Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17553/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2020. Зареєстровано: 21.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2020.
Дата набрання законної сили: 16.02.2021
Результат оскарження 16.02.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		14.05.2020Справа №  910/17553/19
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» (02081, м. Київ, вул. Олени Пчілки, буд. 2; ідентифікаційний код: 37856980)
		до          Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 04633423)
		про                           стягнення 5511360,00 грн.
		 
		Представники сторін:
		від позивача:          Хоменко В.О.;
		від відповідача:          Мельниченко К.Г.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		11.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» з вимогами до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 5511360,00 грн.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що у зв`язку з прийняттям Київською міською радою рішень від 20.11.2018 №57/6108 та від 06.12.2018 №243/6294 та відсутністю у забудовника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс») можливості забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:297:0006, забудовник втратив можливість збудувати житловий комплекс з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвешвілі, 6.
		Таким чином, оскільки на умовах Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 забудовником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс») було сплачені до держбюджету грошові кошти у загальному розмірі 5511360,00 грн, а підстава сплати таких коштів відпала (у зв`язку з втратою забудовником права оренди земельної ділянки та, відповідно, можливості проводити будівельні роботи), грошові кошти у сумі 5511360,00 грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
		Зважаючи на те, що на підставі Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.09.2019 позивач набув права вимагати повернення грошових коштів у розмірі 5511360,00 грн (як повернення сплачених пайових внесків), позивач просить суд стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 5511360,00 грн за рахунок коштів бюджету міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 відкрито провадження у справі №910/17553/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2020, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
		02.01.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що умовами Договору пайової участі від 24.12.2007 встановлено право заміни сторони у зобов`язанні виключно за згоди відповідача шляхом укладення додаткової угоди. Відповідної додаткової угоди між сторонами договору не було укладено. Крім того, відповідач зауважив, що його не було повідомлено забудовником про укладення договору про відступлення прав вимоги. Також, відповідач зазначив, що нормами законодавства не передбачено повернення з бюджету сплачених замовником будівництва пайових внесків.
		У підготовчому засіданні 15.01.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 19.02.2020.
		23.01.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
		27.01.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
		17.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо обгрунтованості застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.
		У підготовчому засіданні 19.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.04.2020.
		Судове засідання, призначене на 01.04.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва судове засідання у справі №910/17553/19 призначено на 14.05.2020.
		Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2020 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2020 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
		У судовому засіданні 14.05.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		13.07.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за №699, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.08.2004 №75-6-00150 у книзі записів державної реєстрації договорів), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 №59-5/1269 за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвешвілі, 6, площею 1,0040 га, кадастровий номер 8000000000:75:297:0006, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом (а.с. 67-73, 123-125, 143-146).
		Згідно з п. 3.1 Договору його укладено строком на 3 роки.
		13.11.2015 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (орендар) укладено Угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрована в реєстрі за №412), якою сторони дійшли згоди поновити на 3 роки договір оренди земельної ділянки та викласти його в новій редакції (а.с. 79-87, 149-153).
		24.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (забудовник) укладено Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів - 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3437,00 кв.м., та відкритою автостоянкою площею 504,00 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі міста Києва (а.с. 14-18, 128-130).
		Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску згідно з розрахунком від 05.12.2007 становить 4823,86 тис грн. Даний розрахунок є невід`ємною частиною цього договору.
		Забудовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 4823,86 грн на умовах, визначених у цьому договорі (п. 2.1 Договору).
		Відповідно до п. 3.1 Договору забудовник сплачує пайовий внесок  у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, у строк з січня 2008 року по липень 2008 року рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
		Згідно з п. 3.11 Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов`язання і до моменту його фактичного виконання.
		З довідки про надходження коштів за період з 01.01.2007 по 02.05.2019, виданої Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» на виконання умов Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 5511360,00 грн (а.с. 23, 142).
		Відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №0181-Св від 17.02.2008, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, Товариству з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» дозволено виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвелішвілі, 6 (а.с. 26-27).
		Закінчення будівельно-монтажних робіт та введення в експлуатацію - 05.08.2012.
		Строк дії дозволу - до 05.08.2012.
		Рішенням Київської міської ради від 10.11.2016 №326/1330 вирішено:
		- Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» пропозицію щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 1,004 га по вул . Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» від 04.08.2004 №75-6-00130;
		- у разі відмови або ненадання відповіді у встановлений законом строк вчинити організаційно-правові дії щодо розірвання договору оренди;
		- вчинити відповідні дії щодо зняття з реєстрації договору оренди;
		- після зняття з реєстрації договору оренди Комунальному об`єднанню «Київзеленбуд» здійснити відповідні організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,004 га на вул. Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) в єдиних межах парку «Юність» Святошинського району міста Києва (а.с. 36).
		Рішенням Київської міської ради від 20.11.2018 №57/6108 вирішено відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» у поновленні на 3 роки Договору оренди земельної ділянки площею 1,0040 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) від 04.08.2004 №75-6-00130 (а.с. 88, 156).
		Рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 №243/6294 вирішено надати статус парку земельній ділянці площею 1,004 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва в єдиних межах парку «Юність» Святошинського району міста Києва (а.с. 89).
		10.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №1, в порядку та на умовах якого кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (боржник) з повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5511360,00 грн згідно з укладеним Договором №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 (а.с.19-20, 154-155).
		Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.09.2019 за цим договором новий кредитор одержує право (замість кредитора) вимагати від боржника реального та належного виконання обов`язку по сплаті грошових коштів у розмірі 5511360,00 грн у вигляді повернення сплачених пайових внесків (коштів) згідно з укладеним Договором №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007.
		Згідно з п. 1.5 Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.09.2019 датою переходу права вимоги за цим договором до нового кредитора є дата підписання цього договору сторонами.
		Право вимоги від боржника з повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5511360,00 грн відступається за ціною 6378166,61 грн. Сторони погодили, що розрахунок за відступлення права вимоги за Договором №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 здійснюється шляхом підписання між сторонам акту про зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 1.8 Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.09.2019).
		Відповідно до п. 1.9 Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.09.2019 загальна сума заборгованості (з повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) боржника перед кредитором за Договором №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 складає 5511360,00 грн.
		Листом від 18.10.2019 вих. №520 позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер») звернувся до відповідача (Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та повідомив, що рішенням Київської міської ради №57/6108 від 20.11.2018 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» у поновленні договору оренди земельної ділянки від 04.08.2004 №75-6-00130 для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом по вул. Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), буд. 6 у Святошинському районі міста Києва та припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» право оренди вказаної земельної ділянки (а.с. 24, 140).
		Таким чином, у зв`язку з відсутністю права користування вказаною земельною ділянкою, у забудовника відсутня правова/фактична можливість будівництва зазначеного житлового комплексу.
		Таким чином, як зазначив позивач у вказаному листі, оскільки у забудовника відсутня правова/фактична можливість будівництва житлового комплексу, та враховуючи, що позивач набув права вимоги на повернення сплачених забудовником пайових внесків у сумі 5511360,00 грн, позивач просив відповідача сплатити на рахунок позивача раніше сплачені забудовником пайові внески у сумі 5511360,00 грн.
		Судом встановлено, що листом від 20.11.2019 вих. №050/08-6950 відповідач повідомив позивача про те, що законодавством України не передбачено повернення сплачених за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пайових внесків (а.с. 25, 158).
		Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що у зв`язку з прийняттям Київською міською радою рішень від 20.11.2018 №57/6108 та від 06.12.2018 №243/6294 та відсутністю у забудовника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс») можливості забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:297:0006, забудовник втратив можливість збудувати житловий комплекс з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвешвілі, 6.
		Таким чином, оскільки на умовах Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 забудовником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс») було сплачені до держбюджету грошові кошти у загальному розмірі 5511360,00 грн, а підстава сплати таких коштів відпала (у зв`язку з втратою забудовником права оренди земельної ділянки та, відповідно, можливості проводити будівельні роботи), грошові кошти у сумі 5511360,00 грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
		Зважаючи на те, що на підставі Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.09.2019 позивач набув права вимагати повернення грошових коштів у розмірі 5511360,00 грн (як повернення сплачених пайових внесків), позивач просить суд стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 5511360,00 грн за рахунок коштів бюджету міста Києва.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.  Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання. 
		Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
		Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Як встановлено судом, 24.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (забудовник) укладено Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів - 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3437,00 кв.м., та відкритою автостоянкою площею 504,00 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі міста Києва .
		Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 27.02.2003р. №271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва» затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.
		Відповідно до п. 1 зазначеного Рішення пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Одноразовий внесок включає в себе наступні складові: - відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; - плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.
		Згідно з п.п. 4.5 п. 4 зазначеного Рішення вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються Управлінням після одержання звернення заявника і документів: при будівництві (реконструкції) - документи на землекористування та про затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками, лист-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища та позитивний висновок «Київдержекспертизи».
		Пунктом 1.2.1 рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. № 11/2587 «Про Правила забудови м. Києва» (в редакції на момент укладання договору) передбачено, що власник або користувач земельної ділянки - особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право власності або державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та має володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов`язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній. Замовник - юридична чи фізична особа, яка самостійно або за дорученням інвестора (власника об`єкта нерухомості) розміщує замовлення і укладає договори на виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт по спорудженню будинків і споруд, прокладанню інженерних мереж, здає об`єкт (будову) в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до законодавства; забудовник - особа, яка отримала право на забудову території, будівництво об`єкта та виконує функції замовника; інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей у будівництво об`єкта інвестування, забезпечує його фінансування і розпоряджається вкладеними інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту.
		У п. 3.2.7 вказаного Рішення зазначено, що рішення Київради про відведення земельної ділянки у користування (власність) або надання в оренду із земель державної чи комунальної власності для будівництва об`єкта містобудування, прийняте у встановленому порядку, одночасно є дозволом на проектування, будівництво об`єкта, а також підставою для отримання інвестором (замовником) (після затвердження в установленому порядку проектної документації на будівництво, сплати пайової участі (внеску) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і озеленення міста Києва, отримання документа, що посвідчує право на земельну ділянку) дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю в установленому порядку.
		Ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.
		Згідно зі ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції станом на дату укладення договору) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови.  Право на забудову (будівництво) полягає  у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об`єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
		Згідно з п. 4, п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		За приписами ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску згідно з розрахунком від 05.12.2007 становить 4823,86 тис грн. Даний розрахунок є невід`ємною частиною цього договору.
		Відповідно до п. 3.1 Договору забудовник сплачує пайовий внесок  у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, у строк з січня 2008 року по липень 2008 року рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
		Як встановлено судом, з довідки про надходження коштів за період з 01.01.2007 по 02.05.2019, виданої Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» на виконання умов Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 5511360,00 грн.
		Таким чином, підставою для сплати забудовником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс») пайових внесків у загальному розмірі 5511360,00 грн є саме Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007.
		Отже, підстави для повернення забудовнику сплачених ним пайових внесків матимуть місце лише тоді, коли відпаде (припине існування) підстава їх утримання відповідачем - тобто Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007.
		Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2017 у справі №910/21579/16 та у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/32931/15.
		Зокрема, предметом спору у справі №910/32931/15 були зустрічні позовні вимоги замовника будівництва до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору про пайову участь та у зв`язку з цим стягнення сплачених пайових внесків.
		Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №910/32931/15 погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову, вказавши наступне: «пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку замовник та забудовник-інвестор не мають можливості реалізувати свій проект з незалежних від них причин, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність істотної зміни обставин та правомірно задовольнив зустрічний позов про розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008р., на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, та відмовив у задоволенні первісного позову про стягнення пайового внеску та штрафних санкцій…Враховуючи приписи ч. 3 ст. 652, ст. 1212 Цивільного кодексу України, а також те, що договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 46 від 28.01.2008р. розірвано в судовому порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення частково сплаченого пайового внеску».
		Тобто, вказаний висновок Верховного Суду ґрунтується на тому, що підставою для утримання відповідачем сплачених забудовником пайових внесків є саме чинний договір про пайову участь (а не будь-яка інша обставина), а у зв`язку з розірванням такого договору та, відповідно, припинення існування підстави утримання грошових коштів, - правомірними є вимоги про повернення сплачених пайових внесків.
		Вказані висновки також покладені в основу судових рішень у справі №910/21579/16 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та постанова Вищого господарського суду України від 25.10.2017).
		Більш того, як вбачається з судових рішень у справі №910/21579/16, предметом позову було розірвання договору про пайову участь на підстав ст. 652 Цивільного кодексу України та стягнення сплачених пайових внесків.
		При цьому, істотною зміною обставин було саме вибуття земельної ділянки, на якій повинен був будуватися об`єкт будівництва, з володіння забудовника, у зв`язку з чим забудовник не мав можливості здійснити будівництво об`єкту.
		Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2017 у справі №910/21579/16 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017, яким позовні вимоги про розірвання договору про пайову участь та стягнення сплачених пайових внесків задоволено у повному обсязі.
		Враховуючи викладені обставини, суд вважає необгрунтованими твердження позивача, що втрата забудовником права користування земельною ділянкою у зв`язку з прийняттям Київською міською радою рішень від 20.11.2018 №57/6108 та від 06.12.2018 №243/6294 та відсутністю у забудовника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс») можливості забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:297:0006 є саме тією обставиною, що свідчить про зникнення у відповідача підстави для утримання сплачених забудовником пайових внесків (тобто, відпала підстава для утримання грошових коштів - ст. 1212 Цивільного кодексу України).
		Тобто, підставою для утримання Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сплачених забудовником (ТОВ «Кімет-Плюс») пайових внесків на виконання умов Договором №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 є чинність вказаного договору.
		Доказів визнання недійсним Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 чи доказів його розірвання матеріали справи не містять.
		При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до п. 5.2 Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 у разі порушення забудовником умов договору або виникнення заборгованості за договором у сумі, що становить понад 50% від суми, зазначеної у п. 2.1, простроченням терміну сплати відповідно до п. 3.1 більш ніж на 6 місяців, Головне управління має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення забудовнику відповідного письмового повідомлення. В такому разі договір вважається припиненим через 10 днів після відправлення забудовнику відповідного повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації.
		Згідно з п. 6.1 Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 договір набирає чинності з моменту реєстрації в Головному управлінні економіки та інвестицій.
		Договір припиняється в наступних випадках:
		- виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням індексації та неустойки; 
		- припиненням з підстав п. 5.2;
		- у зв`язку з ліквідацією сторони договору - з дати виключення сторони з відповідного державного реєстру (п. 6.2 Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007).
		Матеріали справи не містять доказів припинення Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007.
		Зокрема, як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, забудовником не у повному обсязі було сплачено пайові внески на виконання умов Договору №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007.
		В свою чергу, позивачем не надано суду доказів виконання забудовником зобов`язання зі сплати пайових внесків за вказаним договором у повному обсязі, що є підставою для припинення дії договору.
		Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи у суді Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 є чинним, а отже, підстава утримання сплачених забудовником (ТОВ «Кімет-Плюс») пайових внесків у сумі 5511360,00 грн не відпала.
		За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення сплачених пайових внесків у сумі 5511360,00 грн.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім  того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
		З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу (в тому числі доводи відповідача про непогодження з ним вчинення заміни сторони у зобов`язанні та неотримання повідомлення про відступлення прав вимоги) не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 5511360,00 грн.
		2. Судові витрати покласти на позивача.
		3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21 травня 2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                     О.В. Чинчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...