Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/409/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2020. Зареєстровано: 26.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2020.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Номер судового провадження: 7/913/409/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 травня 2020 року Справа № 913/409/19
		Провадження №7/913/409/19
		 
		 
		Господарський суд Луганської області у складі:
		 
		судді Тацій О.В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Чигриної Є.Ю.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» №467 від 05.03.2020 року (вх. №300/20 від 10.03.2020 року) про відстрочення виконання рішення суду у справі №913/409/19
		 
		за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)
		 
		до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17, код ЄДРПОУ 13401321),
		 
		про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 100 480 550,49 грн.,
		 
		 
		Учасники справи у судове засідання не з`явилися,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		10.03.2020 року Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» звернулося до суду з заявою №467 від 05.03.2020 року (вх. №300/20 від 10.03.2020 року) про відстрочення виконання рішення суду у справі №913/409/19, в якій просить:
		- відстрочити на один рік виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 року у справі №913/409/19.
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно статуту ціллю діяльності КП «Лисичанськтепломережа» є забезпечення належної експлуатації об`єктів теплового господарства, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Лисичанськ; а предметом діяльності є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також надання послуг з централізованого опалення.
		Так, вказує, що згідно звітності за формою № 1С-теплопостачання про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання за січень-грудень 2019 року, складеної КП «Лисичанськтепломережа», дохід від відпуску теплової енергії споживачам склав 148 886,40 тис. грн., який складається з чистого доходу від реалізації послуг населенню у розмірі 136 621,50 тис. грн. та інших операційних доходів на суму 12 264,90 тис. грн. 
		Разом з тим, витрати звичайної (операційної) діяльності, у тому числі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші, склали 191 762,10 тис. грн., - внаслідок чого збиток від результатів звичайної діяльності становить 42 875,70 тис. грн.
		Дебіторська заборгованість за послуги на кінець звітного періоду за чистою реалізаційною вартістю складає 150 518,90 тис. грн.
		Зауважує і те, що зростання тарифів на теплову енергію (що підтверджене доданими до заяви рішеннями виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 19.10.2017 року та від 14.12.2018 року) призводить до зменшення рівня оплати.
		Згідно звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за січень 2020 року, сума нарахована до сплати населенню у звітному місяці складає  26 892,80 тис. грн., а сплачена сума становить тільки 13 879,30 тис. грн. У зв`язку з чим, заборгованість населення на кінець звітного місяця (з урахуванням заборгованості на початок місяця у розмірі 152 980,00 тис. грн.) дорівнює 165 993,50 тис. грн. 
		При цьому, вказує на те, що за січень 2019 року йому необхідно сплатити заробітну плату у розмірі 3 321 792,73 грн. та суму нарахованого єдиного внеску у розмірі 71 211,76 грн. (на підтвердження чого надано звіт за січень 2020 року); податок на додану вартість у розмірі 727 773,00 грн. (що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2020 року).
		Крім того, він має сплатити вартість наданих та спожитих послуг з водопостачання на суму 305 372,54 грн. (на підтвердження чого надано рахунок-фактуру №83/0120/1 від 29.01.2020 року), з газопостачання у розмірі 17 962 423,72 грн. (що підтверджене актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року) та з постачання електричної енергії, факт споживання якої на відповідну суму підтверджений доданими до заяви рахунками-фактурами за січень 2020 року.
		Також, зауважує і на тому, що відповідно до інформації з розрахунку обсягу заборгованості в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів в період 2009-2013 років по КП «Лисичанськтепломережа» обсяг заборгованості з різниці в тарифах становить 38089767 грн.
		Більш того, вказує і на те, що ним починаючи з грудня 2017 року щомісячно проводиться оплата заборгованості за спожитий природний газ, а тому одномоментне виконання і рішення суду може призвести до неплатоспроможності підприємства. 
		Разом з тим, зазначає про те, що відстрочення виконання рішення має бути щонайменше до грудня 2020 року, оскільки опалювальний період починається в листопаді, а оплата за спожиті послуги проводиться у грудні, що у свою чергу дозволить виконати рішення суду у повному обсязі.
		В цілому доводи заявника зводяться до того, що КП «Лисичанськтепломережа» є збитковим підприємством, яке не має достатніх коштів для погашення заборгованості за рішенням суду, а відстрочення виконання рішення суду до грудня 2020 року, зважаючи на сезонний характер надання послуг підприємством (послуги з постачання теплової енергії надаються тільки протягом опалювального періоду), забезпечить надходження додаткових коштів та дозволить виконати рішення суду.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.03.2020 року ухвалено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» №467 від 05.03.2020 року (вх. №300/20 від 10.03.2020 року) про відстрочення виконання рішення суду відкласти до повернення матеріалів справи № 913/409/19 з касаційної інстанції до Господарського суду Луганської області.
		19.03.2020 року через канцелярію господарського суду від представника АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду, в яких просить у задоволенні заяви КП «Лисичанськтепломережа» про відстрочення виконання рішення суду у справі №913/409/19 відмовити.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.05.2020 року прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» №467 від 05.03.2020 року (вх. №300/20 від 10.03.2020 року) про відстрочення виконання рішення суду у справі №913/409/19 та призначеноїї до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.05.2020 року о 10 годині 00 хвилин.
		Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копій ухвал суду від 20.05.2020 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.
		Однак, учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили та клопотань про розгляд справи за їх відсутності не заявили.
		При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
		За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали суду від 20.05.2020 року були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження учасників справи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 
		Крім того, судом також враховано, що сторони справи мали можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/, а також те, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи мали право та дійсну можливість ознайомитись з постановленими судом ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а також дізнатися про дату, час та місце судового розгляду справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.
		Розглядаючи вказану заяву по суті, господарський суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		Статтею 326 ГПК України закріплено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
		Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
		Порядок вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення визначений положеннями ст. 331 ГПК України.
		Відповідно до приписів ч.ч. 1-5, ч. 7 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. 
		Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
		Верховний Суд України у п. 10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14 звернув увагу на те, що при вирішенні заяв про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
		Системний аналіз вищевикладених положень чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
		При цьому, ГПК України не визначає конкретного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. А тому саме суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, та встановлює факти їх наявності або відсутності.
		Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 року, вирішено:
		« 1. Позов Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 100 480 550,49 грн.  задовольнити частково.
		2. Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (ідентифікаційний код 13401321, 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 20077720, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) заборгованість за основним боргом за поставлений природний газ у розмірі 87 588 202,11 грн., суми заборгованості з трьох відсотків річних у розмірі 3 268 466,76 грн. та з інфляційних втрат у розмірі 2 391 502,37 грн., що разом складає 93 248 171,24 грн., і витрати зі сплати судового збору в сумі 623 955,66 грн.»
		Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
		Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
		До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
		Заявник на підтвердження свого незадовільного майнового (фінансового) стану надав суду наступні докази:
		- звітність за формою № 1С-теплопостачання про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання за січень-грудень 2019 року, складену КП «Лисичанськтепломережа», відповідно до якої дохід від відпуску теплової енергії споживачам склав 148 886,40 тис. грн., який, при цьому, складається з чистого доходу від реалізації послуг населенню у розмірі 136 621,50 тис. грн. та інших операційних доходів на суму 12 264,90 тис. грн. Витрати звичайної (операційної) діяльності, у тому числі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші, склали 191 762,10 тис. грн., - внаслідок чого збиток від результатів звичайної діяльності становить 42 875,70 тис. грн. Дебіторська заборгованість за послуги на кінець звітного періоду за чистою реалізаційною вартістю складає 150 518,90 тис. грн.;
		- звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг за січень 2020 року, за яким сума нарахована до сплати населенню у звітному місяці складає  26 892,80 тис. грн., а сплачена сума становить тільки 13 879,30 тис. грн. Заборгованість населення на кінець звітного місяця (з урахуванням заборгованості на початок місяця у розмірі 152 980,00 тис. грн.) дорівнює 165 993,50 тис. грн.;
		- звіт за січень 2020 року, згідно якого за січень 2019 року витрати на заробітну плату становлять 3 321 792,73 грн., а сума нарахованого єдиного внеску  713 211,76 грн.;
		- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року, за якою податок на додану вартість склав 727 773,00 грн.;
		- рахунок-фактуру №83/0120/1 від 29.01.2020 року, відповідно до якого вартість наданих та спожитих послуг з водопостачання становить 305 372,54 грн.; 
		- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року, згідно якого вартітсь послуг з газопостачання склала 17 962 423,72 грн.;
		- рахунки-фактури за січень 2020 року на підтвердження вартості поставленої електричної енергії на відповідну суму;
		- розрахунок обсягу заборгованості в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів у період 2009-2013 років по КП «Лисичанськтепломережа», у відповідності до якого обсяг заборгованості з різниці в тарифах становить 38 089 767 грн.
		Зазначені докази у своїй сукупності дійсно свідчать про незадовільний та скрутний майновий (фінансовий) стан боржника, який об`єктивно ускладнює виконання рішення суду.
		Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування своєї вимоги докази та встановивши на їх підставі відповідні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
		Надані позивачем докази підтверджують незадовільне (скрутне) матеріальне становище боржника та свідчать про неспроможність боржника сплатити на користь позивача одномоментно єдиним платежем стягнуту рішенням суду суму заборгованості.
		Разом з тим, у цьому контексті слід звернути увагу і на те, що своєму рішенні Конституційний Суд України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 року відзначив, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. 
		Зважаючи на необхідність дотримання під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду принципів співмірності та пропорційності, суд, ставлячи за мету забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, відзначає наступне. 
		Як було вказано вище, незадовільний матеріальний стан заявника, відсутність коштів є дійсно обставиною, яка ускладнює виконання рішення останнім.
		Крім того, враховуючи періодичний (сезонний) характер надання послуг КП «Лисичанськтепломережа» теплової енергії, а саме: тільки протягом опалювального періоду, то сплата споживачами грошових коштів у опалювальному періоді, який, як зазначає заявник, зазвичай розпочинається з листопада місяця, може передбачувано забезпечити надходження додаткових коштів підприємству боржника та у подальшому як наслідок дозволить виконати рішення суду.
		Тобто, фінансування заявника (боржника) з початком опалювального періоду зв`язку з надходженням оплат за надані послуги покращиться, а результати господарської діяльності будуть позитивними, та відстрочення виконання рішення суду у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму та самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства. 
		Окрім того, відстрочка виконання рішення суду в подальшому призведе до реального виконання рішення суду, до того ж через досить нетривалий проміжок часу. Позаяк, не надання такої відстрочки може взагалі призвести до невиконання рішення суду. 
		Тому, ставлячи за мету дотримання принципів співмірності та пропорційності, беручи до уваги встановлений судом факт скрутного фінансового становища боржника, суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду забезпечить дотримання реального балансу інтересів боржника і стягувача, оскільки боржник в подальшому покращить свій матеріальний стан за рахунок надходження додаткових коштів від сплати наданих послуг, а стягувач отримає кошти стягнуті рішенням суду.
		Крім того, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
		Більш того, беручи до уваги реальне незадовільне фінансове становище боржника, слід зауважити, що наразі виконання рішення суду може призвести до його неплатоспроможності.
		Також, суд погоджується з доводами заявника про те, що виконання рішення суду безпосередньо залежить від рівня оплати наданих послуг споживачами, а божник з об`єктивних причин позбавлений можливості впливати на своєчасність таких розрахунків.
		В даному випадку відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
		Також суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі Крапивницький та інші проти України, заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
		Щодо заявленого боржником строку відстрочення виконання рішення суду, слід звернути увагу на те, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
		А тому, заявлений боржником строк відстрочення виконання рішення суду тривалістю один рік є безпідставним і необґрунтованим, оскільки з огляду на день ухвалення судового рішення 15.10.2019 року максимально може тривати протягом одного року з дня ухвалення рішення суду, тобто до 15.10.2020 року. 
		Таким чином, з огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, а також враховуючи необхідність дотримання їх балансу і рівноваги, зважаючи на те, що заявник (боржник) наразі позбавлений можливості виконати рішення суду у зв`язку з своїм незадовільним, скрутним матеріальним (фінансовим) станом, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи, що у свою чергу є винятковою обставиною, яка свідчить про ускладнення виконання рішення суду, а також зважаючи на те, що у подальшому з огляду на сезонний характер надання послуг боржником буде забезпечена реальна можливість проведення розрахунків із стягувачем, в результаті чого буде дотримано принцип обов`язковості виконання рішення суду, - суд приходить до висновку про обґрунтованість і підставність заяви КП «Лисичанськтепломережа» про відстрочення виконання рішення суду та вважає необхідним і доцільним задовольнити її в частині відстрочення виконання рішення суду на строк, який не перевищує одного року з дня ухвалення рішення суду, а саме: до 15.10.2020 року включно.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 331 ст.ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		1. Заяву Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» №467 від 05.03.2020 року (вх. №300/20 від 10.03.2020 року) про відстрочення виконання рішення суду у справі №913/409/19  задовольнити частково.
		 
		2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 року у справі №913/409/19 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 100 480 550,49 грн. - строком до 15.10.2020 року.
		 
		3. В іншій частині заявлених у скарзі вимог відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 26.05.2020 року та, відповідно до ст. 235 ГПК України, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
		Ухвалу суду складено та підписано 26.05.2020 року.
		 
		 
		Суддя О.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...