Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13452/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2020. Зареєстровано: 19.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2020.
Дата набрання законної сили: 12.05.2020
Номер судового провадження: A/855/5956/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13452/17                                            Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аблов Є.В.,                                                                                                                                               Суддя-доповідач Кобаль М.І.  
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 травня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                   Кобаля М.І.,
		суддів                                            Бужак Н.П., Костюк Л.О.
		при секретарі                                   Горяіновій Н.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу   ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року  про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: ОСОБА_3 про  визнання протиправною та скасування постанови, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року в справі № 826/13452/17.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити подану заяву за нововиявленими обставинами.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
		08.05.2020 та 12.05.2020 року на адресу суду від представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
		Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши зазначене клопотання дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки участь сторін не є обов`язковою, а матеріали справи містять належні докази для розгляду справи по суті. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слуханню справи.
		Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.
		Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з  матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року у цій справі (далі по тексту - заява). 
		ОСОБА_1 не брала участі у розгляді справи №826/13452/17. У той же час, заявниця зазначає, що вказане рішення впливає на її права, оскільки стосується її, як кінцевого споживача централізованого постачання холодної води та водовідведення.
		У вказаній заяві позивач просить суд переглянути судове рішення від 14.03.2018 року в цій справі за нововиявленими обставинами та посилається на те, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина також підтверджується довіреністю від 25 липня 2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федченко О.О.  
		З огляду вище встановлені обставини, постанова НКРЕКП від 26 квітня 2017 року №552 стосується прав та обов`язків заявника, як кінцевого споживача централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення.
		Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини на які посилається заявник  не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, так як є переоцінкою доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року у цій справі, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення вказаного питання, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно та законно прийнято рішення, виходячи з наступного.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нечинною та скасування постанови № 552 від 26 квітня 2017 року відмовлено.
		Предметом розгляду у даній справі була постанова НКРЕКП від 26 квітня 2017 року №552 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року № 2868».
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та  вбачається з матеріалів адміністративної справи, позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідач не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, а є «громадською вбиральнею», тоді як громадські вбиральні не мають права встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги.
		Також, посилаючись на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зазначив про обов`язок суду з`ясувати всі обставини щодо того, чи діяв відповідач - суб`єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного акта на підставі, у спосіб чи в межах повноважень, встановлених Конституцією і законами України.
		З рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року вбачається, що постановою НКРЕКП від 26 квітня 2017 року №552 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року №2868» внесено низку змін до постанови НКРЕКП від 26.11.2015 №2868 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) суб`єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг». 
		Суд, спростовуючи доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень на прийняття рішень нормативно-правового характеру щодо встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки такі повноваження надані йому Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», посилався на те, що з 26 листопада 2016 року набрав чинності Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», який визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
		Згідно з приписами статті 1 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 
		Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
		Крім того, судом не було встановлено будь-якої невідповідності законам України та актам вищої юридичної сили щодо реалізації відповідачем наданих йому повноважень при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач в межах повноважень, визначених Законом, прийняв оскаржувану постанову, тому підстави для визнання її протиправною та скасування з підстав, зазначених позивачем, відсутні.
		При цьому, у заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 , як на нововиявлену обставину для перегляду судового рішення, вказує на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, якою зобов`язано Верховну Раду України на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http://rada.gov.ua) викласти текст статті 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 682-ІІІ «Про природні монополії», відповідно до редакції, чинної станом на 07 жовтня 2010 року, з урахуванням положень Закону України від 23 лютого 2014 року №763-VІІ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України», у редакції Закону України від 27 лютого 2014 року №798-VII «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» та яка була прийнята після ухвалення рішення, про перегляд якого подано заяву.
		Отже, викладені у заяві обставини не є новими аргументами та доказами у справі, а лише свідчать про намагання заявниці повторно переглянути справу за допомогою даних доказів.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
		Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
		Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		Так, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що підстави, на які посилається у заяві ОСОБА_1 , як на нововиявлені обставини, не відповідають правовим положенням ст. 361 КАС України.
		Суд звертає увагу, що у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
		Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року в справі № 826/13452/17.
		Отже, судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. 
		Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, -      
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року  про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року - залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                      М.І. Кобаль
		 
		 
		Судді:                                                                                          Н.П. Бужак
		 
		 
		                                                                                                              Л.О. Костюк
		 
		 
		Повний текст виготовлено 18.05.2020 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...