Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 538/482/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2020. Зареєстровано: 10.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.
Дата набрання законної сили: 16.06.2020
Номер судового провадження: 2-а/538/16/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №538/482/20
		Провадження по справі №2-а/538/16/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 квітня 2020 року                             м. Лохвиця
		 
		   Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :
		   головуючого судді  Бондарь В.А.
		   за участю секретаря судового засідання  Дробот О.П.
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		    ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		   В обґрунтуваннязаявленого позовупозивач посилаєтьсяна те,що 19 березня 2020 року, о 11 год. 30 хв. на 208 км. а.д. Київ-Харків-Довжанський, керуючи вантажним автомобілем Freidthliner, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснював перевезення небезпечного вантажу Амонію нітрат (селітра аміачна ООН №1942) у спеціальних мішках (біг бегах) і був зупинений патрульною поліцією, інспектор повідомив про порушення Правил дорожнього руху України - порушенням спеціальних правил перевезення небезпечних вантажів, а саме ТЗ не обладнаний «інформацією», чим порушив п.22.5 ПДР України, підпункти 5.2; 5.6 правил ДОПНВ. Позивач пояснив інспектору поліції, що правил дорожнього руху не порушував та рухався із дотриманням ПДР України та у строгій відповідності до норм чинного законодавства, надавши на вимогу інспектора усі необхідні документи. При цьому, пояснив, що перевезення вантажу Амонію нітрат (селітра аміачна ООН №1942) у спеціальних мішках (біг бегах) здійснював не перший раз та перевезення даного вантажу дозволяється без узгодження маршруту із підрозділами Національної поліції України. Не беручи до уваги заперечення та усні пояснення, що були надані позивачем у відношенні до нього поліцейським роти №4 батальйону № 1 УПП у Полтавській області ДПП, сержантом поліції Сеником Б.С. було складено постанову від 19.03.2020 року серії ДП018 № 957178 . Як вбачаєтьсязі зміступостанови,вона складенавідносно водіяіз зазначеннямпідстави: порушенням спеціальних правил перевезення небезпечних вантажів, а саме ТЗ не обладнаний «інформацією», чим порушив п.22.5 ПДР України, підпункти 5.2; 5.6 правил ДОПНВ, скоїв правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Позивач переконаний, що дії поліцейського роти №4 батальйону № 1 УПП у Полтавській області ДПП, вчинені з порушенням законодавства України, а винесена Постанова підлягає скасуванню з огляду на таке:
		- працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи;                        -  здійснював перевезення небезпечного вантажу Амонію нітрат (селітра аміачна ООН №1942) марки Б у мішках (біг бегах) по 1000 кг., загальна маса вантажу становила 21 т., що не перевищувала встановлених норм п. 22.5. ПДР. (вище вказане підтверджується копією ТТН № СА0000000000053 від 19.03.2020 р., копія якої міститься у додатку до даної позовної заяви). Наказом МВС України № 656 від 04.08. 2018 р. «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів», затверджено «Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів». Відповідно до пункту 4 Розділу І Правил, перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та цих Правил.         Пунктом2Розділу IIпередбачено,що Національнаполіція Українипогоджує маршрутируху транспортнихзасобів підчас перевезеннянебезпечних вантажіввідповідно дододатка АДОПИВ (вантажівпідвищеної небезпеки).Згідно зРозділом 1.10.ДОПИВ амоніюнітрат (селітрааміачна)клас 5.1.ГУ III,(АМОНІЮНІТРАТ,що міститьне більшеніж 0,2%горючих речовин,включаючи будьяку органічнуречовину якурозраховано повуглецю,за виняткомдомішок будь-якоїречовини)не підпадаєпід класифікаціювантажів підвищеноїнебезпеки уразі перевезеннянавалом до3000кг.,а такожупакований внеобмеженій кількості. У разіперевезення наваломпонад 3000кг., потрібно погоджувати з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Вище вказане також підтверджується листом Міністерства Внутрішніх справ України за вих. № 15625/02/38-2018 від 31.10.2018 р. Звертає увагу, що ним перевозився вантаж у мішках (біг бегах) по 1000 кг., а тому вантаж не підпадає під класифікацію вантажів підвищеної небезпеки.            Враховуючи наведене, вважає, що вказана постанова є протиправною, винесена з грубим порушення нормативно правових актів та в подальшому підлягає скасуванню, а тому просить позов задоволити.                                                    Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклик) сторін.                        В судове засідання Пугач В.І., не з`явився, але надіслав до суду заяву в якій позов підтримує і просить справу розглядати без його участі та без фіксування судового засідання технічними засобами.                                                Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду відзив на позов, вказавши, що позов є обґрунтованим та безпідставним зазначивши, що 19.03.2020об 11год.30хв.на автодорозіКиїв-Харків-ДовжанськийМ-03208км водійкеруючи ТЗFREIGHLINERСST120/BODEXKIS3WSд.н.з НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ,перевозив небезпечнийвантаж Амоніюнітрат (селітрааміачна ООН№1942)у мішкахв кількості21тз порушеннямспеціальних правил,а самеТЗ необладнаний інформаційнимитабличками,чим порушивмаркування ТЗ,який перевозитьнебезпечний вантаж,чим порушивДОПОГ 1.4.2.2,та ЗУ«Про перевезеннянебезпечних вантажів»,п.п 22.5ПДР Україниза,що передбаченавідповідальність ч.1ст.132-1КУпАП.Згідно п.22.5ПДР За спеціальнимиправилами здійснюєтьсядорожнє перевезеннянебезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.                Відповідно доп.1.3.ПДР, учасники дорожнього руху повинні знати і неухильно виконувати правила.                                                    Відповідно ст. 16 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»: до компетенції підрозділів Національної поліції України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, належить контроль за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, а також додержанням законодавства у зазначеній сфері.                                Відповідно п.30.3(д)ПДР України на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки:                                                "Інформаційна таблиця небезпечного вантажу"  прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знака, написи ідентифікаційних номерів виду небезпеки і небезпечної речовини та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
		   На ТЗ, який перевозить небезпечний вантаж, обов`язково повинні бути встановлені розпізнавальні знаки. Знак небезпеки введений у зв`язку з приєднанням України до вимог Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів і являє собою світлоповертаючу таблицю оранжевого кольору, яка інформує учасників руху про вид небезпечного вантажу та характер його загрози для навколишнього середовища.                Згідно вимогам п. 13 ПРАВИЛ дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженим наказом МВС № 656 від 04.08.2018р (далі Правила) є: небезпечні вантажі перед початком перевезення мають бути класифіковані та/або віднесені до одного з класів (підкласів), при цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 - група упакування. Для речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначається група сумісності.                            Ці показники для небезпечних вантажів класу 1 та вантажів, не зазначених конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних вантажів класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2 та інфекційних речовин класу 6.2, визначаються компетентним органом, а для інших небезпечних вантажів - виробником продукції.                                                Класифікація небезпечного вантажу зазначається в паспорті безпечності хімічної продукції, у випадках, передбачених ДОПНВ,- у транспортному документі.                        Згідно розділу І «загальні положення» ПРАВИЛ дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженим наказом МВС № 656 від 04.08.2018р:    п.11 кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, позначена табличками оранжевого кольору, передбаченими ДОПНВ, в обов`язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:            незалежно від номерів зразків знаків небезпеки, зазначених для них у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ:                не менш як одним противідкатним упором на кожний транспортний засіб, який має відповідати максимальній масі транспортного засобу та діаметру його коліс;                    не менш як двома попереджувальними знаками (пристроями) з власною опорою (конусами із світловідбивною поверхнею, або миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням, або знаками аварійної зупинки). Транспортна одиниця може комплектуватися цими попереджувальними знаками (пристроями) в будь-якій комбінації;                        сигнальними жилетами підвищеної видимості із світловідбивними елементами для кожного члена екіпажу;                                                    захисними рукавичками для кожного члена екіпажу;                            переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу. Ліхтарі не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;                            засобами захисту очей (наприклад, захисними окулярами) для кожного члена екіпажу;         під час перевезення всіх небезпечних вантажів, крім небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 1, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2 або 2.3,- додатково рідиною для промивання очей;                                                     під час перевезення небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1,- додатково засобами захисту органів дихання, необхідними для аварійного залишення транспортного засобу, для кожного члена екіпажу транспортного засобу (наприклад, панорамна маска з комбінованим протигазоаерозольним фільтром типу А1В1Е1К1-Р1 або A2B2E2K2-P2 аналогічним фільтру, описаному в європейському стандарті EN 14387:2004 + А1:2008);             під час перевезення рідких та твердих речовин, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПИВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 3, 4.1, 4.3, 8 або 9,- додатково: лопатою; покриттям для каналізаційних колекторів; ємністю для залишків небезпечних вантажів.                                            Також, згідно ДОПОГ п. 1.4.2.2 (f) перевізник повинен:                            - переконатися в тому, що нанесені знаки небезпеки та маркування передбачені на транспортному засобі.                                                Крім того, у відзиві відповідач послався на наступне:                            Щодо аміачної селітри: відповідно до ГОСТ 12.1.007-76: п. 3.4.3 Селітру, якнебезпечний вантаж класифікують наступним чином: клас 5.1; категорія 511; класифікаційний шифр 5113; номер ООН 1942 (амонію нітрат); аварійна картка N 509 (при перевезенні по залізницях).            Відповідно доВимог безпекиаміачної селітри(нітратуамонію)ГОСТ 2-85 Аміачна селітра відноситься до малонебезпечних речовин. Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони виробничих приміщень - 10 мг/м3. Її пил при вдиханні помітної шкоди організму не приносить, але потрапляючи на частини тіла з найбільш сильним виділенням поту викликає роздратування та дерматити. За ступенем впливу на організм людини відноситься до 4-го класу небезпеки.                                                        Аміачна селітра є окислювачем та пожежонебезпечною. Дерево, просочене селітрою, володіє значно більшою пожежонебезпекою, ніж звичайне дерево. При температурі 210° С та взаємодії з сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном, порошковими металами (особливо з цинком) розкладається з виділенням токсичних окислів азоту та кисню. Вирізняється кисень може викликати загоряння горючих матеріалів (мішків) і, як наслідок, пожежа. У разі забруднення селітри органічними матеріалами або при сильній пожежі розкладання аміачної селітри може перейти у вибух.                                 Пожежа, викликаний розкладанням селітри, слід гасити великою кількістю води.            Виробничі приміщення та лабораторії, в яких проводиться робота з селітрою (пакування, відбір та підготовка проб, проведення аналізів), повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.                                                        У зв`язку з цим твердження позивача, що селітра аміачна не є небезпечним вантажем є безпідставним.                                                    Враховуючи всі вищевказані норми законодавства, поліцейський притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. І ст. 132-1 КУпАП та застосував до порушника стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 гривень.            Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, тому відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.                                                Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку.            Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.                        Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.        Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша статті 132-1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.                                Згідно п. п. 4, 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.                Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.                                                Судом встановлено,що постановоюсерія ДПО18№ 957178від 19.03.2020року поліцейським роти № 4 батальйону №1 УПП у Полтавській області ДПП, сержантом поліції Сеником Б.С. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., (а.с 16).                    У постанові зазначено, що 19 березня 2020 року об 11 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський М-03 208 км водій керуючи ТЗ FREIGHLINER CST120 / BODEXKIS3WS д.н.з НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , перевозив небезпечний вантаж Амонію нітрат (селітра аміачна ООН №1942) у мішках в кількості 21т з порушенням спеціальних правил, а саме ТЗ не обладнаний інформаційними табличками, чим порушив маркування ТЗ, який перевозить небезпечний вантаж, чим порушив ДОПОГ 1.4.2.2, та ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів», п. п 22.5 ПДР України за, що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.                        Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.                                Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.                        Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.        Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.                                                    Згідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.                                    Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.                            Пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.                                                    Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.                За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).                                Згідно вимогам п. 13 ПРАВИЛ дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженим наказом МВС № 656 від 04.08.2018р (далі Правила) є: небезпечні вантажі перед початком перевезення мають бути класифіковані та/або віднесені до одного з класів (підкласів), при цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 - група упакування. Для речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначається група сумісності.                            Дослідивши матеріали справи суд встановив, що транспортний засіб FREIGHLINER CST120 / BODEXKIS3WS д.н.з НОМЕР_2 НОМЕР_3 , яким керував позивач і на якому здійснював перевезення вантажу Амонію нітрат (селітра аміачна ООН № 1942) не встановлено розпізнавального знаку - "інформаційна табличка небезпечного вантажу" - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору, (а.с 28).        В ході судового засідання було досліджено відео доказ відзнятий на бодікамеру поліцейським з місця події, доданий відповідачем до відзиву DSJX3BI063_BI0063 на якому видно, що на транспортному засобі , яким керував позивач і перевозив Амонію нітрат (селітра аміачна ООН № 1942) відсутня інформаційна табличка.                                    Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.            Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.                                                Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.                                    Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.                            Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р.«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.                            Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.                                                Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.                    Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.                                Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується тим, що автомобіль позивача не мав відповідного маркування передбаченого ст. 19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів».                                                Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про перевезення небезпечних вантажів" транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідні свідоцтва, згідно з законодавством, видаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.                На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.                                                        Керуючись ст. ст. 7, 222, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 5, 12, 72, 77, 90, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, ст. 19 ЗУ "Про перевезення небезпечних речовин", Закону України «Про дорожній рух», ЗУ "Про національну поліцію", Конституцією України, суд -
		В И Р І Ш И В :
		 
		   У задоволенніпозову ОСОБА_1  доУправління патрульноїполіції вПолтавській областіДепартаменту патрульноїполіції проскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення- відмовити.
		   Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області. 
		     Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії даного рішення суду. 
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
		всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Лохвицького районного суду
		Полтавської області                                В.А.Бондарь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...