Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 176/456/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2020
Номер судового провадження: 61-63ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		18 травня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 176/456/17
		 
		провадження № 61-63св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
		 
		учасники справи:
		позивач - комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року у складі судді Гусейнова К. А. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2017 року комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» (далі - КП «Жовтоводськтепломережа») звернулося до суду із позовом до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 лютого 2017 року у розмірі 11 341,69 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що 28 лютого 2017 року КП «Жовтоводськтепломережа» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, проте ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року у прийнятті вказаної заяви було відмовлено. 
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 2013 року та на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
		Свої обов`язки, передбачені статтею 19 Закону України «Про теплопостачання»щодо щомісячної сплати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, відповідач не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаний період, що підтверджується наданим розрахунком.
		Ураховуючи викладене, КП «Жовтоводськтепломережа» просило суд стягнути з ОСОБА_1  заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 лютого 2017 року у розмірі 11 341,69 грн з яких: заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 8 787,44 грн; інфляційні витрати у розмірі 2 271,33 грн та 3% річних у розмірі 282,92 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області                           від 21 червня 2017 року позов КП «Жовтоводськтепломережа» задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення                                          в розмірі 7 536,95 грн за період з березня 2014 року по лютий 2017 року, інфляційні витрати в розмірі 1 030,61 грн та 3 % річних у розмірі 170,65 грн, а всього - 8 738,21 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати плату за отримані послуги з централізованго опалення та гарячого водопостачання. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. 
		Враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності в частині стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року по 28 лютого 2014 року у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області                           від 21 червня 2017 року змінено в частині стягнення витрат зі сплати судового збору. 
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 408,00 грн.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції, встановивши наявність порушеного права позивача, дійшов правильного висновку про те, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті за послуги з постачання централізованого опалення, яка підлягає стягненню у межах строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
		Проте суд першої інстанції помилково стягнув витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн, тоді як у зв`язку з частковим задоволенням позову із відповідача підлягає стягненню грошові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 408,00 грн.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У січні 2018 року  ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року поновлено                                    ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада                            2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано з Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 176/456/17-ц. Зупинено виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
		У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		16 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями щодо повторного розподілу справ, які надійшли у 2017-2018 роках, справу передано судді - доповідачеві.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга вмотивована тим, що при ухваленні судових рішень суди невірно встановили обставини справи та надали неналежну оцінку доказам.
		Між сторонами не укладався договір про надання послуг з централізованого опалення та на його ім`я не відкривався особовий рахунок, у зв`язку з чим відсутні взаємні права і обов`язки сторін.
		Позивачем належним чином не було доведено, що він зобов`язаний оплачувати послуги з теплопостачання, а надані докази на обґрунтування позовних вимог є неправдивими. 
		Постанови Кабінету Міністрів України, а також постанова Верховного Суду України, які зазначені судами у судових рішеннях, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки суперечать нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а суд при ухваленні рішення має керуватись лише законами України.
		Позивачем пропущено строк позовної давності за зверненням до суду за захистом свого порушеного права про застосування якої ним, як відповідачем, зроблено заяву, яка не була врахована судами при ухваленні судових рішень.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У травні 2018 року КП «Жовтоводськтепломережа» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на те, що доводи скарги є безпідставними та необґрунтованими, а судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14).
		Відповідно до розрахунку заборгованості за опалення та горячу воду по    особовому рахунку № НОМЕР_2 за вказаною квартирою з жовтня 2013 року виникла заборгованість, яка за період з жовтня 2013 року по 01 лютого                   2017 року складає 8 787,44 грн (а.с. 8). 
		При цьому розмір інфляційних витрат та три проценти річних наведено в окремому розрахунку в розмірі 2 271,33 грн та 282,92 грн (а.с. 7).
		Окремий договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між сторонами не укладався, але такі послуги по зазначеній квартирі у вказані позивачем періоди фактично надавалися централізовано. Факт проходження у своїй квартирі стояків теплопостачання, по яким теплоносій йде до інших квартир його сусідів, в судовому засіданні відповідач не заперечував.
		Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області                           від 07 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року, позов КП «Виробниче житлово-ремонтно експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради» до ОСОБА_1 , третя особа - КП «Жовтоводськтепломережа», про зобов`язання відновити самовільно порушену систему центрального опалення задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний кошт відновити самовільно демонтовану систему центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1 , шляхом приєднання радіаторів опалення до централізованого опалення м. Жовті Води для чого звернутися до підприємств та організацій, уповноважених виконувати відповідні роботи. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 57, 73-75).
		Указаним судовим рішенням встановлено, що 01 серпня 2013 року комісія ЖРЕД № 1 встановила, що власник квартири АДРЕСА_1 самовільно відокремив радіатори від стояків центрального опалення, про що складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення                          від 01 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що звертався за дозволом на відключення центрального опалення у себе в квартирі, проте дозволу не отримав. 01 серпня 2013 року самостійно відключився від централізованого опалення, про що повідомив КП «Жовтоводськтепломережа» (а.с. 73).
		2.     Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі 
		в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Законом України «Про житлово-комунальні послуги», чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.
		Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
		Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
		Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону № 1875-ІV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
		У зв`язку з цим посилання касаційної скарги на незаконність судових рішень Верховного Суду України безпідставне, так як колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від указаного правового висновку.
		Окремий договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між сторонами не укладався, але такі послуги по зазначеній квартирі у вказані позивачем періоди фактично надавалися централізовано. Факт проходження у своїй квартирі стояків теплопостачання, по яким теплоносій йде до інших квартир його сусідів, в судовому засіданні відповідач не заперечував.
		Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області                           від 07 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року, позов КП «Виробниче житлово-ремонтно експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради» до ОСОБА_1 , третя особа - КП «Жовтоводськтепломережа», про зобов`язання відновити самовільно порушену систему центрального опалення задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний кошт відновити самовільно демонтовану систему центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1 , шляхом приєднання радіаторів опалення до централізованого опалення м. Жовті Води для чого звернутися до підприємств та організацій, уповноважених виконувати відповідні роботи. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Указаним судовим рішенням встановлено, що 01 серпня 2013 року комісія ЖРЕД № 1 встановила, що власник квартири АДРЕСА_1 самовільно відокремив радіатори від стояків центрального опалення, про що складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення                      від 01 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що звертався за дозволом на відключення центрального опалення у себе в квартирі, проте дозволу не отримав. 01 серпня 2013 року самостійно відключився від централізованого опалення, про що повідомив КП «Жовтоводськтепломережа». Міський суд дійшов висновку, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. 
		Указане узгоджується з правовою позицією висловленою в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192 цс15.
		Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
		Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
		Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
		З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
		Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
		Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
		За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
		З огляду на вищенаведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів в частині стягнення заборгованості, інфляційних витрат та трьох процентів річних, оскільки указане відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про відсутність між сторонами договору щодо послуг теплопостачання є необґрунтованими, оскільки положеннями статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Обов`язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України                                від 08 жовтня 1992 року № 572.
		Отже, відсутність між сторонами договірних відносин, за умови існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг не є підставою для відмови у стягненні коштів за надані житлово-комунальні послуги з покладенням відповідальності, передбаченої частиною статті 625 ЦК України, оскільки відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов`язок, а не право сторін.
		Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останнім не надано.
		Позов КП «Жовтоводськтепломережа» до ОСОБА_1 подано до суду                      у березні 2017 року.
		У травні 2017 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності до позовних вимог КП «Жовтоводськтепломережа» (а. с. 54-55).
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		У статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		Частинами першою, третьою статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
		Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши наявність порушеного права позивача, дійшов правильного висновку про те, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати за послуги з постачання централізованого опалення, яка стягнута у межах строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
		З огляду на вищенаведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів в частині стягнення заборгованості, інфляційних витрат та трьох процентів річних.
		Безпідставними є також доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів споживання ним послуг з теплопостачання через відключення від мережі централізованого опалення, ураховуючи, що згідно з наявними в матеріалах справи доказами такі послуги надавались за указаною адресою,                                    а відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування зазначеного, що є його процесуальним обов'язком.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		У частині третій статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області                         від 21 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін. 
		 
		Поновити виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                               Д. Д. Луспеник
		                                                                                                             Б. І. Гулько
		                                                                                                             Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...