Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/32/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2020. Зареєстровано: 01.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: 11/926/32/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м.Чернівці
		26 травня 2020 року               Справа № 926/32/20
		Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічниці судді Попової К.Г., що виконує повноваження секретаря судового засідання розглянувши справу №926/32/20
		 
		За позовом Чернівецької обласної ради (58010, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. М.Грушевського, буд.1)
		До Фізичної особи - підприємця Костреби Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 )
		За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОКП «Центр комунального майна» (58009, Чернівецька обл., м.Чернівці, пров. Текстильників, буд. 1).
		 
		Про стягнення неустойки за користування підвальними приміщеннями за період з 01.06.2014 року до 05.03.2020 року в сумі 1535920,00 грн
		 
		За участю представників:
		Від позивача: не з`явися
		Від відповідача: не з`явися 
		Від третьої особи: не з`явися
		 
		СУТЬ СПОРУ: 24.12.2019 року Чернівецька обласна рада звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Костреби Василя Васильовича про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 01.09.2001 року в сумі 1462810,69 грн.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Чернівецька обласна рада є власником підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м. які розміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, буд.19. 
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13 зобов`язано фізичну особу-підприємця Костребу Василя Васильовича в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили, повернути позивачу - підвальні приміщення загальною площею 378,6 кв.м. які розміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова , 19. Зазначене рішення набрало законної сили, проте, відповідач рішення суду не виконав.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2019 року у справі №926/1898/18, яке залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 року задоволено позовні вимоги Чернівецької обласної ради до Фізичної особи - підприємця Костреби Василя Васильовича про усунення перешкод у користуванні майном. Проте, і це рішення відповідачем не виконано, приміщення власнику не повернуто, що стало підставою для звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача несплаченої орендної плати та неустойки за період з 01.01.2013 року по 30.09.2019 року в сумі 1462810,69 грн.
		03.01.2020 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду зареєстровані матеріали справи №926/32/20.
		Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.
		Ухвалою суду від 08.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2020 року. Цією ж ухвалою було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОКП «Центр комунального майна», а також запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
		Ухвалою суду 03.02.2020 року відкладено розгляд справи на 20.02.2020 року, а також  повідомлено відповідача про розгляд даної справи - шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України. Окрім того, відповідачу вдруге запропоновано надати відзив на позов, явка учасників справи не була визнана обов`язковою. 
		18.02.2020 року позивачем через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подано заяву про зміну предмету позову (вх.№365), у відповідності до якої останній просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування підвальними приміщеннями загальною площею 378,6 кв.м., які розміщені за адресою: м .Чернівці, вул . Білоусова , буд.19 , за період з 01.06.2014 року по 30.09.2019 року в сумі 1421310,00 грн. Судом перевірено, що вказана заява направлена відповідачу за його юридичною адресою.
		Ухвалою суду від 20.02.2020 року задоволено заяву Чернівецької обласної ради про зміну предмету позовних вимог (вх.№365 від 18.02.2020 року), відтак подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог, а саме: про стягнення неустойки з Фізичної особи - підприємця Костреби Василя Васильовича за користування підвальними приміщеннями загальною площею 378,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Чернівці, вул. Білоусова, буд.19, за період з 01.06.2014 року до 30.09.2019 року в сумі 1421310,00 грн.
		Цією ж ухвалою розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 03.03.2020 року, про що відповідача повідомлено, шляхом надіслання ухвали за його юридичною адресою та шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Ухвалою суду від 03.03.2020 року задоволено усне клопотання представника позивача та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, розгляд справи відкладено на 25.03.2020 року, про що відповідача повідомлено тим самим способом, що і попередні виклики до суду.
		24.03.2020 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що в період розгляду справи в підготовчому засіданні, приміщення які розміщені за адресою: м.Чернівці, вул. Білоусова, буд. 19, були звільнені, а відтак позивач зробив перерахування суми неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування за весь період такого користування. 
		Також, представниками позивача і третьої особи подано клопотання про розгляд справи без їх участі.
		Ухвалою суду від 25.03.2020 року заява позивача про збільшення позовних вимог задоволена, а відтак подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням заяви про збільшення, а саме: про стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 1535920,00 грн за період з 01.06.2014 року по 05.03.2020 року. 
		Цією ж ухвалою розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено, проте з метою здійснення превентивних заходів проти поширення коронавірусу COVID-19 та у зв`язку з оголошенням карантину по всій країні дата чергового засідання не була визначена.
		Ухвалою від 09.04.2020 року було визначено наступну дату підготовчого засідання на 27.04.2020 року, про що сторони були повідомленні належним чином.
		Ухвалою суду від 27.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2020 року, при цьому, відповідача вкотре повідомлено про розгляд справи по суті шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області.
		Ухвалою суду від 13.05.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 26.05.2020 року у зв`язку з неявкою представника відповідача, про що останнього повідомлено шляхом надіслання ухвали на його юридичну адресу та повідомлення на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області. При цьому, суд попередив сторін, що неявка їх представників у судове засідання не є перешкодою для його проведення.
		Представник відповідача у судове засідання 26.05.2020 року (в черговий раз) не з`явився, причини не з`явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: АДРЕСА_1 . Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою. Окрім того, у зв`язку з систематичним нез`явленням представника відповідача до суду, відповідача неодноразово було повідомлено також через офіційний сайт Господарського суду Чернівецької області.
		На адресу суду повернулись ухвали про відкриття провадження у справі від 08.01.2020 року, ухвала про відкладення підготовчого засідання від 03.02.2020 року, ухвала про зміну предмету позовних вимог від 20.02.2020 року, ухвала про збільшення позовних вимог від 25.03.2020 року, ухвала від 09.04.2020 року з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Ухвали від 03.03.2020 року, від 27.04.2020 року та від 13.05.2020 року на адресу суду не повернулись.
		Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що    суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Відповідно до ч.2    ст.178 ГПК України     у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Слід зазначити, що під час введення карантину явку учасників справи не було визначено обов`язковою, як і (в цей час) не було встановлено час для подання відповідачем відзиву на позов (чи вчинення відповідної процесуальної дії), так як такий час був закінчений (17.02.2020 року) до введення карантинних заходів, проте, відповідач,  як до початку карантинних заходів, так і після їх введення не скористався своїм правом на подання відзиву, своїх пояснень, чи будь-яких клопотань.
		Відповідно до пункту    4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України     днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.
		За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).
		У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 правил).
		Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.
		Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
		Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
		Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі № 916/3188/16.
		Окрім того, слід зазначити, що відповідач неодноразово був повідомлений про час і місце судових засідань шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
		В той же час, відповідач    не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу    статті  4 Закону України «Про доступ до судових рішень»    та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу    (надалі -    ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Частиною 1    ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного  (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		Суд звертає увагу на те, що позивач і третя особа звернулись із клопотанням про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі повноважених представників, при цьому у своїх клопотаннях останні зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити позов.
		З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.
		Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.09.2005 року  серія ЯЯЯ №486467 та витягу про реєстрацію права власності від 30.09.2005 року серія СВХ 261268 адміністративна будівля літ «А» площею 2088,10 кв.м. на вул.Білоусова, буд.19 в м.Чернівцях належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернівецької області в оперативному управлінні Чернівецької обласної ради.
		Спірні підвальні приміщення у вказаній адміністративній будівлі загальною площею 378,6 кв.м. перебували в користуванні фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича з 01.09.2001 року до 01.06.2014 на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 01.09.2001 року та акту приймання-передачі від 01.09.2001 року. 
		Факт припинення вказаного договору оренди  встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року. 
		Крім того, вказаним судовим рішенням зобов`язано фізичну особу-підприємця Костребу Василя Васильовича (місце проживання: АДРЕСА_5 ; фактична адреса: АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили, повернути Чернівецькій обласній раді (58000, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1; код 25081241) - підвальні приміщення загальною площею 378,6 кв.м., які розміщено за адресою: м.Чернівці,  вул. Білоусова,19.
		Адміністративна будівля літ «А» площею 2088,10 кв.м. по вул . Білоусова, буд.19 в м.Чернівцях знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства «Центр комунального майна», що підтверджується довідкою від 12.11.2018 року.
		Проте, рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13 не виконано, виконавче провадження закінчено, спірні підвальні приміщення позивачу не були повернуті.
		12.11.2018 року Чернівецька обласна рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Чернівці,  вул. Білоусова,19 .
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2019 року у справі №926/1898/18, яке залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 року задоволено позовні вимоги Чернівецької обласної ради до Фізичної особи - підприємця Костреби Василя Васильовича про усунення перешкод у користуванні майном. 
		Проте, і це рішення відповідачем добровільно не виконано, приміщення власнику  станом на день звернення з позовом про стягнення неустойки не повернуто.
		У відповідності до ч. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, суд приходить висновку, що як факт припинення договору оренди, так і неповернення приміщення власнику, встановлені рішеннями суду, а відтак не потребують додаткового доказування.
		Станом на момент вирішення спору виконавче провадження №59286726 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м, які розташовані за адресою: м.Чернівці, вул. Білоусова, 19 , закінчено, що підтверджено постановою державного виконавця від 13.03.2020 року, в якій зазначено, що рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1898/18 виконано в примусовому порядку, спірні підвальні приміщення повернуті власнику, що також підтверджено постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.03.2020 року. Окрім того, позивач про факт примусового виконання рішення суду та повернення йому майна повідомив суд у своїй заяві про збільшення позовних вимог.
		Предметом спору є стягнення з орендаря неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном.
		Під час вирішення спору суд застосовує такі норми законодавства.
		Відповідно до частини другої статті 785 ЦК України,        якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Частиною 1 статті 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.  
		Згідно із частинами 4, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		У відповідності до частин 1, 3 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. 
		Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  
		Статтею 317 Цивільного кодексу України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		Частиною 1 статті  759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч. 1, 4 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Як вбачається зі змісту  частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди.
		Судом встановлено, що після припинення 01.06.2014 року договору оренди від 01.09.2001 року, відповідач об`єкт оренди не повернув, рішення суду зобов`язального характеру добровільно не виконав. 
		Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.
		Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
		Зі змісту статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав. 
		До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
		Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України. 
		Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах: від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17, від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, а також Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
		Судом встановлено, що - Чернівецька обласна рада вжила всіх необхідних заходів, зі свого боку, а саме: повідомляла орендаря про припинення дії договору оренди, зверталась до суду з вимогами звільнити приміщення та усунути перешкоди в користуванні своїм майном, що підтверджено рішеннями судів за №926/952/14 від 08.09.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року, № 926/1898/18 від 24.04.2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2019 року.
		Проте, ФОП Костреба В.В. добровільно не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення дії договору. 
		Доказів добровільного виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем (Чернівецькою обласною радою) дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря (ФОП Костреба В.В.) після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.
		05.03.2020 року відбулося примусове виконання Другим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) наказу №926/1898/18 від 14.05.2019 року виданого Господарським судом Чернівецької області щодо усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Чернівці, вул. Білоусова , буд .19 , що підтверджено постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.03.2020 року.
		В результаті чого винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59286726 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м, які розташовані за адресою: м.Чернівці, вул. Білоусова, 19 , від 13.03.2020 року. 
		Зважаючи на встановлення судом обставин припинення дії договору оренди з 01.06.2014 року та неповернення в добровільному порядку відповідачем об`єкта оренди (включно до 05.03.2020 року), а саме підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Чернівці, вул. Білоусова, буд. 19 , суд погоджується про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.06.2014 року до 05.03.2020 року в сумі 1535920 грн.
		Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він проведений вірно. 
		Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
		Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		1.Позовні вимоги Чернівецької обласної ради (58010, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. М.Грушевського, буд.1, код 25081241) до фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОКП «Центр комунального майна» (58009, Чернівецька обл., м.Чернівці, пров. Текстильників, буд.1, код 21413657) про стягнення неустойки за користування підвальними приміщеннями за період з 01.06.2014 року до 30.09.2019 року в сумі 1535920,00 грн - задовольнити в повному обсязі.
		2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної ради (58010, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. М.Грушевського, буд.1, код 25081241) неустойку за користування підвальними приміщеннями за період з 01.06.2014 року до 05.03.2020 року в сумі 1535920,00 грн та судовий збір в сумі 23038,80 грн. 
		 
		Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). 
		Відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, продовжується на строк дії такого карантину.
		 
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
		 
		   Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2020 року.
		 
		           
		 
		              Суддя                                                                                               С.М.  Гушилик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...