Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/10671/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2020. Зареєстровано: 17.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/45286/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2020 року 
		Київ
		справа №295/10671/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/45286/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
		про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії
		за касаційною скаргою Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
		на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Стрілецької О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Кузьменко Л.В., Франовської К.С.),
		В С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		В серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: 
		визнати неправомірною та скасувати відмову Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №5395/03 від 7 липня 2016 року та №7943/03 від 9 серпня 2016 року в призначенні йому пенсії по інвалідності; 
		зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби за контрактом, починаючи з 21 жовтня 2013 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 
		зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплачувати йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати встановлення групи інвалідності  25 квітня 2016 року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
		Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби за контрактом позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмова в призначенні пенсії позивачу по інвалідності є правомірною, оскільки в базі даних системи персоніфікованого обліку щодо нього відсутні індивідуальні відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а відтак в нього відсутній страховий стаж для призначення даного виду пенсії.
		Позиція інших учасників справи
		Від позивача відзиву або заперечень на касаційні скарги відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №295/10671/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
		У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі  КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
		Суддя-доповідач ухвалою від 13 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №295/10671/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2020 року.
		При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач відповідно до наказу командира 95 окремої аеромобільної бригади 21 жовтня 2013 року був призваний на військову службу за контрактом у Збройні Сили України (військова частина НОМЕР_1 ) та перебуває на військовій службі, що підтверджується копією послужного списку за особистим номером 3497200973 та копією військового квитка серії НОМЕР_2 .
		Згідно розпорядження ГШ ЗСУ від 19 березня 2014 року умовне найменування військова частина НОМЕР_1 змінено на умовне найменування - військова частина польова пошта НОМЕР_3 .
		З 23 квітня 2014 року по 10 серпня 2014 року ОСОБА_1 приймав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях в складі військової частини НОМЕР_3 .
		Під час виконання обов`язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції 8 серпня 2014 року позивач отримав поранення.
		Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 27 травня 2016 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 27 квітня 2016 року у зв`язку з пораненням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.
		9 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
		1 липня 2016 року заступником голови Комісії по розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ОСОБА_2 винесено рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи (1 рік) відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Листом від 7 липня 2016 року №5395/03 Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в нього відсутній страховий стаж, необхідний для призначення даного виду пенсії.
		28 липня 2016 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності, долучивши довідку №2181, видану 26 липня 2016 року командиром військової частини польова пошта НОМЕР_3 ОСОБА_3 про грошове забезпечення ОСОБА_1 . Зі змісту вказаної довідки судами встановлено, що із сум грошового забезпечення, нарахованого позивачу, утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, заборгованість по сплаті ЄСВ відсутня. Дані до Пенсійного фонду України (персоніфікація) про отримані доходи на всіх військовослужбовців подавалась загальною сумою у таблиці № 4 звіту "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення", на кожного військовослужбовця дані до Пенсійного фонду України звітом не передбачались.
		9 серпня 2016 року заступником начальника Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Голубович Л.І. винесено розпорядження про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи ( 1 рік) відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Листом №7943/03 від 9 серпня 2017 року Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в нього відсутній страховий стаж, необхідний для призначення даного виду пенсії.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Частиною п`ятою статті 17 Основного Закону встановлено, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавцем визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
		Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавцем реалізовано Конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
		Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
		Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
		Цією ж статтею визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Зі змісту пункту 2 частини першої статті 9, частин першої, другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що пенсія по інвалідності в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання, призначається за рахунок коштів Пенсійного фонду, незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
		Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсію - для інвалідів ІІ та ІІІ груп до досягнення особою 28 років включно страховий стаж становить 3 роки.
		Пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Платниками єдиного внеску відповідно до абзацу 7 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці 7 пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
		Враховуючи викладене вище, позивач відповідно до вимог закону є особою, яка підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, з грошового забезпечення якого платником єдиного внеску - військовою частиною, в який він проходив військову службу, повинен був утримуватись єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		Так, судами попередніх інстанцій згідно довідки №2356 командира військової частини польової пошти НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 від 10 серпня 2016 року встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) та отримував грошове забезпечення з 1 грудня 2013 року по 31 липня 2016 рік, військовою частиною з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби з 2013 року по 31 грудня 2015 року.
		Згідно звітів за період з квітня 2014 року по липень 2016 року "Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами", встановлено, що до 1 січня 2016 року із застрахованих осіб утримувався внесок 2,6%, а починаючи з 1 січня 2016 року відомості про утримання внеску в розмірі 2,6% у звіті відсутні.
		Згідно частини сьомої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII, який набув чинності з 1 січня 2016 року, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.
		Таким чином, у даному випадку страхові внески (єдиний внесок) не нараховувалися та не сплачувались у зв`язку із звільненням від сплати такого податку в порядку статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 14 лютого 2019 року у справі №308/8839/16-а, від 23 липня 2019 року у справі №346/6411/16-а, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 347/1233/17 та від 4 березня 2020 року у справі №415/2135/17.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що період проходження позивачем військової служби з 2005 року по 31 грудня 2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, період з 1 січня 2016 року по 31 липня 2016 рік - час звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності підлягає зарахуванню до страхового стажу на підставі частини сьомої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII, оскільки витрати на утримання єдиного внеску підлягають компенсації з бюджету у зв`язку з проходженням позивачем військової служби за контрактом у кризовій ситуації.
		Аналогічних правових висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 20 грудня 2018 року у справі №304/737/17 та від 14 лютого 2019 року у справі №308/8839/16-а.
		Стосовно доводів про відсутність у позивача страхового стажу з підстав ненадання доказів про сплату страхових внесків згідно даних персоніфікованого обліку колегія суддів зазначає наступне.
		Обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно із частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладено на платника єдиного внеску.
		Відповідно до пункту 9 частини другої статті 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду здійснюють контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
		З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.
		Як встановлено судами, з грошового забезпечення всіх військовослужбовців в тому числі позивача утримувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та заборгованості немає.
		Відтак, відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби за контрактом позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
		Тобто в розрізі даної справи, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17 та від 31 березня 2020 року у справі №127/16245/17.
		Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.
		Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий Я.О. Берназюк 
		Судді:І.В. Желєзний 
		Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...