Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/14558/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2020. Зареєстровано: 13.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2020.
Дата набрання законної сили: 01.10.2020
Результат оскарження 01.10.2020 Івано-Франківський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/344/941/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/14558/19 
		                                                               Провадження № 2/344/941/20        
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		05 травня 2020 року                          м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої - судді        Бабій О.М.
		секретаря                Орнат Л.І.,
		за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернулась в суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобіля, мотивуючи тим, що 03.03.2019 року вона припаркувала свій автомобіль на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 . 13.03.2019 року виявила пошкодження свого автомобіля та зателефонувала в поліцію. Навпроти місця паркування знаходиться продуктовий магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якому відсутня велика частина рекламної вивіски та навколо магазину виявлені шматки вивіски, які по кольору схожі на подряпини на автомобілі. В автомобілі було пошкоджено переднє праве крило, передній капот, передній бампер з правого боку. У висновку експертно-криміналістичного центру МВС України вказано, що на поверхнях автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 є нашарування сторонніх фарбових матеріалів жовтого, зеленого та червоного кольору в місцях пошкодження автомобіля. Нашарування на передньому правому крилі, передньому капоті та бампері подібні до фарбового матеріалу, який нанесено на частинках пластикових уламків, за кольором та типом пігменту барвника. Є причини вважати, що рекламна вивіска магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » була закріплена неналежним чином і через порив сильного вітру зірвалась та пошкодила автомобіль. Вартість ремонту автомобіля становила 20 000 гривень. Розмір моральних збитків становить 10 000 гривень.
		04 жовтня 2019 року відповідач ФОП ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає. Йому на праві власності належить вбудоване торгове приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_2 . Раніше в цьому приміщенні знаходився магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 28.01.2019 року відповідач передав приміщення ОСОБА_4 на підстав договору позички. ОСОБА_4 перейменувала магазин, змінила вивіску з «ІНФОРМАЦІЯ_2» на « ІНФОРМАЦІЯ_1 », отже ОСОБА_4 несе всю відповідальність щодо утримання приміщення в належному стані. Жодної шкоди позивачці відповідач не спричинив, а тому не повинен нести відповідальність.
		15.10.2019 року позивачка подала відповідь на відзив в якій зазначила, що із договору не зрозуміло перед ким позичальник буде нести відповідальність за збитки.
		Ухвалою суду від 05.11.2019 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4 .
		Відповідачка ОСОБА_4 відзиву на позовну заяву не подала, жодних заяв від не неї до суду не надходило.
		В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів наведених в позовній заяві та у відповіді на відзив, просили позов задоволити.
		Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві.
		Відповідачка ОСОБА_4 в підготовче та судові засідання не з`являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, але до суду повертались конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання», про причини неявки відповідачка суд не повідомила. 
		У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_4 відзив на позов не подала, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		У користуванні позивачки є автомобіль марки Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
		13.03.2019 року позивачка виявила пошкодження свого автомобіля, який був припаркований на прибудинковій території на АДРЕСА_3 . 
		Позивачка звернулась до поліції та 10.04.2019 року отримала довідку за результатами проведеної перевірки (а.с.15).
		Із довідки вбачається, що в автомобілі пошкоджено бампер, переднє праве крило, капот, передня права фара, потертості на лобовому склі. Автомобіль знаходився за адресою: АДРЕСА_3 . Опитані громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що вони були свідками як під час сильного пориву вітру була пошкоджена вивіска магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та неподалік магазину був припаркований автомобіль Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 , шматки вивіски розлітались в різні сторони.
		Як вбачається із висновку експертного дослідження від 05.04.2019 року на поверхнях автомобіля Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 є нашарування сторонніх фарбованих матеріалів жовтого, зеленого та червоного кольору в місцях пошкодження автомобіля. Нашарування на передньому правому крилі, передньому капоті та бампері подібні до фарбованого матеріалу, який нанесено на частинках пластикових уламків, за кольором та типом пігменту барвника (а.с.11-14).
		На ремонт автомобіля позивачка витратила 20 000 грн., що підтверджується накладними (а.с.116).
		Власником приміщення АДРЕСА_2 станом на 13.03.2019 року був відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.87-88).
		Але, 28.01.2019 року відповідач ОСОБА_3 (позикодавець) уклав договір позички із відповідачкою ОСОБА_4 (позичальник) (а.с.38).
		Згідно п. 1.1 Договору позички, позичкодавець передає, а позичальник приймає в тимчасове безоплатне користування (найм) для здійснення підприємницької діяльності не житлові приміщення, що розташовані на АДРЕСА_2 , загальною площею 25 кв.м. 
		Строк дії договору до 01.02.2020 року.
		Відповідно до п. 3.3 Договору позички позичальник зобов`язаний забезпечувати збереження приміщення та підтримувати його в належному стані. Позичальник несе відповідальність за збитки спричинені неналежною експлуатацією та ремонтом орендованого приміщення.
		Як вбачається із вищенаведеного, шкоди майну позивачки завдано відповідачкою ОСОБА_4 , оскільки вона станом на 13.03.2019 року була користувачем приміщення, вивіска з якого завдала шкоди автомобілю позивачки.
		Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Відповідачка ОСОБА_4 жодних доказів на спростування тверджень позивача та заперечення своєї вини суду не надала.
		Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ч.2 цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, обов`язок доказування відсутності вини у заподіянні шкоди лежить на відповідачу.
		Відповідачкою ОСОБА_4 належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача про відшкодування матеріального збитку в сумі 20 000 грн. суду не надано.
		Отже, з урахуванням наведеного вимога позивачки про відшкодування матеріального збитку в розмірі 20 000 грн. підлягає до задоволення в частині стягнення такого збитку з відповідачки ОСОБА_4 .
		Щодо вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., то судом встановлено наступне.
		Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		В п. 3 Постанови Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав наданих споживам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Пунктом 4 Постанови також передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
		При вирішенні спору в частині вимоги позивачки про стягнення з відповідачів моральної шкоди суд врахував роз`яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а тому виходив з оцінки причинного зв`язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини ОСОБА_4 в її заподіянні, встановленої судом, та з`ясував, що факт заподіяння позивачці моральних страждань та втрат немайнового характеру доведено позивачкою частково, співмірним та справедливим буде розмір відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
		Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 1 та ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Тому з відповідачки ОСОБА_4 слід стягнути 768 гривні 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
		На підставі вищенаведеного, відповідно до п. 3 та 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 16, 23, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , матеріальну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, 3 000 (три тисячі) гривень моральної шкоди, та 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок витрат по оплаті судового збору.
		В задоволенні решти вимог позову відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Строк апеляційного оскарження рішення суду обчислюється з урахуванням вимог п. 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України.
		 
		Повний текст судового рішення складено 12 травня 2020 року.
		 
		Суддя                                         Бабій О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...