Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/4867/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2020. Зареєстровано: 15.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/3753/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2020 року 
		Київ
		справа №806/4867/15
		адміністративне провадження №К/9901/3753/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Дашутіна І. В., 
		суддів Шишова О. О., Яковенка М.М.,
		розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у складі колегії суддів: Шимоновича Р.М., Гуріна Д.М., Капинос О.В. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у складі колегії суддів: Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б. у справі № 806/4867/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов`язання вчинити дії, 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач-1), Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Володарсько-Волинська ОДПІ, відповідач-2), в якому просила:
		- зобов`язати ДФС вилучити інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, яка була надана при заповненні форми 1П;
		- зобов`язати ДФС зберегти за нею форму обліку платників податків: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації (згідно з дією статей 28, 294, 296 ЦК України);
		- зобов`язати Володарсько-Волинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області скасувати всю інформацію про неї, яка була надана при заповненні форми 1П; здійснювати її облік, як платника податків, за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту, а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
		- зобов`язати Володарсько-Волинську ОДПІ не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів;
		- зобов`язати Володарсько-Волинську ОДПІ проставити у її паспорті (на сторінках 7, 8 або 9) нову відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
		2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
		3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		3.1. ОСОБА_1 є віруючою та прихожанкою Української Православної Церкви.
		3.2. 10 березня 2015 року Володарсько-Волинською ОДПІ у паспорті ОСОБА_1 проставлено відмітку «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта».
		3.3. 07 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до ДФС та Володарсько-Волинської ОДПІ із заявами, в яких зазначала, що зважаючи на свої релігійні переконання (є віруючою, прихожанкою Української Православної Церкви), відмовляється від цифрового ідентифікатора та користування ним. Посилаючись на норми статей 22, 24, 34, 64 Конституції України, статті 11 Закону України «Про інформацію», статей 6, 7, 8, 15 Закону України «Про захист персональних даних», статей 28, 294, 296 ЦК України, просила не вносити про неї інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, зберегти за нею форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження), а також проставити у її паспорті відмітку (на сторінках 7, 8 або 9) про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового ідентифікатора - ІІН; серія та № паспорта та ін.
		3.4. 29 липня 2015 року ДФС на ім`я позивачки надано відповідь за № 7319/К/99-99-11-02-02-14, в якій повідомлено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення за формою 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт громадянина України. Також зазначено, що контролюючі органи, відповідно до статей 63 та 70 Податкового кодексу України, не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами.
		3.5. Володарсько-Волинською ОДПІ за результатами розгляду заяви позивачки, надано останній відповідь листом від 31.07.2015 за № 81/7/11-003, у якому контролюючий орган повідомив позивачку, що у районній базі даних ДРФО не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків на ОСОБА_1 
		3.6. Посилаючись на викладене, позивачка, уважаючи, що вона, яка є віруючою та прихожанкою Української Православної Церкви, сповідує православну релігію, має право обліковуватися як платник податків без цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорту, звернулася до суду з указаним позовом.
		4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у випадку якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта, а не тільки за прізвищем, ім`ям та по-батькові, датою народження та місцем проживання.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5.          Позивачкою подано касаційну скаргу, в якій вона, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		5.1. Зазначає, зокрема, що позбавлення віруючих громадян України, якою є і вона, права сповідувати свою релігію та обирати раніше встановлену форму сплачувати податки по прізвищу, ім`ям та по батькові є обмеженням прав особи, звуженням їх змісту та обсягу і дискримінацію віруючих, приниження людини, зневажання її честі й гідності. Вказує, що відмова відповідачів у веденні обліку її, як фізичної особи платника податків за прізвищем, ім`ям та по батькові, датою та місцем народження, є порушенням Конституції України та Конвенції про захист прав людини. До того ж, пошук платинка податків в Державному реєстрі ведеться за такою сукупністю відомостей: прізвище, ім`я, по батькові, число та рік народження, місце реєстрації.
		6. Відзиву на касаційну скаргу відповідачем подано не було.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		7. Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
		8. Відповідно до положень пункту 63.6. статті 63 ПК України облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби.
		Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
		9. Згідно з пунктом 70.5 ПК України для заповнення облікової картки фізичної особи-платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
		10. З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 N 779 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за N 2211/24743.
		11. Пунктом 4 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, визначаються порядок та процедура: обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта; внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
		12. Пунктом 2 розділу ІІ Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає зокрема: внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
		13. У відповідності до пункту 2 розділу VIII Положення облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подали до контролюючого органу Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
		14. Згідно з пунктами 3, 4, 6, 8 розділу VIII Положення, фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням - до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних. Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта. Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.
		15. Відповідно до пункту 9 розділу VIII Положення, у разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, то після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта громадянина України), а у разі наявності у паспорті громадянина України відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.
		16. Аналіз викладених положень законодавства свідчить про те, що для здійснення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера - використовується прізвище, ім`я, по батькові, а також серія та номер паспорта. Облік таких осіб ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України.
		17. Відповідно до положень статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
		18. Право на свободу релігії закріплено і у статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		19. Водночас, свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеження, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей (частина 2 статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
		20. Частиною 4 статті 35 Конституції України врегульовано, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
		21. У статті 19 Основного Закону України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України.
		22. Так, згідно з приписами пунктів 63.1, 63.2 та 63.3 статті 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
		23. Зазначені положення Податкового кодексу України, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, є обов`язковими до застосування суб`єктами владних повноважень, а саме відповідачами на час виникнення спірних правовідносин та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку.
		24. Викладені обставини спростовують доводи ОСОБА_1 відносно того, що норми чинного законодавства, які передбачають ведення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера, не лише за прізвищем, ім`ям та по батькові, датою народження та місцем народження, а й за серією та номером паспорта порушують право позивачки на свободу релігії, яке охороняється Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
		25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , будучи віруючою та прихожанкою Української Православної Церкви, реалізувала, в передбаченому законом порядку, своє право на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, і контролюючий орган у її паспорті проставив відмітку про наявність права здійснювати ОСОБА_1 будь-які платежі за серією та номером паспорта.
		26. При цьому Податковим кодексом України не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у випадку якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки, передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта.
		27. Такі висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, висловленої у Рішенні від 3 грудня 2009 року № 40010/04 у справі « Тамара Скугар та інші проти Росії», яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.
		28. За таких умов, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі щодо відсутності підстав для задоволення позову.
		29. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		30. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		31. З огляду на наведене, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		32. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		33. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 806/4867/15- залишити без змін.
		34. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                І.В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                    О.О. Шишов
		 
		                                                                                                    М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...