Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/4894/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2020. Зареєстровано: 15.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/11372/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2020 року 
		Київ
		справа №591/4894/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/11372/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В.,
		суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу
		за касаційною скаргою Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича      
		на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 7 червня 2016 року (головуючий суддя - Прокудіна Н.Г.)
		та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року (головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді: Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.)
		у справі №591/4894/15-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до міського голови міста Суми Лисенка Олександра Миколайовича, відділу охорони здоров`я Сумської міської ради, виконуючого обов`язки міського голови міста Суми з виконавчої роботи Волонтирця Віктора Мефодійовича, виконавчого комітету Сумської міської ради
		про визнання незаконними та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.
		I. РУХ СПРАВИ
		1.          У липні 2015 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням неодноразових заяв про уточнення частини позовних вимог, просила:
		- визнати незаконним та скасувати розпорядження виконуючого обов`язки міського голови міста Суми з виконавчої роботи Волонтирця В.М. від 22 червня 2015 року №248-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани; 
		- визнати розпорядження міського голови міста Суми Лисенка О.М. від 22 липня          2015 року №290-к «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним та скасувати його;
		- поновити на посаду начальника відділу охорони здоров`я Сумської міської ради;
		- стягнути з відділу охорони здоров`я Сумської міської ради середньомісячний заробіток за 6 днів несвоєчасного розрахунку при звільненні в сумі 1    360,92 грн;
		- стягнути з відділу охорони здоров`я Сумської міської ради середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 23 липня 2015 року;
		- стягнути з міського голови міста Суми Лисенка О.М. моральну шкоду в сумі 1 000 грн.
		2.          В обґрунтування позовних вимог зазначала, що порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення догани є наслідком неприязних стосунків з керівництвом, оскаржуване розпорядження не містить визначення вчиненого дисциплінарного проступку, а лише загальні посилання на нормативні акти.
		3.          Звільнено з посади її було за нез`явлення без поважних причин на нараду, про яку повідомлено за 15 хвилин до початку та без зазначення теми наради. Проте з`явитися на нараду вона не могла з поважних причин - відсутність на робочому місці по сімейним обставинам. Також оскаржуване розпорядження винесено з порушенням місячного строку з дня виявлення проступку, а раніше застосовані заходи дисциплінарного впливу оскаржені у судовому порядку.      
		4.          Постановою Зарічного районного суду Сумської області від 7 червня 2016 року позов задоволено частково.
		5.          Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки міського голови міста Суми з виконавчої роботи Волонтирця В.М. від 22 червня           2015 року № 248-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани. Визнано розпорядження міського голови міста Суми Лисенка О.М. від 22 липня 2015 року № 290-к «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним та скасовано. Поновлено на роботі на посаді начальника відділу охорони здоров`я Сумської міської ради. Стягнуто з відділу охорони здоров`я Сумської міської ради середньомісячний заробіток через несвоєчасний розрахунок при вивільненні у розмірі 3    175,48 грн. Стягнуто з відділу охорони здоров`я Сумської міської ради середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50 127,22 грн. Стягнуто із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 повернення судового збору в розмірі 73,08 грн.
		6.          Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відділу охорони здоров`я Сумської міської ради середньомісячного заробітку через несвоєчасний розрахунок при вивільненні у розмірі 3 175,48 грн та середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 50   127,22 грн. Прийнято в цій частині нове рішення яким зобов`язано відділ охорони здоров`я Сумської міської ради нарахувати та сплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 22 липня 2015 року по 7 червня 2016 року. У задоволенні позовних вимог про стягнення сум через несвоєчасний розрахунок при звільненні відмовлено. У іншій частині судове рішення залишено без змін.
		7.          Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Сумський міський голова Лисенко О.М. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		8.          Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням виконуючого обов`язки міського голови міста Суми з виконавчої роботи від 22 червня 2015 року № 248-к начальнику відділу охорони здоров`я ОСОБА_1 оголошено догану у зв`язку з несумлінним відношенням до виконання обов`язків працівника, що проявилося у вигляді її запізнення без поважних причин на засідання виконавчого комітету 16 червня 2015 року, відповідно до статей 139, 147 Кодексу законів про працю України, пункту 3 розділу 1 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 травня 2015 року №250 «Про Регламент роботи виконавчих органів Сумської міської ради», керуючись пунктом 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи пункти 1, 6 розділу 7 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 травня 2015 року № 250 «Про Регламент роботи виконавчих органів Сумської міської ради», розділ 4 посадової інструкції начальника відділу охорони здоров`я Сумської міської ради, беручи до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 від 19 червня 2015 року.
		9.          Розпорядженням міського голови міста Суми від 22 липня 2015 року №290-к на підставі доповідної записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Пака С.Я. від 1 липня 2015 року, за порушення трудової дисципліни, що виявилося у нез`явленні 18 червня 2015 року без поважних причин на нараду з питань організації призову громадян до Збройних Сил України, враховуючи раніше застосовані заходи дисциплінарного впливу (розпорядження міського голови від 3 червня 2014 року №188-к, від 11 вересня 2014 року №288-к, від 16 грудня 2014 року №421-к, від 22 червня 2015 року №248-к), беручи до уваги письмові пояснення від 23 червня 2015 року, керуючись пунктом 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу охорони здоров`я Сумської міської ради 22 липня 2015 року за систематичне невиконання без поважних причин службових обов`язків (пункт 3 статті 40 Кодексу законів про працю України).
		IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		10.          Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на засідання виконавчого комітету 16 червня 2015 року позивач прибула вчасно, проте у зв`язку з отриманням повісток для поширення серед мобілізованих, до зали засідань зайшла з запізненням. Засідання виконавчого комітету розпочалося пізніше назначеного часу не по вині позивача, а через відсутність кворуму членів виконавчого комітету. Питання, яке розглядалося за участі позивача на виконкомі було розглянуте, рішення по ньому прийняте без обговорення, що також підтверджено відеозаписом засідання виконкому, а отже негативних наслідків не настало.    
		11.          Суду не було надано доказів того які конкретні питання на нараді 18 червня 2015 року мали б розглядатися і чому лише за участі позивача як особи, яка не була задіяна до виконання Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», не була у складі будь-якого органу задіяного у мобілізації, і як наслідок не мала повноважень впливати на організацію мобілізації, з урахуванням того що час на підготовку до наради був наданий близько 20 хвилин. Неявка на нараду не призвела до негативних наслідків у діяльності органів місцевого самоврядування міста Суми. Таким чином позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно та незаконно.
		12.          Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за несвоєчасний розрахунок при звільненні була обчислена відповідачем та на підставі наданої довідки та розрахунку стягнута судом першої інстанції.
		13.          Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що обчислення суми заробітку працівника є повноваженням роботодавця, а тому стягнення судом конкретної суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу є помилковим.
		14.          Оскільки позивача поновлено на роботі, тобто він не вважається звільненим, то кошти за несвоєчасний розрахунок при звільненні сплаті не підлягають.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		15.          Сумський міський голова Лисенко О.М. у своїй касаційній скарзі зазначає що позивач на засідання виконавчого комітету 16 червня 2015 року запізнилася, що підтверджується актом, листом реєстрації учасників засідання, показами свідків у судових засіданнях в суді першої інстанції. Невиконання вимог Регламенту роботи виконавчих органів Сумської міської ради без поважних причин є підставою для позбавлення посадової особи премії або накладення дисциплінарного стягнення.
		16.          Такий вид дисциплінарного стягнення як догана є найменш суворим видом стягнення який власник має право застосувати за будь-яке порушення трудової дисципліни, зобов`язання при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інших обставин означало б позбавлення права застосувати стягнення при наявності порушення. 
		17.          18 червня 2015 року позивач покинула своє робоче місце о 16.40 год. без повідомлення про таку необхідність, при цьому будучи обізнаною про нараду у заступника міського голови о 17.00 год. Терміновість проведення наради була викликана проблемами в роботі медичної комісії Сумського ОМВК, що потребувало вирішення через закінчення строків призову 30 червня 2015 року. Позивач мала безпосереднє відношення до призову громадян України на військову службу, оскільки на неї покладався ряд організаційних заходів. Питання що були предметом наради стосувалися роботи медичної комісії, до складу якої входять фахівці міської галузі охорони здоров`я.
		18.          При обранні 22 липня 2015 року такого виду стягнення як звільнення з роботи, було враховано накладені раніше на позивача дисциплінарні стягнення.
		19.          Ухвалюючи судове рішення в частині поновлення на роботі, суд першої інстанції не вказав дату, з якої слід поновити позивача на посаді. Апеляційний суд залишив без змін рішення в цій частині, а зобов`язуючи нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 липня 2015 року, не врахував що це був останній робочий день позивача за який їй виплачено заробітну плату.
		20.          Інші учасники справи заперечення (відзиви) на касаційну скаргу не надіслали.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
		22.          Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		23.          Розпорядженням виконуючого обов`язки міського голови міста Суми з виконавчої роботи від 22 червня 2015 року №248-к позивачу було оголошено догану у зв`язку з запізненням без поважних причин на засідання виконавчого комітету 16 червня 2015 року.
		24.          Про запізнення позивача на засідання виконавчого комітету працівниками відділу організаційно-кадрової роботи Сумської міської ради 16 червня 2015 року складено відповідний акт. 
		25.          19 червня 2015 року позивач написала пояснення щодо свого запізнення, відповідно до якого на засідання виконавчого комітету прибула вчасно, але у зв`язку з отриманням від працівників організаційного відділу повісток для призовників та роз`ясненням щодо їх вручення, до зали зайшла із запізненням, як і інші працівники структурних підрозділів міської ради.
		26.          Судом першої інстанції було проглянуто відеозапис засідання виконавчого комітету 16 червня 2015 року із офіційного сайту Сумської міської ради, відповідно до якого дане засідання розпочалося із запізненням через відсутність кворуму членів виконавчого комітету, а не з вини позивача. Питання, яке розглядалося за участі позивача, було розглянуто, рішення по ньому прийнято без обговорення.
		27.          Таким чином є правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій що будь-яких негативних наслідків прибуття позивача на засідання о 10.15 годині, а не о 10.00 годині не настало, засідання розпочало свою роботу з запізненням не по вині позивача.  
		28.          Заступник міського голови, керуючий справами виконавчого комітету повідомив суд першої інстанції що на засідання виконавчого комітету 16 червня 2015 року запізнилися чотири керівника виконавчих органів  Сумської міської ради, в тому числі і позивач. В поясненнях, наданих трьома керівниками структурних підрозділів, крім позивача, вказані поважні причини запізнення. Такі пояснення були надані ним і в листі-повідомленні від 25 листопада 2015 року, і в судових засіданнях, де він був допитаний як свідок.
		29.          Відповідно до частини першої та третьої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		30.          У обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався що дотримання положень Регламенту роботи виконавчих органів Сумської міської ради є обов`язковим для всіх посадових осіб виконавчих органів. Невиконання вимог Регламенту без поважних причин є підставою для позбавлення посадової особи премії або накладення дисциплінарного стягнення.
		31.          Проте невиконання вимог Регламенту саме без поважних причин є підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано та правомірно було встановлено, що для запізнення до зали засідань у позивача були поважні причини. На початок засідання виконавчого комітету позивач не запізнилась оскільки воно почалося пізніше визначеного часу не по вині позивача. 
		32.          Тож у зв`язку з поважністю причин запізнення позивача, відсутністю негативних наслідків такого запізнення, вини позивача та ступеня тяжкості проступку, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині скасування розпорядження від 22 червня 2015 року є правильним.
		33.          Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		34.          Розпорядженням міського голови міста Суми від 22 липня 2015 року №290-к за порушення трудової дисципліни, що виявилося у нез`явленні без поважних причин на нараду з питань організації призову громадян до Збройних Сил України 18 червня 2015 року, враховуючи раніше застосовані заходи дисциплінарного впливу, позивача звільнено з займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
		35.          Підставою для даного розпорядження стала доповідна записка заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Пака С.Я. від   1 липня 2015 року, відповідно до якої виконуючи термінове доручення міського голови щодо організації призову на військову строкову службу та забезпечення заходів мобілізації громадян міста Суми до Збройних Сил України, о 17.00 годині 18 червня 2015 року ним була запланована робоча нарада з начальником відділу охорони здоров`я Сумської міської ради, проте ОСОБА_1 на нараду не з`явилась. Відповідно до пояснювальної записки вона в цей день без юридично оформленої процедури покинула робоче місце на 35 хвилин раніше закінчення робочого дня, тобто о 16.40 годині, чим грубо порушила трудове законодавство. 
		36.          Відповідно до пояснювальної записки позивач не з`явилась на нараду 18 червня 2015 року о 17.00 годині оскільки телефонограму отримала о 16.45 годині, а приміщення відділу охорони здоров`я залишила о 16.40 годині у зв`язку з нагальними сімейними обставинами.
		37.          У пояснювальній записці діловода управління з господарських та загальних питань ОСОБА_2. , яка передавала позивачу телефонограму, зазначено, що близько 16.30 години їй було дано завдання від заступника міського голови Пака С.Я. терміново запросити позивача на нараду з виробничих питань. Вона подзвонила їй на мобільний телефон, проте позивач повідомила про неможливість приїхати на нараду оскільки водій службового автомобіля вже поїхав. Після цього Пак С.Я. дав доручення офіційною телефонограмою запросити позивача на нараду, що і було зроблено о 16.40 годині. 
		38.          Відповідний запис міститься в журналі реєстрації вхідних телефонограм від 18 червня 2015 року з відміткою що тема наради - питання на місці.
		39.          Як видно з обох пояснювальних записок, позивачу не було повідомлено тему наради та питання, які будуть розглядатися. Це можна встановити лише з доповідної записки заступника міського голови Пака С.Я .
		40.          Відповідачами при накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не було з`ясовано поважність причини термінового залишення позивачем робочого місця раніше закінчення робочого дня, чи було це дійсно грубим порушенням трудового законодавства.        
		41.          Під час розгляду справи судам не було надано доказів що нарада 18 червня 2015 року мала відбутися саме за обов`язкової участі позивача, що її непроведення саме у цей день призвело б до будь-яких негативних наслідків або ж настання негативних наслідків неприбуття позивача на нараду. Заступником міського голови було вирішено питання, які були підставою термінової наради, в самостійному порядку, у подальшому наради щодо організації призову на військову строкову службу та забезпечення заходів мобілізації громадян міста Суми за участі позивача не проводилися.   
		42.          Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2. , наданих у суді першої інстанції, позапланова нарада за участю однієї особи може бути з ранку на після обід або через декілька днів, щоб дати час для підготовки. 
		43.          Проте позивачу такий час для підготовки було надано 20 хвилин без повідомлення з приводу якого питання буде проводитися нарада.       
		44.          У постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено  проступок, і попередня робота працівника.
		45.          Таким чином висновок судів попередніх інстанцій що оскаржуване розпорядження від 22 липня 2015 року №290-к про звільнення позивача не відповідає вимогам обґрунтованості, пропорційності та дотримання принципу рівності, викладеним у статті 2 КАС України, є правильним та скасуванню не підлягає.
		46.          Незгода відповідача у касаційній скарзі з зобов`язанням враховувати тяжкість проступку під час притягнення до дисциплінарної відповідальності, суперечить вимогам статті 149 КЗпП України.
		47.          Проте суд касаційної інстанції погоджується з посиланням у касаційній скарзі, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково зазначали що при обранні дисциплінарного стягнення не було враховано заохочення за сумлінну роботу у 2008 та 2009 роках, з огляду на те, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач мала незняті дисциплінарні стягнення, накладені у 2014 році, незважаючи на їх оскарження у судовому порядку.
		48.          Також у касаційній скарзі відповідач посилався на спотворення судами першої та апеляційної інстанцій пояснень свідків та сторін. Проте поясненнями свідків було підтверджено факт запізнення позивача до зали засідань виконавчого комітету, повідомлення про нараду 18 червня 2015 року о 16.40 годині та неприбуття на таку нараду. Причина запізнення позивача визнана судом поважною також і з огляду на письмові пояснення сторін, що містяться матеріалах справи, як і обставини неприбуття на нараду до заступника міського голови. 
		49.          Частиною першою статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України    «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		50.          Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).
		51.          Поновлення незаконно звільненого працівника на роботі відбувається шляхом видання відповідною посадовою особою розпорядчого документа про поновлення працівника на роботі з дати звільнення, оскільки наказом про поновлення на роботі анулюється наказ про звільнення працівника.
		52.          Таким чином відсутність у оскаржуваних судових рішеннях дати, з якої позивач має бути поновлена на роботі на посаді, з якої була звільнена без законної підстави, не є підставою для їх скасування чи зміни. 
		53.          Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		54.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відділу охорони здоров`я Сумської міської ради конкретної суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що вимушений прогул позивача починається з 22 липня 2015 року. Позивача звільнено з посади 22 липня 2015 року та це був її останній робочий день, за який відповідно нараховано і виплачено заробітну плату. Також і відповідно до неодноразово наданих районному суду в.о. начальника відділу охорони здоров`я Сумської міської ради розрахунків середнього заробітку за час вимушеного прогулу, він починається з 23 липня 2015 року.
		55.          Тому касаційні скарга в частині оскарження рішення суду апеляційної інстанції щодо неправильного визначення початку вимушеного прогулу є обґрунтованою. 
		56.          Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, проте вважає за необхідне змінити абзац четвертий постанови суду апеляційної інстанції в частині визначення початкової дати зобов`язання здійснити нарахування та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
		57.          Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України    зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		58.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 345, 350, 351, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд          
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича задовольнити частково.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі №591/4894/15-а змінити в частині дати нарахування та виплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, виклавши абзац четвертий резолютивної частини вказаної постанови в такій редакції: 
		«Зобов`язати відділ охорони здоров`я Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 23 липня 2015 року по 7 червня 2016 року».
		В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року та постанову Зарічного районного суду міста Суми від 7 червня 2016 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.В. Білак
		О.А. Губська
		О.В. Калашнікова,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...