Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/518/17-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Надіслано судом: 29.05.2020. Зареєстровано: 31.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2020.
Дата набрання законної сили: 27.05.2020
Номер судового провадження: 22-ц/4805/1057/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		 
		Справа №283/518/17-ц Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В. 
		Категорія 35 Доповідач Миніч Т. І. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:
		головуючого  судді: Миніч Т.І. 
		суддів:       Трояновської Г.С., 
		Павицької Т.М. 
		секретаря
		судового засідання  Кучерявого О.В.
		з участю сторін
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія", ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" 
		на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Ярмоленка В.В.
		у цивільній справі №283/518/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія", треті особи: Державна екологічна інспекція у Житомирській області, Коростенська міська рада Житомирської області про припинення діяльності юридичних осіб та стягнення моральної шкоди,-
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2017 року  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд зобов`язати ПрАТ «Коростенський завод МДФ» припинити діяльність та заборонити здійснювати підприємницьку діяльність з виробництва MDF s HDF плит на території санітарно захисної зони по АДРЕСА_1 ; зобов`язати ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» припинити діяльність та заборонити здійснювати підприємницьку діяльність з виробництва пиломатеріалів на території санітарно захисної зони по АДРЕСА_1 ; стягнути з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» на свою користь 900 000 грн. моральної шкоди, з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на свою користь 400 000 грн. моральної шкоди; стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 22600 грн. та витрати понесені у зв`язку з проведенням експертизи. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначала, що поряд з її будинком в АДРЕСА_2 всупереч вимогам законодавства побудовано та повноцінно працює ПрАТ «Коростенський завод МДФ». На території вказаного заводу розпочато будівництво деревообробного комбінату ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». Вказані підприємства побудовано у зоні добровільного гарантованого відселення, що суперечить вимогам ст.16 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно вимірів радіаційного забруднення від 06.04.2016 року потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання під водостоками навколо будинку в деяких точках більше ніж у три рази перевищує середньорічний обласний показник, від 28.07.2016 року - більше ніж у шість разів перевищує середньорічний обласний показник. Протоколом дослідження від 04.04.2016 року встановлено відповідність рівня забруднення ґрунту цезієм рівню забруднення ІІ зони, що є більш забруднена ніж ІІІ зона м.Коростень. ПрАТ «Коростенський завод МДФ» є забруднювачем атмосферного повітря NO2, CO, SO2, твердими суспендованими частинками, що підтверджується екологічним паспортом Житомирської області; у своєму виробництві використовує небезпечну хімічну речовину  карбамідо-формальдегідний концентрат. Відповідачами порушено межі санітарно-захисної зони по відношенню до житлових будинків, відкритих водоймищ, об`єктів культурно-оздоровчого призначення, вимоги екологічного характеру, підвищено радіаційне випромінювання, що негативно впливає на життя позивачки.
		Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, 868,97 грн. витрат на професійну правову допомогу та 3 332,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
		Стягнуто з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, 868,97 грн. витрат на професійну правову допомогу та 3 332,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
		В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
		Цим же рішенням стягнуто з приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь держави по 1 600 грн. судового збору.
		У поданійапеляційній скарзіТОВ "Українськахолдингова лісопильнакомпанія", просить вказане рішення суду скасувати у частині стягнення моральної шкоди, витрат на професійну правову допомогу та витрат пов`язаних з проведенням експертизи, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В решті рішення залишити без змін. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права, що регулюють підстави, порядок та розміри відшкодування моральної шкоди. Зокрема зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції надав невірну правову оцінку певним обставинам справи стосовно матеріалів перевірки апелянта екологічною інспекцією та як наслідок порушення апелянтом вимог екологічного законодавства та допущення ним завдання шкоди довкіллю. Так при перевірці апелянта, ДЕІ у Житомирській області 04.07.2017 року, було складено акт та винесено припис №38/5, в якому були зафіксовані та визначені до усунення порушення, пов`язані виключно з документальним оформленням джерел викидів на підприємстві і жодним чином не зафіксовано порушення в частині кількості та якості викидів апелянта в атмосферне повітря та їх перевищення, тобто, факт нанесення шкоди довкіллю апелянтом не підтверджений жодними матеріалами перевірки. Крім того, на думку апелянта, помилкових висновків щодо перевищення гранично допустимих обсягів викидів забруднюючих речовин, суд дійшов базуючись на окремих висновках інженерно-екологічної експертизи від 12.07.2019 р. №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23. При цьому судом не було взято до уваги інші докази які надавались як відповідачами, так і позивачем.
		У поданійапеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд, встановивши порушення ст.50 Конституції України, ч.4 ст.293 ЦК України зі сторони відповідачів, повинен був припинити порушення конституційного права позивачки на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на належні, безпечні і здорові умови проживання, які є триваючими у часі і продовжуються надалі, застосувати вимоги ч.2 ст.293 ЦК України та припинити діяльність юридичних осіб. Крім того вказує, що при видачі дозвільних документів, наданні оцінки впливу на навколишнє природнє середовище відділення підготовки і зберігання смоли ПрАТ «Коростенський завод МДФ», самого ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія», згідно яких уповноваженими органами визнано екологічну допустимість та надано позитивну оцінку впливу суб`єктів господарювання на довкілля, не були враховані та оцінені грубі порушення вимог природоохоронного законодавства зі сторони відповідачів та їх значний негативний вплив на населення та навколишнє середовище під час провадження господарської діяльності, що підтверджено висновками судової експертизи на підставі проведених прямих інструментальних вимірів і лабораторних досліджень фахівцями ТОВ «НВО «Екоальянс», листами, актами, приписами Держекоінспекції в Житомирській області, що в свою чергу істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля та такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля, що є підставою відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» для припинення такої діяльності.
		У поданійапеляційній скарзіПАТ "Коростенський завод МДФ" просить вказане рішення суду скасувати у частині стягнення моральної шкоди, витрат на професійну правову допомогу та витрат пов`язаних з проведенням експертизи, та ухвалити в цій частині нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В решті рішення залишити без змін. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що факт здійснення викидів в атмосферне повітря не свідчить про порушення прав позивача на безпечне довкілля, адже для запобігання негативно впливу на навколишнє природне середовище таких викидів державою на законодавчому рівні здійснюються регуляторні заходи по обмеженню цих викидів шляхом встановлення лімітів, квот та інших обмежень. Крім цього, за рахунок екологічних зборів здійснюються заходи по мінімізації впливу забруднюючих речовин на природне середовище та відтворенню відновлювальних природніх ресурсів. На думку апелянта, помилковий висновок суду першої інстанції щодо безумовного порушення відповідачами прав позивача призвів до невірного застосування судом першої інстанції норм Цивільного кодексу України при прийняття рішення про часткове задоволення вимог позивача. Також апелянт вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції зробив невірну правову оцінку певним обставинам справи стосовно перевищення апелянтом гранично-допустимих норм викидів забруднюючих речовин, так як наслідок порушення апелянтом вимог екологічного законодавства.
		Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ», за основнимвидом КВЕД16.21виробництво фанери,дерев`янихплит іпанелей,шпону, здійснюється на підставі:
		дозволу №1810700000-61 Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.12.2016 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 7 років з 26.12.2016 року по 26.12.2023 року (а.с.201-219 т.1);
		дозволу №1810700000-61а Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.04.2017 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 7 років з 11.04.2017 року по 11.04.2024 року (а.с.220-230 т.1);
		експертного звіту Державного підприємства Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» №149/14 щодо розгляду проектної документації по проекту (позитивний) «Будівництво відділення підготовки та зберігання смоли по вул. Жовтнева, 11-Б в м. Коростень» на замовлення ПрАТ «Коростенський завод МДФ» від 09.02.2015 року;
		висновку Міністерства екології та природних ресурсів України №7-03/13-2647/10-17 від 28.02.2017 року за матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище «Будівництво відділення підготовки та зберігання смоли по АДРЕСА_1 за зверненням ПАТ «Коростенський завод МДФ», згідно якого визнано екологічну допустимість прийнятих у наданих матеріалах рішень та надано їм позитивну оцінку за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства України (а.с.245-250 т.1; а.с.1-6 т.2).
		Діяльність ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», за видом КВЕД 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; за видом КВЕД 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, здійснюється на підставі:
		експертного звіту Державного підприємства Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» №120/15 від 30.12.2015 року щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво деревообробного комбінату по АДРЕСА_1 » на замовлення ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», згідно якого виявлено помилки та зроблено ряд зауважень до проектної документації (а.с.41-64 т.2);
		дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ГУ115160191278 від 19.01.2016 року щодо будівництва деревообробного комбінату по АДРЕСА_1 ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (а.с.66-67 т.2);
		сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №165170521474 від 21.02.2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта деревообробного комбінату по АДРЕСА_1 І черга ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (а.с.68 т.2);
		сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №163171920848 від 11.07.2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта деревообробного комбінату по АДРЕСА_1 ІІ черга ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (а.с.69 т.2);
		дозволу Житомирської обласної державної адміністрації №1810700000-116 від 26.04.2017 року на викиди ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 10 років з 26.04.2017 року по 26.04.2027 року (а.с.70-79 т.2).
		Таким чином, наданими документами підтверджується здійснення відповідачами підприємницької діяльності у відповідності до вимог законодавства України та на підставі дозвільних документів.
		Судом першої інстанції достеменно встановлено,що заперіоддіяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» мали місце порушення вимог природоохоронного законодавства:
		Так, за результатами перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» Державною екологічною інспекцію в Житомирській області від 13.08.2015 року виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства (а.с.126 т.1).
		У зв`язку з цим приписом Державної екологічної інспекції в Житомирській області №4/4 від 18.08.2015 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, зобов`язано ПрАТ «Коростенський завод МДФ» внести до паспортів ГОУ відомості про проведені ремонти або заміну установок; не допускати змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; при введенні в експлуатацію нових об`єктів, провести інвентаризацію джерел викидів, відкоригувати державну статистичну звітність 2-ТП (повітря) та дані Держобліку у сфері охорони атмосферного повітря (а.с.125 т.1).
		Результатами планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» в період з 26.10.2016 року по 04.11.2016 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря. А саме, не надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний вклад викидів забруднюючих речовин; позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли; джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб (а.с.137-138 т.1).
		Результатами позапланової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» в період з 27.06.2017 року по 04.07.2017 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області виявлено порушення ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», а саме: не надано довідку про взяття на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря (а.с.236-238 т.2).
		У зв`язку з цим приписом Державної екологічної інспекції в Житомирській області №39/5 від 05.07.2017 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства ПрАТ «Коростенський завод МДФ» зобов`язано під час здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря дотримуватися встановлених нормативів ГДВ та забезпечити доступ спеціалісті для здійснення постійного контролю за промисловими викидами в атмосферне повітря (а.с.235 т.2).
		Результатами планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» в період з 17.11.2017 року по 28.11.2017 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області виявлено порушення ст.17 Закону України «Про відходи», а саме: змішування відходів для утилізації яких в Україні існує спеціальна технологія (а.с.226-231 т.2).
		У зв`язку з цим приписом Державної екологічної інспекції в Житомирській області №7/5 від 01.12.2017 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства ПрАТ «Коростенський завод МДФ» зобов`язано під час діяльності дотримуватися концентрацій викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, не допускати змішування відходів для утилізації яких в Україні існує спеціальна технологія (а.с.225 т.2).
		Державна екологічна інспекція України в Житомирській області листом №2890/05-16 від 06.03.2017 року підтвердила неодноразові перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» в 2012  2015 роках, під час яких виявлено ряд грубих порушень, зокрема: наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; несанкціонований скидзабруднюючихречовин на територію підприємства без попередньої очистки; відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи; невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту; перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу. У 2012 році Державною екологічною інспекцією України в Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до усунення порушень. У 2015 році грубі порушення усунуто, необхідні документи екологічного характеру отримано (а.с.139 т.1).
		За періоддіяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» також мали місце порушення вимог природоохоронного законодавства:
		Так, за результатами позапланової перевірки ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» в період з 22.06.2017 року по 29.06.2017 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області виявлено порушення, а саме: не надано паспорт на ГОУ на джерелах викидів, №14-21, 26, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ; не пронумеровано джерела викидів забруднюючих речовин; не надано документи щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря; не ведеться облік відходів (а.с.200-205 т.2).
		У зв`язку з цим приписом Державної екологічної інспекції в Житомирській області №38/5 від 04.07.2017 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» зобов`язано вчинити певні дії (а.с.206-209 т.2).
		Факт порушення ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» в 2017 році природоохоронного законодавства підтвердила Державна екологічна інспекція України листом №2/4-11-3883 від 06.04.2017 року (а.с.140-141 т.1).
		Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено факти порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, що свідчить про невиконання та неналежне виконання ними обов`язку під час здійснення підприємницької діяльності щодо не завдання шкоди довкіллю, непорушення прав та законних інтересів громадян, покладеного ст.49 Господарського кодексу України. 
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення заявлених позивачкою вимог.
		При цьому судом враховано, що стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту може бути порушення, невизнання або оспорення відповідного суб`єктивного права.
		Звертаючись до суду позивач просила припинити діяльність та заборонити здійснювати підприємницьку діяльність з виробництва MDF s HDF плит на територіїсанітарно захисноїзони по АДРЕСА_1 ; зобов`язати ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» припинити діяльність та заборонити здійснювати підприємницьку діяльність з виробництва пиломатеріалів на територіїсанітарно захисноїзони по АДРЕСА_1 .
		Із змісту висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12.07.2019 року №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 (п.5 висновку) вбачається, що згідно наданих на дослідження матеріалів інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ПрАТ «Коростенський завод» МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» підприємствами витримана нормативна санітарно-захисна смуга відповідно 300м. та 100м.
		Тому, розглядаючи спір в межах заявлених вимог, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в цій частині, оскільки розглядає спір на підставі наданих доказів, а вони не свідчать про недотримання відповідачами вимог про межі санітарно-захисної зони.
		Разом з тим, судом встановлено факт негативного впливу на довкілля. Зокрема, протоколом дозиметричного контролю №58/31,32 від 06.04.2016 року перевірено потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання під водостоками навколо будинку АДРЕСА_3 , що в деяких точках більш ніж у три рази перевищує середньорічний обласний показник, під водостоками навколо будинку АДРЕСА_3 , в деяких точках незначно перевищує цей показник; на територіях присадибних ділянок по АДРЕСА_4 потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання не перевищує обласний показник (а.с.162 т.1).
		Згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12.07.2019 року за №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 діяльність відповідачів як разом так і окремо призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами (а.с.135-154 т.3).
		Будівництво в зоні добровільного гарантованого відселення та в межах міста ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не відповідає положенням ст.16 та ст.17 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»
		Відповідно до результатів дослідження повітря населених місць виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.
		За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин з стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не в максимальному режимі роботи має місце перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.
		На підтвердження погіршення стану здоров`я у зв`язку із підприємницькою діяльністю відповідачів ОСОБА_1 було надано:
		- виписку № НОМЕР_1 із медичної карти, згідно якої позивач з 07.08.2017 року по 17.08.2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського» з діагнозом залишкові явища перенесеної нейроінфекції у вигляді енцефалопатії ІІ ст. з ліквородинамічними розладами, ураженням черепно-мозкових нервів, вестибулоатактичними розладами, астенічним синдромом (а.с.197 т.1);
		- експертний висновок обласної спеціалізованої комісії від 04.01.2013 року за №16972, згідно якого встановлено причинний зв`язок хвороб з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Так, діагноз базальний арахноенцефаліт з враженням черепно-мозкових нервів з ліквородинамічними порушеннями у вигляді частих ліквородинамічних кризів є наслідком аварії на ЧАЕС (а.с.125 т.2).
		Проте, суд правильно вважав, що вказані захворювання не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з виявленими порушеннями вимог природоохоронного законодавства.
		Разом з тим, частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог законодавства.
		За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Стаття 16 Конституції України проголошує, що обов`язком держави є забезпечення екологічноїбезпеки іпідтримання екологічноїрівноваги натериторії України. Засобом досягнення цієї мети є створення державної системи реалізації природоохоронних функцій суспільства, яка гарантуватиме право громадян на екологічну безпеку та здорове довкілля.
		Право на доступ до екологічної інформації та право громадськості на участь в процесі прийняття суб`єктами владних повноважень рішень, що стосуються екології та стану довкілля, визначено на міжнародно-правовому рівні. Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), яку Україна ратифікувала Законом від 06 липня 1999 року №832-XIV. Положення Конвенції є нормами прямої дії, а національне законодавство щодо процедур та механізмів судового захисту порушених екологічних прав та інтересів може їх конкретизувати.
		В Орхуській конвенції 1998 року, стороною якої є Україна, визнано, що адекватна охорона довкілля важлива для добробуту людини, дотримання основних прав людини, у тому числі саме право на життя. Кожна людина має право жити в довкіллі, сприятливому для її здоров`я та добробуту, а також зобов`язана як індивідуально, так і спільно з іншими людьми захищати і покращувати довкілля на благо нинішнього та майбутніх поколінь. Для забезпечення можливості відстоювати це право та виконувати цей обов`язок, громадськість повинна мати доступ до інформації, право брати участь у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, які стосуються довкілля. Дієві судочинні механізми мають бути доступними для громадськості з метою забезпечення захисту її інтересів і дотримання законності, зокрема питань, що стосуються довкілля. конвенції 1998 року, стороною якої є Україна, визнано, що адекватна охорона довкілля важлива для добробуту людини, дотримання основних прав людини, у тому числі саме право на життя. Кожна людина має право жити в довкіллі, сприятливому для її здоров`я та добробуту, а також зобов`язана як індивідуально, так і спільно з іншими людьми захищати і покращувати довкілля на благо нинішнього та майбутніх поколінь. Для забезпечення можливості відстоювати це право та виконувати цей обов`язок, громадськість повинна мати доступ до інформації, право брати участь у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, які стосуються довкілля. Дієві судочинні механізми мають бути доступними для громадськості з метою забезпечення захисту її інтересів і дотримання законності, зокрема питань, що стосуються довкілля.
		Частина 3 статті 9 Орхуської конвенції передбачає, що кожна Сторона забезпечує представникам громадськості, які відповідають передбаченим національним законодавством критеріям, якщо такі встановлені, доступ до адміністративних і судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і державних органів, котрі порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища. 
		Відповідно до постанови Верховного Суду України по справі №901/8122/17 від 11.12.2018 року кожен має право на захист порушеного права на безпечне довкілля.
		Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено обов`язки підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема: здійснення заходів щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вжиття заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснення контролю за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та ведення їх постійного обліку, тощо.
		В даному випадку з матеріалів справи вбачається причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенськийзавод МДФ»і ТОВ«Українська холдинговалісопильна компанія» та забрудненням атмосферного повітря на території садиби ОСОБА_1 .
		Згідно висновку експертів від 12.07.2019 року за результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел відповідачів, які не працювали в максимальному режимі в житлові забудові спостерігалося перевищення граничнодопустимої концентрації суспендованих твердих часток, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.
		Відповідно допротоколу №04-03дослідження повітрянаселених місцьвід 15квітня 2019року,в точці№1(житловазабудова, АДРЕСА_2 )концентрація пилустановить 1,8мг/м 3 при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м3, що є перевищенням в 3,6 рази. 
		Крім того, серед речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» є ті, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект сумації біологічної дії, тобто односпрямований (викликає одні й ті ж захворювання) несприятливий вплив на організм людини декількох різних забруднюючих речовин. Зокрема, мають місце група 43: сірчистий ангідрид та діоксин азоту; група 46 сірчистий ангідрит та фенол; група 47 сірчистий ангідрид, вуглицю оксид, діоксин азоту та фенол.
		У житловій забудові в АДРЕСА_2 , за місцем проживання позивача встановлено суттєве перевищення за групою речовин НОМЕР_2 , а саме: сірчистий ангідрид, вуглицю оксид, діоксин азоту та фенол (а.с.150 т.3). Та перевищує граничнодопустимий в 2,19 рази.
		Наведене дає достатні підстави вважати, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ "Коростенський завод" МДФ та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені, та, ймовірно, перевищують ГДКм.р. 
		Шумове навантаження при повному циклі роботи обох підприємств разом і окремо як в нічну так і денну пору доби по АДРЕСА_2 не відповідає нормі. Навіть при роботі підприємств не на повну потужність, відповідно до протоколу №04-04/1 від 15.04.2019 проведення досліджень шумової характеристики в точці №1-м. АДРЕСА_3 житлова АДРЕСА_5 АДРЕСА_2 встановлено перевищення нормативного значення звукового тиску (дБ) в октанових смугах з середньогеометричними частотами 63,125,250,500 та 1000 Гц. Еквівалентні та максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми згідно "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" №173 від 19.06.1996 року, а саме еквівалентні рівні шуму на 7дБА, максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми на 7 дБА. 
		Даний факт свідчить про невиконання відповідачами вимог ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та негативний вплив на довкілля в результаті їх виробничої діяльності з порушенням конституційного особистого немайнового права ОСОБА_1 на безпечне довкілля.
		Статтею 293 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
		Разом зтим,суд правильновважав,що сам по собі факт впливу виробничої діяльності на довкілля без встановлення значення такого впливу при наявності всіх належних чинних дозвільних документів, не може бути підставою для припинення чи заборони здійснення такої діяльності.
		Так, ст.12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
		Диспозитивність вказаної норми свідчить про те, що її реалізація має місце лише тоді, коли виробнича діяльність підприємства призводить до викидів в атмосферне повітря з обов`яковим впливом на фізичні та біологічні фактори.
		Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативнийвплив цієїдіяльності нажиття іздоров`янаселення чидовкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність - припиненню.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 
		Із врахуванням зазначених обставин суд обгрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної у зв`язку з неправомірними діями відповідачів, у розмірі 50000 грн. з кожного.
		Згідно Рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Дубецька проти України» (заява №30499/03, немає сумніву, що промислове забруднення може негативно вплинути на здоров`я суспільства в цілому і погіршувати якість життя особи, проте часто неможливо визначити у кількісному вираженні його вплив у кожному окремому випадку.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд врахував положення ч.1 ст.141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З врахуванням викладеного, з відповідачів підлягає стягненню по 868,97 грн. витрат на професійну правову допомогу та 3 332,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, з кожного.
		ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І) серії НОМЕР_3 С від 19.02.2013 року, а тому з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн. з кожного (в розмірі визначеному станом на березень 2017 року).
		Доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а зводяться до переоцінки доказів.
		Разом з тим, будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено. 
		За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.
		   
		Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, - 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія", ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" залишити без задоволення.
		Рішення Малинського районногосуду Житомирськоїобласті від12березня 2020року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Головуючий: Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складений 28.05.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...