Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 291/1009/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2020.
Дата набрання законної сили: 29.04.2020
Номер судового провадження: 61-7068ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала                                                
		 
		29 квітня 2020 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 291/1009/18
		провадження № 61-7068св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідачі: Дочірнє підприємство «Умань-Агро», Приватне підприємство «Ружинський край»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Ружинський край» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року у складі судді Грека М. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 березня 
		2019 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Умань-Агро» (далі - ДП «Умань-Агро»), Приватного підприємства «Ружинський край» (далі - ПП «Ружинський край») про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки. 
		 
		На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельних ділянок площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на територіїсела Княжики Ружинського району Житомирської області. Зазначені земельні ділянки на підставі договору оренди землі 
		від 10 листопада 2006 року перебували у користуванні Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»), правонаступником якого є ДП «Умань-Агро».
		 
		Однак, ДП «Умань-Агро» не використовує зазначені вище земельні ділянки, права та обов`язки орендаря за договором оренди землі від 10 листопада 
		2006 року на підставі розподільчого балансу від 30 вересня 2012 року передало Сільськогосподарському приватному підприємству «Світанок плюс» (далі - СПП «Світанок плюс»), яке у подальшому реорганізовано у Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» (далі - ПСП «Агрофірма «Світанок»).
		 
		На час звернення до суду з позовом, належні їй на праві власності земельні ділянки площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на території села Княжики Ружинського району Житомирської області, перебувають у користуванні ПП «Ружинський край» на підставі розподільчого балансу, складеного між ПСП «Агрофірма «Світанок» та ПП «Ружинський край» від 22 березня 2018 року.
		 
		Посилаючись на те, що ДП «Умань-Агро» не виконує умови договору оренди землі від 10 листопада 2016 року, припинило господарську діяльність з безпосереднього цільового використання орендованих земельних ділянок, і без згоди орендодавця передало права та обов`язки за зазначеним договором ПП «Ружинський край», позивач просила розірвати договір оренди землі 
		від 10 листопада 2006 року, укладений між нею та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»; витребувати у ПП «Ружинський край» та повернути їй земельні ділянки площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на територіїсела Княжики Ружинського району Житомирської області.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		 
		Розірвано договір оренди землі від 10 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», зареєстрований у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 18 січня 2007 року за № 040722100073. 
		 
		Витребувано у ПП «Ружинський край» та повернуто   ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на територіїсела Княжики Ружинського району Житомирської області.
		 
		Вирішено питаннярозподілу судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що залучення третіх осіб (ПП «Ружинський край») до обробітку землі та сплати орендної плати орендодавцю, з припиненням господарської діяльності щодо використання орендованої земельної ділянки, виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем. Установивши, що орендар ДП «Умань-Агро» не використовує спірні земельні ділянки для здійснення своєї господарської діяльності, передало права та обов`язки за договором оренди землі 
		від 10 листопада 2006 року ПП «Ружинський край» без згоди орендодавця, суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 Закону України «Про оренду землі» та умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», з витребуванням спірних земельних ділянок у володіння їх власника.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Ружинський край» залишено без задоволення, рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року залишено без змін. 
		 
		Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Передача права оренди за договором оренди землі від 10 листопада 2006 року ПП «Ружинський край», з якими позивач не перебуває у договірних відносинах, не узгоджується з положеннями чинного законодавства, оскільки унаслідок реорганізації ДП «Умань-Агро» не припинило своєї діяльності, а тому було зобов`язане належним чином виконувати умови договору оренди землі від 10 листопада 2006 року, зокрема використовувати земельні ділянки за призначенням та сплачувати орендодавцю оренду плату.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
		 
		У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП «Ружинський край», у якій заявник просив скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року і постанову Житомирського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що вирішуючи спір суди не звернули увагу, що право оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 
		3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на території села Княжики Ружинського району Житомирської області, перейшло до ПП «Ружинський край» у результаті реорганізації ПСП «Агрофірма «Світанок» шляхом виділу за розподільчим балансом від 22 березня 2018 року, що відповідно до пункту 34 оспорюваного договору оренди землі (реорганізація юридичної особи - орендаря) не є підставою для зміни умов або розірвання договору. У свою чергу попередній орендар - ПСП «Агрофірма «Світанок» є правонаступником СПП «Світанок плюс», до якого у результаті реорганізації ДП «Умань-Агро» шляхом виділу за розподільчим балансом від 30 вересня 
		2012 року, перейшли права та обов`язки за договором оренди землі 
		від 10 листопада 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Наведене підтверджується Статутом ПП «Ружинський край», відповідно до пункту 1.1 якого зазначене підприємство утворено шляхом виділу з ПСП «Агрофірма «Світанок», і є правонаступником частини прав та обов`язків відповідно до розподільчого балансу ПСП «Агрофірма «Світанок», складеного станом 
		на 22 березня 2018 року та затвердженого рішенням власника ПСП «Агрофірма «Світанок» від 22 березня 2018 року № 22/03/18. Оскільки виділ передбачає перехід до новоутвореної особи згідно з розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, що свідчить про реорганізацію такої юридичної особи без її припинення, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про порушення ДП «Умань-Агро», яке є правонаступником ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» обов`язків, передбачених статтею 25 Закону України «Про оренду землі».
		 
		У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у травні 
		2019 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила касаційну скаргу ПП «Ружинський край» залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість. Зазначала, що відповідно до діючого законодавства, виділ не є способом реорганізації юридичної особи з переходом прав і обов`язків до правонаступників, а є переходом частини майна, прав і обов`язків за розподільчим балансом від однієї юридичної особи до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу. Цивільне законодавство не визначає виділ способом реорганізації юридичної особи, під час якого права та обов'язки такої особи переходять до її правонаступників, а тому суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для передачі права оренди належних позивачу земельних ділянок за розподільчим балансом до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу, оскільки така юридична особа може набувати право оренди землі лише на загальних підставах. Вказала, що саме таке роз`яснення виділу та його правових наслідків викладено у повідомленні Міністерства юстиції України від 20 березня 2019 року № 2579/8.4.1/32-19.
		 
		Ураховуючи, що ДП «Умань-Агро», яке є правонаступником ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», припинило обробляти та використовувати належні їй земельні ділянки, і без згоди орендодавця передало право оренди земельних ділянок третій особі - СПП «Світанок Плюс», яке було утворене шляхом виділу та в подальшому реорганізоване шляхом приєднання у ПСП «Агрофірма «Світанок», з якого у подальшому виділено ПП «Ружинський край», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зазначені порушення орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди землі, відповідно до статті 651 ЦК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі», є підставою для його розірвання.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		Судами попередніх інстанцій установлено, що  ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на територіїсела Княжики Ружинського району Житомирської області.
		 
		10 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», правонаступником якого є ДП «Умань-Агро», укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування належні орендодавцю земельні ділянки. Строк дії договору - 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації, договір оренди землі зареєстрований у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 18 січня 2007 року за № 040722100073. 
		 
		Відповідно до статті 34 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умова або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують земельну ділянку разом з орендарем.
		 
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвіст Холдинг» від 22 листопада 2012 року № 66, шляхом виділу з ДП «Умань-Агро» створено СПП «Світанок Плюс».
		 
		Відповідно до розподільчого балансу, складеного між ДП «Умань-Агро» та СПП «Світанок Плюс» від 30 вересня 2012 року, до СПП «Світанок Плюс» перейшло право оренди земельних ділянок площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на територіїсела Княжики Ружинського району Житомирської області, яке в установленому законом порядку зареєстровано не було.
		 
		У подальшому, СПП «Світанок Плюс» припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПСП «Агрофірма «Світанок», яке набуло право оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок на підставі передавального акта від 31 травня 2013 року. 
		 
		23 березня 2018 року, шляхом виділу з ПСП «Агрофірма «Світанок» створено ПП «Ружинський край», яке є правонаступником частини майна, прав та обов`язків ПСП «Агрофірма «Світанок». Згідно з додатком № 5 до розподільчого балансу, складеного між ПСП «Агрофірма «Світанок» та ПП «Ружинський край», затвердженого власником ПСП «Агрофірма «Світанок» від 22 березня 2018 року № 22/03/18, до ПП «Ружинський край» перейшло право оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на території села Княжики Ружинського району Житомирської області.
		 
		На підставі зазначеного розподільчого балансу та договору оренди землі 
		від 10 листопада 2006 року, 14 липня 2018 року ПП «Ружинський край» зареєструвало за собою право оренди земельних ділянок площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди № 27084834) та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди № 27085117), та фактично користується зазначеними земельними ділянками. 
		 
		У відповіді на адвокатський запит ОСОБА_2 від 16 листопада 2018 року 
		№ 447, ДП «Умань-Агро» підтвердило, що земельні ділянки площею 0,4575 га, кадастровий номер 1825284000:07:000:0099 та площею 3,0030 га, кадастровий номер 1825284000:11:000:0040, що розташовані на територіїсела Княжики Ружинського району Житомирської області, не перебувають у користуванні ДП «Умань-Агро».
		 
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
		 
		За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», положення якої кореспондуються з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		 
		Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		 
		Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
		 
		Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 Закону України «Про оренду землі»), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 цього закону, має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. 
		 
		Аналіз наведених положень зазначеного Закону дає підстави для висновку, що залучення орендарем третіх осіб до обробітку землі та оплати орендної плати орендодавцю з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки, крім передачі земельної ділянки у суборенду у випадках, передбачених договором оренди землі, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.
		 
		Виняток із зазначеного правила передбачено частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі», за змістом якої не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди землі, якщо інше не передбачено самим договором, перехід права оренди земельної ділянки до іншої особи у зв`язку з реорганізацією юридичної особи-орендаря.
		 
		Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
		 
		Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», тобто запису про припинення юридичної особи.
		 
		Водночас, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (частина перша, друга статті 109 ЦК України ).
		 
		Виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючого юридичною особою певним майном. При цьому, попередня юридична особа не припиняється.
		 
		Наслідком виділу є перехід за розподільчим балансом до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу, частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, і яка не припиняється, а продовжує функціонувати за зменшеного обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
		 
		Вирішуючи спір суди правильно виходили з того, що чинним законодавством у сфері відносин найму (оренди) землі не передбачено право юридичної особи-орендаря на власний розсуд здійснювати розпорядження правом оренди земельної ділянки, крім передачі земельної ділянки у суборенду у випадках, передбачених договором оренди землі, а також переходу такого права до правонаступника юридичної особи-орендаря, у разі його наявності, та за умови, що відбувається припинення юридичної особи, з якою було укладено договір оренди землі, тобто за універсального правонаступництва, а тому припинення ДП «Умань-Агро» господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованих земельних ділянок та передача права оренди земельних ділянок за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця, свідчить про невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання.
		 
		Зважаючи на наведене, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року у справі 291/1478/18 (провадження № 61-21086св19).
		 
		Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викликана тим, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у наведеній вище постанові дійшла іншого висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, що перехід прав і обов`язків щодо права оренди на земельну ділянку за розподільчим балансом від юридичної особи-орендаря до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу є реорганізацією юридичної особи-орендаря, що узгоджується з положеннями частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі», а тому не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той же предмет спору, і які врегульовані одними і тими ж нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
		 
		Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
		 
		Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також порушення загальновизнаного принципу правової визначеності, який передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		 
		За змістом частини другої 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		 
		Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходить з того, що усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду справ у подібних правовідносинах Касаційним цивільним судом, може бути забезпечене об`єднаною палатою, оскільки стосується необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду іншої палати. 
		 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає необхідним передати зазначену справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Умань-Агро», Приватного підприємства «Ружинський край» про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою Приватного підприємства «Ружинський край» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 березня 2019 року.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає
		 
		 
		Головуючий                                                                        О. В. Ступак
		Судді:                                                                                    І. Ю. Гулейков
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...