Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/3157/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2020.
Дата набрання законної сили: 20.05.2020
Номер судового провадження: 61-22250ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		20 травня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/3157/16-ц
		провадження № 61-22250св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Кузнєцова В. О., 
		суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., 
		 
		учасники справи:
		позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
		відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , 
		треті особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перепелиця Надія Дмитрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левченко Валентина Миколаївна, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга Світлана Геннадіївна, Київська обласна філія «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень», 
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2019 року в складі судді                     Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від                            06 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Панченка М. М.,                        Слюсар Т. А., Волошиної В. М., 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА) звернувся до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська РДА Київської області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,                           ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,                                  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , який в ході розгляду справи уточнив, та остаточно просив визнати недійсними:
		-          розпорядження Бориспільської РДА Київської області від                               07 листопада 2008 року № 6696 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність фізичних осіб земельних ділянок;
		-          державні акти: серії НОМЕР_1 на право приватної власності                      ОСОБА_11 на земельну ділянку, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 3220882600 :04:01:0896; серії НОМЕР_3 на право власності ОСОБА_11 на земельну ділянку, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0895, які розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Мурги С. Г.: індексний номер 7145052 від                        24 жовтня 2013 року про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0902, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району; індексний номер 6955172 від 18 жовтня 2013 року про реєстрацію за                             ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, площею                  0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0901, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району; індексний номер 5429274 від 30 серпня 2013 року про реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0897, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Перепелиці Н. Д.: індексний номер 6727815 від 13 жовтня                2013 року про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0900, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району; індексний номер 6727845 від 13 жовтня 2013 року про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0899, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          рішення реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції: індексний номер 26048211 від 11 листопада                 2015 року про реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0898, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Меленної Т. К.: індексний номер 7705505 від                  07 листопада 2013 року про реєстрацію за ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600 :04:001:0893, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району; індексний номер 1265524 від 30 березня 2013 року про реєстрацію за                       ОСОБА_12 та ОСОБА_30 права власності по                           Ѕ частині на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600:04:001:0905, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району; індексний номер 37382642 від 03 жовтня 2017 року про реєстрацію за                     ОСОБА_14 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600 :04:001:0903, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левченко В. М.: індексний номер 5137987 від 20 серпня                  2013 року про реєстрацію за ОСОБА_29 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600 :04:001:0904, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          рішення Київської обласної філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» індексний номер 31579372 від 27 вересня 2016 року про реєстрацію за ОСОБА_10 права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3220882600 :04:001:0894, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
		-          витребувати на користь держави в особі Київської ОДА з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,                     ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ,                    ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 вищевказані земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району.
		Позов мотивований тим, що під час проведення моніторингу публічної кадастрової карти України, яка є відображенням даних Державного земельного кадастру, встановлено, що розпорядженням Бориспільської РДА Київської області від 07 листопада 2008 року № 6696 затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність 13-м громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.
		На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_22., ОСОБА_24.,                 ОСОБА_23., ОСОБА_21 , ОСОБА_20 . , ОСОБА_19 . , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 отримали державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, які в подальшому були відчужені на підставі цивільно-правових угод на користь інших осіб. 
		Під час прийняття оскаржуваного розпорядження Бориспільська РДА Київської області перевищила свої повноваження та всупереч чинному законодавству незаконно розпорядилася земельними ділянками, які відноситься до категорії земель водного фонду, а саме - прибережної захисної смуги річки Дніпро.
		Посилаючись на те, що спірні земельні ділянки не могли передаватись у приватну власність, оскільки відносяться до земель водного фонду та щодо них встановлений спеціальний правовий режим, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської ОДА просив задовольнити позовні вимоги. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від                                25 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, виходив з того, що він є необґрунтованим, оскільки відведення спірних земельних ділянок відбулось не за рахунок земель прибережної захисної смуги річки Дніпро та водоохоронної зони каналу Бортницької станції аерації, а за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що не суперечить вимогам чинного законодавства.  
		Крім того, додатковою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог місцевий суд вважав пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки Київська ОДА, до повноважень якої належить, зокрема, контроль за діяльністю Бориспільської РДА Київської області, про порушення своїх прав повинна була дізнатись з часу прийняття оскаржуваного розпорядження від 07 листопада 2008 року № 6696, проте до суду з цим позовом перший заступник прокурора, діючи в інтересах Київської ОДА, звернувся лише у квітні 2016 року.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2019 року залишено без змін. 
		 
		Апеляційний суд, встановивши належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду, а саме - прибережної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище), дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що свідчать про наявність факту порушення інтересів держави в частині розпорядження земельними ресурсами, які відносяться до охоронних об`єктів. 
		Погоджуючись з рішенням місцевого суду про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції врахував пропуск першим заступником прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської ОДА, строку позовної давності, про застосування якого представник відповідачів - Шкребтієнко О . І. подав відповідне клопотання. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		У грудні 2019 року прокурор Київської області звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено можливості відведення земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства, а також заборонено розпаювання земель, садівництво та городництво на землях водного фонду, які імперативно обмежені у цивільному обороті. Суди попередніх інстанцій не врахували, що відчуження об`єктів, які є власністю Українського народу та не можуть перебувати у приватній власності, є триваючим порушенням, оскільки законне право власності у приватних осіб на ці об`єкти не виникає в силу відсутності волі дійсного власника (народу України) на відчуження цих об`єктів з порушенням вимог Конституції та законів України. ЦК України пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Крім того, відмовляючи в задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не взяли до уваги, що заяву про застосування його наслідків подав лише представник ОСОБА_9., ОСОБА_8., ОСОБА_11 та ОСОБА_10., у той час як інші відповідачі з відповідною заявою не звертались. 
		 
		 
		 
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
		 
		 
		 
		У лютому 2020 року Київська ОДА подала відзив на касаційну скаргу прокурора Київської області, в якому просить задовольнити її у повному обсязі. 
		 
		 
		 
		Відзив мотивований тим, що Київській ОДА стало відомо про порушення вимог земельного та водного законодавства, завданих внаслідок прийняття Бориспільською РДА Київської області розпорядження від 07 листопада 2008 року № 6696, лише з моменту отримання копії позовної заяви та відкриття провадження у справі. Київська ОДА згідно з наданими їй повноваженнями не мала можливості самостійно встановлювати факт порушення інтересів держави Бориспільською РДА Київської області, оскільки не наділена можливістю проведення відповідних перевірок дотримання вимог законодавства. 
		 
		 
		 
		У лютому 2020 року представник ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 - ОСОБА_36 подав відзив на касаційну скаргу прокурора Київської області, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		 
		 
		 
		Відзив мотивований тим, що початок перебігу стоку позовної давності повинен обліковуватись з дати видачі та державної реєстрації державних актів на спірні земельні ділянки. У статті 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Крім того, відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на наданих їм спірних земельних ділянках побудували садовий та житловий будинки, а тому задоволення позовних вимог суперечитиме принципам «належного урядування» та «пропорційності».  
		 
		 
		 
		У лютому 2020 року представник ОСОБА_5 - адвокат                                  Заворотнюк М. С. подав відзив на касаційну скаргу прокурора Київської області, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		 
		 
		 
		Відзив мотивований тим, що посилання у касаційній скарзі на висновки і мотиви, викладені у постановах Верховного Суду, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки жодна з вказаних справ не стосується земель водного фонду. Спірні земельні ділянки як землі водного фонду не обліковуються. Позивачем не надано належні картографічні матеріали, земельно-кадастрову документацію та не доведено, що при відведенні земельних ділянок у власність порушено вимоги земельного і водного законодавства.
		 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції. 
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У січні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року справу № 359/3157/16-ц призначено до розгляду. 
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що розпорядженням Бориспільської РДА від 07 листопада 2008 року № 6696 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність фізичних осіб ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_1 ,                  ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 ,                          ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 ,                                      ОСОБА_22 земельних ділянок, площею по 0,12 га, на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення індивідуального садівництва.
		 
		20 лютого 2009 року на підставі вказаного розпорядження Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі видані державні акти на ім`я вказаних осіб на право власності на земельні ділянки, площею по 0,12 га, кожному.
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0893 на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2013 року була відчужена ОСОБА_17 на користь ОСОБА_9 . На підставі рішення приватного нотаріуса Меленної Т. К. (індексний номер 7705505) від                           07 листопада 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_9 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0894 двічі була відчужена на підставі цивільно-правових договорів від ОСОБА_26 на користь ОСОБА_27 та в подальшому від ОСОБА_37 на користь                     ОСОБА_10 . На підставі рішення Київської обласної філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (індексний номер 31579372) від                           27 вересня 2016 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_10 
		 
		Земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:04:001:0896 та 3220882600:04:001:0895 на підставі цивільно-правових договорів були відчужені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_37 , який на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянок від 27 липня                   2012 року передав у їх власність ОСОБА_11 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0897 на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2013 року була відчужена ОСОБА_18 на користь ОСОБА_8 . На підставі рішення приватного нотаріуса Мурги С. Г. (індексний номер 5429274) від 30 серпня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_8 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0898 на підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2013 року була відчужена ОСОБА_19 на користь ОСОБА_7 . На підставі рішення реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (індексний номер 26048211) від 11 листопада 2015 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_7 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0899 на підставі договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2013 року була відчужена ОСОБА_20 на користь ОСОБА_6 .  На підставі рішення приватного нотаріуса Перепелиці Н. Д. (індексний номер 6727845) від 13 жовтня                    2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за   ОСОБА_6 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0900 на підставі договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2013 року була відчужена ОСОБА_21 на користь користь ОСОБА_5 . На підставі рішення приватного нотаріуса Перепелиці Н. Д. (індексний номер 6727815) від                     13 жовтня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_5 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0901 на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2013 року була відчужена ОСОБА_23 на користь ОСОБА_4 . На підставі рішення приватного нотаріуса Мурги С. Г. (індексний номер 6955172) від 18 жовтня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0902 на підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2013 року була відчужена ОСОБА_24 на користь ОСОБА_3 . На підставі рішення приватного нотаріуса Мурги С. Г. (індексний номер 7145052) від 24 жовтня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0903 на підставі договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2017 року була відчужена ОСОБА_22 на користь ОСОБА_14 . На підставі рішення приватного нотаріуса Меленної Т. К. (індексний номер 37382642) від 03 жовтня                          2017 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_14 
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0904 на підставі договору купівлі-продажу від 20 серпня 2013 року була відчужена ОСОБА_25 на користь ОСОБА_29 , яка згідно договору дарування від                  08 червня 2017 року відчужила її на користь ОСОБА_13 .
		 
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0905 на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2013 року була відчужена ОСОБА_16 в рівних частках на користь ОСОБА_13 та                          ОСОБА_12 . На підставі рішення приватного нотаріуса                                Меленної Т. К. (індексний номер 1265524) від 30 березня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
		 
		З листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» (далі - КДП «Київгеоінформатика») від  05 жовтня 2015 року № 01-01/784 вбачається, що згідно топографічних матеріалів (топографічної карти із схемою накладення земельних ділянок) спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на прибережну 100-метрову водоохоронну смугу річки Дніпро (Канівське водосховище).
		 
		З інформації, наданої Центральною геофізичною обсерваторією ДСНС України від 23 листопада 2017 року, вбачається, що спірні земельні ділянки розташовані на території Гнідинської сільради Бориспільського району Київської області у прибережній зоні затоки річки Дніпра. Затока утворена внаслідок підвищення рівня води після заповнення Канівського водосховища і є природним водним об`єктом. Вода зі скидного каналу Бортницької станції аерації через розсіюючий випуск виводиться у фарватер річки Дніпро.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення;                        ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (стаття 19 ЗК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
		 
		Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).
		 
		Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
		 
		Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173,і додаток 13 до цих правил).
		 
		Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.
		 
		Крім того, за положеннями частиною 4 статті 88 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
		 
		Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50,                           54 Закону України «Про землеустрій».
		 
		Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.
		 
		Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
		 
		Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
		 
		Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. 
		 
		Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі                                № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц(провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від                          12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (провадження                                        № 14-473цс18) (пункт 53), від 11 вересня 2019 року в справі                                            № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) (пункт 63.2), від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19) (пункт 40).
		 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). 
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). 
		 
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. 
		 
		Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		 
		Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		 
		Суд першої інстанції вважав, що позов першого заступника прокурора Київської області є необґрунтованим, оскільки відведення спірних земельних ділянок відбулось не за рахунок земель прибережної захисної смуги річки Дніпро та водоохоронної зони каналу Бортницької станції аерації, а за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що не суперечить вимогам чинного законодавства.  
		 
		Обґрунтовуючи такий висновок, місцевий суд виходив з того, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення індивідуального садівництва 13-м громадянам згідно списку на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю «Кроки-5», погоджений Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі, відділом містобудування та архітектури Бориспільської РДА, Державною санітарно-епідеміологічною службою та Управлінням культури та туризму Київської ОДА.
		 
		Дослідивши план відведення спірних земельних ділянок (викопіювання зі схеми формування території Гнідинської сільської ради), який є додатком до проекту землеустрою,  місцевий суд встановив, що вони розташовані поруч з каналом Бортницької станції аерації, який є штучною гідротехнічною спорудою, збудованою для відведення очисних стічних вод станції аерації.
		 
		Відхиляючи наданий позивачем як доказ на підтвердження позовних вимог лист КДП «Київгеоінформатика» від 05 жовтня 2015 року № 01-01/784Є, у якому вказано, що земельні ділянки розташовані у прибережній зоні затоки річки Дніпра, суд першої інстанції виходив з того, що вказана інформація стосується земельних ділянок з кадастровими номерами, які є відмінними від тих, що належать відповідачам. 
		 
		Натомість, суд апеляційної інстанції, пославшись на вказаний лист КДП «Київгеоінформатика» від 05 жовтня 2015 року № 01-01/784Є, а також отриману від Центральною геофізичною обсерваторією ДСНС України від     23 листопада 2017 року інформацію, дійшов висновку про те, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, а саме - прибережної смуги річки Дніпро (Канівське водосховище), у зв`язку з чим позов першого заступника прокурора Київської області є обґрунтованим. 
		 
		При цьому суд апеляційної інстанції не спростував висновок суду першої інстанції, а також доводи представника відповідачів про те, що вказані докази є неналежними та стосуються земельних ділянок, які не належать відповідачам. 
		 
		Верховний Суд, дослідивши матеріали справи, враховує наявність суперечливих відомостей щодо розміщення спірних земельних ділянок, що унеможливлює ухвалення судом рішення по суті. 
		 
		Так, з викопіювання зі схеми формування території Гнідинської сільської ради, що є додатком до проекту землеустрою, на підставі якого суд першої інстанції вважав позов необґрунтованим, та з викопіювання із топографічної карти, що є додатком до листа КДП «Київгеоінформатика» від 05 жовтня 2015 року № 01-01/784Є, на підставі якого апеляційний суд вважав позов обґрунтованим, вбачається, що місце розташування спірних земельних ділянок є різним. 
		Суди попередніх інстанцій не надали оцінки вказаним доказам та не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, чим допустили порушення норм процесуального законодавства щодо оцінки доказів та відображення у рішенні результатів цієї оцінки. 
		Від встановлення цих фактичних обставин залежить правильне вирішення спору.
		Крім того, суд не визначив, яким з огляду на практику Великої Палати Верховного Суду має бути належне матеріально правове регулювання спірних правовідносин (приписи ЦК України про витребування майна з чужого незаконного володіння чи статті 391 цього ж кодексу та частини другої статті 152 ЗК України щодо усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності), та чи всі заявлені прокурором вимоги є належними способами захисту інтересів держави у цій справі. Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц (провадження                     № 14-364цс19), пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від                   07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (провадження              № 14-473цс18)). 
		 
		У разі, якщо суд дійде висновку про належність обраного способу захисту, він має оцінити дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірними земельними ділянками, зокрема легітимну мету такого втручання та пропорційність цій меті повернення ділянок законному володільцеві (див. пункти 125-128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункти 125-126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)), пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19).
		Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з`ясувати дійсні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу прокурора Київської області задовольнити частково.
		 
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від                            25 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від                            06 листопада 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           В. О. Кузнєцов
		 
		Судді :                                                                                                     В. С. Жданова
		 
		                                                                                                                 В. М. Ігнатенко
		 
		                                                                                                                 В. А. Стрільчук
		 
		                                                                                                                 М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...