Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/599/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2020. Зареєстровано: 14.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.

Номер судового провадження: 33/4820/277/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 33/4820/277/20 
		Справа № 682/599/20 Головуюча в 1-й інстанції Маршал І. М. 
		Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бондар В. В. 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13 травня 2020 року м. Хмельницький
		Хмельницький апеляційний суд в складі: головуючої-судді Бондар В.В., з участю секретаря судового засідання Філіпчук О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Катернюк О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2020 року,-
		В с т а н о в и в :
		Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2020 року 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , приватного підприємця,
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
		Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
		ОСОБА_1  визнано винним у тому, що 23 лютого 2020 року в період часу з 00 год. 23 хв. до 00 год. 32 хв. на відрізку дороги, починаючи з проспекту Незалежності, що в м.Нетішин Хмельницької області та до с.Крупець Славутського району Хмельницької області, вул. Б.Хмельницького, він керував автомобілем "BMW 5351", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. 
		В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову суду першої інстанції щодо нього, а провадження закрити. Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд однобічно та упереджено розглянув справу, не надав об`єктивної оцінки доказам, які мають істотне і вирішальне значення для об`єктивності та законності результатів вирішення справи. Вказує, що на відеозаписі, який доданий до матеріалів справи, не відображено процедури оформлення протоколу про адмінправопорушення та неможливо зробити висновок щодо присутності свідків на місці події та в медичному закладі, порядку проведення огляду. Працівники поліції не роз`яснювали його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не проінформували про порядок застосування спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, оскільки алкогольні напої не вживав. В матеріалах справи відсутнє направлення працівника поліції на проведення огляду в медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення не містить викладу обставин щодо сукупності ознак будь-якого сп`яніння. Вказує, що висновок №36 від 23 лютого 2020 року є сумнівним, оскільки містить виправлення часу проведеного огляду та два різних результати огляду через короткий проміжок часу. Працівниками поліції не було дотримано порядку щодо залучення свідків для проведення огляду на стан сп`яніння. В матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотаннях про фіксування судового засідання за допомогою аудіозапису та виклику свідків, чим порушив принцип повноти та об`єктивності розгляду справи, а також право особи, яку обвинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення, на захист та безпосереднє дослідження доказів під час судового розгляду. 
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 в підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Вимоги апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апеляційним судом не розглядаються, позаяк апелянтом подана апеляційна скарга в передбачений законом строк.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
		Відповідно до положень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
		Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, який 23 лютого 2020 року був складений начальником Нетішинського ВнП, майором поліції Жоганом С.В., 23 лютого 2020 року в період з 00 год. 23 хв. до 00 год. 32хв. в м.Нетішин Хмельницької області до с.Крупець Славутського району Хмельницької області, вул. Б.Хмельницького,  ОСОБА_1  керував автомобілем "BMW 5351", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря приймального відділення лікарні м. Нетішин по вул.Лісовій, 1, висновок №36, результат - 0,37%0 (а.с.1), чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 підтверджується також даними долученого до справи відеозапису фіксування правопорушення, дослідженого судом першої інстанції (а.с.13). 
		В апеляційній скарзі апелянт не оспорював факту керування транспортним засобом в день, зазначений у протоколі.
		За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння.
		Обґрунтованих підстав вважати складений щодо ОСОБА_1 протокол та висновок лікаря недопустимими доказами, апелянт не навів ні в апеляційній скарзі, ні в апеляційному суді. Твердження апелянта не вказують про те, що протокол та висновок лікаря були складені з істотними порушеннями вимог законодавства та не дають апеляційному суду підстав вважати такі докази недопустимими, відтак такі доводи апелянта на увагу не заслуговують.
		Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає в разі керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вказані обставини були відображені в складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення. Ті обставини, що в протоколі не відображено ознак, які б вказували про вживання особою спиртних напоїв, не вказують, що протокол складений з порушенням вимог Інструкції, позаяк необхідність відображення працівником поліції ознак, на підставі яких працівники поліції вважають, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння, є тоді, коли щодо особи складається протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, - про відмову від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння.
		Також, чинним законодавством не передбачено обов`язковості долучення до матеріалів справи при її надісланні до суду направлення поліцейського на огляд водія, зважаючи, що вказані документи є підставою для лікаря для проведення огляду та в подальшому залишаються в медичному закладі. Про наявність такого направлення свідчать дані висновку лікаря (а.с. 3), акту огляду (а.с. 56-57), де відображено про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на підставі направлення поліцейського.
		Доводи апелянта, що працівниками поліції не дотримано порядку щодо залучення свідків при проведенні огляду на стан сп`яніння, на увагу не заслуговують. Згідно вимог вищевказаної Інструкції огляд в медичному закладі проводиться лікарем закладу охорони здоров`я та в присутності поліцейського, який його доставив. Проходження ОСОБА_1 огляду в медичному закладі, де було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (результат 0,43%0, при повторній пробі - 0,37%0) свідчить, що апелянт виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі. В апеляційному суді підтверджував, що виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, позаяк не довіряв поліцейським і не погоджувався з їх діями. Присутність свідків в такому випадку згідно чинного законодавства не є обов`язковою. Висновок лікаря № 36 від 23 лютого 2020 року підписаний апелянтом без будь-яких зауважень та застережень (а.с. 3). 
		Доводи апелянта, що висновок лікаря №36 від 23 лютого 2020 року є сумнівним, оскільки містить неточності в зазначенні часу проведення огляду, а два різних результати огляду через короткий проміжок часу вказують на наявність підстав для закриття провадження, не можуть бути враховані та не дають підстав для висновку, що огляд в медичному закладі був проведений з недотриманням вимог ст. 266 КУпАП.
		Наявність акту огляду лікаря № 14 від 23 лютого 2020 року, проведеного в Острозькій обласній психіатричній лікарні, згідно якого не встановлено ознак сп`яніння, не спростовує висновків суду першої інстанції, зважаючи, що в Острозькій обласній психіатричній лікарні проводився огляд апелянта на стан наркотичного сп`яніння та ознак наркотичного сп`яніння не було виявлено (а.с.69-70). 
		ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що було доведено під час розгляду справи в суді першої інстанції за наслідками розгляду складеного щодо ОСОБА_1 протоколу, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Зазначення в висновку лікаря, що огляд був проведений 23 лютого 2020 року о 1 год. 55 хв. (а.с. 3), а в акті огляду, що 23 лютого 2020 року о 1 год. 53 хв. (а.с. 56-57), вказує на очевидну описку в висновку щодо зазначення часу проведення огляду та не вказує на очевидну недопустимість доказів-результатів проведеного огляду, зважаючи, що під час апеляційного розгляду апелянт визнавав факт проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.
		Твердження апелянта про те, що працівниками поліції не роз`яснено його прав, на увагу не заслуговують.  ОСОБА_1  відповідно до вимог чинного законодавства отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, своїм підписом у протоколі підтвердив факт роз`яснення йому поліцейським прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення (а.с. 1), а долучення до матеріалів справи часткового запису відеофіксації правопорушення не спростовує висновків суду щодо дотримання процедури проведеного огляду. 
		Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень в діях медичних працівників вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, а також працівників поліції при виявленні правопорушення та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
		Відсутність в провадженні даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом свідчить, на переконання апеляційного суду, лише про незазначення таких даних у протоколі та не вказує на наявність підстав для закриття провадження з підстав, про які вказує апелянт. 
		Апеляційний суд вважає, що апелянтом не було наведено в суді першої інстанції підстав для необхідності виклику та допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (працівників поліції), ОСОБА_4 (лікаря) та ОСОБА_5 . Тому такі твердження апелянта щодо неповноти судового розгляду не можуть бути враховані судом, як підстава для скасування постанови суду з цих підстав, зважаючи на факт встановлення перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Не заявлялось апелянтом клопотання про виклик і допит цих осіб і під час апеляційного розгляду. 
		Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено обов`язковості фіксації технічними засобами судового засідання в справах про адміністративне правопорушення, відтак фіксування судового засідання протоколом судового засідання не вказує про істотне порушення вимог закону судом. Апеляційний суд також зауважує, що з приводу неповноти чи неточностей протоколу зауважень не подавалось.
		Зібрані та досліджені судом першої інстанції докази, які є належними та допустимими, яким суд першої інстанції, провівши повне дослідження доказів у справі, дав вірну оцінку, давали суду підстави для висновку про доведеність вини  ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
		Обґрунтованих підстав вважати, що в даному провадженні не було доведено вини ОСОБА_1 , в апеляційного суду немає, як і підстав для висновку про відсутність в справі належних та допустимих доказів та закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
		При розгляді справи щодо  ОСОБА_1  порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі та його захисником в апеляційному суді мотивів, допущено не було.
		Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Погоджуючись з обраним видом та розміром стягнення, апеляційний суд враховує всі обставини справи та вважає, що судом обґрунтовано призначене стягнення в виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
		П о с т а н о в и в :
		Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...