Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1715/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2020. Зареєстровано: 25.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" травня 2020 р.                                   м. Київ                            Справа № 911/1715/18  
		Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт)
		до SIAVIA D.O.O. (Leskoskova cesta 9e, 1000 Ljubljana, Slovenia)
		про стягнення 537,82 Євро за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування в Україні згідно рахунку № 2577/161804/8 від 12.09.2016 р. та 34,44 Євро пені, нарахованої на заборгованість відповідача згідно вказаного рахунку.
		 
		секретар судового засідання: Демідова А.А.
		Представники сторін:
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача: не з`явився.
		Обставини справи:
		Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - позивач, Украерорух) звернулось до господарського суду з позовом до SIAVIA D.O.O. (далі - відповідач) про стягнення 537,82 Євро за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування в Україні згідно рахунку № 2577/161804/8 від 12.09.2016 р. та 34,44 Євро пені, нарахованої на заборгованість відповідача згідно вказаного рахунку.
		Позовні вимоги обґрунтовано несплатою відповідачем послуг з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України, що відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України є підставою для стягнення заборгованості.
		При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви, місцезнаходженням відповідача, SIAVIA D.O.O., є: Leskoskova cesta 9e, 1000 Ljubljana, Slovenia, тобто, відповідач є іноземним суб`єктом господарювання.
		Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Словенії регулюється Конвенцією "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965 р., до якої Україна приєдналася 19.10.2000 р., прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".
		Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11 березня 2019 р., а також зобов`язано позивача здійснити переклад на англійську мову позовної заяви і доданих до неї документів, а також ухвали господарського суду Київської області від 07.08.2018 р., і надати суду нотаріально засвідчений переклад вказаних документів у двох примірниках у строк до 07 вересня 2018 р. Водночас, судом було постановлено надіслати вищевказані документи до Центрального органу запитуваної Держави - Словенії: Ministry of Justice c/o Ms Judita Dolћan, Mr Jurij Mesec Ћupanиiиeva 3 1000 Ljubljana Slovenia, для їх подальшого вручення відповідачу SIAVIA D.O.O. 
		Поряд з цим, вказаною ухвалою було зупинено провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з необхідністю звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення документів до відповідного компетентного органу іноземної держави.
		10.09.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 1-26.9-4147 від 06.09.2018 р. (вх. № 18508/18 від 10.09.2018 р.) про надання суду нотаріально засвідченого перекладу документів, на виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 07.08.2018 р.
		17.10.2018 р. відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 у м. Гаага, господарський суд Київської області направив до Центрального органу запитуваної Держави - Словенії: Ministry of Justice c/o Ms Judita Dolћan, Mr Jurij Mesec Ћupanиiиeva 3 1000 Ljubljana Slovenia, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з додатками для їх подальшого направлення одержувачу.
		27.11.2018 р. до господарського суду Київської області від Міністерства юстиції Республіки Словенії надійшло повідомлення № 5600-367/2018/4 від 16.11.2018 р. (вх. № 33047/18 від 27.11.2018 р.) про перенесення дати вручення документів відповідачу на 03.12.2018 р.
		02.01.2019 р. до господарського суду Київської області від Міністерства юстиції Республіки Словенії згідно супровідного листа № 5600-367/2018/6 від 10.12.2018 р. (вх. № 41/19 від 02.01.2019 р.) повернулись документи у двох примірниках, надіслані господарським судом для вручення відповідачу у даній справі, оскільки останній відмовився від їх отримання з огляду на те, що такі документи не були перекладені на словенську мову.
		У судовому засіданні 11.03.2019 р. представник позивача підтримував позов та зазначив про готовність позивача здійснити переклад документів на словенську мову у випадку покладення судом такого обов`язку на позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився та не був повідомлений про нього належним чином у розумінні статті 15 Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965 р.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2019 р. підготовче засідання у даній справі було відкладено на 04 листопада 2019 р., зобов`язано позивача здійснити переклад на словенську мову позовної заяви і доданих до неї документів, ухвали господарського суду Київської області від 07.08.2018 р. про відкриття провадження у справі № 911/1715/18, та ухвали господарського суду Київської області від 11.03.2019 р. про відкладення підготовчого засідання, і надати суду нотаріально засвідчений переклад вказаних документів у двох примірниках у строк до 12 квітня 2019 р. Водночас, судом було постановлено надіслати вищевказані документи до Центрального органу запитуваної Держави - Словенії: Ministry of Justice c/o Ms Judita Dolћan, Mr Jurij Mesec Ћupanиiиeva 3 1000 Ljubljana Slovenia, для їх подальшого вручення відповідачу SIAVIA D.O.O.
		Поряд з цим, вказаною ухвалою було зупинено провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з необхідністю звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення документів до відповідного компетентного органу іноземної держави.
		10.04.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 09.04.2019 р. (вх. № 7109/19 від 10.04.2019 р.), за змістом якої позивач просив суд видати нарочно останньому копії ухвал про поновлення провадження та відкладення підготовчого засідання у даній справі від 11.03.2019 р. 
		13.05.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 1-24.12.2/2412/19 від 07.05.2019 р. (вх. № 9270/19 від 13.05.2019 р.) про надання суду нотаріально засвідченого перекладу документів, на виконання вимог пункту 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 11.03.2019 р.
		22.05.2019 р. відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 у м. Гаага, господарський суд Київської області направив до Центрального органу запитуваної Держави - Словенії: Ministry of Justice c/o Ms Judita Dolћan, Mr Jurij Mesec Ћupanиiиeva 3 1000 Ljubljana Slovenia, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з додатками для їх подальшого направлення одержувачу.
		16.07.2019 р. до господарського суду Київської області від Міністерства юстиції Республіки Словенії повернулись документи в одному примірнику, надіслані господарським судом для вручення відповідачу у даній справі, разом з повідомленням № 5600-367/2018/10 від 04.07.2019 р. (вх. № 13838/19 від 16.07.2019 р.) про вручення таких документів ліквідатору відповідача 01.07.2019 р.
		22.10.2019 р. до господарського суду Київської області від ліквідатора відповідача надійшла відповідь на позов (відзив) б/н від 01.10.2019 р. (вх. № 20094/19 від 22.10.2019 р.), за змістом якої останній зазначав, що ухвалою Окружного суду м. Любляна було розпочато провадження у справі про банкрутство відповідача. Ліквідатор, посилаючись на статті 59, 296, 301 Закону про фінансові операції, провадження у справі про неспроможність і примусовий розпуск (Zakon o finanиnem poslovanju, postopkih zaradi insolventnosti in prisilnem prenehanju, ZFPPIPP), вказував, що оскільки позивач не зареєстрував свої вимоги до відповідача в рамках процедури банкрутства, то такі вимоги припиняються, суд відхиляє несвоєчасно подані вимоги, та, відповідно, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, на думку ліквідатора, більше не має права вимагати їх вирішення в ході будь-яких судових справ в Республіці Словенія чи в будь-якому іншому місці.
		Окрім того, ліквідатор наголошував, що при розгляді спорів, в яких стороною є боржник, щодо якого порушена справа про банкрутство, та який зареєстрований в Республіці Словенія, виключну юрисдикцію має суд, розташований у Республіці Словенія, що підтверджується п. 2 ст. 63 Закону про міжнародне приватне право Zakon o mednarodnem zasebnem pravu in postopku, (ZMZPP). Поряд з цим, ліквідатор, посилаючись на п. 1 ст. 97 вказаного Закону, зазначав, що рішення іноземного суду не визнається, якщо в справі, про яку йдеться, має виключну юрисдикцію суд або інший орган Республіки Словенія.
		З огляду на викладене, ліквідатор вважає, що господарський суд Київської області більше не наділений підсудністю і територіальної юрисдикцією для вирішення спору у даній справі № 911/1715/18, та що, у разі прийняття рішення, його не буде визнано в Республіці Словенія.
		Враховуючи зазначене, ліквідатор відповідача пропонував позивачеві відмовитися від даного позову, а також просив господарський суд Київської області заявити про невизнання своєї юрисдикції та закрити провадження у справі.
		У судовому засіданні 04.11.2019 р. представник позивача підтримувала позов. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином у розумінні статті 15 Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965 р.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 травня 2020 р., зобов`язано позивача здійснити переклад на словенську мову відповіді на відзив, а також даної ухвали господарського суду Київської області від 04.11.2019 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, і надати суду нотаріально засвідчений переклад вказаних документів у двох примірниках у строк до 05 грудня 2019 р. та надіслати вищевказані документи до Центрального органу запитуваної Держави - Словенії: Ministry of Justice c/o Ms Judita Dolћan, Mr Jurij Mesec Ћupanиiиeva 3 1000 Ljubljana Slovenia, для їх подальшого вручення відповідачу - SIAVIA D.O.O.
		10.03.2020 р. до господарського суду Київської області від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшов лист № 1-17.12.2/2099/20 від 05.03.2020 р. (вх. № 5269/20 від 10.03.2020 р.) з додатками, на виконання п. 3 ухвали господарського суду Київської області від 04.11.2019 р.
		10.03.2020 р. до господарського суду Київської області від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшов лист № 1-17.12.2/2098/20 від 05.03.2020 р. (вх. № 5267/20 від 10.03.2020 р.), за яким позивач зазначав, що Украероруху стало відомо, що авіакомпанія SIAVIA D.O.O. з 07.01.2019 р. знаходиться в процесі банкрутства, що підтверджується наказом Окружного суду м. Любляна у справі № St4005/2018.
		12.05.2020 р. до господарського суду Київської області від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшло клопотання № 1-17.12.2/5430/20 від 07.05.2020 р. (вх. № 9090/20 від 12.05.2020 р.), відповідно до якого у зв`язку із введенням в Україні карантинних заходів позивач просить суд визнати неявку представника позивача в судове засідання 14.05.2020 р. поважною та провести його без участі позивача або призначити день засідання на дату після закінчення карантину. 
		У судове засідання 14.05.2020 р. представники позивача та відповідача не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		За приписами ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		З огляду на викладене, враховуючи, що позивач повідомив про причини неявки представника, які суд вважає поважними, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи по суті у даному судовому засіданні без участі представника позивача. 
		Окрім того, як зазначалось вище, відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах» Україна приєдналась до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (далі по тексту - Конвенція 1965 року), укладеної 15.11.1965 р. в м. Гаага, з певними заявами та застереженнями.
		Згідно даних офіційного сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права Словенія також є учасником вказаної Конвенції.
		Відповідно до ст. 1 Конвенції 1965 року вона застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Ця Конвенція не застосовується, якщо адреса особи, якій необхідно вручити документ, невідома.
		Враховуючи, що відповідач є юридичною особою, яка знаходиться на території іноземної держави (Республіка Словенія), положення Конвенції 1965 року підлягають застосуванню у даній справі.
		Статтею 15 Конвенції 1965 року визначено, що суддя кожної договірної держави визначає достатній для справ термін, який не може бути менше шести місяців.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України")
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 р. у справі № 910/6880/17.
		З огляду на викладене у судовому засіданні 14.05.2020 р. було прийнято рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у підготовчому засіданні, дослідивши наявні докази і письмові пояснення сторін та оцінивши їх в сукупності, суд
		встановив:
		Державне підприємство обслуговування повітряного руху України відповідно до ст. 1 Повітряного кодексу України є провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
		Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.
		Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється з 01.09.2014 р. Украерорухом самостійно, який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України.
		Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 р. (далі - Угода), до якої Україна приєдналась 26.11.2003 р., договірні Держави домовились впровадити спільну політику по сплаті зборів за користування засобами та послугами по організації повітряного руху на маршрутах, у повітряному просторі районів польотної інформації в межах їх компетенції і домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів та використання з цими цілями послуг організації "Євроконтроль".
		Відповідно до ст. 12 Угоди справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією "Євроконтроль" або, на її прохання, договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна договірна Держава інформує організацію "Євроконтроль" про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.
		Таким чином, відповідні міжнародні угоди чітко встановлюють порядок та механізм процедури щодо повернення дебіторської заборгованості за надання аеронавігаційних послуг на користь позивача шляхом її стягнення з іноземних авіакомпаній.
		Крім того, в 1995 році було підписано двосторонню Угоду між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Європейською організацією з безпеки аеронавігації "Євроконтроль" про аеронавігаційні збори (далі - Двостороння Угода). Відповідно до Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди "Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються Євроконтролем від імені України", Украерорух, Україна, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов`язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 р. (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу) є відповідальністю Украероруху. Згідно з п. 12 Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди "Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються Євроконтролем від імені України", цю Угоду припинено з 31.03.2014 р.
		Таким чином, з 01.01.2014 р. Євроконтроль не виставляє рахунки та не здійснює плату за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України, а також не проводить роботу зі стягнення такої заборгованості. На підтвердження зазначених доводів позивач надав суду відповідний лист Євроконтролю від 29.01.2016 р. № 16/0646.
		Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України 10.08.1992 р., набуття чинності для України 09.09.1992 р.) (далі - Конвенція) передбачено, що Договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.
		Відповідно до статті 68 Конвенції кожна Договірна держава, з урахуванням положень цієї Конвенції, може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.
		Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) відповідно до законодавства України, норм ІСАО і правил Євроконтроля. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України обумовлює прийняття (погодження) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні. За польоти, які виконуються з 01.09.2014 р. Украерорух виставляє рахунки та справляє плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно.
		Ставки і порядок розрахунку оплати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту. Дата, до якої повинна бути виконана оплата, зазначається в рахунку. Строк оплати: 30 (тридцять) календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро. Строк письмового оскарження виставленого рахунку складає 60 (шістдесят) днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України. Будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційного погодження Украероруху. За будь-який неоплачений у встановлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13% річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті пеня сплачується відповідно до чинного законодавства України. До боржників, які не оплатили необхідну суму в установлений строк, будуть вживатися заходи для повернення боргу, у тому числі призупинення аеронавігаційного обслуговування згідно законодавства України.
		У відповідності з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.
		Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
		Згідно зі ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
		Відповідно до положень ст.ст. 43, 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої ст. 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є, зокрема: виконавець - за договорами про надання послуг.
		Оскільки відповідач - SIAVIA D.O.O. є іноземною юридичною особою, до його відносин з позивачем застосовується Закон України "Про міжнародне приватне право".
		Статтями 365, 366 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. 
		Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
		Враховуючи викладене, а також те що подія, яка стала підставою для подання позову, відбулась на території України, аеронавігаційні послуги надавались позивачем, який зареєстрований у Київській області, дана позовна заява прийнята до розгляду господарським судом Київської області.
		Судом встановлено, що позивачем було надано послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України повітряним суднам відповідача у серпні 2016 року на суму 537,82 Євро. 
		Позивачем відповідачу був виставлений рахунок за аеронавігаційні послуги в Україні № 2577/161804/8 від 12.09.2016 р. на суму 537,82 Євро, в якому зазначено, що платіж має бути одержаний не пізніше 12.10.2016 р. На підтвердження направлення вказаного рахунку відповідачу до позовної заяви додано відповідний реєстр № 36 відправлених рахунків (виставлених за аеронавігаційне обслуговування міжнародним компаніям) за серпень 2016 р. 
		Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач вартість наданих послуг не оплатив, у зв`язку з чим 12.10.2016 р. у SIAVIA D.O.O. виник борг у сумі 537,82 Євро.
		Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідач наявність заборгованості не спростував, доказів здійснення оплати чи відсутності заборгованості суду не надав.
		Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані аеронавігаційні послуги в Україні у сумі 537,82 Євро станом на час прийняття рішення не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з SIAVIA D.O.O. 537,82 Євро підлягає задоволенню.
		Також позивач просить суд стягнути з відповідача 34,44 Євро пені.  
		Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, за будь-який неоплачений у встановлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13% річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті пеня сплачується відповідно до чинного законодавства України.
		Позивач просить стягнути з відповідача 34,44 Євро пені згідно рахунку № 2577/161804/8, нарахованої за 180 днів на заборгованість відповідача. Враховуючи, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 34,44 Євро підлягає задоволенню.
		Позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати. 
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).
		Позивачем в позовній заяві зазначено, що попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, що становить суму 3762,00 грн., яка складається з судового збору в розмірі 1762,00 грн., витрат на поштові відправлення в розмірі 1000,00 грн. та витрат на послуги перекладача та нотаріуса в розмірі 1000,00 грн.
		Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
		У підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 3237 від 11.07.2018 р. на суму 1762,00 грн.
		Отже, витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
		Cтаном на час прийняття рішення позивачем, у підтвердження понесення решти заявлених очікуваних судових витрат, жодних доказів не подано та не заявлено клопотання про їх включення до складу судових витрат, у зв`язку з чим у суду на час вирішення спору відсутні підстави для їх розгляду та задоволення.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд  
		вирішив:
		1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 
		2. Стягнути з SIAVIA D.O.O. (Leskoskova cesta 9e, 1000 Ljubljana, Slovenia) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, АЕРОПОРТ, код 19477064) 537 (п`ятсот тридцять сім) євро 82 євроценти боргу, 34 (тридцять чотири) євро 44 євроценти пені та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. 
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повне рішення складене  25.05.2020 р.
		 
		Суддя                                                                                        В.М. Бабкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...