Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/26299/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2020. Зареєстровано: 21.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2020.
Дата набрання законної сили: 20.05.2020
Номер судового провадження: 22-ц/4820/944/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/26299/19
		Провадження № 22-ц/4820/944/20
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		20 травня 2020 року м. Хмельницький
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.,
		 
		розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року, суддя Чевилюк З.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
		 
		встановив:
		 
		У вересні 2019 року  ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки зі сплати аліментів, у якому з урахуванням збільшення позовних вимог просила стягнути пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 за період з 30 квітня 2010 року по 17 вересня 2019 року в розмірі 112759,60 грн.
		В обґрунтування позовних вимог вказала, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №2-5084/2010 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказане судове рішення відповідач добровільно не виконував, внаслідок чого у нього за період з 30 квітня 2010 року по 17 вересня 2019 року перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 112759,60 грн. З урахуванням вимог ст.196СК України просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 112759,60 грн., яка не перевищує 100% заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів.
		Рішенням Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від24лютого 2020рокупозов задоволено частково. Стягнуто з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 60000 грн. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному об`ємі.
		В обґрунтування вимог вказала, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та ухвалив рішення ґрунтуючись на припущеннях. Зокрема, зазначила, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач є працездатним, не має на своєму утриманні будь-яких осіб, є власником двох квартир та автомобіля. Протягом всього періоду стягнення аліментів платник аліментів не працював, свідомо ухилявся від сплати аліментів, у зв`язку з чим допустив заборгованість по аліментах на значну суму. Вона самостійно виховувала та утримувала спільну з відповідачем дитину, при цьому маючи на утриманні дочку від іншого шлюбу, батько жодної допомоги на її утримання не надавав. Витрати на розвиток дитини та її здібностей з футболу є додатковими витратами на дитину і не відносяться до категорії аліментів на утримання дитини. 
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №2-5084/2010 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 вирішено стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
		13 вересня 2019 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-5084/2010 виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 02 липня 2010 року на виконання вказаного рішення (а.с. 72).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 вересня ІНФОРМАЦІЯ_2 спільний син сторін ОСОБА_4 досяг повноліття.
		За розрахунком заборгованості Другого відділу Державної виконавчої служби м.Хмельницький загальна сума заборгованості ОСОБА_2 по аліментам перед ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 за період з 30 квітня 2010 року по 17вересня 2019 року складає 112759,60 грн. (а.с. 61-62).
		Постановою державного виконавця від 29.01.2020 року закінчено виконавче провадження у зв`язку з надходженням 20 грудня 2019 року на депозитний рахунок органу ДВС коштів від боржника ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 в розмірі 112928,60 грн. (а.с. 71).
		Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходив з того, що позивачем правильно проведено розрахунок пені, який відповідає вимогам судової практики та здійснений відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року. Разом з тим, зменшуючи її розмір, суд вказав на відсутність доказів на підтвердження обставин щодо працевлаштування відповідача та отримання ним доходів. У справі відсутні також дані про ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів в період нарахування неустойки. За інформацією, наданою відповідачем, останній виконує роботу тренера з футболу на громадських засадах, на безоплатній основі. Крім тренерської роботи має тимчасові підробітки, які не носять систематичного характеру та не дають стабільного доходу. Відповідач приймав участь у житті неповнолітнього сина, в тому числі з 2013 по 2019 роки всі витрати під час тренувального процесу ОСОБА_4 та участі у змаганнях сина з футболу, здійснював самостійно. Добровільно сплатив заборгованість за виконавчим листом №2-5084/2010 від 02 липня 2010 року. За таких обставин суд вважав за можливе зменшити розмір неустойки до 60000 грн.
		Висновок суду не в повній мірі є обґрунтованим з огляду на наступне.
		Статтею 180СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
		Великою Палатою Верховного суду у правовому висновку, викладеному у постанові від 03.04.2019 року роз`яснено порядок розрахунку аліментів у разі їх прострочення, згідно якого розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць помножено на кількість днів заборгованості помножено на 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
		У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
		У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
		Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
		У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 % (справа №333/6020/16-ц, провадження №14-616цс18).
		Враховуючи, що підстави для стягнення аліментів, а також розрахунок позивача щодо стягнення пені, з яким погодився суд першої інстанції, сторонами не оспорювались, колегія суддів оскаржуване рішення суду в цій частині не переглядає. 
		Разом з тим, щодо зменшення судом розміру стягнутої пені колегія суддів зазначає наступне.
		За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Виходячи з аналізу норм глави 49ЦК України та ст. 196 СК України, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.
		Пунктом 22 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни 15травня 2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст.196СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
		Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.
		Відповідно до ч. 2 ст.196СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
		Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, частин 7, 8 статті 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
		Так, колегія суддів вважає, що зменшення судом розміру пені з 112759,60 грн. до 60000 грн. є необґрунтованим та суперечить інтересам дитини з огляду на наступне.
		Положенням частини 1 статті 179СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
		Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов`язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання.
		У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 22 січня 2016 року, 29 жовтня 2016 року набув у власність дві квартири загальними площами 48,9 кв. м. та 74,6 кв.м. відповідно, а також 29 жовтня 2016 року набув у власність земельну ділянку площею 0,0021 га з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 96-97). Вказане відповідачем в суді першої інстанції не оспорювалось.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Посилання суду на те, що відповідач не працевлаштований, не має стабільного доходу та у суду відсутня інформація про ухилення платника аліментів від сплати аліментів в період нарахування неустойки колегія суду не приймає до уваги у зв`язку з їх необґрунтованістю. При цьому необхідно врахувати, що ОСОБА_2 є працездатною особою, не має на утриманні інших осіб та йому було достеменно відомо про наявність рішення про стягнення з нього на утримання сина ОСОБА_6 аліментів у визначеному судом розмірі. В той же час відповідачем не надано доказів щодо сплати позивачу аліментів на утримання дитини протягом дев`яти років з часу постановлення судового рішення. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
		Посилання суду на те, що згідно довідки клубу «Новатор» з 2013 по 2019 роки (а.с. 70) всі фінансові витрати під час тренувального процесу ОСОБА_4 та участі у змаганнях сина здійснював його батько, ОСОБА_2 , також є не обґрунтованим, оскільки вказані витрати є додатковими витратами на дитину та не віднесені законом до категорії аліментів, оскільки сплачуються не на утримання дитини, а окремо за наявності відповідних особливих обставин.
		Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у відповідача обставин, які є підставою для можливого зменшення розміру неустойки, а також з урахуванням того, що інтереси дитини повинні переважати над інтересами батьків, колегія суддів, беручи до уваги обмеження щодо граничного розміру пені, встановлене ч. 1 ст.196СК України приходить до висновку, що підстави для зменшення розміру неустойки в даному випадку відсутні, тому до стягнення підлягає пеня у повному розмірі, 112759 грн. 60 коп., що відповідає розміру заборгованості, визначеної державним виконавцем.
		Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, 
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від24лютого 2020рокузмінити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку зі сплати аліментів за період з 30 квітня 2010 року по 17 вересня 2019 року в розмірі 112759 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) 60 коп.
		В решті рішення залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 20 травня 2020 року.
		 
		 
		 
		Судді:                            Р.С. Гринчук
		 
		 
		 
		Л.М. Грох
		 
		 
		 
		А.М. Костенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...