Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/864/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2020. Зареєстровано: 19.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2020.
Дата набрання законної сили: 19.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/577/275/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019200080001257

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 577/864/20
		Провадження № 1-кп/577/275/20
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 травня 2020 року         Конотопський міськрайонний суд Сумської області
		 
		в складі: 
		 головуючого судді ОСОБА_1 
		 з участю секретаря ОСОБА_2 
		 прокурора ОСОБА_3 
		 обвинуваченого ОСОБА_4 
		 захисника ОСОБА_5 
		 потерпілої ОСОБА_6 
		 представника потерпілої ОСОБА_7  
		 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019200080001257 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне Бахмацького району Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, інвалід 3-ї групи з дитинства, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, 
		 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_4 09.12.2019 року близько 21.30 год. перебував на зупинці громадського транспорту біля магазину «Салют», який розташований по вул. Батуринська, 6 в м. Конотоп. У цей час ОСОБА_8 помітив раніше не знайому неповнолітню ОСОБА_9 , 2003 року народження, яка йшла та розмовляла по телефону і у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій відносно неї та інших осіб. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_8 , проявляючи своє байдуже ставлення до громадського порядку та, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, безпричинно, під приводом познайомитись став словесно чіплятися до ОСОБА_9 , однак отримав відмову від останньої. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_8 намагався обійняти ОСОБА_9 та заважав їй розмовляти, забираючи телефон. У зв`язку з цим, ОСОБА_9 , побоюючись за свою безпеку та, не бажаючи спілкуватися із ОСОБА_10 , покликала на допомогу свою подругу ОСОБА_6 , 2002 року народження, з якою в той час розмовляла по телефону. Почувши це, ОСОБА_8 , з метою перешкодити ОСОБА_9 ще комусь телефонувати та кликати на допомогу, показуючи свою зверхність, самостверджуючись за рахунок приниження інших, достовірно розуміючи, що ОСОБА_9 є неповнолітньою дівчиною та фізично слабша нього, забрав з рук останньої належний їй мобільний телефон та став тримати його над головою ОСОБА_9 так, щоб остання не могла його забрати. Надалі, ОСОБА_6 , яка на той час вже підійшла на місце, де перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , забравши з рук останнього мобільний телефон, та віддавши його ОСОБА_9 стала з`ясовувати у останнього, чого він чіпляється до її подруги. У відповідь ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок та норми моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, не зважаючи, що вони знаходяться у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, вхопив ОСОБА_6 правою рукою за одяг в ділянці грудної клітини та, стоячи навпроти неї обличчям на відстані близько 0,5 м, наніс їй один удар долонею правої руки по лівій частині голови. В цей час ОСОБА_9 почала комусь телефонувати та кликати на допомогу. Побачивши це, ОСОБА_8 , з метою перешкодити виклику допомоги, вихопив з рук ОСОБА_9 телефон та у подальшому викинув його. Надалі, ОСОБА_8 , продовжуючи злочинні хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, достовірно розуміючи, що ОСОБА_6 є дівчиною та фізично слабша нього, вхопив ОСОБА_6 правою рукою за потилицю, та тримаючи таким чином її голову, наніс лівою рукою два удари по правій частині обличчя, в ділянку правої скули, від чого остання відчула фізичний біль, не отримавши тілесних ушкоджень. У цей час ОСОБА_9 , з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_11 , намагалася його відтягнути, у зв`язку з чим ОСОБА_6 вдалося вирватися і вони разом з ОСОБА_9 стали бігти у бік свого будинку, щоб уникнути конфлікту. Але, ОСОБА_8 , тривалий час уперто не припиняючи свої злочинні хуліганські дії, наздогнавши ОСОБА_6 , у громадському місці, посеред проїзної частини дороги навпроти магазину «Катерина», що по вул. Батуринська, 8 м. Конотоп, почав з силою її обіймати, від чого остання відчула фізичний біль у області ребер. ОСОБА_6 просила відпустити її, але ОСОБА_8 , не зважаючи, що вони знаходилися на проїзній частині дороги та те, що до них наближався автомобіль, стиснув ОСОБА_6 у області ребер ще сильніше та тримав доти, поки до них не наблизився автомобіль, потім різко з силою відштовхнув останню на узбіччя. Не зважаючи на неодноразові прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 припинити хуліганські дії та залишити їх, ОСОБА_8 знову схопив ОСОБА_6 , намагаючись обійняти, стискуючи тіло у області ребер, від чого остання відчула фізичний біль. У цей час повз них проходив ОСОБА_12 , якого ОСОБА_9 та ОСОБА_6 покликали на допомогу. Коли ОСОБА_12 підійшов, ОСОБА_8 відпустив ОСОБА_6 , яка разом з ОСОБА_9 побігли у двір будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_8 , побачивши це, не маючи наміру на припинення своїх злочинних хуліганських дій, не зважаючи на присутність ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , наздогнав ОСОБА_6 у під`їзді та, схопивши руками спереду за талію, притиснув її до стіни та, принижуючи її честь та гідність, намагався засунути руки під куртку. ОСОБА_6 з метою припинити хуліганські дії ОСОБА_11 , відштовхнула його від себе та разом з ОСОБА_9 виштовхали його з під`їзду та тримали двері. Надалі ОСОБА_8 , вперто продовжуючи хуліганські дії, у зв`язку з тим, що він набагато сильніший, відкрив двері та, вхопивши ОСОБА_6 за талію, підняв, але не втримався на ногах і разом із ОСОБА_6 впав на підлогу. Внаслідок чого остання впала на землю, вдарилася правою стороною обличчя об землю та отримала тілесні ушкодження у вигляді садна в правій скуловій ділянці з переходом на праву щічну ділянку, в проекції тіла нижньої щелепи справа. ОСОБА_6 , піднявшись з підлоги, намагалася втекти, але ОСОБА_8 схопив останню за волосся, від чого остання відчула фізичний біль, але ОСОБА_6 за допомогою ОСОБА_9 вдалося вирватися. Після чого ОСОБА_8 вийшов з під`їзду та, продовжуючи свої хуліганські дії, проявляючи своє байдуже ставлення до громадського порядку, безпричинно, у нічний час, підняв з землі камінь, та кинув його у вікно квартири на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 , від чого воно розбилося, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_14 - власниці квартири, матеріальних збитків на суму 550 грн. Протиправні дії ОСОБА_11 тривали не менше ніж 30 хвилин.
		Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 579 від 08.01.2020 року, у ОСОБА_6 на час судово-медичного обстеження мали місце: садна в правій скуловій ділянці з переходом на праву щічну ділянку, в проекції тіла нижньої щелепи справа. Дані ушкодження виникли від тертя об тупий предмет, що підтверджується характером пошкоджень. По часу спричинення дані ушкодження могли утворитися в час указаний потерпілою, що підтверджується станом саден. По ступеню важкості садна, згідно правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виходячи з наявності тілесних ушкоджень потерпілій було здійснено прикладання біля однократної дії травмуючого предмету. Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 82 від 17.02.2020 року, у ОСОБА_6 тілесні ушкодження в правій скуловій ділянці з переходом на праву щічну ділянку, в проекції тіла нижньої щелепи справа в комплексі могли виникнути при однократному падінні на площині, на що вказує характер пошкоджень.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним злочину, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому. 
		Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини в скоєнні злочину, його вина доводиться слідуючими доказами: 
		 Поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні показала, що 09.12.2019 року близько 21:16 год. вона підійшла до магазину «Салют», який розташований по вул. Батуринська, 6 в м. Конотоп на допомогу подрузі ОСОБА_9 , оскільки до неї приставав обвинувачений ОСОБА_8 , Вона забрала з рук останнього мобільний телефон, та віддала його ОСОБА_9 стала з`ясовувати у останнього, чого він чіпляється до її подруги. У відповідь ОСОБА_8 вхопив її за одяг та наніс їй один удар по голові. В цей час ОСОБА_9 почала комусь телефонувати та кликати на допомогу. Побачивши це, ОСОБА_8 , вихопив з рук ОСОБА_9 телефон та у подальшому викинув його. Надалі, ОСОБА_8 вхопив її та наніс два удари по обличчю. Потім вона разом з ОСОБА_9 стали бігти у бік свого будинку, щоб уникнути конфлікту. Але, ОСОБА_8 наздогнав її посеред проїзної частини дороги навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 , почав з силою її обнімати, від чого остання відчула фізичний біль у області ребер. Вона просила відпустити її, але ОСОБА_8 , не зважав. У цей час повз них проходив хлопець, якого ОСОБА_9 та вона покликали на допомогу. Коли хлопець підійшов, ОСОБА_8 відпустив її, і вона разом з ОСОБА_9 побігли у двір будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_8 , побачивши це, наздогнав її у під`їзді та, схопивши руками спереду за талію, притиснув її до стіни та, принижуючи її честь та гідність, намагався засунути руки під куртку. Вона з метою припинити хуліганські дії ОСОБА_11 , відштовхнула його від себе та разом з ОСОБА_9 виштовхали його з під`їзду та тримали двері. Надалі ОСОБА_8 відкрив двері та, вхопивши її за талію, підняв, але не втримався на ногах і разом із нею впав на підлогу. Внаслідок чого остання впала на землю та вдарилася. Після чого ОСОБА_8 вийшов з під`їзду та підняв з землі камінь, та кинув його у вікно квартири на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 , від чого воно розбилося. Просить суворо не карати. Шкода відшкодована.
		 Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що взимку 2019 року він зустрів обвинуваченого ОСОБА_4 в районі Воронцова, який знайомився з дівчиною, ходив за нею та вихватив в неї з рук телефон. Потім до магазину «Катерина» підійшла потерпіла ОСОБА_6  з якою ОСОБА_4 також почав знайомитися. В подальшому ОСОБА_4 брав ОСОБА_6 за одяг та затискав руками. Після чого, вони пішли за магазин, де обвинувачений ОСОБА_4 кинув потерпілу ОСОБА_6 на землю.
		Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 09.12.2019 року близько 22 години, коли вона поверталася додому від своєї подруги ОСОБА_6 до неї причепився ОСОБА_4 , зателефонувавши подрузі ОСОБА_6 вона попрохала прийти на допомогу. Коли ОСОБА_6 підійшла, то забрала з рук ОСОБА_4 її мобільний телефон. ОСОБА_4 це обурило і він ухопив руками ОСОБА_6 за одяг, після чого наніс удари по обличчю ОСОБА_6 . Коли зайшли до під`їзду будинку АДРЕСА_3 , то ОСОБА_4 спереді вхопив обома руками за талію ОСОБА_6 та з силою кинув з під`їзду на землю. Після чого ОСОБА_4 кинув камінь у вікно та розбив його.
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що взимку 2019 року він дійшовши до магазину «Катерина» і побачив ОСОБА_4 , який стискав потерпілу ОСОБА_6 , хапав її за волосся, а потім кинув її через себе і вони впали. Після чого ОСОБА_4 кинув камінь у вікно та розбив його.
		Крім того, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 КК України підтверджується наступними доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні:
		 Висновком експерта №579 від 08.01.2020 року встановлено, що у ОСОБА_6 , 2002 року народження на час судово-медичного обстеження мали місце: садна в правій скуловій ділянці з переходом на праву щічну ділянку, в проекції тіла нижньої щелепи справа. Дані ушкодження виникли від тертя об тупий предмет, що підтверджується характером пошкоджень. По часу спричинення дані ушкодження могли утворитися в час указаний потерпілою, що підтверджується станом саден. По ступеню важкості садна згідно правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виходячи з наявності тілесних ушкоджень потерпілій було здійснено прикладання біля однократної дії травмуючого предмету. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися у горизонтальному або близькому до нього положеннях. Тілесні ушкодження, які малися у потерпілої не могли виникнути внаслідок ударів кулаками рук, носаками взутих ніг та тому подібних предметів. Не виключено утворення даних тілесних ушкоджень при падінні на площину, на що вказує характер пошкоджень (а.с.61-63).
		 З протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 14.01.2020 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 розповіла та показала, як саме 09.12.2019 року близько 21:00 години коли вона пішла на зустріч до своєї подруги ОСОБА_9 до неї причепився ОСОБА_4 , який в ході розмови безпричинно почав наносити ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Зокрема ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_4 наніс їй перший удар- вхопив правою рукою за одяг в ділянці грудей, після чого правою рукою наніс удар по потиличній ділянці голови, після чого тримаючи правою рукою за потиличну ділянку голови кулаком лівої руки наніс два удари в праву скулову ділянку обличчя. Після нанесення вказаних ударів почав обнімати та сильно стискати ребра. Перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_4 вхопив обома руками ОСОБА_6 за талію спереді та викинув з під`їзду, внаслідок чого вона впала на землю та подряпала праву частину обличчя. (а.с. 66-70).
		 Згідно висновку експерта №32 від 06.02.2020 року вбачається, що механізм спричинення тілесних ушкоджень показаний ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту співпадає не в повному обсязі з тілесними ушкодженнями, які малися у неї на час судово-медичного обстеження. Не співпадає в кількості заподіяних тілесних пошкоджень. Оскільки під час проведення слідчого експерименту була вказана більша кількість нанесених ударів порівняно з виявленими тілесними пошкодженнями. Внаслідок дій ОСОБА_4 могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді саден, які малися у ОСОБА_6 на час судово-медичного обстеження (а.с. 71-73).
		 З протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 14.01.2020 року вбачається, що свідок ОСОБА_9 розповіла та показала, як саме 09.12.2019 року близько 21 години, коли вона поверталася додому від своєї подруги ОСОБА_6 до неї причепився ОСОБА_4 , зателефонувавши подрузі ОСОБА_6 вона попрохала прийти на допомогу. Коли ОСОБА_6 підійшла до магазину Салют, то забрала з рук ОСОБА_4 її мобільний телефон. ОСОБА_4 це обурило і він правою рукою ухопив ОСОБА_6 за одяг в ділянці грудей, після чого наніс два удари лівою рукою по правій частині обличчя ОСОБА_6 . Коли зайшли до під`їзду будинку АДРЕСА_3 , то ОСОБА_4 спереді вхопив обома руками за талію ОСОБА_6 та з силою кинув з під`їзду на землю. Внаслідок чого остання подряпала праву частину обличчя (а.с. 74-77).
		Згідно висновку експерта №34 від 06.02.2020 року вбачається, що механізм спричинення тілесних ушкоджень показаний ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту співпадає не в повному обсязі з тілесними ушкодженнями, які малися у ОСОБА_6 на час судово-медичного обстеження. Не співпадає в кількості заподіяних тілесних пошкоджень. Оскільки під час проведення слідчого експерименту була вказана більша кількість нанесених ударів порівняно з виявленими тілесними пошкодженнями. Внаслідок дій ОСОБА_4 могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді саден, які малися у ОСОБА_6 на час судово-медичного обстеження (а.с.78-80).
		З протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 15.01.2020 року вбачається, що свідок ОСОБА_15 розповів та показав, як саме 09.12.2019 року ОСОБА_4 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_6 , а саме наніс їй перший удар кулаком правої руки в ліву волосисту частину голови, після чого долонею лівої руки наніс біля трьох ударів по правій частині обличчя, третій удар наніс аналогічний першому. В подальшому ОСОБА_4 брав ОСОБА_6 за одяг в ділянці грудей та стискував в різні боки. Після чого, тримаючи за одяг кинув її на землю при цьому ОСОБА_6 вдарилася об землю правою частиною обличчя. При цьому ОСОБА_4 висловлював погрози ОСОБА_6 зарізати ножем, хоча в його руках ножа він не бачив. Після цього ОСОБА_4 взяв цеглину та розбив скло у вікні будинку АДРЕСА_3 (а.с.81-85).
		Згідно висновку експерта №39 від 06.02.2020 року вбачається, що механізм спричинення тілесних ушкоджень показаний ОСОБА_15 під час проведення слідчого експерименту співпадає не в повному обсязі з тілесними ушкодженнями, які малися у ОСОБА_6 на час судово-медичного обстеження. Не співпадає в кількості заподіяних тілесних пошкоджень. Оскільки під час проведення слідчого експерименту була вказана більша кількість нанесених ударів порівняно з виявленими тілесними пошкодженнями. Внаслідок дій ОСОБА_4 могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді саден, які малися у ОСОБА_6 на час судово-медичного обстеження (а.с.86-88).
		Згідно висновку експерта №82 від 17.02.2020 року вбачається, що у ОСОБА_6 садна в правій скуловій ділянці з переходом на праву щічну ділянку, в проекції тіла нижньої щелепи справа в комплексі могли виникнути при однократному падінні на площині, на що вказує характер пошкоджень (а.с.89-90). 
		Висновком судово-психіатричного експерта №95 від 24.02.2020 року встановлено, що під час вчинення злочину ОСОБА_4 виявляв ознаки Розладу особистості та поведінки внаслідок епілепсії з великими судомними нападами, легкими характерологічними змінами особистості за епітипом, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки Розладу особистості та поведінки внаслідок епілепсії з великими судомними нападами, легкими характерологічними змінами особистості за епітипом, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. Питання осудності та часткової осудності виходить за межі компетенції судово-психіатричної експертизи та є виключно компетенцією суду. За своїм психічним станом ОСОБА_4 може приймати участь у судовому засіданні та давати покази (а.с.98-101).
		 Отже, сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено доводять винність обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Вище наведені докази винуватості обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілою ОСОБА_6 .
		 Проаналізувавши показання допитаних безпосередньо у суді обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_6 , свідків та врахувавши позицію обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_6 , оцінивши та перевіривши надані стороною обвинувачення кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та керуючись законом, суд дійшов до висновку, що винність ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому дій доведена в повному обсязі. 
		Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_4  повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 296 ч.1 КК України  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що обтяжує покарання, суд не вбачає.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди.
		При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, складену Конотопським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного, посиленого нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків відповідно п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
		При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. 
		Враховуючи вищенаведене, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі ч.1 ст. 296 КК України, що дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії невеликої тяжкості, обставини справи, особу винного, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку в наркологічному диспансері та на обліку лікаря-психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи з дитинства, має молодий вік, думку потерпілої ОСОБА_6 , яка просить суворо не карати, визнання своєї вини та добровільне відшкодування шкоди, а також те, що ОСОБА_4 ніде не працює та не має постійного джерела доходу, суд дійшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді арешту.
		Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 і попередження скоєння ним нових злочинів. 
		Керуючись ст.ст. 126, 368, 370, 371 КПК України, суд,
		 У Х В А Л И В:
		 ОСОБА_4  визнати винним за ст. 296 ч.1 КК України і призначити покарання 2 (два) місяці арешту. 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_4  до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 2 місяці, тобто до 15 липня 2020 року, обрати тримання під вартою, взяти під варту з залу засідань суду, строк відбуття покарання обчислювати з 18 травня 2020 року, за правилами, передбаченими ст. 72 ч. 1,5 КК України зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення з 18 травня 2020 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку, що один такий день відповідає одному дню арешту. 
		Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд, а для обвинуваченого в той же строк після вручення йому копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...