Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/9520/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2020. Зареєстровано: 31.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2020.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Номер судового провадження: 1-кс/335/2265/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080000000393

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/9520/19  1-кс/335/2265/2020 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 травня 2020 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		заявника адвоката ОСОБА_3 ,
		прокурора ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року.
		В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2020 року в рамках даного кримінального провадження 26.03.2020 року було проведено обшук автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , дата реєстрації 04.10.2007 року. Під час обшуку було вилучено вказаний автомобіль.
		Проте, на вилучений автомобіль не накладено арешт та автомобіль не є знаряддям злочину, не може підлягати конфіскації, не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом розслідування у кримінальному провадженні і не має для досудового розслідування жодного доказового значення, а відтак вилучений автомобіль має бути повернутий його власнику ОСОБА_5 , який ніякого відношення до кримінального провадження не має.
		Представник власника майна в судовому засіданні вимоги скарги підтримала.
		Прокурор у судовому засіданні заперечував проти скарги, посилаючись на те що вилучений під час обшуку автомобіль визнаний слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні та переданий на відповідальне зберігання до спеціального майданчику.
		Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
		За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Судовим розглядом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12019080000000393 від 14.08.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.
		27.03.2020 ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України.
		27.03.2020 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України.
		У межах вищевказаного кримінального провадження 26.03.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2020 року, слідчим слідчої групи проведено обшук автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , дата реєстрації 04.10.2007 року. Під час обшуку було вилучено вказаний автомобіль. Факт вилучення вказаного автомобілю зафіксовано слідчим у протоколі обшуку (пункт № 12 проколу обшуку).
		Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
		Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,  заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
		За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.
		За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.
		27.03.2020 року в порядку ст.ст. 98, 100, 110 КПК України постановою слідчого у кримінальному провадженні автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та визначено його місце зберігання ЗРСМ ЦЗ ГУНП в Запорізькій області.
		Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
		Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
		З обставин справи встановлено, що вилучений автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час обшуку був оглянутий, про що зафіксовано у протоколі обшуку від 26.03.2020 року, арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України не накладався. 
		Отже імперативна норма ст. 100 КПК України встановлює обов`язок для слідчого та прокурора якнайшвидше повернути вилучені речі його власнику у разі відсутності рішення слідчого судді про арешт вилученого майна або надання тимчасового доступу стороні кримінального провадження до речей та документів (ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України).
		Таким чином, нормами Кримінально процесуального кодексу України однозначно передбачено, що будь яке майно, окрім забороненого в обігу, вилучається тимчасово. Тому для майна, що вилучено під час обшуку виключень не має. З огляду на викладене відсутність судового рішення про арешт вилученого майна обмежує право власності ОСОБА_5 на належне йому на законних підставах майно.
		Враховуючи вище викладене зважаючи на відсутність рішення слідчого судді про арешт вилученого під час обшуку автомобіля, слідчий суддя приходить до висновку, що на виконання вимог ст. 100 КПК України вилучений автомобіль має бути переданий його власнику на відповідальне зберігання.
		За вказаних обставин стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ОСОБА_5 у ЗРСМ ЦЗ ГУНП в Запорізькій області.
		Крім того, посилання сторони обвинувачення на те, що вилучений автомобіль був придбаний за кошти здобуті ОСОБА_7 злочинним шляхом не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами, що містяться в матеріалах скарги, оскільки автомобіль придбаний ОСОБА_5 (батьком підозрюваного ОСОБА_6 ) ще за довго до періоду вчинення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. 
		За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно має бути повернуто власнику, що узгоджується з приписами ст. 100 КПК України.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково, зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12019080000000393від 14.08.2019рокувідповідно до вимог ст. 100 КПК України повернути вилучений 26.03.2020 року в ході проведення обшуку автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власнику ОСОБА_5 на відповідальне зберігання.
		Керуючись ст. ст. 100, 160-166, 170-174, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12019080000000393 від 14.08.2019 року  задовольнити.
		Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12019080000000393від 14.08.2019року,відповідно до вимог ст. 100 КПК України повернути вилучений 26.03.2020 року в ході проведення обшуку автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власнику ОСОБА_5 на відповідальне зберігання.
		В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
		Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.
		 
		 
		Слідчий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...