Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 513/899/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2020. Зареєстровано: 24.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2020.
Дата набрання законної сили: 22.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/34205/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		22 травня 2020 року 
		Київ
		справа №513/899/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/34205/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Кашпур О.В., Уханенка     С.А.
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №513/899/16-а
		за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи - Богданова Миколи Федоровича - про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Романішина В.Л., суддів: Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Обставини справи 
		1.           ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУ НП в Одеській області) із вимогами:
		1.1.          визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №109842, винесену 25.08.2016 інспектором поліції Богдановим М.Ф., про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а провадження в справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
		2.          На обґрунтування позову позивач зазначив, що пункт 20.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), він не порушував, зміст постанови не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адмінстративні правовпорушення (далі - КУпАП), його вина у вчиненні правопорушення, установленого частиною першою статті 123 КУпАП, не підтверджена належними доказами.
		3.          Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що позивач помилково уважає, що в постанові йому інкримінують порушення пункту 20.4 ПДР. Однак позивачем було порушено пункт 14.6 ПДР, відповідно до якого обгін забороняється на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4.          Постановою серії ПС2 №109842 в справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2016 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 123 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.5).
		5.          Як зазначено у цій постанові, позивач, керуючи автомобілем марки «Toyota Camri», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі М 15 118 км «Одеса - Рені» у смт Сарата, здійснив об`їзд колони транспортних засобів біля зачиненого залізничного переїзду, коли рух по ньому був заборонений, і, як результат, порушив пункт 20.4 ПДР (а.с.5).
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		6.          Постановою Саратського районного суду Одеської області від 14.02.2017 позов задоволено частково, визнано незаконною та скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2016 серії     ПС2 №109842; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		7.          Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у спірній постанові в справі про адміністративне правопорушення неправильно визначено нормативний акт, зокрема пункт ПДР, який передбачає відповідальність за інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення. 
		8.          Суд першої інстанції зазначив, що заборону здійснення обгону на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 метрів перед ними встановлено пунктом 14.6 ПДР, а не пунктом 20.4 ПДР.
		9.          Судом першої інстанції установлено, що в резолютивній частині постанови відсутнє рішення про визнання позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, за яке застосовано адміністративне стягнення.
		10.          Отже, з огляду на недотримання відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25.08.2016 серії ПС2 №109842. Вимоги позивача в частині закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі повноважень адміністративного суду, визначених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній до 15.12.2017).
		11.          Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 постанову Саратського районного суду Одеської області від 14.02.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		12.          Скасовуючи постанову суду першої інстанції, Одеський апеляційний адміністративний суд керувався тим, що при зверненні з позовом до суду ОСОБА_1 не заперечував, що 25.08.2016, рухаючись по автодорозі «Одеса - Рені» біля закритого залізничного переїзду на стороні села Зоря, він не зупинився наприкінці автоколони, а виїхав на зустрічну смугу руху та став поруч з автоколоною біля переїзду за 20-25 метрів до шлагбауму. Зазначені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи відеозаписом і письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відібраними посадовими особами відповідача на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		13.          Суд апеляційної інстанції зазначив, що обгін транспортних засобів на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 метрів перед ними є порушенням правил руху через залізничний переїзд, за які частиною першою статті 123 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу.
		14.          Отже, при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2016 серії ПС2 №109842 відповідачем правильно визначено норму (частину першу статті 123 КУпАП), на підставі якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності. Помилкове зазначення пункту ПДР в цій постанову, на думку суду апеляційної інстанції, не є достатньою підставою для її скасування з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено вчинення ОСОБА_1 дій щодо порушення правил руху через залізничний переїзд.
		15.          На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час винесення постанови від 25.08.2016 серії ПС2 №109842 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
		ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
		16.          У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		17.          Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що його було притягнуто до відповідальності за порушення пункту 20.4 ПДР. Однак, у запереченнях на позовну заяву відповідач вказує, що позивачем було порушено пункт 14.6 ПДР. 
		18.          На думку скаржника, ця обставина є обов`язковою підставою для визнання постанови протиправної та її скасування.
		19.          Скаржник також наголошує, що його пояснення щодо фактичних обставин судом апеляційної інстанції не досліджено. 
		20.          Водночас при розгляді справи суд апеляційної інстанції прийняв як доказ телефонну фотозйомку, яка була знята працівником поліції Богдановим М.Ф . Проте звідки ця фотозйомка взялася і що саме вона відображає позивачу не відомо.
		21.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017     року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		22.          15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
		23.          05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
		24.          За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.
		25.          Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року №688/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		26.          За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській     О.Р., суддям Кашпур     О.В., Шевцовій Н.В.
		27.          Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 22 травня 2020 року №851/0/78-20, у зв`язку з наданням днів відпочинку судді Шевцової Н.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Радишевської О.Р. від 22 травня 2020 року здійснено заміну судді Шевцової Н.В. у цій справі.
		28.          За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2020 року, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській     О.Р., суддям Кашпур     О.В., Уханенку     С.А.
		29.          Відповідач скористався своїм правом і надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на висновки та установлені судом апеляційної інстанцій обставини, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанцій залишити без змін.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		30.          Статтею 327 КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		31.          Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		32.          Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		33.          08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
		34.          Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		35.          З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
		36.          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		37.          Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		38.          Відповідно до підпункту «б» пункту 14.6 ПДР обгін заборонено     на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними.
		39.          Якщо перед переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, рух транспортних засобів через переїзд дозволяється лише в один ряд (20.4 ПДР).
		40.          Згідно із частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		41.          Відповідно до частини першої статті 123 КУпАП порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		42.          Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		43.          Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи  в його вчиненні та інші обставини, що мають значення  для  правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається  до  адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,  речовими  доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також  працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі  тими, що використовуються  особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		44.          Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
		45.          Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		46.          Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (частина третя статті 283 КУпАП).
		47.          Згідно із статтею 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
		VI. Позиція Верховного Суду
		48.          Суд наголошує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону.
		49.          Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
		50.          Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
		51.          Як убачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнули до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 123 КУпАП. У цій постанові відповідачем зазначено, що позивач порушив пункт 20.4 ПДР, а саме: здійснив об`їзд колони транспортних засобів біля зачиненого залізничного переїзду, коли рух по ньому був заборонений.
		52.          З таким висновком суб`єкта владних повноважень погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши при цьому про помилкове посилання на пункт 20.4 ПДР та наголосивши, що правильним, за наведених у постанові обставин правопорушення є пункт 14.6 ПДР.
		53.          Суд першої інстанції, непогодившись із притягненням позивача до відповідальності за частиною першою статті 123 КУпАП, зазначив лише про неправильне застосування пункту ПДР.
		54.          Водночас Суд уважає, що оскаржувана постанова не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення, що унеможливлює її віднесення до порушень правил обгону чи до порушень правил проїзду через залізничний переїзд.
		55.          Отже, в цій постанові, а саме в описі обставин та суті адміністративного правопорушення відсутня об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 123 КУпАП, що свідчить про протиправність такої.
		56.          З огляду на те, що судами попередніх інстанцій наведені обставини ураховано не було і це призвело до необґрунтованих належним чином висновків в їхніх рішеннях, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування таких і задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
		57.          Згідно із пунктом 1 частини першою статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		58.          Положеннями статті 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
		59.          Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		60.          Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)    залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)    скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)     скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)    змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		61.          Оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення та ураховуючи, що на момент розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції місцевий загальний суд як адміністративний має повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині закриття справи про адміністративне правопорушення.
		62.          Аналогічний висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 11     жовтня 2019 року в справі №380/733/17.
		63.          Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		64.          Відповідно до статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		65.          За вказаних обставин Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
		VII. Судові витрати
		66.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		67.          Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		68.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		69.          Постанову Саратського районного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасувати.
		70.          Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		71.          Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2016 серії ПС2 №109842 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		72.          Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
		73.          Судові витрати не розподіляються.
		74.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                          О.В. Кашпур
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...