Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 281/490/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2020. Зареєстровано: 26.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2020.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/48241/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 травня 2020 року 
		 
		м. Київ
		справа №281/490/17
		адміністративне провадження №К/9901/48241/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (колегія у складі суддів Попової О.Г., Панкеєвої В.А., Капинос О.В.) та
		ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 (колегія у складі суддів Моніча Б.С., Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.) 
		у справі № 281/490/17
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області,
		третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області,
		про визнання рішення незаконним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
		 
		I. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, у якому просив:
		-          визнати незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв`язку із втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України та поверненні матеріалів без права на виплату до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області;
		-          скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відсутності правових підстав у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
		-          зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та відповідний пакет документів щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
		-          зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області висновок та відповідний пакет документів щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
		-          зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850.
		2.          Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018, позов задоволено частково:
		-          визнано протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України та Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв`язку із втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України та поверненні матеріалів без права на виплату до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області;
		-          зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та відповідний пакет документів щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
		-          зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850.
		3.          У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення. Прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
		4.          Ухвалою Верховного Суду від 10.15.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		5.          Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 19.03.1986 по 29.09.2005 проходив службу у Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, звільнений зі служби за станом здоров`я.
		6.          Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії ЖИА №001100 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про хворобу НОМЕР_1 від 31.10.2005 та акту огляду МСЕК встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 15% у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
		7.          Протягом 1996-2017 рр. (включно до 25.05.2017) ПАТ НАСК «Оранта» від 05.05.2017 №0690-06-05/317, ПАТ НАСК «ОРАНТА» проводила виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України в сумі 1275,00 грн. у зв`язку із втратою працездатності (15%), дата настання страхового випадку 30.09.2005.
		8.          16.05.2017 за результатами обстеження позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із службою в органах внутрішніх справ та видано довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №782496, що призвело до ступеня втрати працездатності - 60%.
		9.          У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги.
		10.          Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області вих. №984/29/05-2017 за підписом Голови ліквідаційної комісії А.М. Мамульчика, на адресу Департаменту фінансово-облікової політики МВС України надіслано матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 колишнім працівникам міліції, зокрема ОСОБА_1 .
		11.          Зокрема, згідно надісланого для погодження на адресу Департаменту фінансово-облікової політики МВС України висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 31.05.2017, позивачу визначено розмір одноразової грошової допомоги - 335525,00 грн., із вирахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 1275,00 грн.
		12.          Листом вих. №15/2-2158 від 20.06.2017 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області, що матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги розглянуто та повернуто, як такі що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з тим що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, що за умовами п. 4 Порядку, не дає права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.
		13.          Листом вих. №1117/29/05-2017 від 29.06.2017 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомила позивача, що у Департаменті фінансово-облікової політики МВС України матеріали ОСОБА_1 з питання призначення одноразової грошової допомоги розглянуто та повернуто.
		14.          Вважаючи зазначені дії протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.
		 
		IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		15.          Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 16.05.2017 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850. Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом вих. №15/2-2158 від 20.06.2017 та Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області листом вих. №1117/29/05-2017 від 29.06.2017 протиправно прийняли рішення щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв`язку із втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України та поверненні матеріалів без права на виплату до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		16.          Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.
		17.          Крім того, вказує, що зобов`язуючи Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, суди втрутились у дискреційні повноваження відповідача. 
		18.          Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		19.          Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
		20.          До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком №850.
		21.          Відповідно до    статті 23 Закону №565-ХІІ    у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		22.          Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
		23.          Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		24.          Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
		25.          Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		26.          Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» визнано таким, що втратив чинність.
		27.          Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
		28.          Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
		29.          Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
		30.          Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.
		31.          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 (справа № 296/10138/16-а).
		32.          Доводи касаційної скарги щодо втручання у дискреційні повноваження Суд відхиляє з таких підстав. 
		33.          Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
		Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002).
		34.          Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		35.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримав інвалідність ІІ групи, яка настала внаслідок травми отриманої під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, зазначений вище розмір одноразової грошової допомоги передбачений Законом. 
		36.          Міністерство внутрішніх справ України досліджувало документи, подані позивачем, і їх було протиправно повернуто, але з підстав, які свідчать, що розгляд фактично відбувся і не визнається саме право позивача на отримання допомоги. Отже, не зважаючи на форму вирішення звернення позивача, має місце відмова по суті звернення і позивач потребує ефективного судового захисту.
		37.          Під час судового розгляду передбачених законом підстав для відмови у виплаті допомоги відповідачем не наведено і їх наявність в ході розгляду справи не встановлено. Відповідач не довів наявності у нього можливостей вибору різних видів правомірної поведінки на його розсуд, що б свідчило про дискреційні повноваження з питань, що стосуються предмету спору.
		38.          Відтак колегія суддів вважає, що повноваження відповідача у питанні призначенні одноразової грошової допомоги не є дискреційними. Отже правильним є висновок суду про наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.
		39.          У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		40.          Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись ст. 341, 345, 350, 356 КАС України, Суд -          
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              І.В. Желєзний
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...