Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/3981/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2020.
Дата набрання законної сили: 25.05.2020
Номер судового провадження: 61-47842ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 травня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 367/3981/17
		 
		провадження № 61-47842св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті»,
		представник відповідача - Руденко Андрій Олександрович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області                       від 05 червня 2018 року у складі судді Оладько С. І. та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року у складі колегії суддів:              Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2017 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») про визнання недійсним свідоцтва про право власності.
		Позовна заява мотивована тим, що 26 грудня 2011 року між ним та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року №1/424_ИР,          відповідно до якого цей догорів було викладено у новій редакції та згідно з яким ТОВ «Аверс-Сіті» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на об`єкт нерухомості - складову та невід`ємну частину об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири АДРЕСА_1 . У пункті 8.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, якщо вони не будуть припинені раніше у відповідності до положень даного договору та чинного законодавства України.
		Факт відсутності заборгованості за квартиру за договором купівлі-продажу майнових прав підтверджується довідками від 25 жовтня 2010 року і                 від 30 грудня 2011 року, виданими ТОВ «Аверс-Сіті», а також договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27 жовтня 2010 року № 29/10/10. Вказував, що ТОВ «Аверс-Сіті» повністю визнано факт виконання ним зобов`язань за вищезазначеним договором, додатковим підтвердженням чому є акт приймання-передачі майнових прав від 30 грудня 2011 року.
		16 вересня 2011 року житловий будинок, в якому знаходиться вказана квартира, було введено в експлуатацію. Проте, ТОВ «Аверс-Сіті» не повідомило його про цю обставину. Крім того, ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало за собою право власності на квартиру  АДРЕСА_1  як індивідуально визначений об`єкт на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3, видане 30 вересня 2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270.
		Вважав, що такими діями товариства грубо порушені його права на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.
		На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд скасувати запис про  реєстрацію права власності ТОВ «Аверс-Сіті» від 30 вересня 2011 року             щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , та визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3, видане 30 вересня 2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради                     від 22 вересня 2011 року № 270.
		 
		Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1 , у квітні 2018 року            ТОВ «Аверс-Сіті» пред`явило зустрічний позов про визнання права власності.
		 
		Зустрічний позов мотивований тим, що 16 вересня 2011 року житловий будинок АДРЕСА_3 був введений в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом відповідності серії НОМЕР_2 .
		На підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року № 270 30 вересня 2011 року комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» товариству було видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 на вищевказану квартиру. Це рішення органу місцевого самоврядування є чинним і не скасованим.
		З указаного вбачається, що ТОВ «Аверс-Сіті» є власником спірної квартири, разом з тим, це право оспорюється і не визнається ОСОБА_1 .
		На підставі вказаного ТОВ «Аверс-Сіті» просило суд визнати за ним                      право власності на квартиру  АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст судових рішень
		 
		Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року, у задоволенні позову  ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ «Аверс-Сіті» відмовлено.
		 
		Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що, пред`явивши вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності, видане на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, ОСОБА_1 не зазначив підстав для визнання його недійсним. Крім того, вказане рішення органу місцевого самоврядування є чинним, в установленому законом порядку не оскаржувалося. 
		Оскільки на час розгляду справи ТОВ «Аверс-Сіті» є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 відмовлено у позові про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та скасування запису про реєстрацію права власності ТОВ «Аверс-Сіті» на цю квартиру, то вказане право ТОВ «Аверс-Сіті» на спірну квартиру не потребує окремого захисту.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ТОВ «Аверс-Сіті», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення зустрічного позову ТОВ «Аверс-Сіті».
		 
		Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України у касаційному порядку у цій частині не переглядаються.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду                від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1102/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що за змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. З указаного вбачається, що позивач у позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій зі сторони третіх осіб. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах:                     від 23 грудня 2014 року у справі № 3-191гс17, від 06 липня 2016 року у справі           № 3-576 гс16 та Верховним Судом у постановах: від 26 червня 2018 року у справі № 911/5039/14, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17.
		З указаного вбачається, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Аверс-Сіті».
		 
		 
		Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		26 грудня 2011 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір             про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав  від 25 жовтня 2010 року №1/424_ИР, відповідно до якого цей догорів було викладено у новій редакції та згідно з яким ТОВ «Аверс-Сіті» продає, а           ОСОБА_1 купує майнові права на об`єкт нерухомості - складову та невід`ємну частину об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири АДРЕСА_1 . 
		У пункті 8.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, якщо вони не будуть припинені раніше у відповідності до положень даного договору та чинного законодавства України.
		 
		16 вересня 2011 року житловий будинок по АДРЕСА_4 був введений в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом відповідності серії НОМЕР_2 .
		 
		Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року № 270 комунальному підприємству Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» було доручено оформити і видати свідоцтво про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири закінченого будівництва об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) за адресою:                 АДРЕСА_5 , на всі квартири та нежитлові приміщення, які знаходяться у цьому будинку .
		 
		30 вересня 2011 року комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» видало ТОВ «Аверс-Сіті»                     свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року         № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку          розгляду судових справ».
		 
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ «Аверс-Сіті» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції         Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого          2020 року.
		 
		Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга ТОВ «Аверс-Сіті» підлягає залишенню без задоволення.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Так, згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. 
		 
		У статті 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. 
		 
		Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. 
		 
		Відповідачем за цим позовом може бути будь-яка особа, яка не визнає, заперечує або оспорює право позивача здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження спірним майном, або має власний інтерес щодо цього майна.
		 
		Встановивши, що відповідно до свідоцтво про право власності НОМЕР_3 ТОВ «Аверс-Сіті» є власником квартири АДРЕСА_1 , це право зареєстровано в установленому порядку, та ТОВ «Аверс-Сіті» як власником цього майна не надано доказів на підтвердження того, що воно не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів зі сторони ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог товариства про визнання права власності на це майно.
		 
		Крім того, у пункті 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		З урахуванням вказаного, оскільки право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано в установленому законом порядку, то не потребує визнання цього права у судовому порядку.
		 
		Разом з тим, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що згідно з частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. 
		 
		Зазначений спосіб захисту права власності, на відміну від інших способів, передбачає захист права власності у випадку, коли його порушення ще не відбулося, однак є підстави вважати, що воно має статися. 
		 
		Зміст такого захисту полягає у тому, що у передбачених законом випадках із метою запобігання порушенню права власності до порушника застосовуються примусові заходи без покладення на нього юридичної відповідальності. 
		Таким чином, позов про превентивний захист права власності може бути пред`явлено власником, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, однак таких вимог ТОВ «Аверс-Сіті» до суду не пред`явлено. 
		 
		Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду України у постановах: від 23 грудня 2014 року у справі № 3-191гс17, від 06 липня                2016 року у справі № 3-576 гс16 та Верховним Судом у постановах                       від 26 червня 2018 року у справі № 911/5039/14, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17 на правильність висновків не впливають, оскільки правовідносини в указаних справах є відмінними від фактичних обставин цієї справи. Ключова відмінність полягає у тому, що у справі, що переглядається, право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на нерухоме майно зареєстровано в установленому порядку та не потребує судового захисту, оскільки обставин, визначених статтею 392 ЦК України, судом не встановлено.
		 
		Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував. 
		 
		У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення, в частині, що була предметом касаційного перегляду, - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2018 року    та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до ОСОБА_1 про визнання права власності залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Н. Ю. Сакара
		 
		О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...