Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/4099/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2020. Зареєстровано: 18.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2020.
Дата набрання законної сили: 15.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/537/49/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170110001502

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/49/2020 
		Справа № 537/4099/19 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   15.05.2020 р.Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 
		прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі Крюківськогорайонного суду в м.Кременчуці Полтавської областікримінальне провадження№12019170110001502від 19.08.2019рокупро обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, на утриманні непрацездатних, неповнолітніх та малолітніх осіб не має, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій та ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 10.02.2005 Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з іспитовим трогом на 2 роки;
		- 19.01.2006 Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднати 6 місяців позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.02.2005 та остаточно вважати засудженим до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився по закінченню строку відбуття покарання 23.04.2010;
		- 17.07.2015 Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців;
		- 11.03.2016 Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати за вироком Крюківського районного суда м. Кременчука Полтавської області від 17.07.2015. Остаточно вважати засудженим до 4 років 9 місяців позбавлення волі. Звільнився по закінченню строку відбуття покарання 12.10.2018, -
		у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.2, ч.3, ст.186 ч.2 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		     Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочини за наступних обставин:
		Епізод №1
		18.08.2019р. близько 15годин 30хвилин ОСОБА_6  перебував в торговомузалі магазину «Продукти - 1102», який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», що за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, буд. 134-А, де під час перегляду асортименту товарів для продажу, в останньої виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) із вказаного магазину.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою, шляхом вільного доступу викрав з полиці для продажу товарів 4 упаковки кави «Jacobs Monarch» 200 г. кожна, вартістю 163 грн. кожна, що належить ТОВ «АТБ-Маркет».
		Після чого, заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 , з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріального збитку ТОВ «АТБ-Маркет» на загальну суму 652 гривні.
		Епізод №2
		29 серпня 2019 року близько 12 годин 42 хвилин ОСОБА_6 перебував в торговомузалі магазину «ЕКО-Маркет», який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО», що за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 43, де під час перегляду асортименту товарів для продажу, в останньої виник прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) із вказаного магазину.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , взяв з полиці для продажу товарів: 6 пляшок зі спиртними виробами, а саме: пляшку коньяку«Закарпатський» (Ужгород),40%,об`єм 0,5літри,витримка 4роки,вартістю 141,5гривень;пляшку коньяку«Тиса 5*»(Ужгород),42%,об`єм 0,5літри,вартістю 134,58гривень;2пляшки коньяку«Старий Кахеті5років»,об`єм 0,5літри,вартістю 163,54гривні кожна;2пляшки коньяку«Коблево Резерв5*»,40%,об`єм 0,5літри,вартістю 112,7гривень кожна, з яких 2 пляшки поклав до сумки, а інші 4 пляшки тримав в руках, що належать ТОВ «ЕКО». Не маючи наміру розрахуватися за вказаний товар ОСОБА_6 пішов до виходу минаючи каси розрахунку, але дії ОСОБА_6 були виявлені охоронцем магазину та останній був зупинений за територією торгового залу магазину «ЕКО-Маркет» та в подальшому направлений до каси для розрахунку за товари. Незважаючи на це, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи, що його дії помітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою, відкрито заволодів вищевказаним майном пробігши повз касу розрахунку у невідомому напрямку, чим спричинив матеріального збитку ТОВ «ЕКО» на загальну суму 828 грн. 56 коп. 
		Епізод №3
		03.01.2020р. близько о 22 годині 00 хвилин (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи поряд із буд. АДРЕСА_2 де помітив на першому поверсі вказаного будинку відчинене вікно до квартири АДРЕСА_3 , що належить та в котрій фактично проживає ОСОБА_7 . Після цього у ОСОБА_6 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до вказаної квартири (житла).
		Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, повторно, ОСОБА_6 підійшовши з вулиці до відкритого вікна кухні квартири, що за адресою: АДРЕСА_4 , проник, через відкрите вікно зазначеної квартири звідки таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_7 , а саме: цифровий ефірний приймач з функцією відеозапису (PVR) для відкритих ефірних каналів (FTA) марки Romsat TR-911HD, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи від 24.01.2020 № /20, станом на 03.01.2020 року, становить 371 гривню 77 копійок, портативний акумулятор Trust Primo 10000 mAh Black, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи від 24.01.2020 № /20, станом на 03.01.2020 року, становить 337 гривень 20 копійок.
		Заволодівши зазначеним майном ОСОБА_6 , з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 708 гривень 97 копійок
		Епізод №4
		14.01.2020р. близько 14год.20хв., ОСОБА_6  перебував порядіз буд. АДРЕСА_5 ,де помітив ОСОБА_8 ,який розмовлявпо мобільномутелефону маркиSamsungGalaxyJ5SM-J510HZKDSEKчорного кольоруІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,тримаючи йогов лівійруці.В цеймомент у ОСОБА_6  виник злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_8 .
		Реалізуючи свійзлочинний намір,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,діючи зкорисливим мотивом,повторно, ОСОБА_6 підійшовшидо ОСОБА_8 ,відкрито,шляхом ривкавихопив ізруки останньогомобільний телефонмарки SamsungGalaxyJ5SM-J510HZKDSEKчорного кольоруІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи від 14.01.2020 № /20, станом на 14.01.2020 становить 2876,54 грн. При спробі  ОСОБА_8 повернути свій телефон, ОСОБА_6 наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя із лівого боку ОСОБА_8 .
		Заволодівши зазначеним мобільним телефоном ОСОБА_6 , з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 2876,54 грн.
		В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, та пояснив, що дійсно вчинив інкриміновані йому злочини, тому що потрібні були гроші. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті , та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз*яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справив порядку, передбаченого ст.349 КПК України , суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
		    Обвинувачений  ОСОБА_6  вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
		Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує:
		- за ст.185ч.2 КК України/епізод №1/, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно;
		- за ст.185 ч.3 К;К України /епізод 3/, як таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно;
		-за ст.186 ч.2 ККУкраїни /епізод 2,4/як відкрите викрадення чужого майна, вчиненому повторно. 
		Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом`якшуючими покарання. 
		Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.
		В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 
		Згідно до ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_6 злочинів.
		Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до правового висновку Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленого в ухвалі від 24.11.2015 року, підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті66,67 КК), при визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосуванняст.75 ККтощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.
		Призначаючи ОСОБА_6 зазначене вище покарання за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2ст.50 КК Україницілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.
		Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вищевикладене, суд прийшов до наступних висновків. ОСОБА_6 , будучи раніше судимий, на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні злочини. Отже суд вважає, що виправлення та перевиховання його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, шкода відшкодована частково, тому доцільно обвинуваченому призначити покарання у виді позбавлення волі. 
		   Відповідно ч.5 ст.128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Відповідно до ст.60, ст. 61 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, що не суперечить положенням ч.3 ст.349 КПК України.
		Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		   Відповідно доч.1ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно із ч.2 ст.1166ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Цивільний позов ТОВ «АТБ-маркет» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ТОВ «АТБ маркет» 652/шістсот п*ятдесят дві/грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній  тримання під вартою.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1570/одна тисяча п*ятсот сімдесят/грн.. 10коп втрати на проведення судово-трасологічної експертизи №74/Кр від 17.01.2020року.
		Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-
		                                    З А С У Д И В :
		       ОСОБА_6 визнати винним   та призначити покарання:
		- за ст. 185 ч.2 КК України/епізод 1/ у виді позбавлення волі строком на 2/два/ роки;
		-за ст.185 ч.3 КК України /епізод 3/ у виді позбавлення волі строком на 3/три/ роки;
		- за ст. 186 ч.2 КК України/епізод 2,4/ у виді 4/чотири/роки позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири / роки. 
		До набрання вироком законної сили, продовжити обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту ухвалення вироку 15 травня 2020 року 
		Зарахувати встрок відбуванняпокарання ОСОБА_6  строкйого попередньогоув`язнення змоменту затримання з 14.01.2020року до 14.05.2020 року включно.
		Речовий доказ по справі, відповідно до 100 КПК України, а саме кросівки білого кольору з червоними та синіми вставками з буквою N, яка перебуває у камері речових доказів ВП №1 повернути власнику ОСОБА_6 .
		Речовий доказ по справі, відповідно до 100 КПК України, а саме футболка біло- червоного кольору , залишити власнику. 
		Речовий доказ по справі, відповідно до 100 КПК України, а саме диск ДВД з відеозапису магазину Єко маркет, АТБ Маркет - залишити в матеріалах справи.
		Речовий доказ по справі, відповідно до 100 КПК України, а сааме мобільний телефон САМСУНГ - залишити потерпілому ОСОБА_9 .
		Арешт, накладений ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 15.01.2020року на кросівки  скасувати.
		Цивільний позов ТОВ «АТБ-маркет» задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ТОВ «АТБ  маркет» 652/шістсот п*ятдесят дві/грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1570/одна тисяча п*ятсот сімдесят/грн.. 10коп втрати на проведення судово-трасологічної експертизи №74/Кр від 17.01.2020року.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...