Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/1870/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2020. Зареєстровано: 10.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.
Дата набрання законної сили: 08.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/23062/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		08 травня 2020 року 
		м. Київ
		справа №803/1870/16
		адміністративне провадження №К/9901/23062/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Стеценка С.Г., 
		розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 803/1870/16
		за позовом   ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - Управління ДСНС, ДСНС, відповідно), ДСНС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017,  ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Матковської З.М., суддів Затолочного В.С., Каралюса В.М., - 
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 21.12.2016  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив:
		визнати протиправними дії Управління ДСНС щодо розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи, яка виникла внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служб;
		зобов`язати Управління ДСНС нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, як особі з  інвалідністю ІІІ групи через захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, у розмірі 36 місячних грошових забезпечень на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат. 
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що йому згідно із підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 (далі - Порядок № 908) виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 62 208, 00 грн. Разом з цим, при розрахунку і виплаті вказаної грошової допомоги Управління ДСНС безпідставно виходило лише з розміру посадового окладу за останньою посадою 1150,00 грн, окладу за спеціальним званням - 130,00 грн та відсоткової надбавки за вислугу років - 448,00 грн, без врахування інших складових його грошового забезпечення, яке зазначене в його грошовому атестаті та виплата якого передбачена  постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294). 
		2. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 04.01.2017 задовольнив позовні вимоги.
		3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.03.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
		4. 13.04.2017  ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, а постанову Волинського  окружного адміністративного суду від 04.01.2017 - залишити в силі.
		5. Вищий адміністративний суд України ухвалою 20.04.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
		7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
		9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 782/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
		10. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю.,        Стеценко С.Г.
		11. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		12. Суди встановили, що Наказом Управління ДСНС від 29.12.2014 №522 «Про надання відпустки та звільнення зі служби» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору планування, аналітичного та документального забезпечення Управління ДСНС звільнено зі служби цивільного захисту у відставку (із зняттям з військового обліку) згідно із підпунктом 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоров`я) та виключено з кадрів ДСНС з 29.12.2014 на підставі подання першого заступника начальника Управління ДСНС Демчука Р.П ., свідоцтва про хворобу Лікарської експертної комісії (далі - ЛЕК) Управління ДСНС від 22.12.2014, затвердженого Центральною ЛЕК ДСНС 23.12.2014 № 593 та рапорту ОСОБА_1 .
		Із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) від 21.01.2015 серії 12 ААА № 140750 видно, що позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.
		Відповідно до Порядку № 908 та довідки МСЕК від 21.01.2015 серії 12 ААА № 140750 Управлінням ДСНС прийнято наказ від 03.11.2015 №528, яким передбачено виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 62 208, 00 грн, як інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, шляхом перерахування вказаних коштів на його картковий рахунок.
		Підставою для звернення до суду стала незгода позивача із позицією Управління ДСНС щодо врахування при визначенні одноразової грошової допомоги виключно розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років, без урахування всіх його складових.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ  
		13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала в період проходження військової служби, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених Порядком № 908 в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, яке відповідно до постанови № 1294, складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що згідно із положеннями пункту 3 Порядку №908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення. Таким чином, оскільки іншого нормами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини не передбачено, відповідач, здійснюючи виплату спірної допомоги за правилами вказаного вище пункту Порядку №908 прав позивача не порушив та відповідно його дії є правомірними.
		Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що КАС України  містить правило, за яким виключається можливість розгляду і вирішення справ окружними судами, які предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, в тому числі і тих, які перелічені у її пункті 4 частини першої статті 18 КАС України (спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг).
		IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		15. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що при вирішенні даного спору пріоритетним є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), положеннями частини другої статті 9 якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		16. У запереченнях на касаційну скаргу позивача ДСНС вказує на те, що у цих спірних правовідносинах при визначені розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності, застосуванню підлягає стаття 118 Кодексу цивільного захисту України та пункт 3 Порядку №908, оскільки саме цей Порядок регулює умови виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, визначає її розмір для вказаної категорії осіб та є спеціальним нормативно-правовим актом.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
		18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		19. Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
		20. Частиною другою статті 118 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		21. На виконання вимог статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007 №908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» затвердив Порядок № 908.
		22. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №908 передбачено, що грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов`язків у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
		23. Наявність права на отримання названої вище допомоги не оспорюється, спірним, у даному випадку, є розмір такої допомоги і складові грошового забезпечення, які враховуються при її обчисленні.
		24. Відповідно до пункту 3 Порядку №908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
		25. В свою чергу, згідно з пунктом 1 постанови №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		26. В той же час, за приписами статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на: 
		1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; 
		2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 
		3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
		27. Колегія суддів наголошує, що питання, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.
		28. Натомість, Закон №2011-XII встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.
		29. Ураховуючи наведене, Верховний Суд доходить висновку про те, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватися відповідно до пункту 3 Порядку №908, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.
		30. Таке правозастосування наведених норм матеріального права відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 28.02.2019 (справа №815/1768/16), від 04.07.2019 у справі № 826/27863/15.
		31. Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову про відмову у задоволенні позову, правильно застосував норми матеріального і процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, перевірених належними і допустимими доказами, дослідженими судом під час розгляду справи і наявними у її матеріалах.
		32. Також колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що ця категорія спорів на час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій була підсудна місцевим загальним судам як адміністративним судам з огляду на таке.
		33. Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 18 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
		34. Одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 118 Кодексу  цивільного захисту України та Порядком №908 та про зобов`язання виплати якої ставить питання позивач, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному в порядку, встановленому КАС України.
		35. З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
		36. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі      № 876/1706/17- залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		А.І. Рибачук
		А.Ю. Бучик 
		С.Г. Стеценко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...