Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/231/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2020. Зареєстровано: 15.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/12804/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2020 року 
		Київ
		справа №822/231/16
		адміністративне провадження №К/9901/12804/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В.,  Губської  О.А., 
		розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/231/16
		за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Білої Л.М., суддів: Гонтарука В.М., Граб Л.С.)
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		І. Суть спору
		 
		1. В лютому 2016 році ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, в якому просила:
		 
		1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення належних їй сум до виплати внаслідок поновлення на роботі за рішенням суду від 27 жовтня 2014 року по справі №822/3770/14;
		 
		1.2. стягнути з відповідача на її користь: 5636,44 грн. утриманої вихідної допомоги з врахуванням індексу інфляції; 882,83 грн. відшкодування фактичного розрахунку із різницею в часі за індексом інфляції.; 28251,12 грн., різниця між заробітною платою по довідці ДПІ від 25 березня 2016 року та нарахуваннями за табуляграмами із розрахунком відшкодування по статті 117 Кодексу законів про працю України, як за несплату з моменту звільнення по даний час; моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
		 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		2. ОСОБА_1 працювала в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Хмельницькій області на посаді провідного спеціаліста відділу персоналу, організаційного, інформаційно-аналітичного забезпечення та зв`язків з громадськістю. Позивач мала статус державного службовця 11 рангу.
		 
		2.1. 28 липня 2014 року наказом начальника     Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області № 115 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " позивача звільнено з займаної посади.
		 
		2.2. Позивач звернулась із заявою до Хмельницького міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітного. Наказом Хмельницького міського центру зайнятості від 21 серпня 2014 року №НТ140821 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 20 серпня 2014 року та призначено допомогу по безробіттю з 27 серпня 2014 року по 21 серпня 2015 року (наказ Хмельницького міського центру зайнятості від 27 серпня 2014 року №НТ140827).
		 
		2.3. За період з 29 серпня 2014 року по 08 грудня 2014 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено 6351,26 грн. допомоги по безробіттю.
		 
		2.4. Разом із тим, позивач не погоджуючись з фактом та підставами звільнення, звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 115 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ", поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		 
		2.5. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року по справі №822/3770/14, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 28 липня 2014 року № 115 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу персоналу, організаційного, інформаційно-аналітичного забезпечення та зв`язків з громадськістю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області з 29 липня 2014 року; зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 29 липня 2014 року по 27 жовтня 2014 року включно з урахуванням розміру нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.; постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць допущено до негайного виконання; у задоволенні решти вимог позову відмовлено.
		 
		2.6. 02 грудня 2014 року на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року №822/3770/14 відповідачем винесено наказ №173 "Про скасування наказу та поновлення на роботі ОСОБА_1 ", згідно з яким: скасовано наказ від 28 липня 2014 року №115 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу персоналу, організаційного, інформаційно-аналітичного забезпечення та зв`язків з громадськістю регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області з 29 липня 2014 року; вирішено нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 29 липня 2014 року по 27 жовтня 2014 року включно з урахуванням розміру нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю.
		 
		2.7. Враховуючи вищевказане рішення суду, згідно якого позивача поновлено на роботі, Хмельницький міський центр зайнятості наказом від 23 грудня 2014 року №НТ141223 припинив виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 20 серпня 2014 року.
		 
		2.8. Також встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі №822/581/15 зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 жовтня 2014 року по 05 січня 2015 року з урахуванням виплачених сум Хмельницьким міським центром зайнятості (допомоги по безробіттю). В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		 
		2.9. 29 січня 2016 року Управлінням Держпраці у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку додержання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що складено акт №22-01/73 від 29 січня 2016 року.
		 
		2.10. Вказаною перевіркою встановлено, що оплату часу щорічної відпустки у січні - лютому 2015 року та квітні місяці 2015 року ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, якою передбачено порядок розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, що призвело до зменшення суми нарахованої заробітної плати за весь час щорічної відпустки за січень - лютий 2015 року, та за квітень місяць 2015 року.
		 
		2.11. Враховуючи встановлені перевіркою порушення, 29 січня 2016 року Управлінням Держпраці у Хмельницькій області винесено припис №22-01/73-38, яким зобов`язано відповідача усунути порушення вимог п.2 розділу ІІ ПКМУ №100, зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи. Про виконання вимог припису зобов`язано проінформувати у строк до 29 лютого 2016 року.
		 
		2.12. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області вимоги вищезазначеного припису виконано, обчислено середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки (за період з 29 січня 2015 року по 11 лютого 2015 нараховано 583,32 грн., за період з 04 квітня 2015 року по 04 квітня 2015 року нараховано 37,98 грн., компенсація за відпустку 17 днів нараховано 651,27 грн. Всього до оплати: 583,32 грн. + 37,98 грн. + 651,27 грн. = 1272,57 грн.), про що проінформовано Управління Держпраці у Хмельницькій області.
		 
		2.13. 10 березня 2016 року Управлінням Держпраці у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку додержання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, результати якої оформлено актом №22-01/241 від 10 березня 2016 року. Проведеною перевіркою порушень вимог законодавства Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області - не виявлено.
		 
		2.14. Відповідно до листа Управління Держпраці у Хмельницькій області №1352/16 від 10 березня 2016 року за період з 29 липня 2014 року по 27 жовтня 2014 року позивачу до виплати нараховано 8528,64 грн. - утримано податків 1663,08 - 6351,26 грн., (допомога по безробіттю, відшкодована ФДМ в Хмельницькій міський центр зайнятості) - 2531,94 грн., (середньомісячний заробіток - вихідна допомога) - 2017,64 грн., тобто переплата складає 2017,64 грн. Враховуючи проведений ФДМ перерахунок заробітної плати за період перебування ОСОБА_1 у відпустці у період січень - лютий, квітень 2015 року та компенсації за усі дні невикористаної щорічної відпустки при звільненні 1024,42 грн. (2017,64-1024,42=993,22 грн.), загальна переплата для позивача станом на 10 березня 2016 року складає 993,22 грн.
		 
		2.15. Позивач, вважаючи, що відповідачем неналежним чином виконано судове рішення щодо виплати належних їй до отримання коштів, звернулась до суду з даним позовом.
		 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		 
		3.     Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
		 
		3.1. Відмовлячи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сума коштів за вимушений прогул нарахована та виплачена позивачу за весь період зазначений у рішеннях суду від 27 жовтня 2014 року №822/3770/14 та від 21 травня 2015 року №822/581/15, що в свою чергу свідчить про відсутність затримки виплати за вимушений прогул ОСОБА_1 
		 
		3.2. Відповідно до листа Управління Держпраці у Хмельницькій області №1352/16 від 10 березня 2016 року, загальна переплата для позивача станом на 10 березня 2016 року складає 993,22 грн.
		 
		3.3. Разом з тим, дії відповідача щодо зменшення належних позивачу сум до виплати внаслідок поновлення на роботі за рішенням суду від 27 жовтня 2014 року по справі №822/3770/14 є правомірними.
		 
		IV. Касаційне оскарження
		 
		4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
		 
		4.1. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неповне з`ясування судами обставин, які мають значення для справи. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доказам по справі.
		 
		5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		 
		6. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		7. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		 
		8. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		9. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		10. Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України (у редакції, яка діяла до 02 червня 2016 року) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		 
		11. Відповідно до частини другої статті 14 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
		 
		12. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		13. Пунктом 3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
		 
		14. Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
		 
		15. Згідно з абзацом 2 пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року №9, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
		 
		16. Відповідно до статті 35 Закону України "Про оплату праці", контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; органи доходів і зборів.
		 
		17. Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		 
		18. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		 
		19. Згідно з частиною другою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
		 
		20. За змістом частини першої статті 70 та статті 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		 
		21. Відповідно до   частин першої та другої статті 23 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		22. Статтею 1174 цього ж Кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		 
		23. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		 
		24. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		 
		26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		 
		27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого. 
		 
		28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року по справі №822/3770/14, відповідач виніс наказ №173 "Про скасування наказу та поновлення на роботі ОСОБА_1 ", згідно якого: скасовано наказ від 28 липня 2014 року №115 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ", зокрема яким було передбачено виплату позивачу вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку.
		 
		28.1. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області позивачу нараховані кошти за вимушений прогул в сумі 8528,64 грн. з урахуванням нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю виплачено в повному обсязі в лютому 2015 року, також нараховані кошти з урахуванням податків з доходів фізичних осіб в сумі 3592,81 грн. за моральну шкоду виплачені в повному обсязі в березні 2015 року, що підтверджується пояснювальним розрахунком та табуляграмами нарахування зарплати ОСОБА_1 в 2014-2015 роках.
		 
		29. На виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі №822/581/15 відповідачем нараховані ОСОБА_1 кошти за вимушений прогул в сумі 6396,48 грн., які їй виплачені в повному обсязі у вересні 2015 року.
		 
		30. Згідно з Актом від 10 березня 2016 року Управління Держпраці у Хмельницькій області в ході позапланової перевірки з додержання суб`єктами господарювання законодавства (Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області) про працю щодо позивача    порушень вимог законодавства Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області не було виявлено.
		 
		31. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
		 
		32. Крім того, аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000грн.
		 
		33.    За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		 
		34. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		 
		35. Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
		 
		36.  Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
		 
		37. Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		 
		38. Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо. 
		 
		39. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильно висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
		 
		40. З огляду на вищенаведене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		41. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		 
		42. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
		 
		43. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		44. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		 
		VIІ. Судові витрати
		 
		45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.  
		 
		2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак 
		 О.А. Губська ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...