Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/2143/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2020. Зареєстровано: 18.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/27263/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 травня 2020 року 
		Київ
		 
		справа №813/2143/18
		адміністративне провадження №К/9901/27263/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу 
		за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Гуляка В.В., суддів Шинкар Т.І., Гудима Л.Я., 
		У С Т А Н О В И В :
		І. Короткий зміст позовних вимог
		1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 18 січня 2018 року №35-О «Про поновлення на роботі».
		2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, прийнятим всупереч вимогам пункту 4 частини першої статті                        2 Закону України «Про державну службу», оскільки відповідачем не створено передумов для його прийняття - посада, на якій поновлено позивача, відсутня в структурі та штатному розписі, не визначено окладу по посаді, чим заподіяно шкоду правам та інтересам ОСОБА_1 , зокрема порушено право на працю.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 18 січня 2018 року №35-О «Про поновлення на роботі» в частині пунктів 2, 3, 4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ у частині пунктів 2, 3, 4 являється протиправним, оскільки не спрямований на реальне виконання рішення суду, а має лише формальний характер. Наказом неправомірно поновлено позивача на службі поза штатом бюджетної установи та без окладу, наказ не забезпечує ефективне відновлення порушених прав позивача.
		5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня               2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. 
		6. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, дійшовши висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 18 січня 2018 року №35-О «Про поновлення на роботі». 
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року.
		8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що дії відповідача щодо забезпечення виконання рішення суду мають бути спрямовані на реальне відновлення порушеного права позивача, а наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 18 січня 2018 року №35-О «Про поновлення на роботі» не спрямований на реальне виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року в справі №813/2342/16, має лише формальний характер. Оскаржуваним наказом неправомірно поновлено позивача на службі поза штатом бюджетної установи та без окладу, цей наказ не забезпечує ефективне відновлення порушених прав позивача, що правильно встановлено судом першої інстанції, рішення якого неправомірно скасовано судом апеляційної інстанції. Також ОСОБА_1 послався на те, що він, як позивач, сам вправі обирати спосіб захисту свого порушеного права.  
		IV. Позиція інших учасників справи
		9. Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вона, на думку відповідача, прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року замінено відповідача у            справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області          його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 18 травня 2020 року. 
		VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		12. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня                  2017 року в справі №813/2342/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2017 року, визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 29 червня 2016 року №253-о «Про звільнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління внутрішнього аудиту Головного управління ДФС у Львівській області з 30 червня 2016 року. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52589,84 грн з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7733,80 грн звернуто до негайного виконання.
		13. На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від                12 січня 2017 року в справі №813/2342/16 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято наказ від 18 січня 2018 року                №35-О «Про поновлення на роботі», яким наказано: 1) скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 29 червня                       2016 року №253-о «Про звільнення»; 2) поновити ОСОБА_1 з 30 червня                     2016 року на посаді начальника управління внутрішнього аудиту Головного управління ДФС у Львівській області; 3) внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 після її надання; 4) табелювання та нарахування заробітної плати ОСОБА_1 проводити з дня запису до його трудової книжки. 
		VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
		14. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті                   2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		15. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений в цій статті спосіб.
		16. За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		17. Відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» від                      02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
		18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		VІІІ. Позиція Верховного Суду
		19. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального                права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		20. Аналіз норм КАС України дає підстави для висновку про те, що при розгляді адміністративної справи обов`язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретними позивачем та відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку відповідача як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
		21. Задоволення адміністративного позову є можливим у разі встановлення судом фактів того, що оскаржувані позивачем рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинені з порушенням ознак, передбачених частиною другою статті 2 КАС України, та порушують права, свободи чи законні інтереси позивача.
		22. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
		23. Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року в справі №813/2342/16 набрала законної сили і є обов`язковою до виконання. Ця постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню. 
		24. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року в справі №813/2342/16, відповідно до вимог частини другої статті                      65 Закону №1404-VIII та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області 18 січня 2018 року видало наказ №35-О «Про поновлення на роботі», який повністю відповідає змісту резолютивної частини вказаної постанови суду від 12 січня                  2017 року в частині скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 29 червня 2016 року №253-о «Про звільнення»     (пункт 1) і поновлено ОСОБА_1 з 30 червня 2016 року на посаді начальника управління внутрішнього аудиту Головного управління ДФС у Львівській області (пункт 2) та узгоджується з приписами чинного законодавства. 
		25. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що тривале (в період з                  12 січня 2017 року по 18 січня 2018 року) невиконання відповідачем постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року в справі №813/2342/16 у частині поновлення позивача на посаді не може бути підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу від 18 січня 2018 року №35-О «Про поновлення на роботі».
		26. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що у процесі виконання судового рішення та при видачі наказу про поновлення позивача на посаді відповідач не вирішує питань про те, чи необхідно поновляти позивача на посаді, на якій саме посаді та з якого числа, оскільки ці питання були вирішені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року в справі №813/2342/16, яка є обов`язковою до виконання.
		27. Наказ про поновлення на роботі спрямований саме на виконання судового рішення про поновлення особи на посаді та являється необхідною (обов`язковою) передумовою для подальшого фактичного допуску цієї особи до роботи (до виконання посадових обов`язків), а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 18 січня 2018 року №35-О «Про поновлення на роботі» не спрямований на реальне виконання рішення суду, а має лише формальний характер.
		28. Незазначення в оскаржуваному наказі розміру посадового окладу позивача не є підставою для його скасування, оскільки це питання може бути вирішене в процесі виконання цього наказу. Водночас наказ від 18 січня 2018 року №35-О не містить приписів про те, що ОСОБА_1 поновлено на службі поза штатом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в цьому наказі вказана конкретна посада, на якій поновлено позивача - «на посаді начальника управління внутрішнього аудиту Головного управління ДФС у Львівській області», як зазначено в постанові суду від 12 січня 2017 року. 
		29. Питання ж наявності чи відсутності у структурі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області вказаної посади не впливає на обов`язок відповідача видати наказ про поновлення позивача на посаді, на виконання судового рішення, та забезпечити реальне виконання цього наказу про поновлення на посаді, із подальшим фактичним допуском особи до роботи.
		30. Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що оскаржуваним наказом неправомірно поновлено ОСОБА_1 на службі поза штатом бюджетної установи і що цей наказ порушує права та законні інтереси позивача.
		31. Також суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що фактичний зміст розглядуваних правовідносин полягає у контролі за виконанням постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року в справі №813/2342/16, на які поширюються приписи статей 382, 383 КАС України. 
		32. Отже, в разі протиправності, на думку позивача, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності на виконання рішення суду, до суду можна подати відповідну заяву.
		33. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції.  
		34. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим підстави для її скасування або зміни відсутні.
		35. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		IХ. Судові витрати
		36. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня                     2019 року в справі №813/2143/18 залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур 
		Судді:                                                                                           О. Р. Радишевська
		                                                                                                    С. А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...