Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/40/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2020. Зареєстровано: 28.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2020.
Дата набрання законної сили: 28.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/57692/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 травня 2020 року 
		Київ
		справа №822/40/18
		адміністративне провадження №К/9901/57692/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		 
		головуючого судді: Губської О.А.,  
		суддів: Загороднюка А.Г., Уханенка С.А. 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/40/18
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції України, Державної аудиторської служби України, Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року (головуючий суддя: Шевчук О.П.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Боровицький О.А., судді: Ватаманюк Р.В., Матохнюк Д.Б.),  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		 
		1.          Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України, Державної аудиторської служби України, Західного офісу Держаудитслужби, в якому просив:
		Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фінансової інспекції України №32-о від 04 грудня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		Визнати неправомірними дії Державної аудиторської служби України та Західного офісу Держаудитслужби щодо незапропонування ОСОБА_1 всіх рівнозначних та нищестоящих посад відповідно до його кваліфікації, в тому числі посади начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області;
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. 
		1.1.          Позов обґрунтовано тим, що позивач працював начальником Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, виконуючи службові обов`язки державного службовця на високому професійному рівні. Будь-яких правомірно обґрунтованих дисциплінарних стягнень не мав. Позивач зазначив, що Державною фінансовою інспекцією України видано наказ №32-о від 04 грудня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого припинено державну службу та звільнено з 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 із займаної посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		1.2.          Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправними дії Державної аудиторської служби України та Західного офісу Держаудитслужби щодо не запропонування ОСОБА_1 всіх рівнозначних та нищестоящих посад відповідно до його кваліфікації, в тому числі посади начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
		Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фінансової інспекції України №32-о від 04 грудня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.
		1.3.          Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача здійснено з порушенням чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки йому не було запропоновано рівнозначної або нижчої посади, до Державної аудиторської служби перейшли обов?язки щодо працевлаштування працівника, поновленого за рішенням суду, у зв?язку з чим спірний наказ підлягає скасуванню судом як протиправний.
		ІІІ. Касаційне оскарження
		2.          Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Західний офіс Держаудитслужби звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		2.1.          В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди помилково задовольнили вимоги позивач, оскільки, зважаючи на припинення Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області як юридичної особи публічного права та відсутність у зв`язку із цим можливості пропозиції іншої рівнозначної посади державної служби або іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі, його звільнено правомірно. Також вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення його на посаді начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області не мають правових підстав, оскільки позивач ніколи не обіймав цю посаду і вона не є рівнозначною посаді начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області, з якої його було звільнено спірним наказом.
		3.          Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними Західним офісом Держаудитслужби в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності підстав для задоволення його позову, обґрунтував свою правову позицію відповідними поясненнями та просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		4.          Державна аудиторська служба України подала відзив на касаційну скаргу, за змістом якого підтримала викладені Західним офісом Держаудитслужби в скарзі доводами та повідомила свою думку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності підстав для задоволення його позову, надала пояснення по суті спору та просила задовольнити касацій скаргу.
		5.          IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
		6.          Позивач з 1999 року працював в органах, які забезпечують формування і реалізують державну політику у сфері державного фінансового контролю та поширюють свою юрисдикцію на територію Хмельницької області, а саме: в Контрольно-ревізійному управлінні в Хмельницькій області, Державній фінансовій інспекції в Хмельницькій області.
		7.          На підставі постанов Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №266 «Про утворенні міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби», від 16 березня 2016 року №169 «Про внесення зміни у додаток І до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 року №85» та наказу Державної фінансової інспекції України від 16 травня 2016 року №94 «Про проведення реорганізації Держфінінснекції в областях та місті Києві» здійснюється реорганізація Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області шляхом приєднання її до новоутвореного органу - Західного офісу Держаудитслужби структурним підрозділом якого є управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області без права юридичної особи.
		8.          Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 19 серпня 2016 року №1 «Про введення в дію структури та штатного розпису Західного офісу Держаудитслужби» у вказаному управлінні Західного офісу в області, серед інших посад передбачено посаду начальника управління.
		9.          Враховуючи наявність вказаної посади начальника управління, позивачу, як начальнику Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, головою комісії з реорганізації Держфінінспекції Гавриловою Л.В. надіслано повідомлення про зміну істотних умов держслужби у зв`язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників та одночасно запропоновано лише посаду начальника відділу контролю Житлово-комунального господарства, інфраструктури та зв`язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.
		10.          З цим повідомленням позивач ознайомився 22 вересня 2016 року.
		11.          Враховуючи те, що ОСОБА_1 не було запропоновано всіх вакантних посад відповідно до його кваліфікації та досвіду, він не погодився із вказаним повідомленням та оскаржив дії відповідачів до Хмельницького окружного адміністративного суду. 
		12.          Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі №822/2204/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України, Західного офісу Держаудитслужби, третя особа ОСОБА_2 визнано протиправним та скасовано наказ №6-о від 10 жовтня 2016 року про призначення з 10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 на посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області. Визнаyj протиправними дії Державної аудиторської служби України та Західного офісу Держаудитслужби щодо пропонування ОСОБА_1 лише посади начальника відділу контролю ЖКГ, інфраструктури та зв`язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. Зобов`язано Державну аудиторську службу України та Західний офіс Держаудитслужби вирішити питання щодо переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду в Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року.
		13.          Цією постановою суд визнав протиправними дії Державної аудиторської служби України та Західного офісу Держаудитслужби щодо пропонування ОСОБА_1 лише посади начальника відділу контролю ЖКГ, інфраструктури та зв`язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та зобов`язав Державну аудиторську службу України та Західний офіс Держаудитслужби вирішити питання щодо переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду в Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року.
		14.          Державною фінансовою інспекцією України видано накази від 02 червня  2017 року №21-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 06 червня 2017 року №23-0 «Про внесення змін до наказу Держфінінспекції від 02 червня 2017 року №21-о».
		15.          Згідно з вказаними наказами, позивача звільнено із займаної посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у перший день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності.
		16.          Державною фінансовою інспекцією України видано наказ від 21 липня 2017 року №28-о «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким припинено державну службу та звільнено 21 липня 2017 року ОСОБА_1 із займаної посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
		17.          Не погодившись з вказаними наказами та вважаючи їх неправомірними, оскільки вони вчинені з грубим порушенням трудових прав та Закону України «Про державну службу», КЗпП України, позивач оскаржив їх до суду.
		18.          Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі №822/2350/17 року визнано протиправними та скасовано накази Державної фінансової інспекції України №21-о від 02 червня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 », №23-о від 06 червня 2017 року «Про внесення змін до наказу Держфінінспекції від 02 червня 2017 року №21-о», №28-о від 21 липня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області з 21 липня 2017 року. Постанову в частині поновлення на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області звернути до негайного виконання. Зобов`язано Державну фінансову інспекцію України протягом десяти днів з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили подати суду звіт про його виконання.
		19.          Це судове рішення суду першої інстанції залишене без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі №822/2350/17.
		20.          Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 січня 2018 року Держфінінспекцію в Хмельницькій області припинено 12 вересня 2017 року за рішенням засновників.
		21.          Втім, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №822/2350/17, якою його поновлено на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області прийнята 07.09.2017 року, тобто в період коли Держфінінспекцію в Хмельницькій області ще не було припинено. Однак, вказана постанова Хмельницького окружного адміністративного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області підлягала негайному виконанню.
		22.          Тому позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був поновити його на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області 07.09.2017 року, яка на той момент не була припинена. Однак, в порушення його трудових прав та на порушення постанови Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 умисно не було поновлено на посаді, що на думку позивача свідчить по умисне невиконання відповідачем рішення суду.
		23.          Державною фінансовою інспекцією України 04 грудня 2017 року виданий наказ №31-о «Про поновлення ОСОБА_1 », яким позивача поновлено на посаді начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області з 21 липня 2017 року.
		24.          З огляду на припинення Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області як юридичної особи публічного права та відсутністю у зв`язку з цим можливості пропозиції іншої рівнозначної посади державної служби або іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», наказом Державної фінансової інспекції України від 04 грудня 2017 року №32-о «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
		25.          Позивач, вважаючи такий наказ протиправним та таким, що порушує його законні права, звернувся з цим позовом до суду.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		26.          Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		27.          Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		28.          У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		29.          За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		30.          Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року.
		31.          Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу», державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципу забезпечення рівного доступу до державної служби - заборони всіх форм та проявів дискримінації, відсутності необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.
		32.          Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про державну службу», вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
		33.          Положеннями частини п`ятої статті 22 Закону України «Про державну службу» встановлено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.
		34.          Відповідно пункту 6 частини першої статті 2 цього Закону, рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
		35.          Частиною першою статті 43 Закону України «Про державну службу» встановлено, що підставами для зміни істотних умов державної служби є: ліквідація або реорганізація державного органу; зменшення фонду оплати праці державного органу; скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
		Згідно з частиною третьою цієї ж статті, зміною істотних умов державної служби вважається зміна: належності посади державної служби до певної категорії посад; основних посадових обов`язків; умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
		36.          Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 43 Закону України «Про державну службу», про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.
		У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку зі зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.
		Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.
		У випадку незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
		37.          Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про державну службу», дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		38.          Відповідно до статті 5-1 КЗпП, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. 
		39.          Частиною 1 статті 21 КЗпП встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		40.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		41.          Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		42.          Частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		43.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
		VI. Позиція Верховного Суду
		44.          Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
		45.          Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		46.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з прийняттям відповідачем наказу про звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі).
		47.          Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
		48.          Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок роботодавця чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
		49.          При цьому, роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому усі наявні вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		50.          Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, тому, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення такого працівника.
		51.          Суди попередніх інстанцій встановили, що Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області припинена 12 вересня 2017 року.
		52.          Втім, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/2350/17, якою ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області ухвалена 07 вересня 2017 року, тобто до моменту припинення Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області. 
		53.          Проте, відповідач вчинив дії щодо виконання постанови у справі №822/2350/17 стосовно поновлення ОСОБА_1 лише 04 грудня 2017 року, тобто вже після припинення вказаної інспекції, незважаючи на те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду в частині поновлення ОСОБА_1 підлягала негайному виконанню.
		54.          Водночас, в цей же день, 04 грудня 2017 року, спірним наказом позивача звільнено з займаної посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, тобто з підстав припинення Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області як юридичної особи публічного права та відсутністю у зв`язку із цим можливості пропозиції іншої рівнозначної посади державної служби або іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
		55.          Верховний Суд погоджується з мотивуванням судів попередніх інстанцій про те, що у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше) дія трудового договору працівника продовжується (частина третя статті 36 КЗпП). 
		56.          При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.
		57.          Лише скорочення чисельності чи штату працівників під час проведення реорганізації установи, що поєднується з неможливістю переведення працівника за його згодою на іншу роботу, є підставою для звільнення працівника за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП.
		58.          Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40, частин 1 та 3 статті 49-2 КЗпП, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, досвіду трудової діяльності, обсягу виконуваної роботи.
		59.          Власник або уповноважений ним орган вживає заходів до переведення працівника за його згодою на посаду, що відповідає його кваліфікації, а за відсутності такої посади на іншу роботу.
		60.          При цьому, суди попередніх інстанцій вказали за результатами розгляду справи, що відповідачем ці вимоги законодавства виконані не були та дійшли висновку щодо протиправності наказу Державної фінансової інспекції України №32-о від 04 грудня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 », визнали його таким, що підлягає скасуванню судом.
		61.          Однак, Верховний Суд зауважує про передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
		62.          Як зазначено вище, суди встановили, що спір в цій справі стосується наказу про звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		63.          Пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
		64.          Тобто, цією правовою нормою передбачено можливість припинення державної служби за ініціативою суб?єкта призначення у випадку скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу. 
		65.          Водночас, така можливість звільнення забезпечена обов?язковою умовою, а саме: коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
		66.          Отже, зі змісту наведених приписів Закону України «Про державну службу» висновується, що припинення державної служби з підстав скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації, реорганізації державного органу можливе тільки у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності можливості такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі відповідно до кваліфікації державного службовця. Зі свого боку державний службовець має право відмовитися від такого переведення або надати згоду на переведення на запропоновану посаду (роботу).
		67.          Проте, вирішуючи цей спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача, досліджуючи при цьому обставини його звільнення на підставі наказів Державної фінансової інспекції України від 02 червня  2017 року №21-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 06 червня 2017 року №23-0 «Про внесення змін до наказу Держфінінспекції від 02 червня 2017 року №21-о», а також на підставі наказу від 21 липня 2017 року №28-о «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким припинено державну службу та звільнено 21 липня 2017 року ОСОБА_1 із займаної посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
		68.          Крім цього, ухвалюючи рішення в цій справі, суди посилались на обставини, встановлені постановами Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі №822/2204/16 та від 07 вересня 2017 року у справі №822/2350/17 щодо дотримання процедури звільнення позивача на підставі вказаних наказів.
		69.          Однак, суди не врахували того, що предметом спору в цій справі є  виключно наказ Державної фінансової інспекції України від 04 грудня 2017 року №32-о «Про звільнення ОСОБА_1 », яким припинено державну службу та звільнено 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, а також дії Державної аудиторської служби України та Західного офісу Держаудитслужби щодо незапропонування ОСОБА_1 всіх рівнозначних та нищестоящих посад відповідно до його кваліфікації, в тому числі посади начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
		70.          Проте, суди не дослідили та не перевірили на підставі належних, допустимих і достатніх доказів саме стосовно обставини, що стосуються предмету цього позову, зокрема та не виключно: чи пропонувались ОСОБА_1 перед прийняттям спірного наказу від 04 грудня 2017 року всі рівнозначні та нижчестоящі посади відповідно до його кваліфікації, в тому числі посади начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області та з урахуванням існування судових рішень в справах №822/2204/16 та №822/2350/17, на виконання яких останнього було поновлено на попередній посаді, чи пропонувалась йому інша робота (посади державної служби) у цьому державному органі, чи надано позивачу можливість надати згоду на переведення (призначення) на вакантні посади, які йому запропоновані. Крім цього, суди не дослідили як чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство регламентувало права та обов?язки суб?єкта призначення та не обґрунтували яким чином він повинен був діяти з урахуванням та дотриманням права позивача на працю. 
		71.          Верховний Суд наголошує, що без з?ясування цих обставин неможливо дати правову оцінку тому чи була в спірних правовідносинах у відповідача, як суб?єкта призначення, законодавчо визначена можливість застосовувати положення пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та звільняти позивача на його підставі. Також неможливо дійти однозначного висновку про те чи діяли відповідачі в спірних правовідносинах в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
		72.          Ці обставини, які залишились судами не з`ясованими, мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.
		73.          Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ці порушення суду першої інстанції та, переглядаючи справу, їх не виправив.
		74.          Отже, Верховний Суд вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору.
		75.          Викладене в сукупності дає підстави для висновку про  недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, тобто порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		76.          У свою чергу, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		77.          Водночас, Верховний Суд наголошує, що зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні.
		78.          Зокрема, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. 
		79.          Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		80.          Приписами частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		81.          За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		82.          Таким чином, Верховний Суд доходить висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для встановлення вказаних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року задовольнити частково.
		2.          Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                           О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                        А.Г. Загороднюк 
		 
		                                                                                      С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...