Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/522/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2020. Зареєстровано: 31.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2020.
Дата набрання законної сили: 27.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2020 року 
		м. Київ
		Справа №  902/522/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Губенко Н.М., Ткач І.В.,
		за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
		 
		за участю представників:
		позивача - не з`явився, 
		відповідача - Іванюка В.І.,
		третьої особи - не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум»,
		 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Миханюк М.В., судді - Коломис В.В., Саврій В.А.) 
		від 20.01.2020,
		 
		у справі за позовом Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум»,
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маринець О.С.
		про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		у липні 2019 року ПП «Арт Хаус Мілленіум» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про визнання виконавчого напису, вчиненого 05 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 643, таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис вчинений всупереч встановленим законом вимогам, тому що нотаріусом не було належним чином перевірено повноваження представника ТОВ "Порше Лізинг Україна" на звернення до нотаріуса для отримання виконавчого напису,  нотаріус  порушив вимоги закону щодо встановлення безспірності заборгованості, приватному нотаріусу не було надано обов`язкові документи для вчинення  оспорюваного виконавчого напису.
		 
		Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис за реєстровим №643 від 05.07.2016 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С., яким зобов`язано повернути від ПП "Арт Хаус Мілленіум" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна", майно - транспортний засіб: марка - Volkswagen, модель TOUAREG, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір чорний, державний номер НОМЕР_2 , що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором про фінансовий лізинг №00007768 від 25.06.2013, за невиплачену в період з 16.11.2015 по 16.12.2015 заборгованість, станом на 16.12.2015, у розмірі 59 707,86 грн - несплачені лізингові платежі, 980,12 грн - штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів, 12794,90 грн - понесені лізингодавцем витрати з метою повернення простроченої заборгованості, що становить 73 482,88 грн таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновків, що відповідачем нотаріусу не було надано документів, які б підтверджували наявність безспірної заборгованості, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. не виконано вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Окрім того, суд вказав, що довіреність на представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» не передбачає права щодо звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, не містить в собі права на вчинення будь-яких нотаріальних дій, а також права підпису від імені директора товариства.
		 
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 18.10.2019 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Суд апеляційної інстанції вказав, що в період з вересня 2015 року по листопад 2015 року позивач прострочив сплату лізингових платежів за договором, що надало право лізингодавцю вимагати від лізингоодержувача повернення предмета лізингу. Відповідний обов`язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу лізингодавцю виник у силу ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пунктів 8.3.2, 12.6.1, 12.9 укладеного між сторонами договору.
		 
		У лютому 2020 року ПП «Арт Хаус Мілленіум» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020, а рішення Господарського суду Вінницької області від 18.10.2019 залишити в силі.
		 
		Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає застосування судом апеляційної інстанції положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц, від 30.10.2019 у справі №755/2718215/16 та у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17, від 05.07.2015 у справі № 6-141цс14.
		 
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду  законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Зазначає, що договір лізингу, який був укладений між позивачем та відповідачем розірваний з 04.12.2015, у зв`язку із чим у позивача виник обов`язок повернути об`єкт лізингу, що ним зроблено не було. Вказані обставини встановлені у рішеннях Господарського суду Вінницької області у справах № 902/442/18, № 902/591/17. Звертає увагу, що умовами договору, а саме п. п. 13.1, 13.6 відповідач має право вилучити об`єкт лізингу без попередньої згоди позивача, у тому числі в примусовому порядку за виконавчим написом нотаріуса. Для вчинення виконавчого напису має значення саме наявність заборгованості, а не її розмір. 
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, встановивши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		 
		Як встановлено господарськими судами, 25.06.2013 між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ПП "Арт Хаус Мілленіум" (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00007768.
		 
		Об`єктом лізингу є транспортний засіб марки VW Touareg NF 3.0 І V6 TDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 вартістю 88 708,00 дол. США, що еквівалентно 724 744,36 грн.
		 
		Пунктом 6.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, які є невід`ємною частиною договору про фінансовий лізинг № 00007768 від 25.06.2013, визначено, що для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що є невід`ємною частиною цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає: - відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; - частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об`єкта лізингу); - комісії; - покриття витрат, пов`язаних з оплатою послуг та відшкодуванням, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов`язані з контрактом.        
		 
		Згідно з пунктом 6.5 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у графіку покриття витрат виплати лізингових платежів (план відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів.
		 
		У п. 6.18 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу визначено, що сторони погоджуються, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача відповідно до п.12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу, чим погодили оплату відповідачем вартості користування автомобілем до його повернення.
		 
		Відповідно до п. 8.1 загальних комерційних умов лізингоодержувач зобов`язаний негайно повідомляти Порше Лізинг Україна про будь-яку передбачувану затримку сплати платежів або прострочення, що вже відбулося. Вищезгадане повідомлення як таке не вважається підставою для подовження строку здійснення платежу.
		 
		Згідно з п. п. 12.1, 12.2 загальних комерційних умов строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування); строк лізингу починається з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об`єкта лізингу.
		 
		Лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна повернути об`єкт лізингу у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадків, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об`єкту лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об`єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку (п. 13.1 загальних комерційних умов договору).
		 
		Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв`язку з вилученням (поверненням) об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, пов`язані з вилученням об`єкта лізингу (п. 13.5 загальних комерційних умов).
		 
		25.06.2013 сторонами підписано графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), яким встановлено черговість та розмір лізингових виплат протягом 60 місяців (строк лізингу).
		 
		На виконання умов договору за актом прийому-передачі від 08.07.2013 позивач передав відповідачу предмет лізингу - транспортний засіб марки VW Touareg NF 3.0 І V6 TDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 вартістю 724 744,36 грн.
		 
		В зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором у вигляді порушення строку сплати щомісячних лізингових платежів відповідачем надсилались нагадування про несплату: 01.10.2015 - перше нагадування про несплату, 16.10.2015 - друге та 04.11.2015 - третє нагадування про несплату.
		 
		16.11.2015 позивачу було направлено вимогу № 00007768 про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, в якій зазначено про наявну заборгованість відповідача, про відмову від договору про фінансовий лізинг №00007768 від 25.06.2013 та необхідність повернути на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" об`єкта лізингу впродовж 10 робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу ПП "Арт Хаус Мілленіум". 
		 
		05.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. вчинено виконавчий напис № 643, яким зобов`язано ПП "Арт Хаус Мілленіум" повернути ТОВ "Порше Лізинг Україна" об`єкт лізингу - транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg NF 3.0 І V6 TDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску 2013, що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за договором про фінансовий лізинг № 00007768 від 25.06.2013.
		 
		20.07.2016 постановою головного державного виконавця Харківського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження ВП № 51734605 з примусового виконання вказаного виконавчого напису, а 01.08.2016 винесено постанову про розшук майна боржника (ВП № 51734605), якою оголошено розшук майна  - транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg NF 3.0 І V6 TDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску 2013, що належить боржнику - ПП "Арт Хаус Мілленіум".
		 
		Вказані обставини були встановлені у рішеннях Господарського суду Вінницької області у справі № 902/591/17 від 28.08.2017, у справі № 902/591/17 від 28.08.2017 та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування при розгляді цієї справи. Суд у вказаних рішеннях дійшов висновків про порушення ПП "Арт Хаус Мілленіум" умов договору фінансового лізингу в частині оплати.
		 
		Вважаючи, що виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням, ПП "Арт Хаус Мілленіум" звернулося до суду з позовом про визнання виконавчого напису за реєстрованим номером 643 від 05 липня 2016 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
		 
		Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
		 
		За приписами ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30-ти днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому     Законом України "Про виконавче провадження".
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем вчасно не оплачено лізингові платежі за вересень, жовтень, листопад 2015 року, відповідно до наданих рахунків - фактур. При цьому, прострочення оплати становить більше 30 днів.
		 
		Згідно з п. п. 8.3.2, 12.6.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право розірвати контракт/відмовитись від контракту і витребувати об`єкт лізингу від позивача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
		 
		У п. 12.13 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу сторони погодили, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, договір вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення лізингодавця на адресу лізингоодержувача.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що лізингодавець, враховуючи наявність прострочення здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 днів, скористався своїм правом, наданим йому ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п. п. 8.3.2, 12.6.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, які є невід`ємною частиною договору про фінансовий лізинг № 00007768 від 25.06.2013, відмовився від договору фінансового лізингу, та у вимозі № 00007768 від 16.11.2015 просив лізингоодержувача сплатити суму простроченої заборгованості за договором і повернути предмет лізингу. 
		 
		Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		Порядок вчинення виконавчих написів регулюється   Законом Україні "Про нотаріат". Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
		 
		Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		 
		Частиною 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		 
		Згідно з пунктами 3.1, 3.5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
		 
		Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		 
		При поверненні об`єкта лізингу, згідно з п. 8 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, звертаючись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, додав до останньої договір про фінансовий лізинг №00007768 від 25.06.2013; вимогу №00007768 від 16.11.2015; рахунки-фактури № 00296588 від 04.09.2015, № 00300291 від 05.10.2015, № 00304291 від 04.11.2015, № 00305625 від 02.11.2015, № 00307495 від 16.112015 з відмітками про часткову сплату та несплату; докази поштового відправлення вимоги та рахунків-фактур; акти звіряння взаємних розрахунків за договором фінансового лізингу №00007768 від 25.06.2013.
		 
		Встановивши у справі, яка переглядається, наявність прострочення лізингоодержувачем здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 днів, наявність доказів направлення лізингоодержувачу рахунків-фактур з відмітками про несплату лізингових платежів, письмової вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, а також те, що відповідачем нотаріусу надано необхідні документи передбачені пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позові.
		 
		Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника, що сума заборгованості вказана у виконавчому написі нотаріуса не відповідає сумі заборгованості, вказаній в заяві ТОВ «Порше Лізинг Україна», оскільки за оспорюваним виконавчим написом не стягується сума заборгованості за договором лізингу, а повертається предмет лізингу від лізингоодержувача його власнику. 
		 
		Право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса закріплене у ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та умовами договору № 00007768 від 25.06.2013 (пункти 8.3.2, 12.6.1, 12.9 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу) за наявності прострочення лізингоодержувачем здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 днів. 
		 
		Факт прострочення лізингових платежів більш ніж на 30 днів встановлено судом у цій справі, у рішеннях Господарського суду Вінницької області у справі № 902/591/17 від 28.08.2017, у справі № 902/591/17 від 28.08.2017 та не спростовано ПП «Арт Хаус Мілленіум». 
		 
		Тобто, у спірних правовідносинах доведено факти наявності боргу, прострочення його сплати більше 30 днів, розірвання договору лізингу як необхідні умови вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення об`єкта лізингу.
		 
		З урахуванням наведеного, не можуть братися до уваги посилання заявника касаційної скарги на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус помилково зробив висновок про безспірність вимог та порушив вимоги закону при вчиненні виконавчого напису.
		 
		Аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/8005/17. 
		 
		Посилання ПП «Арт Хаус Мілленіум» у касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду України у постановах від 05.07.2017 у справі №6-887цс17, від 05.07.2015 у справі № 6-141цс14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц, у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №755/18215/16 відхиляються, оскільки висновки судів про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у цій справі не суперечать висновкам суду касаційної інстанції у зазначених справах.
		 
		Колегія судів враховує, що у справі №6-887цс17 та № 6-141цс14 предметом позову були вимоги про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, які були вчинені нотаріусами у зв`язку з порушеннями кредитних договорів, мало місце звернення стягнення на заставне нерухоме майно. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №755/18215/16 досліджувалось питання правомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на транспортний засіб, переданий у заставу для задоволення вимог за кредитним договором. 
		 
		Тобто вказані постанови були прийняті судом касаційної інстанції за інших фактичних обставин розглянутих ним справ (з огляду на підстави позову у вказаних справах), у залежності від яких і застосовувалися судом норми матеріального і процесуального права, правове регулювання у наведених справах відрізняється від справи, яка розглядається, а саме  - щодо вчинення виконавчого напису повернення об`єкту лізингу від лізингоодержувача його власнику внаслідок розірвання договору лізингу. 
		 
		Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. ст. 24, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки вказаний Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Матеріали справи не містить доказів того, що у спірних правовідносинам мало місце обтяження рухомого майна, а саме транспортного засобу - предмета договору лізингу. 
		 
		Також, підлягають відхиленню доводи скаржника про те, що представник відповідача згідно з наданою нотаріусу довіреністю не наділений повноваженнями на підписання та подання заяви про вчинення виконавчого напису.
		 
		Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, предметом судового розгляду у цій справі є оцінка виконавчого напису та підстав його вчинення з метою встановлення чи відбулось порушення прав та інтересів позивача та, у разі, якщо таке порушення відбулось, їх захисту. Відсутність у довіреності чітко передбачених повноважень на звернення до нотаріуса з заявами про вчинення виконавчого напису жодних прав позивача не порушує. А тому, вказана обставина не є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. 
		 
		При цьому, в ході судового розгляду ТОВ «Порше Лізинг Україна» не зазначало про порушення його прав діями представника ОСОБА_1 , а навпаки стверджувало про їх правомірність.
		 
		За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
		 
		З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129  ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.  
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		касаційну скаргу Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум» залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі за № 902/522/19 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     Л. Стратієнко
		 
		 
		Судді                                                                                                 Н. Губенко
		 
		 
		                                                                                                          І. Ткач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...