Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/657/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2020. Зареєстровано: 14.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.
Дата набрання законної сили: 29.12.2020
Результат оскарження 29.12.2020 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/462/23/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014140000000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/657/15-к 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 березня 2020 року                     Залізничний районний суд міста Львова 
		 
		           в складі :
		головуючого  судді             ОСОБА_1 
		з участю секретаря             ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого             ОСОБА_4 
		захисника                 ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олевськ Житомирської області, росіянина, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше не судженого,-
		 
		 
		 
		за ч. 1 ст. 190 КК України,
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 
		 
		згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , працюючи, у відповідності до наказу начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 170 о/с від 06 червня 2012, на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Личаківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, маючи спеціальне звання підполковника міліції, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в обов`язки якого входить організація роботи сектору, забезпечення виконання покладених на сектор завдань по боротьбі із злочинністю на території оперативного обслуговування, виявлення та попередження злочинів, будучи зобов`язаними відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року та своїх службових обов`язків, забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян, поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати законні права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності з Законом, при виконанні покладених на них обов`язків, керуватися тільки законом та діяти в його межах, будучи зобов`язаним, відповідно до присяги працівника органів внутрішніх справ України - «завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником», діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, впродовж 21 червня 2014 року  05 серпня 2014 року, вчинив шахрайство, тобто за володіння чужим майном шляхом обману.
		Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, володіючи в силу службового становища та займаної посади начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, відомостями про осіб, схильних до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, розробив план затримання особи, схильної до вживання наркотичних засобів, із наркотичними засобами, з метою подальшого імітування її затримання та в подальшому шляхом обману заволодіння її грошовими коштами начебто за непритягнення до відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів.
		З цією метою ОСОБА_4 21 червня 2014 року через соціальну мережу «В контакті» познайомився з ОСОБА_6 , під псевдонімом « ОСОБА_7 », після чого, зрозумівши, що останній схильний до вживання наркотичних засобів та має при собі засоби для куріння наркотичних засобів, розробив план його затримання із наркотичними засобами, пристроями для їх вживання, та подальшого заволодіння шляхом обману у нього грошових коштів, начебто, за непритягнення до відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів.
		Діючи у відповідності до розробленого плану, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 начебто, за непритягнення до відповідальності за вчинення вказаних дій, ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_6 про зустріч 24 червня 2014 року близько 17.00 години у м. Львові на вул. Конопницької, для спільного вжиття наркотичних засобів.
		24 червня 2014 року, близько 17.00-17.30 год., ОСОБА_4 з метою реалізації вказаного вище злочинного умислу, достовірно знаючи про перебування ОСОБА_6 на вулиці Конопницької у м. Львові, а також про наявність в нього пристроїв для куріння наркотичних засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, залучив для полегшення доведення свого злочинного наміру в частині затримання ОСОБА_6 та доставлення його в приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області оперуповноваженого СБНОН Личакіського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 який не був обізнаний із дійсним злочинним умислом ОСОБА_4 , після чого здійснив затримання ОСОБА_6 , та разом із ОСОБА_8 доставив його в приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, що на вул. Романчука, 18 у м. Львові.
		Перебуваючи в приміщенні чергової частини Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області ОСОБА_4 повідомив про затримання ОСОБА_6 чергового вказаного райвідділу міліції, після чого на підставі вказаного повідомлення слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 з участю ОСОБА_4 та понятих було проведено огляд ОСОБА_6 , в ході якого вилучено в останнього п`ять керамічних люльок із слідами кіптяви та залишками речовини коричневого кольору, одну деформовану металеву трубку, пластмасовий ковпачок із згортком фольги, металеву кришку із залишками невідомої речовини, скляний флакон із невідомою речовиною, пластмасовий флакон із залишками невідомої речовини.
		Після проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_4 з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману від ОСОБА_6 грошових коштів, начебто за непритягнення його до відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, ОСОБА_10 завів ОСОБА_6 до себе в кабінет, який розташований на третьому поверсі адміністративного приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, що на вул. Романчука, 18 у м. Львові, в якому повідомив ОСОБА_6 про начебто виявлення і вилучення в нього наркотичних засобів, хоча насправді такий наркотичний засіб в останнього не вилучався, та висловив переконання і запевнення в тому, що він буде притягнутий до відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, після чого повідомив йому про необхідність з`явитися до нього в Личаківський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області на наступний день.
		Виконуючи вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_6 25 червня 2014 року прибув у Личаківський РВ ЛМУ ГУМВС України та піднявся в службовий кабінет ОСОБА_4 , в якому останній, повідомив про те, що відомості за фактом виявлення та вилучення в ОСОБА_6 п`яти керамічних люльок із слідами кіптяви та залишками речовини коричневого кольору, одної деформованої металевої трубки, пластмасового ковпачка із згортком фольги, металевої кришки із залишками невідомої речовини, скляного флакону із невідомою речовиною, пластмасового флакону із залишками невідомої речовини, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140040002099 від 25 червня 2014 року та розпочато досудове розслідування, тим самим викликав переконання у ОСОБА_6 про те, що той може бути притягнутий до відповідальності за зберігання наркотичних засобів.
		В подальшому, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 усвідомлюючи, що наркотичні засоби в ОСОБА_6 вилучені не були і кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю та в його повноваження не входить приймати рішення у кримінальному провадженні щодо його закриття, висловив пропозицію ОСОБА_6 про передачу йому грошових коштів в сумі 5000 гривень, начебто, за непритягнення до відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, а у випадку відмови від передачі йому вищевказаної суми грошових коштів, останній може бути притягнутий до передбаченої законом відповідальності.
		ОСОБА_6 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 , який повідомив йому неправдиві відомості щодо виявлення та вилучення в нього наркотичних засобів, та, як наслідок  притягнення до відповідальності за придбання та зберігання наркотичних засобів, погодився на пропозицію ОСОБА_4 пояснивши, що гроші передасть йому в подальшому.
		05 серпня 2014 року, близько 16.30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кафе-бару «Експрес-кафе», що на першому поверсі приміщення головного вокзалу станції Львів на площі Двірцевій, 1 у м. Львові, будучи введеним в оману ОСОБА_4 , який повідомив йому неправдиві відомості щодо виявлення та вилучення в нього наркотичних засобів, та як наслідок притягнення до відповідальності за придбання та зберігання наркотичних засобів, у відповідності з попередньою домовленістю із ОСОБА_4 , передав, а останній, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами останнього шляхом обману, одержав від нього грошові кошти в сумі 5000 гривень, начебто за непритягнення його до передбаченої законом відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у скоєному заперечив та пояснив, що вважає обвинувачення надуманим та таким, що не узгоджується з доказами, які стороною обвинувачення були надані суду для дослідження і які судом були дослідженні у даному судовому розгляді вказаного обвинувального акту. Відносно нього проводились негласні слідчі розшукові дії, проте ухвала Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на ряд негласних слідчих дій під час виконання вимог ст. 290 КПК України не відкривалась. Протоколи за наслідками проведення негласних слідчих розшукових дій 05 серпня 2014 року складені поза строками їх складання та на підставі доручення слідчого від 08 серпня 2014 року, коли заходи вже були проведені. Матеріали та протокол негласного відео контролю не надані та не долучені до матекріалів справи, хоча згідно повідомлення за наслідками проведення негласних слідчих розшукових дій такий вид дій застосовувався. Крім того, ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2014 року та 08 вересня 2014 року визнано протиправною бездіяльність слідчого/прокурора під час проведення у цьому кримінальному провадженні слідчих дій, щодо тимчасово вилученого при проведенні обшуку майна ОСОБА_4 . Також, проведення 05 серпня 2014 року обшуку та вилучення предметів, речей здійснювалось учасниками слідчої дії, які в розумінні ст. 3, ч. 1 п. 25 ч. 1 ст. 236 КПК України не являються учасниками кримінального провадження. Щодо обставин справи, обвинувачений пояснив, що дійсно 21 червея 2014 року будучи працівником міліції доставляв до службового приміщення міліції ОСОБА_6 , оскільки його зовнішній вигляд викликав підозру щодо перебування останнього в стані наркотичного сп`яніння, а також вказані дії були необхідні для перевірки останнього на предмет розшуку, оскільки зовнішній вигляд ОСОБА_6 значно відрізнявся від пред`явленого паспорта із фото заявника. Також зазначає, що ОСОБА_6 спершу серед документів пред`явив йому паспорт неіснуючої країни «Республіки Казантип» АР Крим, що і викликало підозру. Не заперечує того, що був присутній під час процедури залучення понятих та свідка ОСОБА_8 під час складання 21 червня 2014 року слідчим міліції ОСОБА_9 протоколу огляду місця події з вилученням предметів-носіїв наркотичних засобів, не мав у своєму розпорядженні речового доказу, не скеровував (не доставляв) такий на експертизу, не отримував висновки експерта. Також ОСОБА_4 пояснив, що не знайомий з особою ОСОБА_11 , не являється таким, не призначав жодних зустрічей ОСОБА_6 та не повідомляв останньому неправдивої інформації, не вводив в оману, не отримував грошових коштів та відповідно не мав можливості ними розпоряджатись. На головному залізничному вокзалі ст. Львів перебував 05 серпня 2014 року в особистих справах, і тому отримавши дзвінок від ОСОБА_6 вирішив зустрітись з ним, де під час зустрічі отримав від ОСОБА_6 рукописну заяву на ім`я слідчого про вирішення долі речових доказів, не більше.
		Суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинних дій не знайшли свого ствердження належними доказами, які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, прокурор на підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України покликається на наступні докази, безпосередньо досліджені судом: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42014140000000147 від 04 серпня 2014 року, рапорт заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 04 серпня 2014 року, доручення про проведення досудового розслідування від 04 серпня 2014 року, повідомлення про початок досудового розслідування від 04 серпня 2014 року, лист УСБУ у Львівській області від 30 липня 2014 року щодо направлення матеріалів за фактом виявлення протиправної діяльності із боку начальника БНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , рапорт старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВ «К» УСБУ у Львівській області ОСОБА_13 , протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 серпня 2014 року, протокол огляду ідентифікації та помічення грошових коштів від 05 серпня 2014 року, клопотання про проведення обшуку, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2014 року, протокол обшуку від 05 серпня 2014 року, клопотання про проведення обшуку від 05 серпня 2014 року, ухвала слідчого судді від 05 серпня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України щодо проведення слідчих (розшукових) дій, лист УСБУ у Львівській області від 06 серпня 2014 року щодо виконання матеріалів доручення, ухвала слідчого судді від 05 серпня 2014 року щодо надання дозволу на проведення обшуку в службовому кабінеті начальника БНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , протокол обшуку від 05 серпня 2014 року, доручення в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБУ у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення,лист УСБУ у Львівській області від 06 серпня 2014 року адресований начальникові Залізничного вокзалу від 06 серпня 2014 року, лист начальника вокзалу ОСОБА_14 від 06 серпня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБУ    у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, протокол огляду від 08 серпня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБУ у Львівські області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, протокол огляду від 08 серпня 2014 року з відповідними додатками, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБ України у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБ України у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, протокол огляду від 06 серпня 2014 року, матеріали кримінального провадження №12014 року140040002099 за фактом виявлення у ОСОБА_6 у м. Львові, предметів, які ймовірно містять наркотичні речовини, за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України, функціональні обов`язки начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 від 08 січня 2013 року, копії із записника блокнота ОСОБА_4 , постанова про долучення до кримінального провадження речових доказів, запит начальнику Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_15 від 06 серпня 2014 року, Лист Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від №12014140040002099, лист прокурора Личаківського району м. Львова від 05 вересня 2014 року, адресований заступнику начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 , рапорт Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України щодо проведення слідчих (розшукових) дій, лист начальника УВБ у Львівській області ОСОБА_16 щодо виконання доручення від 07 серпня 2014 року, протокол огляду місця події від 07 серпня 2014 року, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 08 серпня 2014 року, ухвала про арешт майна, постанова про призначення комплексної хімічної та дактилоскопічної експертизи, супровідний лист про призначення експертизи від 07 серпня 2014 року, супровідний лист від 15 серпня 2014 року про скерування висновку експерта №1-697/14, 2-669/14, довідка про витрати на проведення судово дактилоскопічної експертизи, довідка про витрати на проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин та-речовин хімічних виробництв, висновок експерта від 14 серпня 2014 року, постанова про призначення судово-технічної експертизи від 07 серпня 2014 року, супровідний лист від 14 серпня 2014 року про скерування висновку експерта №1-698/14, довідка про витрати на проведення судово дактилоскопічної експертизи, висновок експерта від 14 серпня 2014 року, постанова про призначення хімічної експертизи від 07 серпня 2014 року, висновок №2984 від 29 вересня 2014 року криміналістичної експертизи речовин та спеціальних хімічних речовин, протокол огляду, копія службового посвідчення ОСОБА_4 , заява ОСОБА_6 про повернення люльок, постанова про призначення експертизи від 08 серпня 2014 року, супровідний лист Директору ЛНДІСЕ ОСОБА_17 від 08 серпня 2014 року про призначення експертизи, супровідний лист про скерування клопотання експерта, клопотання експерта ОСОБА_18 від 19 серпня 2014 року, відповідь заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_12 від 10 вересня 2014 року, клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, копія ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів від 15 вересня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України ОСОБА_12 від 18 вересня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України ОСОБА_12 від 18 вересня 2014 року, супровідний лист УСБУ у Львівській області про скерування матеріалів, протокол про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідь заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 11 листопада 2014 року про виконання клопотання експерта, матеріали виконаного доручення слідчого, відповідь заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 11 листопада 2014 року про виконання клопотання експерта, висновок №2985 від 20 листопада 2014 року судової експертизи компюторної техніки та програмних продуктів, постанова про долучення до кримінального провадження речових доказів від 28 листопада 2014 року, клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів від 08 серпня 2014 року, ухвала про тимчасовий доступ до речей та документів від 08 серпня 2014 року, доручення слідчого ОСОБА_12 від 11 вересня 2014 року про проведення слідчих (розшукових) дій, лист УСБУ у Львівській області щодо виконання доручення від 12 вересня 2014 року, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 17 вересня 2014 року, протокол огляду від 19 вересня 2014 року, додаток №1 до протоколу огляду, додаток №2 до протоколу огляду, додаток №3 до протоколу огляду, додаток №4 до протоколу огляду, клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів від 18 вересня 2014 року, ухвала про тимчасовий доступ до речей та документів від 08 серпня 2014 року, доручення слідчого ОСОБА_12 від 22 вересня 2014 року про проведення слідчих (розшукових) дій, лист УСБУ у Львівській області щодо виконання доручення №62/14/2-309, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 09 жовтня 2014 року, протокол огляду від 19 жовтня 2014 року, додатки № 1,2,3 до протоколу огляду, лист в ГУМВС України у Львівській області щодо призначення службової перевірки від 05 серпня 2014 року, висновок та матеріали службового розслідування, лист заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 07 жовтня 2014 року, адресований начальнику Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідь на лист 09 жовтня 2014 року, висновок службового розслідування по факту реєстрації 24 червня 2014 року в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області під номером 5196, листи заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 21 жовтня 2014 року та 23 жовтня 2014 року, адресований начальнику Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідь на виконання вимоги від 29 жовтня 2014 року, адресована заступнику начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 , рапорт Личаківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ЄО 5196 від 24 червня 2014 року з доповненням, постанова про проведення контролю за вчинення злочину від 04 серпня 2014 року, протокол про результати контролдю за вчиненням злочину від 04 вересня 2014 року, постанова про припинення негласних (слідчих) розшукових дій, постанова про розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації, клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04 серпня 2014 року, лист за підписом начальника відділу ОСОБА_19 , адресований в.о. начальника слідчого віддділу прокуратури області ОСОБА_12 про долучення до матеріалів провадження розсекреченні матеріали НСРД, лист УСБУ у Львівській області від 28 серпня 2014 року про скерування розсекреченні матеріали НСРД, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме візуального спостереження в публічно доступних місцях з виористанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 11 серпня 2014 року, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11 серпня 2014 року, стенограма розмов ОСОБА_4 , протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11 серпня 2014 року, стенограма розмов ОСОБА_4 , протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо контроль особи ОСОБА_4 від 11 серпня 2014 року, лист заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 07 жовтня 2014 року, адресований начальнику Личаківського РВ ЛМУ ТУ МВС України у Львівській області, протокол огляду від 08 жовтня 2014 року, завірена копія журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Личаківського РВ ЛМУ ТУ МВС України у Львівській області, завірена копія журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення, протокол огляду від 09 грудня 2014 року та додаток до протоколу огляду №1, протокол огляду з двома аркушами паперу А 4, доручення слідчого ОСОБА_12 в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику спецпідрозділу БКОЗ ОСОБА_20 , лист УСБУ у Львівській області від 15 січня 2015 року про виконання доручення слідчого, рапорт заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 15 грудня 2014 року про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42014 року140000000250 від 15 грудня 2014 року, доручення на проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування, постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року про дозвіл на затримання ОСОБА_4 , протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 грудня 2014 року, протокол слідчого експеременту від 18 грудня 2014 року, доручення слідчого ОСОБА_12 від 12 серпня 2014 року, в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику УВБ у Львівській області ОСОБА_16 , матеріали виконаного доручення, а саме висновок службового розслідування з зверненням ОСОБА_21 щодо можливих неправомірних дій начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , доручення слідчого ОСОБА_12 від 12 серпня 2014 року, в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_20 , доручення слідчого ОСОБА_12 від 13 серпня 2014 року, в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику УВБ у Львівській області ОСОБА_16 , матеріали виконаного доручення (висновок службового розслідування щодо можливих неправомірних дій зі сторони окремих працівників міліції ГУ МВС у Львівській області), запит начальнику УКЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_22 від 13 серпня 2014 року, відповідь на запит, висновок за результатами перевірки ГУМВС у Львівській області, Запит прокурору м. Львова від 13 серпня 2014 року та відповідь, запит прокурорам Галицького, Залізничного, Личаківського, Франківського, Шевченківського районів м.Львова та відповіді на них, запит в.о. прокурора Личаківського району м. Львова та відповідь, протокол огляду від 29 серпня 2014 року та додатки до нього, клопотання про арешт майна підозрюваного, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2014 року про накладення арешту на майно.
		Також потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіланні пояснив, що в червні 2014 року через соціальну мережу «ВКонтакте» познайомився з співрозмовником « ОСОБА_11 », який запропонував йому зустрітись неподалік клубу «МЕТРО» на вул. Зелена у м. Львові, з метою спільного проведення часу та для вживання наркотичних засобів шляхом паління, оскільки, як повідомив ОСОБА_6 він вживає такі та про вживання наркотичних засобів повідомляв співрозмовник ОСОБА_23 . 21 червня 2014 року він прибув на призначену зустріч неподалік клубу «МЕТРО», проте на вул. Конопницької у м. Львові був затриманий працівниками міліції, серед яких був обвинувачений. В подальшому слідчим ОСОБА_9 , в ОСОБА_6 у службовому приміщенні Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, (м. Львів, вул. Романчука, 18, що знаходиться неподалік від місця виявлення ОСОБА_6 ) при понятих були виявлені та вилучені, згідно протоколу огляду місця події предмети-носії наркотичних засобів (глиняні люльки) із слідами кіптяви. В той же день, 21 червня 2014 року, а також наступного дня, обвинувачений ОСОБА_4 , повідомляв йому про те, що необхідно надати грошові кошти в сумі 5000,00 грн. за вирішення питання з експертизою, оскільки на вилучених у ОСОБА_6 глиняних люльках можуть бути залишки наркотичних речовин. В період 21 червня 2014 року до 05 серпня 2014 року ОСОБА_4 , сповіщав про необхідність передачі грошових коштів за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. 05 серпня 2014 року ОСОБА_6 побачивши пропущений дзвінок по мобільному телефону від ОСОБА_4 зрозумів, що саме зараз необхідно передавати грошові кошти та самостійно зателефонував останнього близько 15.00 год. та призначив з ним зустріч на залізничному вокзалі ст. Львів. Зустрівшись 05 серпня 2014 року на вокзалі, він та ОСОБА_4 прослідували в кафе «ЕКСПРЕС», перебували під візуальним спостереженням працівників правохоронних органів, після чого він передав заздалегідь ідентифіковані спеціальними хімічними речовинами гроші в сумі 5000,00 грн. При цьому, він мав на собі спеціальні технічні засоби аудіо-відео фіксації зустрічі з ОСОБА_4 , а також вказав, що процес зустрічі контролювався спостереженням працівниками правоохоронних органів. Після передачі 05 серпня 2014 року грошових коштів, під столом, ОСОБА_4 отримав кошти, дістав з  під столу свої руки, та в них грошових коштів не було. Після цього, ОСОБА_4 було затримано неподалік виходу з вокзалу, з вилученням згортку у якому виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти.
		Згідно ст. 190 КК України, шахрайство  це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шлязом обману. 
		Об`єктивна сторона складу злочину передбаченого ст. 190 КК України передбачає дії, що полягають у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин чи зловживання довірою, недобросовісне використання довіри потерпілого, що застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Крім того, обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. 
		На переконання суду, шахрайство є закінченим виключно за умови реальної можливості розпорядитися викраденим майном та обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього, можливості розпоряджання отриманим предметом.
		Згідно обвинувачення ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правохоронного органу, володіючи в силу службового становища та займаної посади начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, відомостями про осіб, схильних до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 усвідомлюючи, що наркотичні засоби в ОСОБА_6 вилучені не були і кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю та в його повноваження не входить приймати рішення у кримінальному провадженні щодо його закриття, повідомивши потерпілому неправдиві відомості щодо виявлення та вилучення в нього наркотичних засобів, та, як наслідок  притягнення до відповідальності за придбання та зберігання наркотичних засобів, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілого у сумі 5000,00 грн.
		Положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та практика Європейського суду, відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються при розгляді справ, як джерело права.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Вєренцов проти України» вказано на необхідність врахування якості доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.
		Як на основновоположний доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 сторона обвинувачення покликається на протокол обшуку від 05 серпня 2014 року в період з 16.48 год. до 22.57 год. на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2014 року.
		Відповідно дост.223КПК Україниобшук особиздійснюються зобов`язковою участюне меншедвох понятихнезалежно відзастосування технічнихзасобів фіксуваннявідповідної слідчої(розшукової)дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов`язковій фіксації у відповідному протоколі.
		Згідно ст.241КПК України слідчий,прокурор здійснюєосвідування підозрюваногодля виявленняна їхньомутілі слідівкримінального правопорушенняабо особливихприкмет,якщо дляцього непотрібно проводитисудово-медичнуекспертизу. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Перед початкомосвідування особі,яка підлягаєосвідуванню,пред`являється постановапрокурора.Після цьогоособі пропонуєтьсядобровільно пройтиосвідування,а вразі їївідмови освідуванняпроводиться примусово. Приосвідуванні недопускаються дії,які принижуютьчесть ігідність особиабо небезпечнідля їїздоров`я.За необхідностіздійснюється фіксуваннянаявності чивідсутності натілі особи,яка підлягаєосвідуванню,слідів кримінальногоправопорушення абоособливих прикметшляхом фотографування,відеозапису чиінших технічнихзасобів.Зображення,демонстрація якихможе розглядатисьяк образливадля освідуваноїособи,зберігаються вопечатаному виглядіі можутьнадаватися лишесуду підчас судовогорозгляду. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
		Також ст. 237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
		Наведені норми закону передбачають три окремі процесуальні дії  особистий обшук особи, освідування особи та огляд місцевості, які різняться між собою підставми та способом їх проведення. Для кожної зі вказаних процесуальних дій чітко передбачено складання окремого протоколу.
		Вказані норми закону є імперативними та жодних виключень щодо їх порядку, форми та змісту не передбачають.
		Як вбачається з рішення Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, суб`єкт владних повноважень, в даному випадку слідчий та прокурор, не наділений дискреційними повноваженнями, тобто не має права діяти на власний розсуд, коли відповідно до закону правомірним є лише один варіант рішення чи дільяності, що саме і визначають наведені вище норми КПК України. 
		Натомість у вказаному вище документі, який заступником начальника слідчого відділу прокуратиру Львівської області ОСОБА_12 названо «Протоколом обшуку», та у якому дослівно зазначено, що такий провів виключно «особистий обшук ОСОБА_4 та його автомобіля «Субару», реєстраційний номер НОМЕР_1 » поєднано зазначені вище процесуальні дії  особистий обшук особи, освідування особи та огляд місцевості.
		Наведене, на переконання суду, є грубим порушенням наведених судом імперативних норм КПК України виходячи з наступного.
		Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі №466/896/17, КПК України не передбачає можливості виконання ухвали про дозвіл на обшук кимось іншим, окрім слідчого чи прокурора. Частина 1 ст. 236 КПК України, не передбачає можливості виконання ухвали про дозвіл на обшук ніким іншим, окрім слідчого чи прокурора. Навіть за наявності у слідчого права доручати проведення слідчих дій оперативним підрозділам у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки прямо суперечать вимогам закону щодо порядку проведення обшуку.
		Згідно ч. 4 ст. 40 КПК України слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються лише у письмовій формі.
		Згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2014 року дозвіл на проведення обшуку обвинуваченого ОСОБА_4 та транспортного засобу «Субару», реєстраційний номер НОМЕР_1 надано виключно заступнику начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_24 .
		Однак у зазначеному протоколі обшуку чітко вказано, що такий проводиться за участю співробітників УСБ України у Львівській області ОСОБА_25 та ОСОБА_26 без визначення підстав такої участі та їх процесуального статусу у кримінальному провадженні, особистий обшук обвинуваченого ОСОБА_4 та огляд його речей проведено працівником УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 , якому дозвіл на вказані процесуальні дії не надавався ні ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2014 рокую, ні дорученням прокурора.
		Також з доданого відеозапису до протоколу обшуку чітко вбачається, що при роз`ясненні прав обвинуваченому ОСОБА_4 прокурором ОСОБА_12 проігноровано вимогу ОСОБА_4 запросити адвоката, фактично позбавлено обвинуваченого права на правову допомогу, що грубо суперечить ст. 223 КПК України.
		Окрім того у даному протоколі вказано, що особистий обшук ОСОБА_4 та його автомобіля «Субару», реєстраційний номер НОМЕР_1 проведено заступником начальника слідчого відділу прокуратиру Львівської області ОСОБА_12 та працівник УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 є лише учасником, що не відповідає дійсності та спростовується змістом протоколу та його відеозаписом, де чітко вказано, що усі процесуальні дії проведено виключно працівником УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 , без законних підстав, наведених судом вище. Заступник начальника слідчого відділу прокуратиру Львівської області ОСОБА_12 обмежився при цьому, лише оголошення ухвали слідчого судді та роз`ясненням прав ОСОБА_4 .
		Також працівником УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 зроблено змиви з рук ОСОБА_4 та проведено огляд його тіла, шляхом зняття верхнього одяну, що за своїми ознаками підпадає під процесуальну дію  освідування особи, яка проводиться виключно на підставі постанови прокурора, яка суду не надана та прокурор, в ході розгляду провадження, ствердив, що така постанова відсутня.
		Така процесуальна дія працівником УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 проведена без письмового доручення чи письмової вказівки прокурора та проведена особою без визначеного процесуального стасу, хо освідування особи згідно ст. 241 КПК України може бути проведено виключно слічим чи прокурором.
		Крім цього, працівником УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 , знову ж таки без жодного письмового доручення чи письмової вказівки прокурора згідно ст. 40 КПК України, провівши огляд місця «від якого від`їхав цей автомобіль» де знаходився паперовий згорток, фактично провів огляд місцевості, який окремим протоколом огляду, в порушення вимог ст. 237 КПК України, не оформлено. Така процесуальна дія також проведена не слідчим чи прокурорм а особою без визначеного процесуального статусу  працівником УСБ України у Львівській області.
		Свідок ОСОБА_26 , в судовому засіданні, зазначене не заперечив.
		Стосовно наведеного свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні зазначив, що він є працівником служби безпеки України та ОСОБА_6 відомий йому як заявник. Він звернувся у правохоронні органи із заявою, у якій виклав обставини вимагання у нього коштів обвинуваченим ОСОБА_4 . Затримання обвинуваченого він не бачив, знаходився до 5 метрів від події. Знайдені кошти на місці події звіряв слідчий, були співпадіння. Не може пригадати чи ОСОБА_6 мав запис при зустрічі з обвинуваченим ОСОБА_4 та його затриманні. 27 серпня 2014 року було складено протокол, яким зафіксовано розмову обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 , однак розмова погано зафіксована. В протоколі все чітко та вірно вказано, інформація жодним чином не спотворена. Також, вказав, що він не бачив моменту отримання-передачі грошових коштів ОСОБА_6 . ОСОБА_4 та момент передачі грошових коштів не зафіксовано технічними засобами.
		Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні повідомив, що він є працівником служби безпеки України, заявника ОСОБА_6 він не пригадує. Він був присутній при затриманні ОСОБА_4 . Повідомив, що ОСОБА_4 був затриманий при виході із залізничного вокзалу. У його руках був файлик з паперовими листками. При затриманні обвинувачений ОСОБА_4 вів себе зухвало, спротиву не чинив. Грошові кошти, які ОСОБА_6 повинен був передати ОСОБА_4 оброблялись спеціальною хімічною речовиною. Після затримання обвинуваченого, його руки не світились на предмет контакту із спеціальною хімічною речовиною, чи були сліди даної речовини на одязі обвинуваченого пригадати не може. Він проводив відеофіксацію події.
		Одже, зазначені свідки сторони обвинувачення жодним чином не підтвердили заволодіння обвинуваченим ОСОБА_4 грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом його обману. 
		Вказаних обстави сторона обвинувачення, в ході розгляду провадження, не заперечила та не навела жодних ґрунтовних доводів на їх спростування.
		Також позиція сторони обвинувачення щодо отримання обвинуваченим ОСОБА_4 коштів, яких він згодом позбувся спростовується поясненнями свідка ОСОБА_28 який вказав, що 05 серпня 2014 року був безпосереднім очевидцем затримання ОСОБА_4 на вокзалі, при ньому у ОСОБА_4 він жодних предметів не бачив, як і не бачив, щоб той позбавлявся будь-чого при затриманні.
		Свідок ОСОБА_29 , безпосередньо в судовому засіданні, теж ствердив, що 05 серпня 2014 року залучався в якості понятого при затриманні і обшуку ОСОБА_4 та не бачив моменту, як він позбувся грошових коштів.
		Свідок ОСОБА_30 також в судовому засіданні зазначив, що не був присутній, як це вказано у протоколі обшуку, під час затримання ОСОБА_4 05 серпня 2014 року на вокзальній площі. У слідчий відділ прокуратури Львівської області він прибу близько 20.00  21.00 год., де слідчий ОСОБА_12 перешкоджав зустрічі його, як захисника з клієнтом. Також слідчий ОСОБА_12 схиляв обвинуваченого ОСОБА_4 , через адвоката, до визнання вини за фактом шахрайських дій, взамін на не висунення підозри за фактом одержання неправомірної винагороди. З приводу перешкоджання діяльності адвоката ОСОБА_31 ім`я прокурора Львівської області, у серпні 2014 року, був скерований відповідний лист. 
		Окрім того рішенням Галицького районного суду міста Львова від 29 серпня 2014 року м.Львова, скаргу ОСОБА_32 задовлено та встановлено, що заступник начальника слідчого відділу прокуратиру Львівської області ОСОБА_12 не ознайомлював ОСОБА_4 з постановою про відібрання біологічних зразків та доказів, які б свідчили про відмову ОСОБА_4 про ознайомлення з нею не надав. 
		Рішеннями Сихівського районного суду м.Львова від 05 квітня 2017 року та 21 серпня 2017 року, позоваи ОСОБА_4 задоволено та встановлено незаконність дій органу досудового розслідування щодо обвинуваченого під час проведення зазначеного обшуку та вказано, що відсутність передбаченого процесуального рішення прокурора у вигляді постанови чи рішень слідчого судді на проведення освідування особи чи-то відібрання зразків, призвело до порушення встановленої ст. 241 КПК України процедури проведення відносно ОСОБА_4 процесуальних дій. Проведення 05 серпня 2014 року, обшуку та вилучення предметів, речей, здійснювалось, як зазначено у протоколі його «учасникми», які в розумінні ст. 3, ч. 1 п.25, ч.1 ст. 236 КПК України не є учасникми кримінального провадження. Внаслідок ззазначених дій слідчого в процесі проведення обшуку 05 серпня 2014 року, ОСОБА_4 було завдано моральних страждань та переживань, порушено його права та свободи. 
		Вказані рішенняоскаржено небуло,вони набрализаконної силита вході розглядусправи прокурорзміст вказанихрішень незаперечив тавизнав їхзаконність,а відтакі зміст.     
		А також у протоколі обшуку від 05 серпня 2014 року дослівно вказано, що «під час особистого обшуку ОСОБА_4 один з працівників УСБ України звернув увагу учасників обшуку на автомобіль, який від`їхав з місця, де був зупинений ОСОБА_4 та на паперовий згорток, який знаходився на місці, від якого від`їхав цей автомобіль», що є неправдивим та не відповідає дійсності, оскільки дослідженням відеозапису події, суд беззаперечно встановлено, що під час перебування обвинуваченого ОСОБА_4 у мікроавтобусі, заглянула невідома особа, яка не представилась та дослівно сказала «знайшли гроші», хоча у протоколі обшуку йдеться, що оглянуто паперовий згорток та лише у ньому виявлено грошові кошти.
		При дослідженні вказаного відеозапису, безпосередньо в судовому засіданні, прокурор не зміг взагалі пояснити, ким є дана невідома особа та яким чином вказана особа заздалегідь знала про наявність у паперовому згортку грошових коштів, якщо такий, лише згодом, був розгорнутий працівником УСБ України у Львівській області у присутності обвинуваченого ОСОБА_4 . 
		Цим же відеозаписом встановлено, що на місці затримання ОСОБА_4 , яке є публічно доступним місцем, не має жодних предметів, згортків, які в подальшому були виявлені та ідентифіковані, як згорток паперу в якому були грошові кошти. Даний факт прокурор теж не заперечив. 
		Зазначена у вказаному протоколі обшуку особа, яка вказала, що «знайшли гроші», не була встановлена стороною обвинувачення, не забезпечені стороною обвинувачення у судові засідання, жодних вагомих доказів на підтвердження неможливості встановлення її особу, яка у листі заступника начальникаслідчого відділупрокуратиру Львівськоїобласті ОСОБА_12 від 09січня 2015року зазначенаяк працівникСлужби безпекиУкраїни, та явки в судові засідання не надано, а відтак стороною обвинувачення не виявлено належної зацікавленості в її участі у розгляд даного провадження. Представниками сторони обвинувачення не забезпечено явку даної особи, як свідка в судові засідання, хоча обвинувачений систематично наполягав на її встановленні та допиті в судовому засідання, чим позбавлено обвинуваченого права задати їй запитання та підтвердити свою позицію, що призвело до порушення права обвинуваченого на об`єктивний і всебічний розгляд провадження, що є недопустимим згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнєв і Карпенко проти України» від 21 жовтня 2010 року.
		Сторона захисту покликається на те, що при проведенні досудового розслідування не було встановлено особу, яка саме виявила предмет злочину  грошові кошти, та не було вжито належних заходів для встановлення її особи та місцяпроживання. Тобто, на обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначала конкретні аргументи щодо незаконності та необґрунтованості обвинувачення ОСОБА_4 , які підлягали обов`язковому та ретельному спростуванню стороною обвинувачення при доведенні вини обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Окрім того свідок ОСОБА_33 , який вказаний як понятий у даному протоколі обшуку, в суді зазначив, що в момент затримання ОСОБА_4 не перебував на місці події, однак підійшовши побачив, як ОСОБА_4 щось від себе віджбурнув, про те цьому він уваги не надав.
		Суд не бере до уваги показання даного свідка та вважає особу даного свідка, як одну з підстав визнання зазначеного протоклу обшуку недопустимим доказом виходячи з наступного.
		Згідно ч. 2 ст. 96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
		Стороною захисту надано документи, а саме процесуальні протоколи у кримінальних провадженнях та витяги з реєстрів судових справ /т.п. 5 а.п. 211-218/, які засвідчують неодноразову та систематичну участь даного свідка у кримінальних провадженнях в якості свідка чи понятого, а також підтверджують його негативну репутація, як особи яка неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності а відтак, згідно ст. 223 КПК України, понятий ОСОБА_33 не може вважатись особою, яка не заінтересована врезультатах кримінальногопровадження.    
		Однак вказане, стороною обвинувачення залишено поза увагою та в ході досудового розслідування не з`ясовано
		Враховуючи викладене, суд беззаперечно відхиляє протокол обшуку від 05 серпня 2014 року проведений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2014 року та докази зібрані з порушеннями наведених вище імперативних норм КПК України і зафіксовані у даному протоколі, як недопустимі докази, згідно ст. 86 КПК України. 
		Згідно ч. 4 ст. 271 КПК України  про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		У відповідності до ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		У постанові Верховного суду від 24 січня 2019 року, справа №369/10396/13-к, вказано, що суд має перевіряти чи дотримано строк складання протоколів за наслідками проведення негласних слідчих дій, відповідність таких вимогам ст. 104, 252 КПК України. 
		Однак, в порушення вказаних вимог закону, заступник начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області  ОСОБА_12 , грубо порушуючи строк складання протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які було проведено в період 04 серпня 2014 року  05 серпня 2014 року, склав такий протокол лише через один місяць після припинення таких дій  04 вересня 2014 року та не передавав вказаний пртокол для долучення до справи через прокурора, долучивши його самостійно, що не може бути виправданим та викликає обгрунтований сумнів у його об`єктивності та достовірності.
		Прорурор, в ході розгляду провадження, жодних пояснень з даного приводу не надав та не вказав на факти, які виправдовують порушення вказаного строку та надання даного протоколу прокурору.
		Тож, суд, вважає, що згадних обставин цілком достатньо для визнання такого доказу недопустимим згідно ст. 86 КПК України. 
		Згідно ч. 8 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбаченихчастиною третьою статті 333цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази  недопустимими.
		Постановою старшого прокурора прокуратури Львівської області від 05 серпня 2014 року, негласні слід дії щодо обвинуваченого ОСОБА_4 припинено 05 серпня 2018 року, однак у протоколах за результатами проведення негласних слідчих дій у даному кримінальному провадженні від 11 серпня 2014 року та 27 серпня 2014 року, чітко зазначено, що такі проведено на підставі доручення від 08 серпня 2014 року, тобто вказане доручення видано після припинення негласних слідчих дій щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
		У зв`язку з чим виникли вказані розбіжності, чим вони підтверджуються чи спростовуються, стороною обвинувачення, жодних пояснень суду надано не було. 
		Окрім того, у протоколі про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04 вересня 2014 року, вказано, що « ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень» 
		   Однак вказане твердження не відповідає дійсності та спростовано, дослідженням безпосередньо в судовому засіданні, відеозаписом від 05 серпня 2014 року, зустрічі обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у кафе «Експрес-кафе», на пл. Двірцевій 1 у м.Львові, у якому відсутня фіксація передачі  отримання будь-яких грошових коштів ОСОБА_4 .
		Досліджуючи неодноразово даний відеозапис, на запитання суду, прокурор також не зміг вказати на момент отримання ОСОБА_4 грошових коштів та фактично погодився, що таких дій обвинувачений ОСОБА_4 не вчиняв.
		Відсутня згадка про отримання обвинуваченим будь-яких коштів і у протоколі за результатами проведення негласних слідчих дій у даному кримінальному провадженні від 11 серпня 2014 року, де зазначено, що «спостерігаємі сиділи за столиком в кафе, пили каву та про щось між собою розмовляли, після чого розпрощались» 
		У протоколі за результатами проведення негласних слідчих дій у даному кримінальному провадженні від 27 серпня 2014 року вказано, що ідентифікувати зміст розмови, яка відбулась між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не представляється можливим у зв`язку зі значною кількістю записаних голосів сторонніх осіб. Крім того скласти стенограму з відокремлених голосів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за допомогою наявних технічних засобів не видається можливим.
		Окрім того, ні органом досудового розслідування ні прокурором, в ході розгляду кримінального провадження, знову ж таки, не виявлено належної зацікавленості у складанні стенограми даної розмови з можливим відшукуванням технічних засобів за допомогою яких це можливо зробити, зокрема призначення відповідних експертиз.
		Спростував твердження сторони обвинувачення щодо заволодіння обвинуваченим ОСОБА_4 грошовими коштами шляхом обману і свідок сторони обвинувачення ОСОБА_34 , який в суді чітко вказав, що 05 серпня 2014 року він був старшим групи спостереження за ОСОБА_4 та перебував разом з ним та іншими співробітниками СБУ у приміщенні кафе. Також супроводжував ОСОБА_4 на вихід з вокзалу. Жодних предметів чи речей у ОСОБА_4 не бачив, як і не бачив передачі грошових коштів йому ОСОБА_6 . Моменту позбавлення від грошових коштів ОСОБА_4 , в момент його затримання, теж не бачив.
		Також, в судовому засідання потерпілий ОСОБА_35 не зміг конкретно пояснити з якою метою він погодився надати обвинуваченому ОСОБА_4 гроші в сумі 5000 гривень та стосовно яких саме відомостей обвинувачений ввів його в оману, лише зазначив, що гроші передав чи то за повернення вилучених трубок, чи то за не притягнення його до кримінальної відповідальності. 
		Вказане також спростовує позицію обвинувачення щодо дій ОСОБА_4 спрямованих на шахрайство оскільки ні потерпілий, ні жоден зі свідків, не змогли пояснити для кого та з якою метою могли бути передані та отримані вказані кошти.
		Суд відхиляє твердження сторони обвинувачення згідно якого, ОСОБА_4 розробив план затримання особи, схильної до вживання наркотичних засобів, із наркотичними засобами, з метою подальшого імітування її затримання та в подальшому шляхом обману заволодіння її грошовими коштами начебто за непритягнення до відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, оскільки пртягом усього часу розгляду справи стороною обвинувачення не надано будь-якого доказу стосовно вказаних обставин та прокурор не вказав суду, що існують чи можуть існувати будь-які докумети чи інші докази, які це підтверджують, а відтак зазначене є лише припущенням сторони обвинувачення. 
		Окрім того сторона обвинувачення покликається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 познайомився з потерпілим ОСОБА_6 через соціальну мережу «В контакті» під псевдонімом « ОСОБА_7 » та таким чином вів з ним спілкування.
		Натомість сам потерпілий ОСОБА_6 вказав, що особа з якою він познайомився через соціальну мережу «В контакті» мала псевдонімом « ОСОБА_23 », що кардинально суперечить твердженню сторони обвинувачення. 
		Також обвинувачений ОСОБА_4 , в суді, пояснив, що не знайомий з особою « ОСОБА_11 », таким не є, не призначав жодних зустрічей ОСОБА_6 та не повідомляв останньому неправдивої інформації, не вводив в оману, не отримував грошових коштів та відповідно не мав можливості ними розпоряджатись.
		Вказані доводи обвинуваченого, стороною обвинувачення не спростовані та згідно листа-відповіді УСБУ у Львівській області від 07 серпня 2014 року, особу, що спілкувалась з потерпілим ОСОБА_6  « ОСОБА_23 » встановити не надалось за можливим. Не вживав заходів щодо її встановлення прокурор і в ході судового розгляду.
		Що стосується особи, під псевдонімом « ОСОБА_7 », то про таку не згадував жоден з учасників розгляду кримінального провадження, така встановлена не була та стороною обвинувачення не вживались заходи щодо її встановлення ні під час досудового розслідування, ні під час розгляду кримінального провадження.
		Окрім цього, потерпілий ОСОБА_6 , в судовому засіданні чітко вказав, що для належного фіксування можливого злочину ОСОБА_4 , йому були вручені та прикріплені на його тілі відповідні засоби аудіо та відео фіксації події, однак протокол вручення потерпілому ОСОБА_6 вказаних технічних засобів та відео і аудіо записи події, стороною обвинувачення, не надано, як і не надано жодних пояснень щодо їх наявності чи причин відсутності, хоча знову ж таки обвинувачений ОСОБА_4 наполягав на їх дослідженні в судовому засідання, як доказ його невинуватості, що також призвело до порушення права обвинуваченого на об`єктивний і всебічний розгляд провадження.
		Зважаючи на визнання судом недопустими протокол обшуку від 05 серпня 2014 року проведений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2014 року, суд не бере до уваги висновок комплексної економічної експертизи № 1-697/14, 2-669/14 від 14 серпня 2014 року, висновок висновок судової технічної експертизи № 1-698/14 від 14 серпня 2014 року та хімічної експертизи № 2984 від 29 вересня 2014 року, оскільки при проведені вказаних експертиз було використано аркуш паперу у який загорнуто грошові кошти в сумі 5000 гривень, протокол обшуку ОСОБА_4 від 05 серпня 2014 року, змиви з долоні і пальців рук обвинуваченого ОСОБА_4 , тобто використано докази отримани органом досудового розслідування з порушенням норм КПК України про які йшлось вище та такі визнані судом недопустимими, що, на думку суду, не може свідчити про безсторонність та об`єктивність зроблених висновків, які відображені виключно на підставі зазначених доказів сторони обвинувачення.
		Окрім того, в судовому засіданні, беззаперечно встановлено, що усі необхідні для проведення комплексної економічної експертизи № 1-697/14, 2-669/14 від 14 серпня 2014 року та судової технічної експертизи № 1-698/14 від 14 серпня 2014 року докази, доставлено та отримано з Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Тернопільській області, не уповноваженою у відповідності до ст. 40 КПК України особою, оскільки доручення на такі дії о/у СПБКОЗ УСБУ у Львівській області не надавались, таке суду не надано, що також стверджується листом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Тернопільській області від 05 листопада 2018 року.
		Також, суд звертає увагу на те, що згідно досліджених судом даних висновків судових експертиз на поверхнях грошових купюр виявлених 05 серпня 2014 року з місця затримання обвинуваченого ОСОБА_4 не має жодних придатних чи не придатних відбитків пальців рук чи папілярів, хоча у змивах з рук обвинуваченого ОСОБА_4 виявлена спеціальна хімічна речовина, якою були оброблені дані купюри. 
		Судовий експерт ОСОБА_36 , в суді, зазначила, спеціальна хімічна речовин «Промінь-1», є дрібнодисперстною, непомітною при звичайному освітленні речовиною, яка при контакті з поверхнею залишає по собі сліди та легко переноситься з поверхні на поверхню. Також експерт ствердила, що згідно її висновку на поверхні вилучених у ОСОБА_4 штанів жодних слідів даної хімічної речовини не має, проте такі виявлені на змивах з його рук.
		Натомість обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що 05 серпня 2014 року двічі мав контакт з ОСОБА_6 при рукостисканні та відповідні сліди хімічної речовини могли утворитись від вказаних дій. Також він особисто знімав верхній одяг, хоча жодних слідів на одязі не виявлено.
		Потеріплий ОСОБА_6 також ствердив, що 05 серпня 2014 року особисто в руки отримав від слідчого заздалегідь ідентифіковані спеціальною хімічною речовиною грошові кошти, перерахував їх, та в подальшому передав ОСОБА_4 з рук в руки. 
		Зазначені обставини, в ході розгляду справи, стороною обвинувачення ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду не досліджувались та спростовані не були жодними належними та допустимими доказами.
		Згідно ч.4ст.252КПК України прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
		Однак при безпосередньому дослідженні речових доказів, судом встановлено пошкодження пакування речових доказів  грошових коштів та їх перепакування, без жодної вказівки на причини таких та здійснені особою без визначеного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Таким чином мало місце втручання в цілісність речових доказі на стадії досудового розслідування та в процесі їх зберігання, що теж ввжається судом не допустимим.
		Зазначених обставин прокурор, в судовому засіданні не заперечив та спростувати не зміг. 
		Окрім того суд відхиляє такі докази сторони обвинувачення як витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42014140000000147 від 04 серпня 2014 року, рапорт заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 04 серпня 2014 року, доручення про проведення досудового розслідування від 04 серпня 2014 року, повідомлення про початок досудового розслідування від 04 серпня 2014 року, лист УСБУ у Львівській області від 30 липня 2014 року щодо направлення матеріалів за фактом виявлення протиправної діяльності із боку начальника БНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , рапорт старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВ «К» УСБУ у Львівській області ОСОБА_13 , протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 серпня 2014 року, протокол огляду ідентифікації та помічення грошових коштів від 05 серпня 2014 року, клопотання про проведення обшуку від 05 серпня 2014 року, ухвала слідчого судді від 05 серпня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України щодо проведення слідчих (розшукових) дій, лист УСБУ у Львівській області від 06 серпня 2014 року щодо виконання матеріалів доручення, ухвала слідчого судді від 05 серпня 2014 року щодо надання дозволу на проведення обшуку в службовому кабінеті начальника БНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , протокол обшуку від 05 серпня 2014 року, доручення в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБУ у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, лист УСБУ у Львівській області від 06 серпня 2014 року адресований начальникові Залізничного вокзалу від 06 серпня 2014 року, лист начальника вокзалу ОСОБА_14 від 06 серпня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБУ    у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, протокол огляду від 08 серпня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБУ у Львівські області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, протокол огляду від 08 серпня 2014 року з відповідними додатками, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБ України у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, лист УСБ України у Львівській області від 07 серпня 2014 року щодо виконання доручення, протокол огляду від 06 серпня 2014 року, матеріали кримінального провадження №12014 року140040002099 за фактом виявлення у ОСОБА_6 у м. Львові, предметів, які ймовірно містять наркотичні речовини, за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України, функціональні обов`язки начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 від 08 січня 2013 року, копії із записника блокнота ОСОБА_4 , постанова про долучення до кримінального провадження речових доказів, запит начальнику Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_15 від 06 серпня 2014 року, лист Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від №12014140040002099, лист прокурора Личаківського району м. Львова від 05 вересня 2014 року, адресований заступнику начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 , рапорт Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України щодо проведення слідчих (розшукових) дій, лист начальника УВБ у Львівській області ОСОБА_16 щодо виконання доручення від 07 серпня 2014 року, протокол огляду місця події від 07 серпня 2014 року, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 08 серпня 2014 року, ухвала про арешт майна, протокол огляду, копія службового посвідчення ОСОБА_4 , заява ОСОБА_6 про повернення люльок, постанова про призначення експертизи від 08 серпня 2014 року, супровідний лист директору ЛНДІСЕ ОСОБА_17 від 08 серпня 2014 року про призначення експертизи, супровідний лист про скерування клопотання експерта, клопотання експерта ОСОБА_18 від 19 серпня 2014 року, відповідь заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_12 від 10 вересня 2014 року, клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, копія ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів від 15 вересня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України ОСОБА_12 від 18 вересня 2014 року, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України ОСОБА_12 від 18 вересня 2014 року, супровідний лист УСБУ у Львівській області про скерування матеріалів, протокол про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідь заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 11 листопада 2014 року про виконання клопотання експерта, матеріали виконаного доручення слідчого, відповідь заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 11 листопада 2014 року про виконання клопотання експерта, висновок №2985 від 20 листопада 2014 року судової експертизи комп`юторної техніки та програмних продуктів, постанова про долучення до кримінального провадження речових доказів від 28 листопада 2014 року, клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів від 08 серпня 2014 року, ухвала про тимчасовий доступ до речей та документів від 08 серпня 2014 року, доручення слідчого ОСОБА_12 від 11 вересня 2014 року про проведення слідчих (розшукових) дій, лист УСБУ у Львівській області щодо виконання доручення від 12 вересня 2014 року, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 17 вересня 2014 року, протокол огляду від 19 вересня 2014 року, додаток №1 до протоколу огляду, додаток №2 до протоколу огляду, додаток №3 до протоколу огляду, додаток №4 до протоколу огляду, клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів від 18 вересня 2014 року, ухвала про тимчасовий доступ до речей та документів від 08 серпня 2014 року, доручення слідчого ОСОБА_12 від 22 вересня 2014 року про проведення слідчих (розшукових) дій, лист УСБУ у Львівській області щодо виконання доручення №62/14/2-309, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 09 жовтня 2014 року, протокол огляду від 19 жовтня 2014 року, додатки № 1,2,3 до протоколу огляду, лист в ГУМВС України у Львівській області щодо призначення службової перевірки від 05 серпня 2014 року, висновок та матеріали службового розслідування, лист заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 07 жовтня 2014 року, адресований начальнику Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідь на лист 09 жовтня 2014 року, висновок службового розслідування по факту реєстрації 24 червня 2014 року в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області під номером 5196, листи заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 21 жовтня 2014 року та 23 жовтня 2014 року, адресований начальнику Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідь на виконання вимоги від 29 жовтня 2014 року, адресована заступнику начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 , рапорт Личаківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ЄО 5196 від 24 червня 2014 року з доповненням, лист заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 07 жовтня 2014 року, адресований начальнику Личаківського РВ ЛМУ ТУ МВС України у Львівській області, протокол огляду від 08 жовтня 2014 року, завірена копія журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Личаківського РВ ЛМУ ТУ МВС України у Львівській області, завірена копія журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення, протокол огляду від 09 грудня 2014 року та додаток до протоколу огляду №1, протокол огляду з двома аркушами паперу А 4, доручення слідчого ОСОБА_12 в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику спецпідрозділу БКОЗ ОСОБА_20 , лист УСБУ у Львівській області від 15 січня 2015 року про виконання доручення слідчого, рапорт заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_12 від 15 грудня 2014 року про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42014 року140000000250 від 15 грудня 2014 року, доручення на проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування, постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року про дозвіл на затримання ОСОБА_4 , протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 грудня 2014 року, протокол слідчого експеременту від 18 грудня 2014 року, доручення слідчого ОСОБА_12 від 12 серпня 2014 року, в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику УВБ у Львівській області ОСОБА_16 , матеріали виконаного доручення, а саме висновок службового розслідування з зверненням ОСОБА_21 щодо можливих неправомірних дій начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , доручення слідчого ОСОБА_12 від 12 серпня 2014 року, в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_20 , доручення слідчого ОСОБА_12 від 13 серпня 2014 року, в порядку ст. 40 КПК України, адресоване начальнику УВБ у Львівській області ОСОБА_16 , матеріали виконаного доручення (висновок службового розслідування щодо можливих неправомірних дій зі сторони окремих працівників міліції ГУ МВС у Львівській області), запит начальнику УКЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_22 від 13 серпня 2014 року, відповідь на запит, висновок за результатами перевірки ГУМВС у Львівській області, Запит прокурору м. Львова від 13 серпня 2014 року та відповідь, запит прокурорам Галицького, Залізничного, Личаківського, Франківського, Шевченківського районів м.Львова та відповіді на них, запит в.о. прокурора Личаківського району м. Львова та відповідь, протокол огляду від 29 серпня 2014 року та додатки до нього, клопотання про арешт майна підозрюваного, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2014 року про накладення арешту на майно, оскільки такі відхиляються судом із загальної причини  зазначені докази жодним чином не доводять та винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , у них взагалі не йдеться про заволодіння ним майном потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, не містять даних щодо конкретних неправдивих відомостей з приводу причетності ОСОБА_37 до незаконного обігу наркотиків, які йому були повідомлені ОСОБА_4 чи які були ним приховані та у них йдеться виключно про обвинувачення ОСОБА_4 у схилянні до замаху на надання неправомірної вигоди, яке стороною обвинувачення визнано не доведеним та змінено таке обвинувачення в ході судового розгляду.
		Окрім того,прокурор,змінюючи обвинуваченнята визначаючитаке виключноза ч.1ст.190КК України,не зазначивта нерозмежував,якими самедоказами сторонаобвинувачення обґрунтовуєобвинувачення ОСОБА_4 саме зач.1ст.190КК України,а якіз наданихдоказів неслід братидо уваги,як такі,що стверджували,на думкусторони обвинувачення,його обвинуваченняза ч.4ст.27,ч.2ст.15,ч.3ст.369КК України,яке визнанопрокурором недоведеним вході судовогорозгляду тасуд,згідно ч.3ст.26КПК України, вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами і не вправі, на переконання суду, самостійно розмежовувати докази обвинувачення особи за різними статтями КК України чи встановлювати їх належність до певного обвинувачення. 
		При цьому також стороною обвинувачення, не надано жодного належного та допустимого доказу, в тому числі і записів розмов чи висновків експертів, які б чітко та безсумнівно висвітлювали зазначені судом питання, доводили які саме конкретні дії чи висловлювання обвинуваченого ОСОБА_4 перебувають у причинному зв`язку із наслідками, що настали, тобто з незаконним, на думку сторони обвинувачення, заволодінням коштів потерпілого ОСОБА_6 .
		В той же час, згідно з принципом законності, саме на стороні обвинувачення, лежить обов`язок, не лише всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, ай довести їх перед судом належними і допустимими доказами, тобто саме текими, джерела яких зібрані у точній відповідності з вимогами закону. 
		Показання свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , суд не приймає до уваги, оскільки вони ні підтверджують, ані спростовують винність обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Крім того, суд наголошує, що чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, із обов`язковим зазначенням усіх ознак об`єктивної сторони злочину, суспільно небезпечні наслідки, спричинення майнової шкоди, причинний зв`язок між діянням і наслідками, має суттєве значення для аргументації доведеність винуватості особи, для реалізації права на захист та вирішення інших питань, зокрема передбачених ч. 4ст. 67 КК України. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання  це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому надані стороною обвинувачення докази, у своїй сукупності, мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		   Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 712/13361/15, від 12 червня 2018 року, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме  винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
		Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
		Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).
		Докази, тобто фактичні дані, зібрані у відповідності з вимогами кримінальнопроцесуального закону, вказують на відстутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
		Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що висновки сторони обвинувачення щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину є непереконливими, суперечливим та передчасними, обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях, а тому обвинуваченого ОСОБА_4 , слід виправдати.
		Речові докази: записник  блокнот в клітинку, записник  блокнот в обкладинці зеленого кольору, фільтрувальний папір із зразком спеціальної хімічної речовини, рукавиці, диски обеззоленого фільтрувального паперу із змивами, три пари рукавиць, в яких проводився огляд грошей, заяву ОСОБА_6 слід залишити у матеріалах кримінгального провадження; мобільний телефон «Нокіа», ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з двома сім-картами слід повернути  ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 5000 /п`ять тисяч гривень/ 00 копійок слід повернути  ОСОБА_6 .  
		Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою Галицького районного суду міста Львов від 08 серпня 2014 року та ухвалою Галицького районного суду міста Львов від 19 грудня 2014 року слід скасувати. 
		 
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 284-288, 371, 372 КПК України, суд,-
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1ст. 190 КК Українита виправдати за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 190 КК України.
		 
		Речові докази: записник  блокнот в клітинку, записник  блокнот в обкладинці зеленого кольору, фільтрувальний папір із зразком спеціальної хімічної речовини, рукавиці, диски обеззоленого фільтрувального паперу із змивами, три пари рукавиць, в яких проводився огляд грошей, заяву ОСОБА_6  залишити у матеріалах кримінгального провадження; мобільний телефон «Нокіа», ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з двома сім-картами  повернути  ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 5000 /п`ять тисяч гривень/ 00 копійок  повернути  ОСОБА_6 .  
		 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою Галицького районного суду міста Львов від 08 серпня 2014 року та ухвалою Галицького районного суду міста Львов від 19 грудня 2014 року  скасувати. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.
		 
		 
		 
		                       
		 
		 
		 
		                       Суддя:         /підпис/         ОСОБА_1 
		                       Копія вірна.
		 
		                        Суддя:                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...