Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/4/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 15.05.2020. Зареєстровано: 17.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2020.
Дата набрання законної сили: 17.01.2024
Результат оскарження 17.01.2024 Сумський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/583/21/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017200060000770

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/4/19
		1-кп/583/21/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" травня 2020 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді            -     ОСОБА_1 ,
		при секретарях            -     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		прокурора                -     ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого            -     ОСОБА_5 ,
		захисника                -     ОСОБА_6 ,
		потерпілої                     ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017200060000770 від 21.11.2017 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця м. Охтирка, Сумської області, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, одруженого, що не працює, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений  ОСОБА_5 , 21.11.2017 приблизно о 06.00 годині, в темний час доби, керуючи за довіреністю автомобілем марки «DAEWOO» моделі «Lanos D4ММ550» ЗНГ, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, рухався з увімкненим ближнім світлом фар по правій смузі проїжджої частини по неосвітлювальній ділянці вул. Заозерна (стара назва вулиці «Кірова») в межах м. Охтирка, Сумської області, в напрямку вул. Київська зі швидкістю 60 км/год.
		У цей час, у попутному для ОСОБА_5 напрямку, по правому краю проїжджої частини рухалися пішоходи ОСОБА_8 , 1961 р.н. та ОСОБА_9 , 1964 р.н..
		Водій ОСОБА_5 , в порушення вимог п.п. 12.2; 12.3. Правил дорожнього руху України, в темний час доби, перевищуючи допустиму швидкість руху транспортного засобу за умов фактичної видимості дороги в напрямку руху, не стеживши за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагувавши на її зміну, при виникненні перешкоди для руху у вигляді пішоходів, яких він об`єктивно був спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до його зупинки, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 , 1961 р.н., та ОСОБА_9 , 1964 р.н., чим вчинив дорожньо - транспортну подію.
		У результаті ДТП потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, з приводу яких, того ж дня його було госпіталізовано до КЗ «Охтирська ЦРЛ». 29.11.2018 ОСОБА_8 переведений для подальшого лікування до КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня-Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» м. Харків, де 20.12.2017 від ускладнень внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він помер.
		Встановлено, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної події потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи №47  ОКБт/17 від 11.01.2018 отримав наступні тілесні ушкодження:
		- забита рана лівої тім`яної області;
		- поєднана травма грудей, хребта та спинномозкова травма у формі забою - деформації стінного мозку на рівні 5-го грудного хребця, компресійно-уламкового перелому тіла та дужок п`ятого грудного хребця, переломів перших ребер, 4-го праворуч та 3,4,5,6-го ліворуч по навколо хребтовим лініям, яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету по задній поверхні тіла з послідуючою ротацією та перерозгинанням грудного відділу хребта;
		- травма - правої гомілки у вигляді закритого уламкового перелому великогомілкової кістки на межі середньої та нижньої третини, закритого уламкового перелому малогомілкової кістки в верхній третині, - яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету по задній поверхні гомілки, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях;
		- травма лівої гомілки у вигляді відкритого перелому великогомілкової та малогомілкової кісток з наявністю забито - рваної рани на передньо - внутрішній поверхні, на межі середньої та нижньої третини, - яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету по задньо - зовнішній поверхні гомілки, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях.
		На підставі п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. №6, вказані поєднана травма груді, хребта та спинномозкова травма, а також травма лівої гомілки, як окремо так і сукупно, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п. 2.1.2 п. 2.1.3 вказаних правил); травма правої гомілки - тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я (згідно п.2.2.І.в., п.2.2.2. п. 4.11 зазначених правил); забита рана лівої тім`яної області  легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я (згідно п. 2.3.3 зазначених правил).
		Згідно з висновком вказаної судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_8 стала поліорганна недостатність (легенева, серцево-судинна, печінково - ниркова), як смертельне ускладнення сукупних патологічних розладів та стану, що є наслідками ускладнень вищевказаних поєднаних травм грудей, хребта і спинного мозку, та має причинний зв`язок між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті.
		Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/312е від 25.09.2018 у дорожній ситуації, що виникла, водій транспортного засобу «DAEWOO» ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів. У діях водія ОСОБА_5 вбачаються порушення вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху України:
		- п. 12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;
		- п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».
		Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту12.3Правил дорожньогоруху Українизтехнічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв`язку з виниклою дорожньо транспортною подією та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, у результаті яких настала його смерть.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе не визнав та пояснив, що того дня близько 6:00 год. виїхав з дому на вищевказаному авто та продовжив рух з увімкненим ближнім світлом фар по вул. Заозерній у напрямку мікрорайону «Дачний». На той час було темно, дорожнє покриття було трохи вологим. Пішоходи рухались наступним чином. ОСОБА_10 йшов біля узбіччя, а загиблий на відстані близько 0.5 метри від краю дороги. Зазначив що попереду на проїжджій частині було гілля висотою понад метр і на відстані близько 0.5 метри від краю дороги. Спочатку побачив гілля, а вже потім пішоходів. Почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося. Наїзд відбувся правою передньою частиною автомобіля. Він застосовував екстрене гальмування. Після зупинки знайшов потерпілих. Під час пошуку підсвічував ліхтариком із власного мобільного телефону. Потім викликав поліцію та прибрав гілки з дороги.
		Не визнання обвинуваченим своєї вини суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності за вчинене кримінально каране правопорушення. 
		Винуватість обвинуваченого у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідках підтверджується наступними безпосередньо дослідженими судом доказами.
		Показами потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий її чоловік. Останній працював в НГВУ «Охтирканафтогаз» начальником відділу та зазвичай ходив пішки на роботу разом із ОСОБА_9 21.11.2017 він пішов на роботу о 05.50 год.. Коли виходив на роботу, то на стовпі ще горів ліхтар, вже сіріло, розвиднялося. У них є онука, яка рано встає, щоб приготувати їжу, тому чоловік кожного дня з роботи телефонував о 7 год. додому щоб розбудити дітей. Оскільки того ранку він цього не зробив і вона з`ясувавши, що він не прийшов на роботу зателефонувала на 103, де їй повідомили, що сталося ДТП і її чоловіка доставили до лікарні. Він 1 тиждень лікувався у м. Охтирці, а потім його перевезли до м. Харкова. Там він згодом помер від ускладнень. З пояснень чоловіка дізналася про те, що того ранку вони з ОСОБА_9 йшли на роботу по узбіччю дороги. ОСОБА_9 сказав щоб сходили на траву, бо позаду їхав автомобіль. ОСОБА_9 встиг зійти, а чоловік не встиг і на нього наїхало авто. Коли чоловік перебував у лікарні в м. Охтирці у них не було грошей і вона просила допомоги у обвинуваченого, то він приніс 10000 грн., а потім мати принесла ще 5000 грн.. Однак на лікування вона витратила близько 100000 грн., до цього часу має борги. На поховання від обвинуваченого допомоги не було. Просить призначити максимальну міру покарання.
		Показами допитаного як свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює НГВУ "Охтирканафтогаз"- лінійним трубопровідником. Загиблого знав, той проживав неподалік і вони разом ходили на роботу на протязі 8-9 років. Того ранку, а саме  21 листопада близько 6 год. зустрівся з потерпілим на зупинці по вул. Кірова, що біля залізничного переїзду. Вони йшли по вул. Кірова, переходили до ТЕЦ і йшли до управління НГВУ. У Шамраєва селекторне планування о 7 год., тому ходили рано. Ішли до місця роботи по правій стороні дороги. Десь за 5 хв. від початку руху, вимкнули вуличне освітлення і він дістав власний ліхтарик. Загиблий був у темному одязі, він також повністю був у темному і позаду в нього був рюкзак синього кольору. Він підсвічував під ноги собі і Шамраєву, який йшов перед ним. ОСОБА_11 йшов попереду нього на витягнуту руку, він йшов на узбіччі, а загиблий був однією ногою на узбіччі, однією на дорозі. По дорозі перед ними лежало 2 гілки так, що була дещо перегороджена дорога, і до цієї перешкоди вони звернули вправо під двір. Потім він побачив світло фар сказав потерпілому відійти. Вони відійшли близько на півметра, однак у цей час відбувся наїзд. Його авто вдарило в ліву ногу і спину та він влетів у паркан. Автомобіль після наїзду зупинився (це було авто марки "Ланос") та підбіг водій, яким виявився обвинувачений. Потерпілого після ДТП знайшли за 35 метрів від нього. Викликали міліцію та швидку мабуть сусіди. Потерпілого забрала швидка, а він пішов на роботу. Наступного дня на таксі поїхав у поліклініку та в райвідділ. 
		Також вина обвинуваченого підтверджується наявними у справі письмовими доказами.
		Протоколом огляду місця події від 21.11.2017 року з фототаблицею до нього, та схемою місця ДТП, в ході якого була оглянута територія автодороги по вул. Заозерній, у м. Охтирці, де трапилась ДТП, під час якого виявлено та вилучено автомобіль марки «DAEWOO» моделі «Lanos D4ММ550» ЗНГ, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який мав пошкодження. На проїжджій частині виявлені сліди гальмування транспортного засобу які були занесені до схеми протоколу від лінії орієнтиру до транспортного засобу та уламки пластмасу чорного кольору із радіаторної решітки авто. Також на правому узбіччі на тротуарній плитці були виявлені плями невизначеної форми схожі на кров. Були проведені відповідні заміри та зафіксовані у протоколі сліди гальмування транспортного засобу, місцезнаходження самого транспортного засобу, уламків та плям бурого кольору. Також були зафіксовані та описані пошкодження на транспортному засобі: переднє вітрове скло повністю зруйноване, вм`ятина передньої частини капоту, пошкодження пластика радіаторної решітки капоту з правого боку, правого бокового дзеркала, нижньої частини бампера по середині. (том. 1, а.с. 44-53).
		Протоколом огляду місця події від 23.11.2017 року, в ході якого в лікарняній палаті ортопедичного відділення КЗ «Охтирська ЦРЛ» в м. Охтирці, по вул. Сумській, ОСОБА_7 видала речі свого чоловіка в яких він був під час ДТП, що сталося на вул. Заозерній, у м. Охтирці, та був госпіталізований. Зокрема, було вилучено куртку з тканини чорного кольору, що має пошкодження, штани джинси темно  сірого кольору, що мають пошкодження, черевик чорного кольору на ліву ногу (том. 1, а.с. 58).
		Висновком судово-медичної експертизи 47  ОКБт/17 від 11.01.2018, згідно якої  ОСОБА_8 , отримав наступні тілесні ушкодження:
		- забиту рану лівої тім`яної області;
		- поєднану травму грудної клітини, хребта та спинномозкову травму в формі забою - деформації стінного мозку на рівні 5-го грудного хребця, компресійно-уламкового перелому тіла та дужок п`ятого грудного хребця, переломів перших ребер, 4-го праворуч та 3, 4, 5, 6-го ліворуч по навколо хребтовим лініям, яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету по задній поверхні тіла з послідуючою ротацією та перерозгинанням грудного відділу хребта;
		- травму - правої гомілки у вигляді закритого уламкового перелому великогомілкової кістки на межі середньої та нижньої третини, закритого уламкового перелому малогомілкової кістки в верхній третині, - яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету по задній поверхні гомілки, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях;
		- травму лівої гомілки у вигляді відкритого перелому великогомілкової та малогомілкової кісток з наявністю забито - рваної рани на передньо - внутрішній поверхні, на межі середньої та нижньої третини, - яка утворилася від ударної дії тупого твердого предмету по задньо - зовнішній поверхні гомілки, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях.
		На підставі п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. №6, вказані поєднана травма груді, хребта та спинномозкова травма, а також травма лівої гомілки, як окремо так і сукупно, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п. 2.1.2 п. 2.1.3 вказаних правил); травма правої гомілки - тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я (згідно п.2.2.І.в., п.2.2.2. п. 4.11 зазначених правил); забита рана лівої тім`яної області  легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я (згідно п. 2.3.3 зазначених правил).
		Згідно з висновком вказаної судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_8 стала поліорганна недостатність (легенева, серцево-судинна, печінково - ниркова), як смертельне ускладнення сукупних патологічних розладів та стану, що є наслідками ускладнень вищевказаних поєднаних травм грудної клітини, хребта і спинного мозку, та має причинний зв`язок між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті (том. 1, а.с. 90-95).
		Висновком судово-медичної експертизи №75 від 11.04.2018, згідно якої  ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження: забій колінного суглобу, гематома верхньої третини задньої гомілки 8х8 см., що згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до легких тілесних ушкоджень (том. 1, а.с. 97).
		Висновком судово-медичної експертизи №330 від 13.12.2018, згідно якої в ортопедичному відділенні Охтирської ЦРЛ  ОСОБА_9 встановлено діагноз: Травматичне пошкодження зв`язок лівого колінного суглобу, гематома третини лівої гомілки, больовий синдром, що згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до легких тілесних ушкоджень (том. 1, а.с. 102).
		Висновком експертизи №32-377 від 16.04.2018, згідно якої на куртці, належній ОСОБА_8 , виявлено  роз`єднання ниток лівого бокового шва, шва пройми лівого рукава ззаду та шва рукава, характерне для розриву з`єднуючих ниток швів, що утворилися в наслідок перерозтягу конструкції матеріалу куртки; - у верхньому та середньому відділах спинки куртки є пошкодження у вигляді розрізів тканини, які могли утворитися під час руху леза чи заточеного кінця ріжучого предмета, та могли виникнути в наслідок дії скла, а також є потертість тканини куртки, яка могла виникнути внаслідок дії сил тиску та тертя (ковзання); - роз`єднання ниток шва, який скріпляє поличку та комір куртки, характерне для розриву з`єднуючих ниток шва, що утворилися в наслідок перерозтягу конструкції матеріалу куртки; - у верхньому відділі спини куртки є розрив усіх шарів куртки в результаті її перерозтягу. Дані пошкодження на куртці могли утворитися в умовах ДТП. По виявленим пошкодженням на куртці достовірно визначити, яким було взаємне розташування тіла потерпілого і автомобіля, та з якої сторони стався наїзд на потерпілого, неможливо (том. 1, а.с. 107-111).
		Висновком експертизи №31-376 від 12.04.2018, згідно якої у нижньому відділі лівої передньої половини брюк  джинсів, належних ОСОБА_8 , виявлено два пошкодження у вигляді розривів тканини в результаті її перерозтягу. У нижньому відділі задньої поверхні правої половини брюк  джинсів виявлено розрив тканини в результаті її перерозтягу, що, ймовірно, утворився в наслідок тангенціальної дії тупого твердого предмету (чи його виступаючими частинами) з обмеженою контактуючою поверхнею, в напрямку зверху донизу. Дані пошкодження на брюках могли утворитися в умовах ДТП. По виявленим пошкодженням на брюках достовірно визначити, яким було взаємне розташування тіла потерпілого і автомобіля, та з якої сторони стався наїзд на потерпілого, неможливо (том. 1, а.с. 114-116).
		Висновком експертизи №33-378 від 17.04.2018, згідно якої на носковій частині підошви лівого черевика, належного ОСОБА_8 , виявлені сліди тертя - ковзання, які могли утворитися в результаті тиску та тертя об шорстку поверхню (яким могло бути і дорожнє покриття) у направленні ззаду наперед на момент контактування був повернутий задньою поверхнею свого тіла відносно травмуючої сили. Відповісти на питання стояв чи рухався пішохід на момент наїзду нема можливості, так як на експертизу наданий тільки лівий черевик (том. 1, а.с.119-121).
		Таким чином сліди на одязі і взутті потерпілого вказують на те, що на них маються пошкодження характерні для дорожньо-транспортної події. Незважаючи на те, що вищезазначеними експертними дослідженнями не вдалося встановити взаємне місце розташування потерпілого та авто на час наїзду, механізм наїзду авто на пішохода повністю встановлений із показів свідка ОСОБА_9 та підтверджується місцем розташування та характером механічних ушкоджень зафіксованих на транспортному засобі. 
		Висновком експертизи №19/119/9-1/92е від 20.03.2018, згідно якої на момент експертного огляду автомобіля «DAEWOO Lanos D4ММ550 ЗНГ», днз. НОМЕР_1 в його робочій гальмівній системі, рульовому керуванні та системі зовнішнього освітлення несправностей, методами, що зазначені в дослідній частині даного питання, не виявлено. Ходова частина автомобіля «DAEWOO Lanos D4ММ550 ЗНГ», днз. НОМЕР_1 знаходиться в технічно несправному стані. Технічні несправності ходової частини «DAEWOO Lanos D4ММ550 ЗНГ», днз. НОМЕР_1 визначаються відсутністю внутрішнього тиску в шині лівого заднього колеса. Виявлена технічна несправність ходової частини автомобіля «DAEWOO Lanos D4ММ550 ЗНГ», днз. НОМЕР_1 , у вигляді відсутності тиску в шині лівого заднього колеса, виникла після ДТП (том. 1, а.с. 125-133).
		Висновком транспортно - трасологічної експертизи №19/119/9-1/90е від 15.03.2018, згідно якої місце наїзду на пішохода в повздовжній площині дороги розташовано на відстані не більше 3,5 м. від лінії орієнтира (ЛЕП №20/13). В повздовжній площині дороги місце наїзду на пішохода розташовано на відстані 0,4-0,8 м. від правого краю проїжджої частини. Хто із пішоходів ( ОСОБА_8 , ОСОБА_12 ) в момент наїзду розташовувався на відстані 0,4-0,8 м. від правого краю проїжджої частини, визначити в обсязі даної експертизи неможливо. Дане питання може бути вирішене при проведенні комплексної медико  автотехнічної експертизи з урахуванням тілесних ушкоджень у потерпілих і механічних пошкоджень на автомобілі (том. 1, а.с.137-138).
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2018 року, із план схемою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_9 , безпосередньо на місці події в м. Охтирці, по вул. вул. Заозерній (стара назва вулиці «Кірова»), показав та повідомив про обставини ДТП за його участі, що відбулися 21.11.2017 року. На початку слідчого експерименту на проїжджу частину були нанесені сліди зафіксовані при огляді місця події, як-то, початок слідів гальмування, осип, тощо. Після цього свідок ОСОБА_9 пояснив, що на момент події було темно, ліхтарі на стовпах вже не горіли, попутного транспорту не було. Під час руху він підсвічував кишеньковим ліхтариком який наразі був при ньому, та світив дорогу попереду. Потерпілий рухався трохи попереду та лівіше. Оглянувшись помітив авто, що рухалось у попутному напрямку. Як вважає, авто мало стандартні лампи накалювання фар (світло не було яскравим) та рухалось у межах допустимої швидкості (близько 60 км/год.). він попросив потерпілого зійти із дороги, що вони і зробили прийнявши правіше та продовжуючи рух у заданому темпі. Напроти домоволодіння АДРЕСА_2 по цій вулиці авто здійснило на них наїзд. Внаслідок цього наїзду він відлетів до паркану домоволодіння, а потерпілого відкинуло далі вздовж дороги. Під час слідчого експерименту було залучене авто аналогічної марки із аналогічними лампами накалювання фар. Під час експерименту був залучений статист, який, як погодився свідок, був одягнутий у одяг аналогічного кольору, що й потерпілий. Під час експерименту було встановлено, що свідок оглянувшись помітив авто на відстані 7,3 м. і після того вони із потерпілим змістились праворуч в бік узбіччя. Експериментальним шляхом було встановлено темп руху пішоходів. Свідок погодився із обставинами про те, що для проведення слідчого експерименту був залучений автомобіль тієї ж марки із однаковими блок фарами та лампами накалювання. Освітлення на електроопорах відсутнє, темний час доби, він та статист були одягнуті у аналогічний одяг. З метою встановлення об`єктивної можливості виявити пішохода із робочого місця водія було здійснено по секундне роздвигання по ходу руху від вказаного свідком місця наїзду на потерпілого. Встановлено видимість перешкоди у вигляді силуетів 2-х пішоходів  37,4 м., видимість елементів проїжджої частини  22,5 м. (том. 1, а.с. 143-150).
		Стороною захисту було заявлено про неналежність даного доказу з урахуванням зауважень викладених у висновку спеціаліста авто техніка за №2/6 від 30.08.2019 згідно якого порядок проведенняслідчого експериментупо визначеннювидимості перешкоди(пішохода)та елементівдороги ізробочого місцяводія автомобіляDAEWOOLanos,який бувпроведений 13.09.2018року заучастю свідка ОСОБА_9 (протоколвід 13.09.2018),не відповідаєвимогам методичнихрекомендацій повизначенню видимостіперешкоди таелементів дорогив темнупору добиз робочогомісця водія.Проведення слідчогоексперименту 13.09.2018року заучастю свідка ОСОБА_9 (протоколвід 13.09.2018)по визначеннювидимості перешкоди(пішохода)та видимостіелементів дорогиз робочогомісця водіяавтомобіля знедотриманням вимогметодичних рекомендаційпо визначеннювидимості перешкоди(пішохода)та елементівдороги зробочого місцяводія моглопризвести доотримання помилковихданих продальність видимостіперешкоди (пішохода)та продальність видимостіелементів дорогиз робочогомісця водіяавтомобіля DAEWOOLanos.В свою чергу при проведенні слідчого експерименту по визначенню видимості перешкоди (пішохода) та видимості елементів дороги з дотриманням і врахуванням вимог методичних рекомендацій по визначенню видимості перешкоди (пішохода) з робочого місця водія дані про дальність видимості перешкоди (пішохода) та про дальність видимості елементів дороги з робочого місця водія автомобіля DAEWOO Lanos можуть змінитися.
		До таких висновків спеціаліст дійшов з огляду на те, що під час проведення слідчого експерименту не було дотримано методичних рекомендацій щодо дотримання максимально наближених дорожніх, метеорологічних та інших умов, які мали місце на момент ДТП. (подія мала місце вранці, а слідчий експеримент проводився у вечірній час). Свідок ОСОБА_9 повідомив про те, що він рухався із середнім темпом руху, проте при визначенні темпу руху було встановлено, що він рухався із швидкістю 6 км/год. Згідно протоколу був проведений лише 1 замір, а необхідно робити не менше 3-х замірів. Також у протоколі проведення слідчого експерименту не зазначений порядок визначення дальності видимості елементів дороги, при цьому тільки вказано, що дальність видимості елементів проїжджої частини становить 22.5 м. Виходячи із практики в аналогічних умовах дальність видимості елементів дороги із робочого місця водія по значенню майже не відрізняється від дальності видимості перешкоди, тобто повинна бути близькою по значенню. Тобто дані отримані під час проведення слідчого експерименту у цій частині також є сумнівними.
		Із приводу проведення слідчого експерименту в судовому засіданні буди допитані наступні особи.
		Так свідок ОСОБА_9 показав що його запрошували на слідчий експеримент де використовували таке ж авто при відтворенні. Піл час слідчого експерименту були залучені свідки, один із яких з ним ходив, двоє перебували в авто. На відтворенні він все розповідав та показував як було. Проводились відповідні заміри. Авто рухалося так же, як і під час ДТП. Він був одягнутий в той самий одяг що і під час ДТП, а інші учасники теж були у темному одязі. Пам`ятає, що авто було поставлене на ту точку, де воно перебувало коли він його помітив, а потім воно рухалося позаду і це все фіксувалося. Вони світло фар побачили коли авто повернуло з-за переїзду та коли виїхало на рівне місце. З того моменту вони пройшли не більше 10-15 м.. У нього до протоколу заперечень не було, усе було зафіксовано належним чином. Керував процесом слідчий. Експеримент проводився з 19 до 21 год. ДТП сталося близько о 06.10 - 06.15, темрява (тобто видимість) була однакова. Зустрічного транспорту при ДТП не було і при відтворенні не було також, бо поліцейські на час проведення слідчої дії перекривали рух. Світло фар автомобіля Ланос було приблизно таким як і при ДТП, він це визначив візуально. Експериментально слідчий та експерт встановлювали темп його ходьби заміряючи рух за допомогою секундоміру. Він три чи чотири рази проходив відрізок шляху близько 5 м. у тому ж темпі в якому вони рухались і ті заміри були занесені до протоколу. Темп їхньої ходьби був спокійний або середній як на нього. До гілок було близько 3 м. Попереду був забетонований люк, тому одна гілка була майже на середині дороги. Автомобіль "Ланос" зачепив цю гілку. У час ДТП була суха дорога та узбіччя також, а за перехрестям були в ямах калюжі. На ділянці дороги де сталася ДТП нема пішохідної зони, навіть тротуару нема. Світловідбиваючого жилету у них не було. 
		Із приводу обставин проведення слідчого експерименту слідчий ОСОБА_13 показав, що при визначенні темпу ходи свідок ОСОБА_9 тричі проходив визначену відстань і до протоколу був занесений один показник. Оскільки свідок щоразу рухався в однаковому темпі. При проведенні слідчого експерименту були дотримані усі вимоги щодо природного освітлення, відсутності вуличного освітлення. Використовувався аналогічний транспортний засіб із аналогічним світлом фар, як про це зазначив свідок. Свідок та статист були одягнені в одяг за кольором аналогічним тому, в якому перебували потерпілі під час події. До проведеної слідчої дії від учасників будь-яких зауважень не надходило. 
		Показами допитаного як свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що він є головним експертом Сумського НДЕКЦ. Слідчий його залучав у якості спеціаліста під час проведення слідчого експерименту. В той день був запрошений свідок, який був присутній під час ДТП, було підібране авто аналогічної моделі. Погодні умови були такі самі як на момент ДТП. Встановили приблизну швидкість авто з пояснень свідка, характер освітлення фар, зафіксували швидкість пішоходів з якою вони рухались, визначили місце наїзду, а потім робили щосекундну роздвижку. Поняті із робочого місця водія визначали настання об`єктивної видимості пішохода через лобове скло. За допомогою пойнятих була зафіксована відстань від авто до пішохода, а також була встановлена видимість проїжджої частини, у світлі фар даного авто. Наче було темно, світла на стовпах не було. На коректор фар не звертали уваги, оскільки потерпілий пояснив, що світло фар було саме таке. Покази потерпілого були про місце наїзду, а поняті визначають видимість дороги. Потерпілий під час проведення експерименту застосовував ліхтарик. Потерпілі рухалися відносно автомобіля в попутному напрямку. Вказану швидкість авто вказав потерпілий, вказав також місце наїзду. Потім поняті дивились у робоче місце водія і визначали видимість пішохода. Встановлювали на якій відстані міг об`єктивно водій побачити пішоходів.
		Зазначені покази у їх сукупності дають суду підстави поставити під сумнів вищенаведені висновки спеціаліста про неправильність проведення слідчого експерименту, адже при проведенні слідчого експерименту були дотримані вимоги щодо наближених умов, як про це зазначив свідок ОСОБА_15 .. Це стосується і стану покриття, погодних умов, умов освітлення, відсутності зустрічного транспорту, темпу руху пішоходів та авто, світла фар автомобіля та одягу статистів. Доводи про спеціаліста про неналежне визначення дальності видимості елементів дороги взагалі ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях та будь-яким чином не мотивовані.
		Суд не погоджується із доводами сторони захисту про те, що слідчий експеримент був проведений у неналежних умовах освітлення (не через годину після заходу сонця), так як час заходу сонця будь-якого значення не має. Визначальною обставиною є покази свідка ОСОБА_15 про максимальну наближеність умов освітлення. 
		Суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що під час слідчого експерименту слідчий мав задіяти декілька аналогічних авто та не враховано показники коректору фар автомобіля, адже слідчим правильно був задіяний до використання автомобіль неаналогічної марки із стандартним (заводським) світловим обладнанням. 
		Зазначення слідчим у протоколі визначеного експериментальним шляхом темпу ходьби пішоходів узгоджується також і з додатковими показами свідка ОСОБА_9 , який повідомив про те, що раніше проїжджав по даному маршруту руху (з дому на роботу) власним скутером та заміряв відстань, яка становила близько 5 км., а взагалі на роботу він приходить раніше ніж за годину.
		Також у судовому засіданні були допитані особи, які були залучені пойнятими під час проведення зазначеної слідчої дії. 
		Допитана як свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що її з чоловіком запросили бути понятими на слідчому експерименті, оскільки вони поруч проживають. Це було ввечері, влітку, проте коли саме не пам`ятає. На питання прокурора відповіла, що конкретно розповісти про обставини слідчої дії не може, бо пройшло багато часу, однак вона поставила свій підпис під своїми словами в протоколі. Чоловік, який проводив слідчий експеримент, їй представлявся, він ходив з рулеткою, вимірював щось, його звати ОСОБА_17 , прізвище не пам`ятає. Коли вимірювали на дорозі, то писали крейдою, записували в протоколі. Експерт показував їм годинник і повідомляв про зафіксований час. Під час експерименту використовували рулетку, якісь приналежності, крейду, щось вимірювали, вона не спеціаліст і не пам`ятає всіх обставин. Пам`ятає, що дочекалися сутінків, і саме тоді розпочався слідчий експеримент з авто. Вони там були довго, близько 3-4 год. Чоловік йшов попереду авто і світив ліхтариком поперед себе, показував це так, як ішов того ранку коли сталась подія. Це був його ліхтарик, з яким вони йшли в той день, про це повідомив сам свідок. Чоловік йшов по узбіччю, бо потерпілий йшов ближче до дороги. Авто рухалося, з якою швидкістю - вона не пам`ятає. Цей експеримент повторювався декілька разів, спочатку проїхали із увімкненим дальнім світлом, вдруге - на ближньому. Йшла поруч авто, коли експерт говорив зупинитися, то всі зупинялися, дивилися в лобове скло чи видно було ліхтарик. На стовпах тоді світло не горіло. Тоді дочекались смеркання, яке було на час ДТП, мабуть про це повідомив свідок ОСОБА_10 . Наче складали якусь схему, пройшло вже багато часу. Замість загиблого, ходив інший чоловік, який був здоровий, товстий, в окулярах. Був ще чоловік, маленький худенький, якого викинуло в кювет, вона запитувала у нього, чи він був в момент ДТП, на що той повідомив, що саме так. Авто було "Део-Ланос" темного кольору, чиє вона не знає.
		Допитаний як свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він був понятим під час проведення слідчого експерименту. Вони дочекалися темну пору доби, замірювали шлях рулеткою, він з дружиною йшли поруч з авто і дивились в лобове скло, дивились чи видно тих людей, що йшли назустріч. Вони встановлювали видимість пішоходів, які йшли по узбіччю назустріч автомобілю, по тій же стороні. Не пам`ятає чи встановлювали видимість проїжджої частини, чи ще щось міряли. Заміряли якісь відстані. На слідчому експерименті використовувався автомобіль "Ланос". Декілька разів повторювали відтворення, встановлювали видимість силуету. Вони там пробули близько 3-4 год. Світло на стовпах горіло. Люди йшли в бік переїзду, назустріч автомобілю. Що пояснював чоловік якого збили він не пам`ятає, йшов він з ліхтариком та розповідав про обставини події. Чоловік в окулярах йшов з тим чоловіком, що був з ліхтариком. Слідчий повідомляв, що тоді була якраз та пора доби, коли сталося ДТП, були сутінки. Що від чого міряли - він не пам`ятає так як, пройшло більше року від події та його не часто залучають в якості понятого. Він не пам`ятає чи підписував протокол та схему. Вони підписували, що були присутні на слідчому експерименті.
		Зазначені свідки в цілому підтвердили обставини зазначені у протоколі вказаної слідчої дії.
		Захист прохав взяти до уваги покази свідка ОСОБА_18 в частині того, що останній повідомив про наявність не вимкненого вуличного освітлення при проведенні слідчого експерименту та про те, що під час встановлення видимості пішоходів ті рухались назустріч авто, а не в попутному напрямку та довідку КП «Благоустрій» про те, що того дня вуличне освітлення на цій ділянці догори у день проведення слідчого експерименту було ввімкнуте починаючи із 20:00 год. Проте суд не бере до уваги покази зазначеного свідка в цій частині так як вони суперечать як змісту протоколу, так і показам інших учасників слідчої дії. Суд вважає, що у цій частині свідок надав помилкові покази з огляду на тривалий час, що пройшов від проведення слідчої дії до його допиту в судовому засіданні. Слідча дія була проведена до ввімкнення світла на цій вулиці. 
		Також у судовому засіданні був допитаний як свідок ОСОБА_19 , який був залучений до проведення даної слідчої дії в якості статиста замість потерпілого, який загинув. Він повідомив, що того вечора виконував вказівки слідчого та спеціаліста, проводились відповідні заміри, робились записи та дані заносились до протоколу. На місці були присутні пойняті та свідок, який пояснював на місці про обставини події. Переважну більшість обставин події не пам`ятає за спливом часу.
		У своїх запереченнях доводячи недопустимість та неналежність як доказу протоколу про проведення слідчого експерименту, і, як наслідок, неправильність висновків автотехнічної експертизи, захист також посилався на те, що покази свідка ОСОБА_9 про наявність у нього в руках ліхтарика, яким він безпосередньо перед наїздом підсвічував собі та загиблому дорогу та із застосуванням якого, відповідно, проводився слідчий експеримент, є неправдивими, так як під час огляду на місці події слідством не було зафіксовано та вилучено даний предмет. 
		Так, за клопотанням сторони захисту в суді був допитаний свідок ОСОБА_20 , який пояснив, що того ранку проїжджав повз місце події та зупинився біля водія, поруч із яким перебувало двоє чоловіків, один з яких лежав. Він запитав чи не потрібна допомога та коли почув від водія відповідь про те, що допомоги не потребує, поїхав з місця події. В руках у водія бачив мобільний телефон. Інших освітлювальних приладів у будь-кого не бачив. 
		Однак суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_9 , який наполягав на вказаних обставинах та, крім того, пояснив, що ліхтарик був у нього з собою, він його не втрачав, а, отже, зазначений ліхтарик не міг бути виявлений слідством під час огляду місця події. Про наявність у нього цього ліхтарика він повідомляв слідчому із самого початку. Чому ці його пояснення не були зафіксовані у відповідному протоколі пояснити не може. Сторона захисту вказує на неправдивість показів зазначеного свідка, які він постійно давав під тиском. Однак сам свідок під час неодноразових допитів у суді ці обставин спростовував. Суду не надано будь-яких доказів заінтересованості зазначеного свідка та інших об`єктивних даних, які б безсумнівно спростували ці покази. 
		Отже, відсутні підстави для проведення повторного слідчого експерименту за участю даного свідка. Крім того, як пояснював зазначений свідок, зі спливом часу він навряд чи зміг би більш повно та об`єктивно на місці події розповісти та продемонструвати про обставини зазначеної події.
		Доводи сторони захисту про те, що слідчий експеримент був проведений із свідком з метою перевірки його показів, а не для встановлення видимості пішоходів та проїжджої частини, тому дані зафіксовані у ньому у цій частині є недопустимими, суд не бере до уваги, адже видимість пішоходів та проїжджої частини була встановлена з урахуванням пояснень свідка безпосередньо на місці події щодо розташування та темпу переміщення транспортного засобу і пішоходів, інших об`єктивних умов важливих для проведення даної слідчої дії, в ході проведення якої були отримані об`єктивні дані, що були покладені в основу авто технічного дослідження. 
		Також вина обвинуваченого підтверджується висновком автотехнічної експертизи №19/119/9-1/312е від 25.09.2018, в якості вихідних даних якої використовувались обставини встановлені, у тому числі, вищезазначених протоколу огляду місця події та слідчого експерименту, згідно якої в данійдорожній ситуаціїводій автомобіля«DAEWOO»,з технічноїзору повиненбув діятизгідно вимогпунктів 12.2,12.3Правил дорожньогоруху України.За наданихна дослідженнявихідних даних,водій автомобіля«DAEWOO»,мав технічнуможливість уникнутинаїзду напішоходів.За наданихна дослідженнявихідних даних,в діяхводія автомобіля«DAEWOO»,з технічноїзору,вбачаються невідповідностівимогам пунктів12.2,12.3Правил дорожньогоруху України,із якихневідповідності вимогампункту 12.3Правил дорожньогоруху Українизнаходяться упрямому причинномузв`язку звиникненням даноїДТП.Оцінка дійпішоходів непотребує спеціальнихавтотехнічних знаньта навичокі можебути виконанаорганами слідстваабо судомсамостійно,відповідно довимог Розділу4Правил дорожньогоруху України(том. 1, а.с. 156-160).
		Згідно висновку амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 610 від 10.12.2018 р. ОСОБА_5 , на момент вчинення кримінального правопорушення виявляв ознаки тривожного розладу особистості, компенсація, не виявляв ознак якого  небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_5 , виявляє ознаки тривожного розладу особистості, компенсація, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_5 , застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (том. 1, а.с.169-171).
		Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.11.2017 року, якою вилучені в ході досудового розслідування, під час огляду місця події 21.11.2017 року автомобіль марки «DAEWOO» моделі «Lanos D4ММ550» ЗНГ, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, в пошкодженому стані, визнано речовим доказом та прилучено до матеріалів кримінального провадження. Зазначений автомобіль зберігається на стоянці автотранспортних засобів Охтирського ВП ГУНП в Сумській обл. (том. 1, а.с. 188).
		Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.11.2017 року, якою вилучені в ході досудового розслідування речі та об`єкти визнані речовими доказами та прилучені до кримінального провадження, а саме: куртку чорного кольору, штани, джинси темного кольору та один туфель на ліву ногу, потерпілого ОСОБА_8 (том. 1, а.с. 191).
		Покази обвинуваченого про те, що на момент наїзду перед пішоходами на проїжджій частині перебувало масивне гілля, що впливало на видимість перешкоди, суд вважає надуманими. Зазначені покази повністю спростовані показами свідка ОСОБА_9 який показав, що гілля було за пішоходами по напрямку руху авто в момент наїзду, а не перед ними. Зазначене гілля перебувало поряд із проїжджою частиною. Зазначені обставини щодо відсутності перешкод у видимості водію в напрямку руху перед наїздом підтверджуються як змістом, так і фототаблицею до протоколу огляду місця події, де зафіксовані зазначені обставини. 
		Судом було відхилене клопотання обвинуваченого та його захисника про проведення слідчого експерименту за участю водія авто, з огляду на обґрунтовані сумніви у об`єктивності даних отриманих внаслідок зазначеної слідчої дії. Адже під час досудового слідства обвинувачений відмовлявся давати будь-які покази по кримінальному провадженню, та виявив бажання про це після відкриття всіх матеріалів досудового слідства та дослідження їх у судовому засіданні. Суд враховує також встановлені в суді вади здоров`я обвинуваченого, який не бачить на ліве око, що є завадою об`єктивного сприйняття відстаней між об`єктами. Досудовим слідством зібрані об`єктивні докази виходячи із показів об`єктивного та неупередженого свідка, який був на місці події, що дає можливість суду поза розумним сумнівом встановити та надати оцінку обставинам даної дорожньо-транспортної події. 
		Отже вина обвинуваченого у вчиненні дорожньо-транспортної події, що потягла за собою смерть потерпілого є доведеною.
		Таким чином, суд дійшов до висновку, що такі дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2015 року з діагнозом опійна наркоманія, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2012 року з діагнозом тривожний розлад особистості, за місцем проживання характеризується позитивно, враховує стан його здоров`я, вік, сімейний стан, є інвалідом 3 групи по зору, має на утриманні неповнолітню дитину. 
		Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставин суд не знаходить.
		З урахуванням даних обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі.
		Прокурором Охтирської місцевої прокуратури був заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі позивача: Управління фінансів Охтирської міської ради м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 3, на загальну суму 2412,66 гривень про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 , який перебував на стаціонарному лікуванні в травматично - ортопедичному відділенні КЗ «Охтирська ЦРЛ» з 23.11.2017 р. по 29.11.2017 р. (сума витрат підтверджується довідкою № 294/7 від 24.01.2018 р., наданою КЗ «Охтирська ЦРЛ»).
		Обвинувачений цивільний позов визнав.
		В результаті скоєння водієм ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження і знаходився на лікуванні у травматично-ортопедичному відділенні КЗ «Охтирська центральна районна лікарня» із 23.11.2017 р. по 29.11.2017 р.. Вартість лікування становить 2412 гривень 66 копійок.
		У відповідності зі ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.
		За таких підстав суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову прокурора в інтересах держави.
		ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Долю речових доказів та питання про судові витрати вирішити відповідно до закону. 
		Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз, які визнані належними та допустимими доказами. 
		Арешт на майно, що було накладено згідно ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.11.2017 року, після вступу вироку у законну силу, слід скасувати.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5  визнативинним ускоєнні злочину,передбаченого ст.286ч.2КК Українита призначитийому покаранняу вигляді4(чотирьох)років позбавленняволі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки;
		На підставі ст. 72 ч. 4 КК України призначене засудженому ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки виконувати окремо - після відбуття засудженим ОСОБА_5 основного покарання у вигляді позбавлення волі.
		ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків прибувати до суду за першою вимогою, не виїжджати за межі Сумської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави кошти у сумі 2412 гривень 66 копійок за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 .
		Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення експертиз на загальну суму 4004 гривень.
		Речовий доказ - футболку блакитного кольору, що згідно розписки про збереження перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_21 , після вступу вироку в законну силу вважати повернутою власнику. 
		Речові докази - штани та взуття потерпілого ОСОБА_21 , які згідно квитанції № 000691 від 19.03.2017 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Охтирського ВП  після вступу вироку в законну силу знищити.
		Речові докази, речі одягну та взуття потерпілого ОСОБА_8  куртку чорного кольору, штани джинси темного кольору та один туфель на ліву ногу, які згідно квитанції № 000870 від 15.05.2018 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Охтирського ВП  після вступу вироку в законну силу знищити. 
		Речові докази, транспортний засіб автомобіль марки «DAEWOO» моделі «Lanos D4ММ550» ЗНГ, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору., власником якого є ОСОБА_22 , що зберігається на стоянці транспортних засобів Охтирського ВП  після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_22 , або законному користувачу ОСОБА_5 чи його довіреній особі.
		Арешт на майно, що було накладено згідно ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.11.2017 року, після вступу вироку у законну силу - скасувати.
		Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
		Суддя Охтирського міськрайонного суду              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...