Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2054/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2020. Зареєстровано: 09.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		27 квітня 2020 року о/об 17 год. 35 хв.Справа № 280/2054/20  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
		до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
		про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі  позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі  відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу від 12.02.2020 за №Ф-5529-50 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості розміром 29293,44 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0027735005 від 03.03.2020, яким ОСОБА_2 нараховано штраф у розмірі 5858,72 грн. та пеню за період з 10.02.2018 по 27.02.2020 в розмірі 13577,84 грн.
		У позові зазначено, що 21.02.2020 ОСОБА_3 , яка є рідною донькою позивача отримала поштове відправлення №6900507032586 від ГУ ДПС у Запорізькій області. Окреслене поштове відправлення було адресоване ФОП ОСОБА_2 , тобто її матері. Відкривши конверт, ОСОБА_3 встановила, що відповідач направив позивачу Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 №Ф-5529-50 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості розміром 29293,44 грн. Зважаючи на те, що особисто ФОП ОСОБА_2 має проблеми із серцем та за порадами лікарів їй не рекомендовано спричиняти хвилювання, ОСОБА_3 вирішила не сповіщати позивача про існування боргу та 27.02.2020 сплатила його в повному обсязі, що підтверджується квитанцією на оплату від 27.02.2020. Позаяк заборгованість була оплачена, ОСОБА_3 й надалі не повідомляла свою мати про минулу ситуацію. Проте, 14.03.2020 особисто ФОП ОСОБА_2 отримала від ГУ ДПС у Запорізькій області поштове відправлення №6910602791880, з якого довідалась про те, що відповідачем відносно неї винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0027735005 від 03.03.2020, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 5858,72 грн. та пені за період з 10.02.2018 по 27.02.2020 в розмірі 13577,84 грн. Під час спілкування зі своєю донькою позивач довідалась про те, що її донька отримала Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 за №Ф-5529-50 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості розміром 29293,44 грн. та про те, що 27.02.2020 вона була оплачена в повному обсязі. Позивач зазначає, що з 2012 року підприємницьку діяльність фактично не здійснює, доходу не отримує, жодних звітів до податкового органу не подає, у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_2 у період з 01.08.2012 та по теперішній час, що підтверджується копією трудового договору, копією трудової книжки позивача, а також довідкою про нарахування заробітної плати з 2017 по 2019 роки. Зважаючи на те, що позивач з 01.08.2012 по теперішній час перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 як наймана особа, нарахована відповідачем заборгованість за цей період порушує права позивача та спричиняє подвійну сплату ЄСВ, що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Враховуючи вищенаведене слідує, що Вимога про сплачу боргу (недоїмки) від 12.02.2020 №Ф-5529-50 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості розміром 29293,44 гри. є протиправною та підлягає скасуванню. Тобто, у позивача в силу його офіційного працевлаштування не було обов`язку по сплаті єдиного соціального внеску, так як в мінімальному розмірі, такий внесок сплачував за нього його роботодавець. Відповідно дії ФОП ОСОБА_2 які не містять ознак бездіяльності платника податку, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Таким чином, Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0027735005 від 03.03.2020, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 5858,72 грн. та пені за період з 10.02.2018 по 27.02.2020 в розмірі 13577,84 грн. є безпідставним та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
		Позивач позов підтримав.
		Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) згідно реєстраційних даних АІС «Податковий Блок» перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 18.12.2003. 20.03.2020 - здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, стан платника податків - 11  припинено, але не знято з обліку. 09.02.2018 відповідно до програмного забезпечення розробленого на підставі діючого чинного законодавства нараховано єдиний внесок (код платежу 71040000) за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. (мінімальна заробітна плата з січня 2017 року 3200,00 грн. х 22% = 704 грн. в місяць). За 2018 рік нараховано єдиного соціального внеску - 9828,72 грн., а саме: за 1 квартал 2018 року по строку 19.04.2018 - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 3723,00 грн. х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.); за 2 квартал 2018 року по строку 19.07.2018 - 2457,18 грн.; за 3 квартал 2018 року по строку 19.10.2018 - 2457,18 грн.; за 4 квартал 2018 року по строку 19.01.2019 - 2457,18 грн. За 2019 рік нараховано - 11016,72 грн., а саме: за 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата з січня року 4173,00 грн. х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 =2754,18 грн.); за 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2754,18 грн.; за 3 квартал 2019 року по строку 19.10.2019 - 2754,18 грн.; за 4 квартал 2019 року по строку 20.01.2020 - 2754,18 грн. Станом на 31.01.2020 в КОР по єдиному соціапьному внеску за ФОП ОСОБА_5 обліковувався борг на загальну суму 29293,44 грн., який був сплачений ОСОБА_5 27.02.2020 у повному обсязі. В зв`язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску за період з 10.02.2018 до 27.02.2020 до позивача застосовано штрафну санкцію та пеню на загальну суму 19436,56 грн., в т.ч.: штрафної санкції у сумі 5858,72 грн. та пені 13577,84 грн. згідно Рішення №002773500 від 03.03.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке вручено платнику повідомленням про вручення 14.03.2020. Відповідно до картки особового рахунку АІС «Податковий Блок» станом на 10.04.2020 обліковується заборгованість зі сплати ЄСВ - на загальну суму 19436,56 грн.
		Відповідач проти прозову заперечував.
		Ухвалою судді від 30.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27.04.2020. 
		Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.
		У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5529-50 від 12.02.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 29293 грн. 44 коп., який виник станом на 31.01.2020, на р/рUA768999980000355649204000829, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.22).
		Згідно з квитанцією №0.0.1632539099.1 від 27.02.2020 зазначений борг сплачено на р/рUA768999980000355649204000829 у повному обсязі в сумі 29293 грн. 44 коп. (а.с.23).
		Рішенням №0027735005 від 03.03.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5858 грн. 72 коп. та за період з 10.02.2018 по 27.02.2020 нараховано пені в сумі 13577 грн. 84 коп. відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с.24).
		У Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться записи: від 18.12.2003 про державну реєстрацію ОСОБА_5 як фізичної особи-підприємця; від 20.03.2020 про припинення ОСОБА_5 підприємницької діяльності. 
		Відповідно до Трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 01.08.2012 та відомостей з Трудової книжки позивача НОМЕР_3 , позивач з 01.08.2012 по день судового засідання (27.04.2020) працює у ФОП ОСОБА_4 (а.с.18-21).
		Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.
		Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка  це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
		У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).
		Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).
		Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
		Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
		У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі  «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «3.Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».
		Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
		Як зазначено у ч.9 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа  це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. (…). 
		Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник  це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
		Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)  це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка здійснює підприємницьку діяльність вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
		Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають статус фізичної особи-підприємця, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
		Наявність у особи статусу фізичної особи-підприємця лише посвідчує її право на здійснення такої діяльності, однак не є доказом фактичного здійснення діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
		Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
		Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (2017-2020 роки), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, яка має право провадити підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
		Відповідачем не надано до суду доказів фактичного здійснення позивачем підприємницької діяльності у 2017-2019 роках.
		На думку суду, відповідач переконливо не обґрунтував не прийняття до уваги Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Пенсійного фонду України за період з 01.01.2017 по 31.01.2020 (а.с.41-44). 
		За вказаних обставин суд вважає, що позивач не може мати борг, який виник станом на 31.01.2020, з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 29293 грн. 44 коп.
		Оскільки, позивач не може мати борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то застосування до позивача контролюючим органом Рішенням 0027735005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.03.2020 штрафу у сумі 5858 грн. 72 коп. та нарахування пені у сумі 13577 грн. 84 коп.  є протиправним. 
		Сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванняу сумі 29293,44 грн. за Вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5529-50 від 12.02.2020, на думку суду, не позбавляє позивача права оскаржити у судовому порядку дану Вимогу. 
		З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5529-50 від 12.02.2020 та Рішення №0027735005 від 03.03.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесені відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
		У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
		Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
		Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
		Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити у повному обсязі.
		Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5529-50 від 12.02.2020 Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945), якою вимагається від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 29293 грн. 44 коп., який виник станом на 31.01.2020, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
		Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945) №0027735005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.03.2020, яким застосовано до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф у сумі 5858 грн. 72 коп. та нараховано пені у сумі 13577 грн. 84 коп.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у сумі 1681 грн. 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
		 
		Рішення виготовлено у повному обсязі 27.04.2020. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя О.О. Прасов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...