Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/3929/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2020. Зареєстровано: 14.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2020.
Дата набрання законної сили: 13.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/3920/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		13 травня 2020 року 
		м. Київ
		справа №0640/3929/18, адміністративне провадження №К/9901/3920/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого  Стародуба О.П., 
		суддів  Єзерова А.А., Коваленко Н.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2018р. (суддя  Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019р. (судді  Совгира Д.І., Курко О.П., Матохнюк Д.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа  ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в :
		У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		визнати протиправним і скасувати п. 47 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи, з 25.04.2018, внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.06.2018 № 65;
		зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи з 25.04.2018, внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку від 25.12.2013р. №975. Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує право на соціальний захист та отримання належної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності. 
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2018р., залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019р., позов задоволено частково. 
		Визнано протиправним і скасовано п. 47 рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому інвалідності ІІ групи, з 25.04.2018, внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.06.2018 № 65.
		Зобов`язано відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу у зв`язку з встановленням з 25.04.2018 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, у розмірі та у порядку, визначеному статтями 16, 16-2, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися не здійснюється. 
		Крім того, посилається на те, що позивачу ІІІ групу інвалідності встановлено 30.11.2012 року. Зміна групи інвалідності з ІІІ на ІІ відбулася 05.05.2018 року, тобто понад дворічний термін, а за таких умов виплата одноразової грошової допомоги не передбачена. 
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних силах України до 16.05.2005. (а.с.16)
		З довідки командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.12.1998 № 1359 про обставини отримання травми встановлено, що 03.12.1998 під час виконання обов`язків військової служби (виконання стрибків з парашутом) позивач отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій поперекового відділу хребта. (а.с. 17)
		Згідно з витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 14.11.2012 № 2235 встановлено, що захворювання майора м/с запасу ОСОБА_1 , та травма, отримана ним, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. (а.с. 18)
		Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 04.12.2012 серія 10 ААБ № 654120 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 30.11.2012. Причиною інвалідності визначено травму, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби. (а.с. 19)
		Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 02.05.2018 серія 12 ААБ № 100739 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 25.04.2018. Причиною інвалідності визначено травму, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби. (а.с. 20)
		05.05.2018р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 25.04.2018р. (а.с. 21)
		Згідно з витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 22.06.2018 № 65 п. 47 рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - комісія МОУ), затвердженим Міністром оборони України, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки позивач звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 № 3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а первинна інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги. Крім цього, згідно з абзацом другим п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін. (а.с. 22)
		Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975.
		Суди виходили з того, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 4 ст. 16-3 доповнено абзацом другим наступного змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
		Суди дійшли висновку, що норма Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яка набрала чинності 1 січня 2017 року, на спірні правовідносини не розповсюджується. Застосування даної норми стосовно позивача можливе лише у разі повторної зміни (встановлення) групи інвалідності з 25.04.2018.
		З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав. 
		Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерв, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
		Пункт «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
		Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено статтею 16-3 призначення і виплата одноразової грошової допомоги (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців від 04.07.2012 № 5040-VI). Редакція цієї статті діє з 01.01.2014 року. 
		Частинами 2, 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) частину 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту: У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
		Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).
		Відповідно до частини 2 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.11.2012р. за результатами огляду органами МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. Крім того, 25.04.2018 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки положення частини 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності не застосовуються до позивача.
		Посилання відповідача на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, тому, що він звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 року №3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а первинна інвалідність встановлена до 01.01.2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставним, оскільки виплату одноразової грошової допомоги позивач пов`язував з встановленням ІІ групи інвалідності 25.04.2018р., за правилами ч. 2 п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності, дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач неправомірно прийняв рішення про відмову в призначені одноразової грошової допомоги відповідно Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020р. у справі №2340/4941/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків під час розгляду даної справи.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій  без змін.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2018р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019р. - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		О.П. Стародуб
		 
		А.А. Єзеров 
		 
		Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...