Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/3404/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 18.05.2020. Зареєстровано: 19.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2020.
Дата набрання законної сили: 16.03.2021
Номер судового провадження: 2-а/818/3550/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		                       СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                      Р І Ш Е Н Н Я
		                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		13 травня 2020 р.                                                                   Справа №480/3404/19
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Осіпової О.О.,
		за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
		представників позивача - Лебединець Н.І., Кісіль А.В.,
		представника відповідача - Савченко С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3404/19 за позовом  Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс"  до  Головного управління ДПС у Сумській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		Комунальне підприємство Сумської міської ради "Електроавтотранс" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до  Головного управління ДФС у Сумській області,  в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення: від 30.05.2019 № 0002531402 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24843,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6210,75 грн.; від 30.05.2019 № 0002501402 про сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 278352,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 69588,00 грн.; від 30.05.2019 № 0002511402 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у розмірі 3297876,00 грн. та від 30.05.2019 № 0000701402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35557,17 грн.; від 21.08.2019 р. № 0003911402 про стягнення штрафу в сумі 147847 грн.80 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, які прийняті Головним управлінням ДФС у Сумській області.
		Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки вони винесені всупереч вимог податкового законодавства. Зокрема, операції щодо заміни шин на транспортному засобі, належать до технічного обслуговування, яким визнається комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування. Тому, на думку позивача, вартість шин повинна бути включена до витрат підприємства в періоді передачі їх в експлуатацію (установки на транспортний засіб), а не в період їх виведення з експлуатації через непридатність до подальшого використання, як це зазначено в акті планової виїзної документальної перевірки від 02.05.2019 № 489/18-28-14-02/03328540/33. Крім того, підприємством не було порушено граничні строки реєстрації розрахунків коригувань до зведених податкових накладних, які становлять 15 календарних днів з моменту їх складання, оскільки спеціальний строк реєстрації розрахунків коригування (15 календарних днів з дня отримання) застосовується у випадку коригування податкових зобов`язань, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, при цьому таке постачання здійснюється між платниками податку на додану вартість. Натомість всі розрахунки коригування, зазначені в таблиці на сторінці 32 акту перевірки, виписані до зведених податкових накладних, порядок складання яких передбачений п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України та п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, згідно з яким у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 600000000000 ". Отже, до зведених розрахунків коригування повинен застосовуватись загальний строк реєстрації,  визначений абз. 15-16 п. 201.10 ст.201 ПК України. Також позивач не погоджується із висновками контролюючого органу щодо відсутності підтвердження реальності здійснення операцій з придбання ним послуг з капітального ремонту комірок РП-6 кВт тягових підстанцій від ТОВ "Будівельна група "Основа", оскільки факт виконання робіт із капітального ремонту підтверджується первинними документами, які не були враховані під час розгляду заперечень на акт перевірки. Тому, на думку позивача, винесені щодо нього податкові повідомлення рішення є неправомірними, внаслідок чого мають бути скасовані.
		Ухвалою від 12.09.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		03.10.2019р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.3,а.с.56-64), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що вартість шин відносять до складу витрат у момент їх списання через непридатність, а не в момент установлення на транспортний засіб. До цього часу їх продовжують обліковувати у складі запасів по субрахунку 207/2 «Шини в експлуатації», як передбачено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.1999 із змінами та доповненнями. Враховуючи вищевикладене, КП СМР «Електроавтотранс» на порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України завищено загальновиробничі витрати підприємства, які відображаються ф-2 Звіт про фінансові результати в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції» за рахунок включення до складу витрат вартості придбаних та встановлених шин на транспортні засоби в момент їх встановлення на загальну суму 3 109 278 грн. Також перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку КП СМР «Електроавтотранс» по операціям придбання послуг з капітального ремонту комірок РП-бКв тягових підстанцій від ТОВ «Будівельна група «Основа» встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій внаслідок відсутності виробничих/обслуговуючих приміщень, які є об`єктивно необхідними для виконання обумовлених робіт, а також не встановлення наявності у ТОВ «Будівельна група «Основа» власного або орендованого обладнання для виконання ремонтних операцій, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, а також не встановлення наявності у ТОВ «Будівельна група «Основа» залучених на умовах підряду фахівців, або ж залучення інших підприємств для виконання капітального ремонту. Отже, КП СМР «Електроавтотранс» на порушення вимог пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 299 701 грн. Також перевіркою термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) КП Сумської міської ради «Електроавтотранс» встановлено, зокрема, порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, які наведені в акті перевірки, за грудень 2017 року, січень, квітень, травень, червень, вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 355571,64 грн. Відповідно до п.120.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 № 0000701402 на суму штрафних санкцій 35557,17 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім того, враховуючи, що КП Сумської міської ради «Електроавтотранс» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2019 №0000701402, яке відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України відкликане, відповідач просить суд врахувати дану обставину та відмовити в задоволені позову КП Сумської міської ради «Електроавтотранс».
		08.10.2019р. представником позивача подана відповідь на відзив (т.3,а.с.72-73), відповідно до якої наявність відкритого кримінального провадження щодо контрагента-постачальника ТОВ «Суми-Трейд» не є підставою для визнання спірних господарських операцій між КП Сумської міської ради  «Електроавтотранс» та ТОВ «Будівельна група «Основа» щодо ремонту комірок РП-6кВ тягових підстанцій №4,№8,№5,№2 нереальними.
		16.10.2019р. від представника відповідача надійшли заперечення (т.3,а.с.74-75), згідно з якими відповідно до наданих до перевірки актів приймання будівельних робіт для капітального ремонту комірок тягових підстанцій ТОВ «Будівельна група «Основа» використано наступні матеріали: «Вимикач вакуумний з комплектом адаптації», які відповідно до даних ЄРПН по ланцюгу постачання було придбано у ризикового контрагента-постачальника ТОВ «Суми Трейд», відповідно до якого здійснюється кримінальне провадження за №42017200000000099 від 01.03.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч.3 ст. 212, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК України. Крім того, згідно з даними ЄРПН у ТОВ «Суми Трейд» по ланцюгу постачання відсутнє придбання вимикачів вакуумних з комплектом адаптації у будь-яких контрагентів постачальників. Тобто, відсутнє реальне джерело походження зазначених комплектуючих, а саме: «Вимикач вакуумний з комплектом адаптації». Таким чином, неможливо встановити походження товарно-матеріальних цінностей, реалізованих на адресу ТОВ «Будівельна група «Основа», оскільки не встановлено фактичний рух будівельно-монтажних послуг по ланцюгу від виробника або імпортера.
		23.10.2019р. представником позивача надані письмові пояснення (т.3,а.с.77-86), в яких зазначено, що станом на дату укладення і виконання угод з контрагентом цей суб`єкт господарювання був зареєстрований у передбаченому законодавством порядку і був платником ПДВ, тобто мав спеціальну податкову та цивільну правосуб`єктність. Сторони правочину не зобов`язані та не мають права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі па його контрагентів. Наявність належним чином зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів/послуг податкової накладної є законною підставою для віднесення покупцем суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
		Ухвалою від 23.10.2019р. підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд. 
		20.11.2019р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2019 № 0000701402  на суму штрафних (фінансових) санкцій 35557,17грн. (т.3,199).
		Ухвалою від 13.05.2020р. у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до одержання висновків комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи щодо встановлення обсягу та якості виконаних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та актів виконаних робіт, та встановлення суми збитків, які завдані завищенням вартості виконаних робіт згідно з договорами №52 від 20.04.2017р. та №144 від 28.07.2017р., укладених між КП Сумської міської ради «Електроавтотранс» з ТОВ «Будівельна група «Основа», призначеної в кримінальному провадженні №12018200000000138 від 25.06.2018р. згідно з ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.02.2019р. відмовлено. 
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
		Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що за результатами здійснення планової виїзної документальної перевірки КП СМР «Електроавтотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 складено акт від 02.05.2019 № 489/18-28-14-02/03328540/33 (т.2,а.с.181-252) та винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: 
		- від 30.05.2019 № 0002531402 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24843,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6210,75 грн. з причини порушення пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 та п. 200.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
		- від 30.05.2019 № 0002501402 про сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 278352,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 69588,00 грн., застосованих за порушення пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 та п. 200.1 ПК України;
		- від 30.05.2019 № 0002511402 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у розмірі 3297876,00 грн. з причини порушення пп. 134.1.1, пп. 140.4.2 ПК України;
		- від 30.05.2019 № 0000701402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35557,17 грн. з причини порушення п. 201.1 та п. 201.10 ПК України (т.3, а.с.22-30).
		Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України листом від 12.06.2019 р. №03/462 (т.3, а.с.31-39). 
		Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.08.2019 р. № 39371/6/99-99-11-04-01-25 скаргу задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 30.05.2019 № 0000701402 у сумі 20772 грн.39 коп., а в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін. Крім того, залишені без змін податкові повідомлення - рішення від 30.05.2019 р. № 0002531402, № 0002501402, № 0002511402 (т.3, а.с.40-47).
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд зазначає, що контролюючим органом було безпідставно зроблено висновок щодо порушення про завищення загальновиробничих витрат підприємства, які відображаються ф-2 Звіт про фінансові результати в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції» за рахунок включення до складу витрат вартості придбаних та встановлених шин на транспортні засоби в момент їх встановлення, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 3 109 278грн.
		Зокрема, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 (національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
		Також ч. 2 ст. 6 цього Закону передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
		Отже, об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств визначається на підставі даних фінансової звітності та бухгалтерського обліку підприємства, які, у свою чергу, регламентуються виключно відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
		Так, п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
		Крім того, п. 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, встановлено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
		Відповідно до п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 № 102 (далі - Положення про техобслуговування), операції щодо заміни на ДТЗ шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ.
		Тому операції, щодо заміни шин на транспортному засобі, належать до технічного обслуговування, яким визнається комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування (п. 1.3 Положення про техобслуговування).
		У зв`язку і наведеним суд погоджується із доводами позивача, що вартість шин повинна бути включена до витрат підприємства в періоді передачі їх в експлуатацію (установки на транспортний засіб), а не в період їх виведення з експлуатації через непридатність до подальшого використання.
		Підтвердженням наведеного є правова позиція Верховного суду, викладена ним в постанові від 17.04.2018 у справі № 816/246/17, де вказано, що заміна шин не пов`язані з поліпшенням, модернізацією та ремонтом об`єкта, оскільки транспортний засіб у даному випадку не змінює потужності, така заміна не призводить до збільшення майбутніх економічних вигод.
		Також, шини, вартість яких була включена до складу витрат за фактом передачі їх в експлуатацію в 2016-2018 роках, фактично були списані у зв`язку з їх непридатністю до подальшої експлуатації (досягнення нормативного пробігу) у 2016-2018 роках, що підтверджується картками обліку пробігу пневматичних шин (т.1, а.с.45-145).
		Проте, дана обставина безпідставно не була взята ГУ ДФС у Сумській області до уваги, оскільки в силу положень п. 2 розділу XII "Облік пробігу (наробітку) шин" Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L,М,N,О та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 549, на кожну шину (нову, відновлену, запасну), установлену на КТЗ, заводиться картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (далі - картка обліку), форму якої наведено в додатку 5 до Норм ресурсу шин, та заповнюються усі її графи. Картка обліку ведеться до списання шини.
		Крім того, підприємством було подано до ГУ ДФС у Сумській області заперечення від 15.05.2019 № 03/371 на акт перевірки, за результатами розгляду яких надіслано відповідь від 27.05.2019 № 11898/10/18-28-14-02, де  зазначено, що до заперечень було надано картки обліку пробігу пневматичної шини за перевірений період, але у журналі карток обліку пробігу автомобільних шин, наданих під час перевірки, встановлено розбіжності щодо обліку шини на конкретний (з зазначенням марки та номеру) транспортний засіб з даними, зазначеними в наданих до заперечення картках обліку пневматичних шин, що унеможливлює встановити пробіг шини, яка обліковується з цим транспортним засобом (т.3, а.с.1-21).
		Однак, в акті перевірки планової виїзної перевірки не вказано про невідповідність даних журналу та карток обліку пробігу пневматичних шин та не перелічено, які норми національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку порушено підприємством.
		Натомість, дані журналу карток обліку пробігу автомобільних шин за період 2016-2018 роки відповідають даним карток (т.1,а.с.23-44). 
		Щодо висновків контролюючого органу про порушення по операціях з контрагентом ТОВ «Будівельна група «Основа», а саме встановлено нереальність господарських операцій з придбання послуг по капітальному ремонту комірок РП-6Кв тягових підстанцій №4,№8,№5,№2, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 188598грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 30260грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на прибуток на загальну суму 344367грн.50коп.
		Так, згідно з пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України  фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу. 
		Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України 198.1 до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. 
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).
		В акті планової виїзної документальної перевірки зазначено, що перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку КП СМР «Електроавтотранс»  по операціям придбання послуг з капітального ремонту комірок РП-6 кВт тягових підстанцій від ТОВ "Будівельна група "Основа" встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій.
		Зокрема, відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  
		Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч.2 ст.875 ЦК України).
		Положеннями ч.4 ст.882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
		З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Будівельна група "Основа" укладено двосторонні платні договори від 20.04.2017 р. № 52 та від 28.07.2017 р. № 144 «Капітальний ремонт комірок РП - 6 кВ тягових підстанцій № 4, №8, №5, №2» (т.1,а.с.11-22). 
		Пунктом 1.3 договорів передбачено, що кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості встановлюється відповідно до затвердженої кошторисної документації.
		Згідно з п.3.2 договорів підставою для визначення вартості робіт та проведення розрахунку є акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт, які складаються на основі програмного комплексу АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє з ними в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін (розрахунок вартості будівельних робіт) із урахуванням вимог ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 із змінами, внесеними згідно з доповненнями.
		Відповідно до п.4.4 договорів до акту КБ-2в додаються видаткові накладні на матеріали, акти на обладнання. У разі необхідності до акту КБ-2в додається гарантійний лист про повернення суми коштів за матеріали, які підлягають здачі на металобрухт.
		Форма розрахунків: за фактом виконання робіт замовник оплачує виконані за цим договором роботи у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п.4.5).  
		Факт виконання договорів підтверджується копіями: платіжних доручень №19 від 26.10.2017р. , №11 від 03.08.2017р., №18 від 04.10.2017р., №3 від 26.04.2017р. , №5 від 29.05.2017р., №8 від 20.06.2017р. довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів вартості устаткування, що змонтовано виконавцем робіт, дефектних актів, підсумкових відомостей ресурсів, локальних кошторисів на придбання устаткування, меблів та інвентарю, локальних кошторисів на будівельні роботи, розрахунків загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, актів приймання будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості, договірної ціни (т.1,а.с.8-112).
		Тобто підприємством в обґрунтування своїх позовних вимог надано до суду належним чином складені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реальність проведених господарських операцій, а також дають змогу встановити факт придбання робіт від зазначеного контрагента.
		Крім того, про реальність виконання договорів з капітального ремонту комірок свідчать копії журналу обліку робіт по нарядах та розпорядженнях та журналу реєстрації інструктажу з охорони праці на робочому місці (т.1, а.с.146-164), в яких прізвища працівників, які були направлені ТОВ «Будівельна група «Основа» для виконання будівельних робіт на КП СМР «Електроавтотранс», вказані в листі від 04.05.2017р. (т.3,а.с.103-104), співпадають із прізвищами, зазначеними у цих журналах (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 ).
		При цьому слід відмітити, з акту перевірки контролюючого органу вбачається, що фактичною підставою для нарахування товариству податкових зобов`язань за результатом проведених спірних господарських операцій став факт виявлення відсутності виробничих/обслуговуючих приміщень, власного або орендованого обладнання для виконання ремонтних операцій, технічного персоналу, у контрагента позивача, а також інформація про неможливість встановити походження товарно-матеріальних цінностей, реалізованих на адресу ТОВ «Будівельна група «Основа», оскільки не встановлено фактичний рух будівельно- монтажних послуг по ланцюгу від виробника або імпортера.
		Щодо даних доводів контролюючого органу суд вважає, що відсутність у підприємства-контрагента певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.
		Крім того, податковий орган безпідставно посилається на наявність відкритого кримінального провадження щодо контрагента-постачальника ТОВ «Суми-Трейд» як на доказ порушення контрагентом позивача норм податкового законодавства, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язань від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання та сам факт наявності кримінального провадження не є свідченням встановленого факту незаконної діяльності суб`єкта підприємницької діяльності, адже, як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх судових рішеннях, наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку у кримінальному провадженні, не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
		З приводу посилань в акті перевірки на нереальність виконання господарських операцій наявними у контрагента позивача ТОВ «Будівельна група «Основа» трудовими та виробничими засобами, враховуючи норми КЗпП України та обсяги виконаних робіт і кількість витрачених людино-годин на їх здійснення (т.2, а.с.199), суд зазначає, що відповідальність за виконання робіт працівниками підрядника понад норми, встановлені КЗпП України, має покладатися не на позивача, а на його контрагента. Крім того, органи ДФС України не уповноважені здійснювати перевірку дотримання суб`єктами господарювання умов дотримання чинного законодавства України про працю. 
		Відповідно до ч.1 ст.6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
		Як встановлено статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ч.ч.3, 4 ст.12 Господарського кодексу умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
		Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.
		Оскільки відповідачем не наведено, а судом  не встановлено наявності визначених нормативно-правовими актами кількості працюючих, необхідної для укладення певних видів господарських договорів, висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих та основних засобів суперечать ст.ст.6, 12 ГК України.
		Варто відмітити й те, що людино-година це не абсолютна одиниця робочого часу, вона відображає час витрачений групою працівників урочно і понаднормово на виконання завдання. Водночас обставини, що наведені вище, не дають підстав вважати, що зазначена в первинних документах величина затрат робочого часу позбавляла можливості наявними у контрагента позивача трудовими ресурсами виконати спірні будівельні роботи.
		Таким чином, доводи, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із вказаним контрагентом, не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними в ній доказами.
		Отже, податкове повідомлення-рішення №0002511402 від 30.05.2019р. про зменшення суми від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 3 297 876грн., податкове повідомлення-рішення №0002531402 від 30.05.2019р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 24208грн. та 6052грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0002501402 від 30.05.2019р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 275 494грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 68873грн.50коп. є протиправними та підлягають скасуванню. 
		Крім того, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019р. №0003911402 про стягнення штрафу на загальну суму 14784грн.78коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки абзацами 15-16 пункту 201.10 ПК України встановлено загальні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань, а саме: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових          накладних/розрахунків          коригування до  податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових          накладних/розрахунків          коригування до податкових          накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. 
		Натомість абзацом 17 п. 201.10 ПК України встановлено спеціальний строк реєстрації розрахунків коригування, а саме: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
		З наведеного виходить, що спеціальний строк реєстрації встановлюється для розрахунків коригування які одночасно відповідають двом умовам:
		перша - розрахунок коригування складається на отримувача - платника податку;
		друга - розрахунок коригування складається на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.
		В таблиці на сторінці 32 акту перевірки зазначено розрахунки коригування, які складено на збільшення компенсації товарів/послуг, тобто які не відповідають другій умові, а саме: від 31.12.2017 № 249, від 31.12.2017 № 250 та від 31.12.2017 № 248.
		Щодо першої умови слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 192.1 ПК України  якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
		постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
		отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
		Тобто, спеціальний строк реєстрації розрахунків (15 календарних днів з дня отримання) застосовується у випадку коригування податкових зобов`язань якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, при цьому таке постачання здійснюється між платниками податку на додану вартість.
		Натомість всі розрахунки коригування, зазначені в таблиці на сторінці 32 акту перевірки (т.2, а.с.210-212), виписані до зведених податкових накладних, порядок складання яких передбачений п. 199.1 ПК України та п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, згідно з яким у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 600000000000 ".
		Отже, до зведених розрахунків коригування повинен застосовуватись загальний строк реєстрації, визначений абз. 15-16 п. 201.10 ст.201 ПК України.
		Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. 
		Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002501402 від 30.05.2019р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3572грн., з яких: основний платіж - 2858грн. та штрафні (фінансові) санкції 714грн.50коп та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002531402 від 30.05.2019р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 793грн.75коп., з яких: основний платіж 635грн. та штрафні (фінансові) санкції 158грн.75коп. (т.4, а.с.157-158), оскільки порушення за лютий 2017 року, яке виникло за рахунок помилкового віднесення підприємством до загальної суми податкового кредиту суми в розмірі 635грн., відображеної в ряд.10.3 Декларації з ПДВ за лютий 2017 року без надання до перевірки підтверджуючих документів, а також виявленої розбіжності за листопад 2017 року на суму ПДВ 2858грн.34коп. по податковому кредиту КП СМР «Електроавтотранс», де сума податкового кредиту позивача більше ніж сума податкового зобов`язання ТОВ «Автодизель Д», не були спростовані під час судового розгляду відповідними доказами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 ст.139 КАС України, згідно з якими, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Оскільки позовні вимоги задоволені на суму 3 687 288грн.28коп., тобто на 99,88% (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог), то на корить позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 19186грн.95коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам (99,88%).  
		Крім того, на користь позивача відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню сума сплаченого судового збору внаслідок зменшення позовних вимог у розмірі 182грн.49коп. (0,95% від сплаченої до суду суми судового збору у розмірі 19210грн. за позовні вимоги на загальну суму 3 727 211грн.70коп. (без врахування заяви про зменшення позовних вимог  в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2019р. №0000701402 на суму штрафних (фінансових) санкцій 35557грн.17коп. (0,95% від загального розміру позовних вимог)). 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		                                                        В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002511402 від 30.05.2019р. про зменшення суми від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 3 297 876грн.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019р. №0003911402 про стягнення штрафу на загальну суму 14784грн.78коп.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002531402 від 30.05.2019р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 24208грн. та 6052грн. штрафних (фінансових) санкцій.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002501402 від 30.05.2019р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 275 494грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 68873грн.50коп.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) на користь Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" (40007, м. Суми, вул. Харківська,113, код ЄДРПОУ 03328540) суму судового збору в розмірі 19 186грн.95коп. (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят шість грн. дев`яносто п`ять коп.).
		Повернути Комунальному підприємству Сумської міської ради "Електроавтотранс" (40007, м. Суми, вул. Харківська,113, код ЄДРПОУ 03328540) суму сплаченого судового збору внаслідок зменшення позовних вимог у розмірі 182грн.49коп. (сто вісімдесят дві грн.сорок дев`ять коп.), сплаченого згідно з платіжним дорученням №3581 від 29.08.2019р.
		 
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 18 травня 2020 року
		 
		Суддя                                                                   О.О. Осіпова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...