Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1002/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2020. Зареєстровано: 15.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/55636/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2020 року 
		Київ
		справа №806/1002/17
		касаційне провадження №К/9901/55636/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                 Желєзного І.В., Шарапи В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Совгира Д.І., Драчук Т.О.) у справі №806/1002/17 за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до  Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райт Солюшн»        про визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами,
		В С Т А Н О В И В:
		У квітні 2017 року Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач),  третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райт Солюшн» (далі - ТОВ «Райт Солюшн»), в якому просив визнати протиправним і скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №4784, виданий 26.08.2016 Державною службою геології та надр України ТОВ «Райт Солюшн», з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно - промислової розробки родовища бурштину (ділянка Замисловицька), на території Житомирської області, Олевського району на захід від села Замословичі загальною площею      822,80 га.
		В обґрунтування позовних вимог Заступник прокурора зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури його видачі, а саме: у третьої особи відсутні рухомі та нерухомі активи, які підпадають під визначення «цілісний майновий комплекс»; ТОВ «Райт Солюшн» не мало нерухомого майна біля родовища щодо розробки якого просило видати дозвіл, а орендована земельна ділянка площею 0,3 га (землі промисловості) не пристосована для розміщення на ній будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами; орган місцевого самоврядування не погодив надання такого дозволу, а також зміни на час видачі дозволу не надавали права видати дозвіл без проведення процедури аукціону. 
		Звернення до суду в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради Заступник прокурора мотивував тим, що зазначений орган місцевого самоврядування є одним із обов`язкових суб`єктів, який відповідно до вимог природоохоронного законодавства в обов`язковому порядку здійснює погодження надання дозволу на спеціальне користування надрами. Оскільки надра є виключною власністю Українського народу, видача дозволу всупереч відмови органу місцевого самоврядування у погодженні порушує інтереси держави у формі недотримання державним органом процедури його видачі та створює соціальну напругу серед мешканців Житомирської області можливим протиправним видобутком бурштину.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 адміністративний позов задоволено.
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем із порушенням встановленої Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №  615) процедури, зокрема, за відсутності передбачених підпунктом 8 пункту 8 цього Порядку умов для надання дозволу без проведення аукціону. В обґрунтування висновку про відсутність у підприємства цілісного майнового комплексу, як умови для надання дозволу без проведення аукціону, суд послався на пункт 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений    постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, статтю 66 Господарського кодексу України  та статтю 191 Цивільного кодексу України. Проаналізувавши ці правові норми, суд дійшов висновку, що цілісність (єдність) майнового комплексу полягає в нерозривному зв`язку поєднаних між собою на єдиній території об`єктів, у тому числі будівель або інших капітальних споруд (їх окремих частин), сукупність яких і забезпечує завершеність відповідного циклу виробництва (робіт, послуг). Втім, у спірному випадку наявне у позивача на правах оренди майно не підпадає під визначення та ознаки цілісного майнового комплексу, що виключає підстави для застосування спрощеної процедури отримання дозвільних документів без проведення аукціону. Також суд першої інстанції зазначив про некомплектність поданих на розгляд питання про надання дозволу на користування надрами документів. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача і третьої особи про те, що лист Житомирської обласної ради від 18.03.2016 не є погодженням чи відмовою у погодженні в розумінні законодавства, позаяк Порядок №615 жодних приписів щодо необхідності направлення лише рішень пленарних сесій органів місцевого самоврядування про надання чи відмову в наданні згоди на видачу спеціального дозволу на користування надрами не містить. Суд констатував, що лист Житомирської обласної ради від 18.03.2016 узгоджується із вимогами абз.9 пункту 9 Порядку № 615. Також суд першої інстанції встановив факт несвоєчасної сплати надрокористувачем обов`язкових платежів за надання дозволу, що є наслідком втрати останнім права на користування надрами.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Цією ж постановою суд апеляційної інстанції також скасував заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2017.
		Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції насамперед звернув увагу на те, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Разом з цим, приводом для звернення прокурора з позовом до суду стало звернення Житомирської обласної ради до прокуратури Житомирської області, в якому Рада повідомляла про порушення порядку видачі дозволу на спецкористування ТОВ «Райт Солюшн», яке полягає у неотриманні згоди Ради, і просила вжити відповідних заходів. При цьому, Рада не повідомила причин, які перешкоджають їй самостійно захистити свої інтереси, які збігаються з інтересами держави. Прокурор теж не з`ясував цих причин і не повідомив їх суду. Відтак, прокурор не підтвердив підстав представництва, а суд першої інстанції належним чином не перевірив наявність таких підстав. Вирішуючи спір по суті правовідносин, суд апеляційної інстанції виходив з наступного. Щодо висновків суду першої інстанції про недотримання третьою особою умов, з якими законодавець пов`язує право отримання дозволу за спрощеною процедурою (без проведення аукціону), суд апеляційної інстанції вказав на те, що оцінка того чи дозволяє наявне у користуванні заявника майно та потужності здійснити повний технологічний цикл робіт з видобування та переробки корисних копалин, що передбачаються спеціальним дозволом, лежить у площинні виключних повноважень ліцензіата, а отже видача дозволу свідчить про те, що усі умови, необхідні для його видачі, зокрема й щодо користування цілісним майновим комплексом, на думку Держгеонадра, були дотримані. Товариство мало підстави сподіватися на те, що наданих ним документів достатньо для висновку про наявність у нього «цілісного майнового комплексу», відтак, за принципами «належного урядування», інша оцінка наданих третьою особою документів після видачі дозволу, зокрема як таких, що не доводять наявності «цілісного майнового комплексу», не може бути підставою для позбавлення дозволу, а по суті перекладення відповідальності за недоліки оцінки на Товариство. За наведених обставин, враховуючи специфіку робіт з геологічного вивчення надр, а саме такої корисної копалин як бурштин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність у ТОВ «Райт Солюшн» цілісного майнового комплексу. Також суд апеляційної інстанції констатував, що рішення обласної ради викладаються виключно у формі рішень, які приймаються під час пленарних засідань сесії після спільного обговорення проекту рішення депутатами відповідної ради. Голова обласної ради є представником Ради, проте він не може висловлювати позицію ради, щодо якої вона не визначилась у встановленому законом порядку та формі. Твердження голови ради про непогодження дозволу, без відповідного рішення ради, не може вважатися «рішенням» ради. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що відносини щодо погодження надання дозволу виникли між Держгеонадра та Житомирською обласною радою, тобто без участі ТОВ «Райт Солюшн». Товариство мало підстави сподіватися на те, що дії Держгеонадра є добросовісними і дотримані умови, необхідні для надання дозволу. За таких обставин покладення на Товариство негативних наслідків недотримання процедури погодження дозволу, до того ж без пропозиції щодо виплати належного відшкодування, навіть якщо припустити, що такі порушення мали місце, призведе до покладення на нього надмірного індивідуального тягаря, а тому є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права. З огляду на це, стверджувані у позові порушення під час погодження Житомирською обласною радою питання про надання дозволу на спецкористування надрами ТОВ «Райт Солюшн» не можуть бути підставою для скасування цього дозволу. За встановлених у справі фактичних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність підстав для припинення права користування надрами, а отже втручання у право на мирне володіння майном не можна вважати таким, що відбулось «на умовах, передбачених законом». Відтак мало місце порушення статті 1 Першого протоколу.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Прокуратура Вінницької області подала касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судом апеляційної інстанції фактичних обстави справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Скаржник стверджує, що Товариство не було власником і не мало у користуванні цілісний майновий комплекс, побудований (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, що унеможливлює отримання дозволу за спрощеною процедурою. Також скаржник вказує на недотримання відповідачем процедури погодження отримання дозволу на користування надрами з Житомирською обласною радою, яка заперечувала проти надання цього дозволу.
		Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
		В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.07.2019 визначений новий склад суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
		На адресу касаційного суду від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому остання з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
		Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.02.2016 ТОВ «Райт Солюшн» подало до Державної служби геології та надр України заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, у якій просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Замисловицької ділянки    надр в Олевському районі Житомирської області терміном на 5 років. Підставою надання дозволу заявником зазначено абзац  8 пункту 8    Порядку № 615. 
		24.02.16 за вх. № 3444/13/12-16 заява зареєстрована Держгеонадра України.
		Державною службою геології та надр України 26.08.2016 за реєстраційним номером 4784 видано ТОВ «Райт Солюшн» спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на геологічне вивчення, у тому числі дослідно- промислову розробку, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Замисловицька),    на захід від с. Замисловичі, Олевського району, Житомирської області, площею 822,80 га.
		Спеціальний дозвіл видано на підставі наказу від 01.04.2016 №116, відповідно до підпункту восьмого пункту 8 Порядку №615.
		Вважаючи, що дозвіл від 26.08.2016 №4784 на користування надрами видано з порушенням встановленої законом процедури та без наявності законодавчо визначених підстав, Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся з цим позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
		Так, статтею 15 цього Кодексу визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
		Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
		Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).
		Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
		Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону України «Про нафту і газ» Уряд затвердив Порядок №615, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.
		Відповідно до пункту 2 цього Порядку дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
		Згідно із пунктом 8 Порядку №615 надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.
		Отже, на підставі зазначених норм Положення №1174 та Порядку №615 до повноважень Державної служби геології та надр України відноситься прийняття рішення про надання суб`єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами.
		Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадра переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
		Підпунктом 8 пункту 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).
		Таким чином, обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку №615, є, окрім іншого, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який було побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу. 
		Відтак, з`ясування цієї обставини під час судового розгляду справи має безпосереднє значення для правильного вирішення спору по суті. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами заявником також було подано до Державної служби геології та надр України наступні документи:
		- копію Статуту ТОВ «Райт Солюшин»;
		- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
		- пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;
		- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;
		- оглядову карту (масштаб 1:200000);
		- ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (похибка - менша як 1 секунда);
		- оглядову геологічну карту з лініями проектних геологічних розрізів;
		- геологічні розрізи;
		- копію договору оренди цілісного майнового комплексу від 02.02.2016 року (зі змінами) та акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 02.02.2016;
		- копію договору оренди приладів, устаткування та інших технічних засобів від 19.02.2016;
		- пакет документів для погодження Житомирської обласної ради;
		- пакет документів для погодження Міністерством екології та природних ресурсів України;
		- пакет документів для погодження Державною службою України з питань праці.
		Також разом із заявою від 23.02.2016 ТОВ «Райт Солюшн» подало копію договору оренди нежитлової будівлі та земельної ділянки від 02.02.2016 року (зі змінами) та копію договору оренди приладів, устаткування та інших технічних засобів від 19.02.2016.
		Так, за умовами договору від 02.02.2016 (зі змінами та доповненнями внесеними договором від 19.02.2016), укладеного між Малим приватним підприємством «Мета» (далі МПП «Мета»; Орендодавець) та ТОВ «Райт Солюшн» (Орендар), орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування 2 (другий) поверх нежитлової будівлі старого виробничого корпусу по вул. Н. Репкіна, 10-а в   м. Овруч Житомирської області, загальною площею 253,1 кв.м. Нежитлова будівля старого виробничого корпусу, другий поверх якої передається в оренду за цим договором, розташована на земельній ділянці, загальною площею 0,9644 га, кадастровий номер 1824210100:01:012:0726, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, 0,3 га якої передається в оренду разом з вказаним вище поверхом.
		У підпункті 1.5 пункту 1 цього договору сторонами погоджено, що другий поверх вказаної вище нежитлової будівлі та земельна ділянка надаються для використання Орендарем з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки ділянки надр бурштину «Стрілка» Овруцького району Житомирської області, а також Замисловицької та Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області.
		02.02.2016 сторонами договору складено акт прийому - передачі нерухомого майна, в якому, зокрема, зазначено, що Орендар приймає об`єкти оренди в такому стані та з такими характеристиками, в якому він знаходиться на дату його прийому - передачі.
		Низка законодавчих та інших нормативно-правових актів (зокрема, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України «Про оренду державного та комунального майна», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Національний стандарт N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N1440) використовує таку понятійну конструкцію як «цілісний майновий комплекс» або «єдиний майновий комплекс» виключно відносно підприємств та їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць).
		Так, відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.
		До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткуванні, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.
		Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
		Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання (абзац другий частини першої статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
		Згідно з абзацом дванадцятим пункту 3 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N1440, цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності.
		Згідно із частиною 1 статті 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
		Частиною третьою цієї статті 66 встановлено, що цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених ним Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.
		Отже, цілісність (єдність) майнового комплексу полягає в нерозривному зв`язку поєднаних між собою на єдиній території об`єктів, у тому числі будівель або інших капітальних споруд (їх окремих частин), сукупність яких і забезпечує завершеність відповідного циклу виробництва (робіт, послуг), що свідчить про однакову правову природу понять «єдиний майновий комплекс» і «цілісний майновий комплекс».
		Як на доказ того, що орендоване ТОВ «Райт Солюшн» майно (нерухоме майно із земельною ділянкою та обладнання) відповідає поняттю цілісного майнового комплексу, суд посилається на інші договори, а саме: договір оренди, укладений між ТОВ «Райт Солюшн» (Орендар) та ПП «Кантрансбуд» №01/03 від 09.03.2016, згідно умов якого Орендодавець надав Орендарю в строкове платне користування технологічні транспортні засоби: екскаватор гусеничний марки JCB JS220LR, заводський номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску; бульдозер марки ДЗ-110-А-2, ідент. номер 38915 , 1987 року випуску; навантажувач марки STALOWA WOLA L-34M, заводський номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску, для здійснення Орендарем статутної діяльності, зокрема здійснення геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розвідки ділянки надр бурштину «Стрілка» Овруцького району Житомирської області, Замисловицької та Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області, а Орендар зобов`язується прийняти майно та вчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за договором. А також на договір оренди виробничої бази, укладений між ТОВ «Райт Солюшн» та ТОВ «КІБ» від 07.04.2016, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах та на строк, визначений цим договором, виробничу базу, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район,                  м. Олевськ, вул. Герцена, буд. 19-а, площею 541,7 кв.м., для здійснення геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки ділянки надр «Стрілка» Овруцького району Житомирської області, Замисловицької та Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області.
		Проте, із зазначених договорів судами попередніх інстанцій не встановлено будь-які інші відомості, які б дозволяли стверджувати, що орендований ТОВ «Райт Солюшн» у МПП «Мета» цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин з Замисловацької ділянки надр бурштину в Олевському районі Житомирської області; його балансову належність, та правовий статус земельної ділянки на якому він знаходиться.
		Також, судами попередніх інстанцій не було встановлено чи подавалися зазначені договори відповідачу разом із заявою та доданими до неї документами, та чи надсилалися зазначені документи під час погодження до інших органів (Міністерства екології та природних ресурсів, Державної служби України з питань праці, Житомирської обласної ради) та чи бралися вони до уваги відповідачем при прийнятті рішення про надання ТОВ «Райт Солюшн» спеціального дозволу №4784 від 26.08.2016 без проведення аукціону.
		Водночас  відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку №615 у разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).
		Так, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Держгеонадра «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 01.04.2016 №116 ТОВ «Райт Солюшн» надано спеціальний дозвіл на користування надрами на 5 років, однак судами не було встановлено строку дії договорів оренди, тобто не перевірено, чи строк дії зазначеного дозволу не перевищує строку оренди (концесії) цілісних майнових комплексів.
		Отже, суди попередніх інстанцій не встановили того, чи були у відповідача підстави, визначені підпунктом 8 пункту 8 Порядку №615, для видачі ТОВ «Райт Солюшн» спеціального дозволу №4784 від 26.08.2016 без проведення аукціону.
		Також з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що судом не надано оцінки тому, що подана разом із заявою від 23.02.2016 пояснювальна записка не містить інформації про потужність підприємства.
		Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою  ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
		Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.
		За змістом статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи
		Тобто, обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли: 1) суд повністю вияснив обставини, що мають значення для справи; 2) коли ці обставини доказані; 3) коли висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам справи.
		Обґрунтованість судового рішення - це його внутрішня якість. Обґрунтованим є таке рішення, в якому відбите повне, всебічне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, їх доведеність та досягнення істинності висновків суду - відповідність їх фактичній стороні справи і вимогам закону.
		Виходячи з цього, в поняття обґрунтованості зазвичай включають два моменти: повнота дослідження судом всіх матеріалів справи і достовірність висновків суду про обставини, що покладені в основу рішення.
		Верховний Суд зазначає, що як акт правосуддя рішення суду має чітко підтверджувати існування і суть спірних правовідносин.
		У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Без встановлення зазначених обставин висновки судів попередніх інстанцій про те, чи були у відповідача законні підстави видавати ТОВ «Райт Солюшн» спеціальний дозвіл №4784 від 26.08.2016 без проведення аукціону, є передчасними.
		Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №806/1001/17.
		Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування (зокрема, встановити чи орендований ТОВ «Райт Солюшн» у МПП «Мета» цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин з Замисловацької ділянки надр бурштину в Олевському районі Житомирської області, а також чи були подані ТОВ «Райт Солюшн» разом із заявою всі документи, необхідні для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку№615) і дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.
		Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Керуючись статтями    345,    349,    353, 355,    356 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Прокуратури Вінницької області задовольнити частково.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №806/1002/17 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                       С. М. Чиркін
		                                                                                      І. В. Желєзний                                                                                                      
		                                                                                                 В. М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...