Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 390/2041/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2020.
Дата набрання законної сили: 25.05.2020
Номер судового провадження: 61-48388ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 травня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 390/2041/17
		провадження № 61-48388св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		 
		учасники справи:
		заявник - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
		заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Пасічника Д. І. від 14 листопада 2017 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Авраменко Т. М., Письменного О. А., від 13 листопада 2018 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
		 
		Заяву обґрунтовано тим, що на підставі рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у сумі 194 869,06 грн, а також судових витрат у                                             сумі 1 948,49 грн. 30 березня 2016 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження.  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер боржник ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 .
		Враховуючи викладені обставини, заявник на підставі частини першої статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» просив суд замінити сторону виконавчого провадження з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		 
		Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області                             від 14 листопада 2017 року, залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, заяву ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.
		Замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом                               № 2/390/381/15 (390/883/15-ц) від 02 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 194 869,06 грн, а також судових витрат у сумі 1 948,69 грн, з боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 проживала разом з боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_2 до дня його смерті та є його спадкоємцем, а тому наявні правові підстави, передбачені частиною першою статті 378 ЦПК України 2004 року, для заміни сторони виконавчого провадження правонаступником.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,                     ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.  
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що норми Закону України «Про виконавче провадження»  зобов'язують державного виконавця закрити виконавче провадження у разі смерті боржника-фізичної особи, а тому висновок судів про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником є неправильним. Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає вчинення державним виконавцем дій щодо встановлення кола спадкоємців після смерті боржника у виконавчому провадженні. Питання щодо задоволення майнових вимог особи, яка вважає себе кредитором особи, яка померла, вирішуються в порядку, визначеному статтями 1281, 1282 ЦК України.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області                             від 17 липня 2015 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до                            ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з останнього на користь банку заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 194 869,06 грн, а також судові витрати у сумі 1 948,69 грн.
		 
		На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист                            від 02 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 вказаної суми заборгованості, а постановою державного виконавця від 30 березня                     2016 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню цього судового рішення.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
		 
		З повідомлення Кіровоградської районної державної нотаріальної контори від 05 січня 2017 року № 05/01-16 вбачається, що від дружини спадкодавця ОСОБА_3 та від доньки спадкодавця ОСОБА_4 , які постійно проживали разом із спадкодавцем, надійшли заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . На підставі заяви дружини померлого було заведено спадкову справу. ОСОБА_1 на підставі статті 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї. Факт проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , перевірено нотаріусом (а. с. 68).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.
		 
		Статтею 378 ЦПК України у редакції 2004 року передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони, суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду заяви, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		 
		Пунктом 5 частини першої статті 34 вказаного Закону регламентовано, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті                          15 цього Закону.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
		 
		Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.
		 
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		 
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		 
		Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
		 
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.
		 
		Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18).
		 
		Отже, обов`язок спадкодавця ОСОБА_2 щодо сплати заборгованості за кредитним договором, присудженої судом ПАТ «Укрсоцбанк» (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
		 
		Установивши, що ОСОБА_1 відповідно до порядку, визначеного нормами                         ЦК України прийняла спадщину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 його правонаступником ОСОБА_1 .
		 
		Посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновки судів не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця.
		 
		Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
		 
		Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
		 
		Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.
		 
		Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області                              від 14 листопада 2017 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		                                                                                                           
		О. М. Осіян 
		                                                                                                        
		Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...