Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/5564/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2020. Зареєстровано: 19.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2020.
Дата набрання законної сили: 16.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/592/551/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020200440001254

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 592/5564/20
		                               Провадження № 1-кп/592/551/20 
		 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 травня 2020 року                                         м.Суми    
		Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12020200440001254, відомості за яким 15.04.2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль, Сумської обл. , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований, який має вищу освіту, розлученого, який проживає з 2019 року в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має на утриманні непрацездатних батьків, осіб похилого віку, пенсіонерів: батька  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має на утриманні малолітню дитину: сина  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, українця, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, невійськовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Великі Бубни, Роменського р-ну, Сумської обл. , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має постійної реєстрації місця проживання, яка ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштована, яка має професійно-технічну освіту, розлученої, яка з 2019 року проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорки: ОСОБА_8 ,
		представниці потерпілого: ОСОБА_9 ,
		обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		   В ніч з 07.04.2020 року на 08.04.2020 року ОСОБА_3 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 на автомобілі, належному ОСОБА_3 , поверталися від знайомих до місця свого проживання у сел. Сад Сумського р-ну. Проїжджаючи по пр-ту Т. Шевченка в м. Суми повз дитячий парк Казка у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спільний умисел, направлений на таємне викрадення троянд, які були висаджені у парку. Попередньо домовившись про вчинення крадіжки, з метою здійснення свого спільного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, 08.04.2020 року близько 00 годин 11 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі ОСОБА_3 приїхали до паркування неподалік входу в дитячий парк Казка на пр-ті Т. Шевченка в м. Суми, де залишили автомобіль. Далі, реалізуючи спільний злочинний умисел, впевнившись в тому, що їх дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, тобто діючи таємно для оточуючих, з єдиним прямим умислом, корисливим мотивом та метою, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння потерпілому матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків, взявши попередньо із автомобіля лопату та мішок, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 прийшли до пам`ятника М. Лушпі в дитячому парку Казка по пр-ту Т. Шевченка у м. Суми, де ОСОБА_3 за допомогою лопати із облаштованих там квіткових клумб по черзі викопав 11 кущів чайно-гібридних троянд, належних Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, та передав ОСОБА_4 , яка склала квіти на мішок. Далі ОСОБА_3 переніс викопані кущі троянд до багажника належного йому автомобіля. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з викраденим майном залишили місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Вартість викраденого майна, належного Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 676 від 22.04.2020 року, на момент вчинення злочину, склала 1166 грн. . На підставі викладеного ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у таємному, за попередньою змовою групою осіб, викраденні 11 кущів чайно-гібридних троянд, загальною вартістю 1166 грн. , що належать Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		   В ніч з 07.04.2020 року на 08.04.2020 року ОСОБА_4 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 на автомобілі, належному останньому, поверталися від знайомих до місця свого проживання в сел. Сад Сумського р-ну. Проїжджаючи по пр-ту Т. Шевченка в м. Суми повз дитячий парк Казка у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник спільний умисел, направлений на таємне викрадення троянд, які були висаджені у парку. Попередньо домовившись про вчинення крадіжки, з метою здійснення свого спільного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, 08.04.2020 року близько 00 годин 11 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на автомобілі останнього приїхали до паркування неподалік входу в дитячий парк Казка на пр-ті Т. Шевченка в м. Суми, де залишили автомобіль. Далі, реалізуючи спільний злочинний умисел, впевнившись в тому, що їх дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, тобто діючи таємно для оточуючих, з єдиним прямим умислом, корисливим мотивом та метою, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння потерпілому матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків, взявши попередньо із автомобіля лопату та мішок, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 прийшли до пам`ятника М. Лушпі в дитячому парку Казка в м. Суми, де ОСОБА_3 за допомогою лопати із облаштованих там квіткових клумб по черзі викопав 11 кущів чайно-гібридних троянд, належних Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, та передав ОСОБА_4 , яка склала квіти на мішок. Далі, ОСОБА_3 переніс викопані кущі троянд до багажника належного йому автомобіля. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з викраденим майном залишили місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Вартість викраденого майна, належного Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 676 від 22.04.2020 року, на момент вчинення злочину, складала 1166 грн. . На підставі викладеного ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у таємному, за попередньою змовою групою осіб, викраденні 11 кущів чайно-гібридних троянд, загальною вартістю 1166 грн. , що належать Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		   Допитана в судовому засіданні представниця потерпілого за довіреністю ОСОБА_9 пояснила суду про те, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , за попередньою змовою групою осіб, тобто вони вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, потерпілим від якого є Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона не пред`являла та не має наміру пред`являти, оскільки викрадене майно було повернуто, тобто матеріальна шкода обвинуваченими була відшкодована. При визначенні виду та міри покарання вона покладалася на розсуд суду, просила призначити обвинуваченим несуворе покарання.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що в ніч з 07.04.2020 року на 08.04.2020 року близько 00 годин 11 хвилин він дійсно разом з ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , за попередньою змовою групою осіб, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Він просив суворо його не карати.
		   Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю та пояснила суду про те, що у вчиненому вона щиро кається. Також обвинувачена ОСОБА_4 пояснила суду про те, що в ніч з 07.04.2020 року на 08.04.2020 року близько 00 годин 11 хвилин вона дійсно разом з ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , за попередньою змовою групою осіб, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Вона просила суворо її не карати.
		   Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.
		   Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, її вина у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.
		   Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчинених злочинів та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку (а. п. 50) .
		   Крім того, суд з`ясував, що обвинувачені та представниця потерпілого правильно розуміють зміст наданих їм прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи Відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.
		   Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		   Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		   Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		   Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена за попередньою змовою групою осіб.
		   Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених обвинуваченою ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а, отже, її злочинні дії необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена за попередньою змовою групою осіб.
		   Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, вчинений ОСОБА_3 , згідно ч. 3 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
		   Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.
		   Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином.
		   Раніше несудимий в силу ст 89 КК України (а. п. 21, 22, 43, 44, 51  53) .
		   Має постійне місце проживання та постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а. п. 38, 39, 55  59) .
		   Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумська центральна районна клінічна лікарня Сумської районної ради Сумської області № 211 від 22.04.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 40) .
		   Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумська центральна районна клінічна лікарня Сумської районної ради Сумської області № 211 від 22.04.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а. п. 41) .
		   Задовільно характеризується за місце проживання (а. п. 42) .
		   Невійськовозобов`язаний (а. п. 60  65) .
		   Ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований (а. п. 66  73) .
		   Має вищу освіту (а. п. 74  76) .
		   Має на утриманні малолітнього дитину: сина  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. п. 77, 78, 80  82) .
		   Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		   Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - наявність на утриманні непрацездатних батьків, осіб похилого віку, пенсіонерів: батька  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - наявність на утриманні малолітньої дитини: сина  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. п. 77, 78, 80  82) ; - повне визнання своєї вини у вчиненні злочину.
		   Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.
		   Можливість врахування обставини, що пом`якшує покарання винної особи,  наявність на утриманні винного малолітньої дитини при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винного малолітньої дитини, непрацездатних батьків розуміється як надання винним відповідним особам матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для таких осіб. Крім того, наявність на утриманні винного малолітньої дитини означає, що винний бере безпосередню участь в її вихованні та здійсненні щодо неї інших батьківських обов`язків. Наявність на утриманні винного малолітньої дитини, непрацездатних батьків, окрім їхнього матеріального забезпечення, означає також, що винний здійснює догляд за ними, якщо ці особи потребують стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винного, після засудження останнього. Крім того, держава повинна піклуватися про фізичний та моральний розвиток малолітніх дітей у повноцінній сім`ї, адже бездоглядність дітей завжди була однією із причин дитячої злочинності.
		   Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи,  повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки він щиро каючись у вчиненні злочинів, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочинів.
		   Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.
		   Враховуючи наявність п`яти обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, призначити покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України.
		   Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, думку прокурора, думку представниці потерпілого за довіреністю ОСОБА_9 , яка при призначенні виду та міри покарання покладалися на розсуд суду, просила призначити несуворе покарання, думку обвинуваченого ОСОБА_3 , думку обвинуваченої ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України. Строк обмеження волі суд визначив залежно від тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням наявності п`яти обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України.
		   Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, вчинений ОСОБА_4 , згідно ч. 3 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
		   Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.
		   Як особа обвинувачена ОСОБА_4 характеризується наступним чином.
		   Не має постійної реєстрації місця проживання (а. п. 20, 32, 33, 85  87) .
		   Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумська центральна районна клінічна лікарня Сумської районної ради Сумської області № 212 від 22.04.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 34) .
		   Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумська центральна районна клінічна лікарня Сумської районної ради Сумської області № 212 від 22.04.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а. п. 35) .
		   Задовільно характеризується за місце проживання (а. п. 36) .
		   Раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалася (а. п. 37) .
		   Має професійно-технічну освіту (а. п. 88  92) .
		   Ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштована (а. п. 93, 94) .
		   Є розлученою особою (а. п. 95) .
		   Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		   Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - молодий вік винної у вчиненні злочину; - вчинення злочину вперше; - повне визнання своєї вини у вчиненні злочину.
		   Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.
		   Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи,  молодий вік винної у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що молодий вік винної межує з віком неповнолітньої, що може свідчити про відсутність у винної особи стійких злочинних навичок, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи.
		   Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи,  вчинення винною особою злочину вперше при призначенні покарання обґрунтовується тим, що це може свідчити про відсутність у винної стійких злочинних навиків, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи. Крім того, суд враховує положення абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочин.
		   Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи,  повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
		   Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.
		   Враховуючи наявність п`яти обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, керуючись ч. 1 ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: до громадських робіт.
		   Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, думку прокурора, думку представниці потерпілого за довіреністю ОСОБА_9 , яка при призначенні виду та міри покарання покладалися на розсуд суду, просила призначити несуворе покарання, думку обвинуваченої ОСОБА_4 , думку обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, необхідного й достатнього для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, у виді громадських робіт, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України. Строк громадських робіт суд визначив залежно від тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням наявності п`яти обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України.
		   Цивільні позови по справі представницею потерпілого за довіреністю ОСОБА_9 до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ані під час досудового розслідування, ані до початку судового розгляду пред`явлені не були (а. п. 4, 19) .
		   Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (а. п. 5  8, 46  49) .
		   Згідно абз. 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат № 11 від 07.07.1995 року у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
		   Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 676 від 22.04.2020 року, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 1307,52 грн. , слід відшкодувати за рахунок обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених на користь держави, а саме: - за рахунок обвинуваченого ОСОБА_3 слід відшкодувати на користь держави 653,76 грн. ; - за рахунок обвинуваченої ОСОБА_4 слід відшкодувати на користь держави 653,76 грн. (а. п. 4, 5, 45) .
		   Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, під час досудового розслідування та під час судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувались (а. п. 8) .
		   Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, під час досудового розслідування та під час судового розгляду щодо обвинуваченої ОСОБА_4 не застосовувались (а. п. 8) .
		   На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63, 68 Конституції України; ст. ст. 368  371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50  52, 61, 65  67, 69, 89, 185 КК України, -
		У Х В А Л И В :
		 
		   Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
		   Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		   Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		   Визнати ОСОБА_4 винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
		   Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді громадських робіт на строк 200 годин.
		   Речові докази, а саме:
		   - 11 кущів чайно-гібридних троянд, вилучених 15.04.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , повернуті 17.04.2020 року представнику комунального підприємства Зеленбуд Сумської міської ради ОСОБА_10 ,  вважати їй повернутими;
		   - CD-R з відеозаписами з камер відеоспостереження товариства з обмеженою відповідальністю Сумські телекомсистеми , що розташовані на території дитячого парку Казка за період часу з 07.04.2020 року з 23 години 30 хвилин до 08.04.2020 року до 01 години 00 хвилин; - диск № 07041814 з відеозаписом з камер відеоспостереження фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 за період часу з 07.04.2020 року з 23 години 30 хвилин до 08.04.2020 року до 01 години 00 хвилин,  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		   Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 676 від 22.04.2020 року, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 1307,52 грн. , відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених на користь держави, а саме: - за рахунок ОСОБА_3 відшкодувати на користь держави 653,76 грн. ; - за рахунок ОСОБА_4 відшкодувати на користь держави 653,76 грн. .
		   Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.
		   Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		 
		           
		 
		 
		Головуючий:                                                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...