Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 935/888/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Поширювання неправдивих чуток.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2020. Зареєстровано: 08.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.
Дата набрання законної сили: 19.05.2020
Номер судового провадження: 3/935/622/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Коростишівський районний суд Житомирської області 
		 
		Справа № 935/888/20
		Провадження № 3/935/622/20
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		06 травня 2020 року                         м.Коростишів
		Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Коростишів Житомирської області, громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173? Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		встановив:
		До Коростишівського районного суду Житомирської області від Коростишівського відділу поліції ГУНП у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №696409 від 24.04.2020 ОСОБА_1 16.04.2020 близько 07:36 години у мережі інтернет на власному акаунті соціальної мережі Facebook розмістила пост з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «В Коростишеві через коронавірус закрили лікарню на карантин», що містило неправдиву інформацію про інфікування третини від загальної кількості медичного персоналу Коростишівської ЦРЛ у зв`язку з відсутністю засобів, відтак призвело до поширення неправдивої інформації, чим вчинила правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином /а.с.16/, причини неявки у судове засідання не повідомила. розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Вивчивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 у акаунті соціальної мережі «Facebook» 16.04.2020 о 07:36 годині розміщено публікацію під назвою «В Коростишеві через короно вірус закрили лікарню на карантин» з посиланням на статтю на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 з таким змістом: « ОСОБА_2 через коронавірус закрили лікарню. То як Україна бореться із коронавірусом на справді? Не можемо стверджувати за всі лікарні України, проте ми отримали достовірну інформацію про боротьбу із коронавірусом у м. Коростишів: нещодавно в Коростишівську району лікарню звернулася сім`я, яка контактувала із громадянами України, які нещодавно повернулись з Італії. У них виявили коронавірус, проте не тільки в них, а й у сімейного лікаря, та лікарів що були на прийомі. Хворих обслідували без будь-яких засобів індивідуального захисту, бо їх просто не має. На даний час третина медичного персоналу лікарні відчуває симптоми коронавірусу, проте тест-проби роблять лише лікарям, на медсестер експрес тести не розраховані, тому навіть із симптомами коронавірусу медсестри власноруч шукають тести, щоб підтвердити недуг. Заслуговує уваги той факт, що хворих на коронавірус лікарів розпустили по домівках. Як лікувати людей із COVID в ОСОБА_3 гадки не мають, тому що не має ані протоколів лікування, ані засобів захисту для лікарів. Найпростіше рішення відправити всіх по домівках на самолікування. Так склалось, що офіційно в Україні 530 медиків хворі на коронавірус, проте влада скандує, що всі лікарні забезпечені засобами індивідуального захисту. Так склалось, що влада заявляє про повну готовність до боротьби з коронавірусом та реформу медицини, але на справді хворі купляють ліки та засоби індивідуального захисту для лікарів за свій кошт. Не тільки ліки, але й миючі засоби, пральні порошки, мочалки тощо. Це  наші реалії і це лікування від коронавірусу по-Українськи. За ці два місяці ми бачили все: як родичам померлих від коронавірусу казали про діагноз лише після поховання (тому людей хоронили традиційно за участі великої кількості людей), лікарні віддавали тіла померлих у цалафанових мішках навіть не допомагаючи в повантажені у труну, людям із високою температурою відмовляли у шпиталізації, після чого вони помирали» /а.с.5-11/.
		У своїх письмових поясненнях від 24.04.2020 ОСОБА_1 пояснила, що 16.04.2020 о 07:36 годині вона дійсно на власному акаунті у соцмережі «Facebook» поширила вищевказаний пост, свою вину визнала, зобов`язується у подальшому не вчиняти таких випадків.
		Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про когось чи про що-небудь, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині). Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути будь-які факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Паніка  це раптове замішання, розгубленість або прояв страху у випадку небезпеки.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин, тобто дії ОСОБА_1 могли викликати паніку серед населення, оскільки Службою безпеки України не виготовляла даного матеріалу, зміст вказаного посту містить недостовірну інформацію, дискредитує державні органи та додатково створює передумови до поширення неправдивих чуток та можливого сіяння паніки серед користувачів соціальної мережі «Facebook».
		Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
		Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
		Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
		Тому, надавши оцінку вищевказаним доказам у відповідності до положень ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173? Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки поширеної інформації, відсутність істотної шкоди інтересам держави чи окремих громадян, дані про особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь вини, майновий стан.
		Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
		Враховуючи викладене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 173?, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		постановив:
		ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні 16.04.2020 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173? Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173? Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі закрити.
		Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя І. В. Щербаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...