саме порушень запитувався ОСОБА_1 співробітником служби безпеки банка.
		Суд, розглядаючи цей трудовий спір, враховує, що дії позивача в оскаржуваному наказі кваліфіковані як: самовільний перегляд 15.10.2019р. даних програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_4 , робота під чужим обліковим записом, фотографування висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ), що є порушенням п. 5.5.1.4.6. Порядку про доступ в інформаційні системи, затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.09.2018р. та Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р.
		Відповідачем наданий суду Порядок про доступ в інформаційні системи, затверджений рішенням Технологічного комітету - протокол від 17.09.2018р. (а.с. 123 - 131 т. 1), який розроблений на підставі вимог Постанови правління НБУ № 95 від 28.09.2017р., ДСТУ, інших стандартів НБУ, стандарту безпеки та індустрії платіжних карт, з метою регламентації правил контролю доступу до інформаційних систем.
		Відповідно до п. 4.1. розділу 4 Порядку, його дія поширюється на всіх співробітників банку, всі інформаційні системи банку, в яких реалізована аутентифікація, включаючи кіпрську філію.
		Розділ 5.5 регулює надання та анулювання доступу до баз даних. Відповідно до п. п. 5.5.1.4.6. розділу 5.5 зберігання та обробка інформації, отриманої з вітрин даних, повинні здійснюватися виключно на банківських носіях інформації і використовуватися тільки в рамках корпоративної мережі. Забороняється перенесення даних на зовнішні носії, передача даних не уповноваженим особам поштою, Скайп або іншими засобами комунікації і передачі даних.
		Згідно з «термінами і скороченнями» (розділ 2 Порядку) під інформаційною системою (ІС) розуміється система введення, виведення, пошуку, транспортуванні і зберігання, обробки даних, яка передбачає доступ користувачів до інформації, що зберігається в ній.        Вітрини даних - консолідоване сховище конфіденційної інформації, що комерційну та банківську таємницю.
		Разом із тим, у наказі жодним чином не вказано і матеріалами справи не підтверджено - у який саме спосіб позивач ОСОБА_1  порушив вимоги п. 5.5.1.4.6. розділу 5.5, зокрема, за допомогою яких «небанківських» носіїв інформації, які не використовуватися в рамках корпоративної мережі банку ним була отримана інформація, на який зовнішній носій вона була передана, якій неуповноваженій особі і як саме -   поштою, Скайпом або іншим засобом комунікації і передачі даних, а також не вказано з якої саме вітрини даних була отримана інформація ОСОБА_1 . 
		В оскаржуваному наказі вказано про порушення Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р. 
		Відповідачем надана суду Політика обміну інформацією, затверджена рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р., яка регулює порядок обміну інформацією у банку, її регулярний моніторинг, перегляд з метою забезпечення конфіденційності на високому рівні (розділ 3 «ціль документа»). Згідно із п. 6.1. даного документа, всі співробітники банку несуть персональну відповідальність за розголошення конфіденційної інформації (а.с. 132-135 т. 1). Яке саме положення (норма, пункт) Політики обміну інформацією порушений відповідачем в оспорюваному наказі не вказано.
		Відповідачем представлена суду Політика чистого екрана та чистого стола, затверджена рішенням правління банку - протокол № 63 від 01.02.2018р., яка регулює створення безпечних умов ділового середовища, забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, а також запобігання матеріальним і репутаційним втратам банка (розділ 3 «ціль документа») (а.с. 136-138 т. 1).
		Згідно з розділом 5.2. Політики, комп`ютери на період, коли їх залишають без нагляду та/або не використовують, мають перебувати у стані завершення сеансу чи бути заблоковані паролем, токеном чи подібним механізмом автентифікації користувача. Розблокування повинно здійснюватися шляхом введення пароля. На засобах оброблення інформації з корпоративною операційною системою налаштовано блокування екрану через 10 хвилин простою, якщо блокування не налаштоване користувачем самостійно. На засіб оброблення інформації з некорпоративною операційною системою необхідно встановлювати автоматичне блокування екрану не більш ніж через 10 хвилин простою із запитом пароля при виході з режиму блокування.
		Розділом 6 Політики передбачена відповідальність за невиконання цих вимог. Так, з метою підтримки дотримання положень даної Політики працівниками керівництво Банку може здійснювати ряд контрольних заходів, таких як організація системи відеомоніторингу, контрольні перевірки стану робочого столу, дистанційне сканування робочих станцій та інші. Працівники Банку несуть персональну відповідальність за дотримання положень цієї Політики, яка регламентується відповідними наказами та розпорядженнями по Банку. Працівники Напрямку телекомунікацій та підтримки користувачів контролюють дотримання вимог Політики шляхом блокування екрану пристрою з корпоративною операційною системою після 10 хвилин неактивності пристрою. Контроль за виконанням вимог Політики в Банку здійснюється відповідальною особою Напрямку інформаційної безпеки.
		Проте, в оскаржуваному наказі не вказано, яку саме норму (пункт, розділ) Політики обміну інформацією, затверджена рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р., було порушено позивачем при перегляді 15.10.2019р. ноутбуку, який саме програмний комплекс ним переглядався самовільно на незаблокованому ноутбуці, під чиїм саме обліковим записом працював позивач, за допомогою якого пристрою він здійснив фотографування висновку службової перевірки.
		Посилання на порушення позивачем Політики чистого екрана та чистого стола, затверджена рішенням правління банку - протокол № 63 від 01.02.2018р. у наказі і у висновку службового розслідування - взагалі відсутні.
		В наказі вказано, що дії ОСОБА_1 є наслідком невиконання керівниками напрямку «Credit collection» прямих професійних обов`язків, ігнорування важливості поводитися з чутливою інформацією банку, як цього вимагають внутрішні положення про інформаційну безпеку, правила внутрішнього трудового розпорядку та положення про структурний підрозділ, 
		За висновками роботодавця, дії ОСОБА_1 призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації Банку.
		У висновку службового розсування від 22.10.2019р. йдеться про те, що 16.10.2019р. співробітниками СБ в соціальній мережі «Facebook» виявлено факт розміщення 16.10.2019р. о 17.03 год. народним депутатом України ОСОБА_2 на особистій сторінці « Facebook » фото висновку службової перевірки з негативним коментарем на адресу керівництва ПриватБанку. Додаток 1, 2,3.
		Проведеним співробітниками СБ ГО аналізом виставлених в « Facebook » фото, а також логів ПК «ПриватДок» встановлено, що фото, виставлені ОСОБА_2 у «Facebook», зроблені 15.10.2019р. з монітора особистого ноутбука «Apple Macintosh » заступника керівника напрямку «Credit Collection» - керівника Департаменту «Prime Collection» ГО ОСОБА_4 , який він використовує на робочому місці. Відкриття документа висновку службової перевірки 15.10.2019р. з комп`ютера «Apple Macintosh» здійснювалося тільки одним співробітником - ОСОБА_4 . 
		Разом із тим, ані матеріали перевірки, ані оскаржуваний наказ не містить доказів того, що виток інформації, яку відповідач вважає конфіденційною, «чутливою» сталося з вини саме позивача ОСОБА_1 . Посилання у висновку службового розслідування на наявність виставлених у « Facebook » фото з монітора ноутбука ОСОБА_4 , його пояснення про те, що він не розміщував указаної інформації, а також суперечливі доводи, що містяться в матеріалах службового розслідування, не є належними і допустимим доказами того, що позивачем порушена трудова дисципліна.
		Говорячи про це, суд звертає увагу, що у висновку службового розслідування від 22.10.2019р. вказано, що камери відеоспостереження не в повній мірі охоплюють зображення осіб, які входили та виходили з робочого кабінету ОСОБА_4 , було відсутнє відеоспостереження у робочому кабінеті заступника керівника Напрямку «Credit Collection» ОСОБА_4 , а відображення на фотографії монітору був лише силуету чоловіка в окулярах, який сидить перед комп`ютером.
		У поясненнях самого ОСОБА_4 від 17.10.2019р. (а.с. 149 - 151 т. 1) не вказано, що саме ОСОБА_1 здійснив фотографування з його ноутбуку, ОСОБА_4 вказував, що скоріш за все ймовірно фотографії, які були в подальшому розміщені у мережі Інтренет (Фейсбуці) зроблені з його робочого місця з монітора його комп`ютера, проте, прямо на ОСОБА_1 він не вказував, а лише посилався на те, що останній знаходився в його робочому кабінеті у його відсутність. На питання про те, хто міг зробити фото витсновку к.д. 7324404 він вказував, що не може уявити, не знає.
		З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим і таким, що не базується на достовірних доказах висновок службового розслідування, про те, що перегляд висновку службової перевірки (к.д. 4234404 ) в кабінеті ОСОБА_4 зроблений саме ОСОБА_1 , а також те, що передача фото висновку службової перевірки (к.д. 7324404 ) стороннім особам, у т.ч. депутату ОСОБА_2 була здійснена особою, що в той час знаходилася в кабінеті ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .
		Не можуть бути узяті до уваги доводи службового розслідування про те, що мали місце аналогічні факти, пов`язані з витоком конфіденційної інформації мали місце і раніше (а саме у травні 2019, що стосувалося передачі такої інформації п. ОСОБА_2 ) та підтверджувалися висновками перевірок, оскільки жодних доказів цього не надано.
		Як стверджує відповідач у відзиві відповідно до п.п. 1.2.2, 4.1.22 Положення Банку про класифікатор інформації (додається - а.с. 116 - 122 т. 1) розголошена інформація належить до банківської таємниці.
		На вимогу суду про витребування доказів відповідачем надано наказ від 11.08.2016р. № PR-2016-6770864 (6973684) голови правління «ПриватБанк» «Про затвердження положення у сфері зберігання кондиційної інформації» (а.с. 112 - 115 т. 2) та розпорядження від 18.12.2018р. № PR/18-2018-3736820 «Про узгодження проекту внутрішнього Положення» про класифікатор інформації відповідно до вимог чинного законодавства та актуалізованого внутрішнього положення про порядок роботи з інформацією з обмеженим доступом» (а.с. 109 - 111 т. 2).
		Відповідно до п.п. 1.2.2. п. 1.2. указаного Положення банківська таємниця може міститися в формалізованих джерелах, незалежно від виду носія, зокрема, це відомості щодо фінансово-господарської або комерційної діяльності клієнтів, Баку, банків (контракти, угоди, відомості про контрагентів, відомості про операції, які були ініційовані/проведені на користь чи за дорученням клієнта, відомості банківського контролю, інформація про рух грошей і товарів, відомості про проекти, винаходи, зразки продукції та інша комерційна інформація.
		У п. 4.1.22 п. 4.1. Положення - до конфіденційної інформації відноситься матеріали внутрішніх службових розслідувань та аналітичні довідки.
		В оспорюваному наказі порушенням, що вчинив позивач, визначається самовільний перегляд даних програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці під чужим обліковим записом, фотографування висновку службової перевірки, що призвело до витоку конфіденційної інформації. Проте не вказано на порушення конкретних норм указаного Положення. 
		У висновку службової перевірки вказано про порушення  позивачем  вимог наказу від 11.08.2016р. № PR-2016-6770864 (6973684) «Про затвердження положення у сфері зберігання кондиційної інформації» (а.с. 153 т. 1), проте у наказі йдеться про порушення п. 5.5.1.4.6. Порядку про доступ в інформаційні системи», затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.08.2018р. - зберігання та обробка інформації виключно на банківських носіях і тільки в рамках корпоративної мережі, заборону перенесення даних на зовнішні носії інформації, передачу даних неуповноваженим особам.
		При цьому, жодних доказів того, що позивачеві якимось чином були доведені до відома і він був ознайомлений зі змістом Порядку про доступ в інформаційні системи», затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17.08.2018р. та Політикою обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06.11.2017р. (а.с. 123 - 135 т. 1) - не надано. Суд не приймає доводи відповідача про те, що підписанням трудового договору від 05.10.2003р. позивач ознайомився з усіма умовами роботи, у т.ч. з правилами стосовно збереженню інформаційної безпеки банку, оскільки 05.10.2003р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду експерта з мікрокредитування на підставі трудового договору (а.с. 158 т. 1), а станом на момент прийняття спірного наказу він обіймав іншу посаду і його умови роботи, трудові обов`язки суттєво змінилися. 
		Не надано суду й самого «висновку службової перевірки» (к.д. 7324404 ) (який є додатками 1, 2, 3 у вигляді фотокопій з ноутбука), проведеної 16.10.2019р. співробітниками СБ ГО за фактом зловживань службовим становищем керівником проекту по зовнішнім і внутрішнім комунікацій ГО ОСОБА_11 , затвердженого 16.10.2019р. першим заступником керівника напрямку - керівником Департаменту Ступаком А.Н. з негативним коментарем на адресу керівництва ПриватБанку. 
		На вимогу суду стосовно надання доказів виявлення 16.10.2019р. співробітниками Служби безпеки банку в соціальній мережі «Facebook» факту розміщення народним депутатом України ОСОБА_2 , на особистій сторінці публікації, яка містила конфіденційну інформацію AT КБ «ПриватБанк» (к.д. 7324404 ), про яку йдеться у висновку службової перевірки від 22.10.2019р., відповідачем дійсно надано роздруківки (скрін-шоти) сторінок з соціальної мережі « Facebook » ОСОБА_2 станом на 16.10.2019р. з фотокопіями тексту з монітора ноутбука (а.с. 129-133 т. 2). 
		Проте жодних міркувань з приводу того, яка саме була інформація була «на незаблокованому ноутбуці», який був її характер, чи дійсно вона належала до категорії інформації, на яку розповсюджується Положення банку про класифікатор інформації, затверджене наказом від 11.08.2016р. № PR-2016-6770864 (6973684) голови правління «ПриватБанк» - не надано.
		А тому взагалі неможливо встановити - чи дійсно дії позивача призвели до витоку конфіденційної інформації банку. Відповідачем не надано жодного внутрішнього документа, з якого видно що розуміється під поняттям «чутлива» інформація. Тому не відповідають установленим судом обставинам справи твердження у наказі про те, що дії позивача призвели до витоку стороннім особам конфіденційної «чутливої» інформації банку. 
		Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає, серед іншого, в порушенні правил внутрішнього розпорядку.
		Відповідач у відзиві вказує на порушення ОСОБА_1 . Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників банку, затверджені наказом Голови Правління Банку від 10.05.2019р. № СП-2018-6590789 (а.с. 139 - 143 т. 1) в частині невиконання п. 3.1. - про обов`язок виконання нормативних актів та інструкцій Банку; п. 3.3. - про сумлінне виконання посадових обов`язків та дотримання дисципліни праці; п. 3.11 - про виконання вимог та інструкцій щодо забезпечення збереження службової, банківської та комерційної таємниці).
		Також відповідач вказує на порушення Положення про Напрямок «Credit Collection», затвердженого рішенням наглядової ради від 18.032.2019р. № 7/19 (а.с. 144148 т.1), а саме: п. 5.1. - про відповідальність співробітників Напрямку "Credit Collection" за незаконне розголошення банківської та/або комерційної таємниці).
		Вказує на порушення трудового договору від 05.10.2003р. (а.с. 158 - 159 т. 1) в частині п.п. 2.1.2., 2.1.6. - про заборону розголошення відомостей, що складають банківську або комерційну таємницю, а також інформацію конфіденційного характеру.
		Також вказує у відзиві на порушення посадової інструкція керівника Напрямку «Credit Collection» ГО - п. 2.11.6. -про обов`язок докладати максимум зусиль для збереження банківської та комерційної таємниці, - п. 4.1. - про відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, розголошення банківської таємниці, - п. 4.5. - про відповідальність за незаконне розголошення банківської та/або комерційної таємниці).
		Згідно з представленою суду відповідачем посадовою інструкцією керівника Напрямку «Credit Collection» затвердженою головою правління АТ КБ «ПриватБанк» п.Крумханзлом (без дати), який підписаний ЕЦП ОСОБА_1 (а.с. 162 - 165 т. 1), керівник Напрямку «Credit Collection» несе відповідальність: 4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків та невиконання даної інструкції, чинного законодавства, розголошення банківської таємниці, інших нормативно-правових актів держави - дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну; 4.2. За невиконання внутрішнього трудового розпорядку, дотримання правил та законодавства з фінансового моніторингу, своїх обов`язків, стратегії ПАТ КБ «ПриватБанк» та Напрямку «Credit Collection», наказів та розпоряджень голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк», Члену Правління банку (з питань управління ризиками), службових розпоряджень - співробітник несе дисциплінарну відповідальність, а саме: зауваження, деприміювання, догана, звільнення; 4.3. За нанесення матеріальної шкоди співробітник несе матеріальну відповідальність, у вигляді обов`язку відшкодувати банку нанесену майнову шкоду в межах встановлених законом; 4.4.        За недотримання вимог законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення; 4.5.        За незаконне розголошення банківської та/або комерційної таємниці; 4.6. За недотримання вимог Антикорупційної програми банку; 4.7.        За невиконання стратегії Напрямку «Credit Collection», бюджету та показників КРІ (розділ 4 посадової інструкції).
		Проте жодного посиланні ані в оскаржуваному наказі від 05.11.2019р., ані у висновку службової перевірки від 22.10.2019р. про порушення (недотримання) позивачем указаних норм Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників банку, Положення про Напрямок "Credit Collection», посадової інструкція Керівника Напрямку «Credit Collection» ГО - немає.
		При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
		Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
		Суд доходить висновку про недоведеність винних дій позивача щодо порушення трудової дисципліни, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани.
		 
		Стосовно відсутності згоди профспілки на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		25.10.2019р. Головою Правління AT КБ «ПриватБанк» Крумханзл Петром направлене подання керівнику Первинної профспілкової організації співробітників AT КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 (позивачеві) про розгляд до 30.10.2019р. на засіданні Профспілки питання про надання згоди на застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (а.с. 9-10 т. 1).
		Як видно з Протоколу № 13 засідання комітету Профспілки від 30.10.2019р. профспілкою відмовлено у наданні дозволу на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 6-7 т. 2).
		Листом голови комітету профспілки ОСОБА_1 від 31.10.2019р. № 414838, адресованого голові правління AT КБ «ПриватБанк», відмовлено у наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (а.с. 15-16 т. 1).
		Суд, оцінюючи відмову пофспілки у наданні згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не може залишити поза увагою ту обставину, що при прийнятті такого рішення участь у голосуванні приймав сам позивач, а протокол засідання Комітету Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «ПриватБанк» від 30.10.2019р. і рішення Профспілки від 31.10.2019р. про відмову у застосуванні заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_1 підписано особисто позивачем як головою комітету Профспілки, що вказує на необ`єктивність і упередженість висновкв профспілки, а тому не може розцінюватися судом як обґрунтована відмова у наданні згоди профспілкового органу на притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Щодо статусу викривача корупційної діяльності, визначеного ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» особа або член її сім`ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.
		Судом встановлено, що позивач звертався до Генеральної прокуратури України із заявою, у якій вказував на корупційні правопорушення з боку службових осіб АТ КБ «ПриватБанк», на підставі якої 03.07.2019р. Генеральною прокуратурою України внесені відомості до ЄРДР за № 420190000000001405 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 264-1 КК України «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» (а.с. 89, 214 т. 1).
		З матеріалів справи видно, що позивач як голова профспілкової організації АТ КБ «ПриватБанк» 11.07.2019р. звертався до УСБУ в Дніпропетровській області, 09.08.2019р. звертався до Прокуратури Дніпропетровської області із заявами про злочин (а.с. 214 - 217 т. 1).
		На підставі заяви ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР за № 420190400000000581 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 172 КК України «Грубе порушення законодавства про працю», а за заявою Первинної профспілкової організації АТ КБ «ПриватБанк» 30.07.2019р. внесені відомості до ЄРДР за № 420190400000000509 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 114 КК України «Шпигунство». Також наданий витяг з ЄРДР від 12.07.2018р. за № 42018040000000891 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» (а.с. 212-213 т. 1).
		Позивач звернувся 22.11.2019р. із заявою до НАЗК щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» посадовими особами AT КБ «ПриватБанк», до якої долучив указані заяви до правоохоронних органів, витяги з ЄРДР та інші матеріали, які свідчать на його думку про порушення посадовими особами АТ КБ «ПриватБанк» Закону України «Про запобігання корупції». НАЗК повідомлено перевірку відомостей , викладених у заяві ОСОБА_1 і надіслання 03.12.2019р. у зв`язку із цим запиту до AT КБ «ПриватБанк» про надання документів, на який відповіді ще не отримано (а.с. 190 - 245 т. 1).
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.08.2019р. у справі № 815/2074/18 висловив таку позицію.
		«94. З моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет, суть якого розкрито в частині третій статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».
		95. Так, відповідно до положень зазначеної норми особа або член її сім`ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.
		96. Водночас такий імунітет (пункт 94 цієї постанови) не є абсолютним та має певні межі. В першу чергу, повинен бути наявним зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.
		97. Наступною обставиною, що свідчить про наявність у викривача імунітету, є те, що ним повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.
		98. Ще одним обов`язковим елементом, за наявності якого особа отримує імунітет викривача, є застосування до нього, негативних заходів впливу, перелік яких не є вичерпним. Під негативним заходом впливу може розумітись також і позбавлення або обмеження певного права викривача в порівнянні з іншими працівниками. Наприклад, відмова йому в наданні відпустки в іншому місяці, ніж це передбачено графіком відпусток, в той час як іншим працівникам в такому праві відмовлено не було.
		99. Про наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою може свідчити, зокрема, але не виключно такі обставини: певна послідовність подій (спочатку повідомлення особою про факти корупції, потім - застосування до викривача негативних наслідків, а не навпаки); наближеність в часі цих подій (застосування негативних наслідків до викривача відбулось незадовго після повідомлення ним про факти корупції); наявність різного роду погроз до викривача після повідомлення ним про факти корупції; відсутність в минулому (до моменту повідомлення) претензій до працівника, в тому числі й з боку осіб, про корупційні діяння яких ним повідомлено.
		100. Перевірка наявності чи відсутності наведених обставин дасть змогу стверджувати про відсутність чи наявність причинного зв`язку між виданням спірних наказів із діяльністю позивача, як викривача.»
		Суд встановив, що позивач звернувся із заявою про вчинення корупційних правопорушень до НАЗК 22.11.2019р. Інші заяви про злочини не беруться судом до уваги, оскільки вони не є повідомленнями про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а заявами, поданими у порядку ст. 214 КПК України.
		Спірний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності був винесений 05.11.2019р., тобто заходи дисциплінарної відповідальності до ОСОБА_1 були застосовані до повідомлення ним (22.11.2019р.) про корупційні правопорушення посадових осіб АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку із чим відсутній зв`язок між негативними заходами впливу та повідомленням позивачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Позивачем не було надано належних та допустимих доказів встановлення фактів порушення Закону України «Про запобігання корупції» посадовими особами АТ КБ «ПриватБанк».
		Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що не дивлячись на необґрунтованість підстав позовних вимог в частині відсутності згоди профспілки на притягнення позивача до відповідальності, а також статусу у позивача викривача корупції, знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання обставини позовних вимог в частині безпідставності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, які відповідачем не спростовані. Тому позовні вимоги про визнання наказу незаконним та скасування його в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі, тому суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити і визнати незаконним та скасувати наказ Голови Правління Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Петра Крумханзла № КТ-БТ-СП-2019-7390857 від 05 листопада 2019 року «Про винесення дисциплінарних стягнень» про оголошення догани керівнику напрямку «Credit Collection» ГО ОСОБА_1 .
		Обговорюючи питання  розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України  узв`язку з задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с. 1 т. 1) слід стягнути з відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції) про скасування наказу про притягнення дисциплінарної відповідальності у вигляді догани - задовольнити.
		 
		Визнати незаконним і скасувати наказ Голови Правління Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Петра Крумханзла № КТ-БТ-СП -2019-7390857  від 05 листопада 2019 року «Про винесення дисциплінарних стягнень» про оголошення догани керівнику напрямку «Credit Collection» ГО ОСОБА_1 .
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтею 354 ЦПК України для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 06 травня 2020 року
		 
		 
		 
		Суддя          Наумова О.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...