Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2147/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2020. Зареєстровано: 24.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 травня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/2147/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Багай Н.  О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
		 
		за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
		 
		за участю представників сторін:
		позивача  - Паламар Л.В. (адвокат),
		відповідача 1 - не з`явився,
		відповідача 2 - Холодило І.Ф. (голова),
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вишеньки"
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 (колегія суддів: Чорногуз М. Г. - головуючий, Агрикова О. В., Євсіков О. О. ) і рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2019 (суддя Лилак Т. Д.) у  справі
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вишеньки"
		 
		до 1) Комунального підприємства "Баришівське бюро технічної інвентаризації", 2) Селянського (фермерського) господарства "Зірниця"
		 
		про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вишеньки" (далі - ТОВ "Агрофірма Вишеньки") звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Баришівське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Баришівське БТІ", відповідач-1) та Селянського (фермерського) господарства "Зірниця" (далі - СФГ "Зірниця", відповідач-2), в якій просило суд: 
		 
		-    визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Баришівське БТІ" Герасименка Олега Володимировича про державну реєстрацію права власності СФГ "Зірниця" на об`єкти нерухомого майна (з відкриттям розділу) від 29.08.2017, індексний номер 36805554 нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, до якого включені: склад (зерносховище), А-1, загальною площею 1032,6 кв. м, приміщення для інвентаря, Б, загальною площею 71,6 кв. м., автовагова А"-1, загальною площею 46,1 кв. м, трансформаторна підстанція, Г-ІІ, загальною площею 28,4 кв. м;
		 
		-  виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності СФГ "Зірниця" на об`єкти нерухомого майна (з відкриттям розділу) від 29.08.2017, індексний номер 36805554 нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, до якого включені: склад (зерносховище), А-1, загальною площею 1032,6 кв. м, приміщення для інвентаря, Б, загальною площею 71,6 кв. м, автовагова А"-1, загальною площею 46,1 кв. м, трансформаторна підстанція, Г-ІІ, загальною площею 28,4 кв. м (далі - спірне нерухоме майно).
		 
		1.2. Позов обґрунтовано незаконністю реєстрації права власності на нерухоме майно державним реєстратором, оскільки, на думку позивача, відповідач СФГ "Зірниця" не є власником спірного нерухомого майна. Посилаючись на те, що спірне майно було передане у 2004 році ТОВ "Агрофірма Вишеньки" його учасником СФГ "Зірниця" як вклад у статутний капітал, позивач вважає, що у нього виникло право власності на це майно. 
		 
		2. Короткий зміст судових рішень
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2019, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020, у задоволенні позову ТОВ "Агрофірма Вишеньки" до КП "Баришівське БТІ" та СФГ "Зірниця" відмовлено. 
		 
		2.2. Судові рішення з посиланням на частину 1 статті 183, частину 4 статті 334 Цивільного кодексу України, частину 5 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності у нього права власності на майно, реєстраційні дії щодо якого він просить скасувати у заявленому позові. Установивши, що договір купівлі-продажу від 06.12.2004, реєстровий номер 7398 був посвідчений нотаріально, не визнаний недійсним, суди дійшли висновків, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови СФГ "Зірниця" в державній реєстрації права власності на нерухоме майно.  
		 
		3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
		 
		3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020, ТОВ "Агрофірма Вишеньки" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020, прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги повністю. 
		 
		3.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 1 статті 104, статті 82 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1127. Скаржник наголошує, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію неіснуючого зерносховища, документи на якій зберіглися у відповідача і якими він скористався для здійснення незаконної реєстрації. Господарські суди не врахували висновку судового експерта щодо наявності за адресою с. Петропавлівське, вул . Молодіжна , 1 двох овочесховищ площею 3682,8 кв. м та 1520,9 кв. м, які були збудовані за рахунок коштів ТОВ "Агрофірма Вишеньки" за безпосередньої участі директора ТОВ "Агрофірма Вишеньки" ОСОБА_1 , що є головою СФГ "Зірниця". Скаржник вважає, що суд незаконно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення у якості третьої особи ТОВ "Корн Трейд ЛТД" як власника овочесховищ на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2019. 
		 
		3.3. СФГ "Зірниця" надало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Вишеньки" - без задоволення. Відповідачем-2 зазначено, що всі доводи скаржника зводяться до твердження про будівництво за його кошти нового об`єкта, хоча зазначене не підтверджується жодним доказом, і скаржник намагається фактично видати належний на праві власності СФГ "Зірниця" об`єкт за новозбудований, в той час як предметом спору є вимоги щодо оскарження рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності СФГ "Зірниця" на майновий комплекс, а не визначення статусу окремого майна.  
		 
		4. Розгляд касаційної скарги та обставини справи, встановлені судами
		 
		4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		4.2. Судами попередніх інстанцій установлено, що між КСП "Вишеньковське" як продавцем та СФГ "Зірниця" укладено 06.12.2004 Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого СФГ "Зірниця" придбав розташований за адресою АДРЕСА_1, майновий комплекс, який складається: склад (зерносховище) А-1, загальною площею 1032 кв. м, приміщення для інвентаря, Б, загальною площею 71,6 кв. м, авто вагова, А-1, загальна площа 48,1 кв. м, трансформаторна підстанція, Г-ІІ, загальною площею 28,4 кв. м. Вказаний договір посвідчено нотаріально за № 7398.
		 
		Пунктом 7 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.12.2004 передбачено, що право власності на об`єкт переходить до СФГ "Зірниця" з моменту його державної реєстрації в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації.
		 
		4.3. Державним реєстратором КП "Баришівське БТІ" Герасименком Олегом Володимировичем прийнято рішення та здійснено державну реєстрацію, з відкриттям розділу (індексний номер: 364 від 29.08.2017) права власності СФГ "Зірниця" на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та внесено відповідні відомості про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Селянського (фермерського) господарства "Зірниця": склад (зерносховище) А-1, загальною площею 1032 кв.м, приміщення для інвентаря, Б, загальною площею 71,6 кв.м, авто вагова, А-1, загальна площа 48,1 кв.м, трансформаторна підстанція, Г-ІІ, загальною площею 28,4 кв.м. 
		 
		4.4. Судами встановлено, що ТОВ "Агрофірма Вишеньки" засновано фізичними та юридичними особами та зареєстровано 29.10.2004 року; статутний фонд становив 7 505  750,00 грн. Одним із засновників товариства було СФГ "Зірниця", з часткою 1,3% у вигляді майна на суму 96  000,00 грн. (пункт 4.2 Статуту ТОВ "Агрофірма Вишеньки").
		 
		4.5.  Згідно з Актом прийому-передачі від 07.12.2004 у статутний фонд ТОВ "Агрофірма Вишеньки" від СФГ "Зірниця" передано рухоме та нерухоме майно, у т.ч.: зерносховище (навіс) площею 1032,6 кв. м, приміщення для інвентаря площею 71,6 кв. м, автовагова площею 48,1 кв. м та трансформаторна підстанція площею 28,4 кв. м. 
		 
		4.6. На підтвердження внесення вказаного нерухомого майна до статутного капіталу позивача, ТОВ "Агрофірма Вишеньки" надано Акт обстеження земельної ділянки ТОВ "Агрофірма Вишеньки" під будівництво центру для зберігання та реалізації овочів в с. Петрівське в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради для ТОВ "Агрофірма Вишеньки" від 02.04.2007, підписаний комісією, у складі якої був ОСОБА_1 як директор ТОВ "Агрофірма Вишеньки". 
		 
		Як установлено судами, в акті обстеження вказано: "На ділянці розташовані об`єкти капітального будівництва (навіси та ін.), що належать ТОВ "Агрофірма Вишеньки" по праву власності". Цим актом обстеження комісія у складі заступника голови Бориспільської райдержадміністрації, головного архітектора району, начальника районного відділу земельних ресурсів, Вишеньківського сільського голови, директора ТОВ "Агрофірма Вишеньки" Холодило І. Ф. надала згоду на будівництво центру для зберігання та реалізації овочів. За твердженням позивача, будівництво цього центру здійснювалося за кошти ТОВ "Агрофірма Вишеньки". 
		 
		4.7. Також на підтвердження перебування спірного майна у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма Вишеньки", позивачем надано балансову довідку за підписом ОСОБА_1 , як директора ТОВ "Агрофірма Вишеньки", від 01.06.2010, у якій зазначено, що трансформаторна станція ТП-645 (400КВА) обліковується на балансі ТОВ "Агрофірма Вишеньки".
		 
		4.8. Як зазначено судом апеляційної інстанції, за твердженням позивача, склад (зерносховище) А-1, загальною площею 1032 кв. м, приміщення для інвентаря, Б, загальною площею 71,6 кв. м, авто вагової, А-1, загальна площа 48,1, трансформаторної підстанції, Г-ІІ, загальною площею 28.4 кв. м, були незаконно без згоди учасників товариства виведені з балансу ТОВ "Агрофірма Вишеньки" директором ТОВ "Агрофірма Вишеньки", а право власності на нерухоме майно передане СФГ "Зірниця".
		 
		4.9. Спір виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що наявні підстави для визнання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності СФГ "Зірниця" на спірне нерухоме майно протиправним, оскільки право власності на спірне нерухоме майно позивач набув як внесок до статутного капіталу.  
		 
		5. Правова позиція Верховного Суду
		 
		5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		5.2. Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності СФГ "Зірниця" на об`єкти нерухомого майна та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності СФГ «Зірниця» на об`єкти нерухомого майна. Підставою позову зазначено те, що об`єкти нерухомого майна були власністю позивача, оскільки позивач набув право власності на спірне майно шляхом його передачі у статутний капітал.  
		 
		5.3. Суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили із того, що до моменту державної реєстрації права власності 28.08.2017 за СФГ "Зірниця" власником об`єктів за договором купівлі-продажу від 06.12.2004 залишалося КСП "Вишеньківське" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.11.2004 № 604. Тому, не маючи зареєстрованого права власності на нерухоме майно, СФГ "Зірниця" не мало законних підстав для його внесення до статутного капіталу позивача за актом № 1 від 07.12.2004. Суди також зазначили, що матеріалами справи не підтверджено наявність у позивача права власності на спірне майно, що виключає можливість порушення прав позивача оспорюваними реєстраційними діями.
		 
		5.4. Колегія суддів вважає вказані висновки судів законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
		 
		5.5.  Статтею 328 Цивільного кодексу України  встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		Відповідно до частини 1  статті 183 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		 
		Необхідність реєстрації прав на нерухоме майно, яке передане до статутного капіталу, встановлена частиною 4  статті 334 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у набувача права на нерухомість, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.
		 
		5.6. Пунктом 1 частини першої  статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		За таких обставин, реєстрація права власності на нерухоме майно є офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.
		 
		Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 911/3594/17 (пункти 4.17, 4.18).
		 
		5.7. Статтею 15 Цивільного кодексу України  передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Отже, об`єктом судового захисту може бути порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Тому саме порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		 
		5.8. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1  статті 16 Цивільного кодексу України).
		 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
		 
		5.9.  З огляду на положення  статті 4 Господарського процесуального кодексу України, і статей  15,  16 Цивільного кодексу України  підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
		 
		5.10. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
		 
		Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
		 
		Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
		 
		Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19.
		 
		5.11. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).
		 
		5.12. Судами попередніх інстанцій установлено, що надані позивачем акти та "Заяви" (а.с. 73-80), висновок експерта (а.с. 168-187), а також виписки по рахунку (а.с. 123-134) в силу частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України не є доказами перебування вказаного майна у статутному капіталі позивача та не підтверджують належність йому на праві власності майна, реєстраційні дії щодо якого оскаржуються позивачем у межах даного провадження. 
		 
		5.13. Відтак, установивши відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суди правомірно ухвалили рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.
		 
		5.14. У зв`язку з викладеним колегією суддів не можуть бути взяті до уваги доводи скаржника про невірне застосування судами положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1127.
		 
		5.15. Висновку експерта, на який посилається скаржник, була надана правова оцінка судом апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд вказав на відсутність у позивача доказів, які могли би підтверджувати будівництво останнім овочесховища на базі спірного майна, зокрема, зазначено, що такими доказами відповідно до положень законодавства могли би бути Декларація про готовність об`єкта до експлуатації або Свідоцтво про право власності чи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		 
		5.16. Вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення вплинули на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн Трейд ЛТД", оскільки останній набув на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2019 право власності на овочесховище, скаржник не зазначає, на які саме права та обов`язки вплинули рішення судів у даній справі, а також яким чином незалучення судом третьої особи до участі у справі вплинуло на законність та обґрунтованість ухвалених рішень.
		 
		5.17. Решта аргументів скаржника, викладених у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування рішення і постанови у справі, оскільки їм уже надав оцінку суд апеляційної інстанції, такі твердження не спростовують викладеного та установленого судами; норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, до встановлених судами обставин застосовані правильно.
		 
		6. Висновки Верховного Суду
		 
		6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		6.4.  За змістом  статті 309 Господарського процесуального кодексу України  (у зазначеній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		6.5.  Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у  статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		7. Розподіл судових витрат
		 
		7.1.  Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Керуючись статтями   300,   301, 308,   309,   314,   315,    317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вишеньки" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2019 у справі № 911/2147/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        Н. О. Багай
		 
		Судді                                                                                                     В. А. Зуєв  
		                                                                                                                                
		                                                                                                              Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...