Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/187/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2020. Зареєстровано: 03.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		  
		 
		26.05.2020  м. Івано-ФранківськСправа № 909/187/20
		Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні справу 
		за позовом:  Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є: Державна екологічна інспекція у Львівській області,  
		до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", 
		про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 3 778 992  грн 50 к. 
		           
		за участю: 
		від прокуратури: Негрич Назарій Михайлович - прокурор військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, (службове посвідчення № 033485 від 18.05.2015 року) 
		від позивача та відповідача: представники не з`явилися  
		 
		установив: Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою  в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є: Державна екологічна інспекція у Львівській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 3 778 992,50 грн.
		Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач  у порушення  норм ст. 17 Лісового кодексу України, ст. 9.1 Закону України "Про природо-заповідний фонд України" , за відсутності дозвільних документів  на затвердження лімітів  та дозволу  на проведення  санітарно-вибіркових  рубок, виписано та видано  лісорубний квиток  №27 від 26.12.2018 року  серія №ІФ ЛРК №008428 на проведення  вибіркових  санітарних рубок на території ПЗФ НПП "Сколівські Бескиди" та здійснено незаконну рубку дерев  у кварталі  49 виділі 52 на площі 2,0 га, кварталі 54 виділі 34 на площі 0, 6 га Коростівського лісництва Сколівського військового лісгоспу. Внаслідолк зазначеним порушенням завдав шкоди  в розмірі  3 778 992 грн 50 к.
		У своїх вимогах позивач посилається на ст.17, 64, 69, 93, 105, 107 Лісового кодексу України та ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
		Господарським судом Івано-Франківської області , відповідно до  ухвали від 12.03.2020 року, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.04.2020 року.
		Судом , ухвалою-повідомленням   від 09.04.2020 року, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 12.05.2020 року.
		Відповідно до ухвали  від 12.05.2020 року Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду на 26.05.2020 року.
		В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити. 
		Представник  позивача повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить  повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№7175/20 від 21.05.20), яке долучене до матеріалів справи.
		Представник відповідача повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить  повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№7173/20 від 21.05.20), яке долучене до матеріалів справи. Відзив на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи  суду не подав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		За таких обставин, згідно ст. 178 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.
		Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Державною екологічною інспекцією в Львівській області (позивач по справі) з 12.03.2019 року по 22.03.2019 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на території Сколівському  військовому лісгоспі ДП "Івано-Франківськмй військовий  ліспромкомбінат" (по окремих кварталах).
		За результатами проведення перевірки складено акт позапланової перевірки №230/06/252 від 22.03.2019, яким виявлено низку порушень та розраховано розмір шкоди. Вказаний акт підписано головним лісничим ДП "Івано-Франківський військовий  ліспромкомбінат" Мелень  І.В., в. о. начальника Доміндяк Б . Д. 
		          Як вбачається з акту, лісорубний квиток від 26.12.2018 № 008428 на проведення вибіркових санітарних рубок у 2018 році   видано з порушенням. Здійснено  незаконну рубку дерев  у кварталі  49 виділі 52 на площі 2,0 га, кварталі  54 виділі 34 на площі 0,6 га  Коростівського лісництва  Соколівського військового лісгоспу. Окрім того, вищезазначеними службовими особами лісгоспу виписано та видано лісорубні квитки  від 31.01.2019 року  №02  серія  ІФ ЛРК №008430  та від  28.01.2019 року №01 серія ІФ ЛРК № 008427 на проведення  вибіркових санітарних  рубок на території  ПЗФ НПП "Сколівської  Бескиди" та здійснено рубку дерев у кварталі  356 виділі  18 на площі 1,0 га, кварталі  35 виділі 27 на площі  4,3 га, кварталі 36 виділі 16 (3) на площі  2,6 га, а також у кварталі 23 виділі 24 на площі 3,0 га та кварталі 19 виділі 28 (1) на площі  6,2 га Корчинського лісництва Сколівського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат". Вказані дії  вчинені  в межах господарської зони території природно-заповідного фонду Національний природний парк Сколівські Бескиди з порушенням, зокрема  без затвердження Міністерством екології та природних ресурсів України відповідних лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також без відповідного дозволу, що видається Львівською ОДА. У акті зазначено, що при видачі лісорубного квитка від 26.12.2018 № 008428 було порушено приписи ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України, а тому є підстави вважати видачу лісорубного квитка та проведення заготівлі деревини відповідно до даного лісорубного квитка незаконними.
		Факт порушень  підтверджується також складеним  актом службового розслідування проведеного ДП "Івано-Франківський військовий  ліспромкомбінат" .
		Відповідно до Висновку експерта Львівського НДІСЕ №3453 від 18.07.2019 року за результатами  проведеної експертизи, розмір матеріальної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у результаті вищевказаної незаконної рубки дерев становить 3 778 992 грн 50к.
		Розрахунок розміру шкоди, заподіяного лісу порушенням  природоохоронного законодавства внаслідок незаконної рубки дерев, здійснено у відповідності  до додатку №1  Постанови КМУ від 24.07.2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення  розміру шкоди , заподіяної  порушенням  законодавства про природно-заповідний фонд".
		Отже, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.
		Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
		Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
		Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:
		1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії;
		2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);
		3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювач шкоди.
		4) вина особи, що завдала шкоду.
		Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
		Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 64 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Відповідно до статті 86 ЛК України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
		Згідно статті 69 Лісового кодексу України спеціальним дозволом на використання лісових ресурсів в межах виділеної лісової ділянки є лісорубний квиток.
		Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. №761 " Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" передбачено , що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.
		Відповідно до ч.2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р. №17 , визнається незаконною порубка дерев і чагарників вчинена без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
		Оскільки, відповідачем по справі виписано лісорубні квитки на вирубку дерев у відповідному кварталі та лісових ділянках з порушенням, та не забезпечено охорону лісу від незаконних рубок, обов`язок якого саме покладено на відповідача, як постійного лісокористувача, то саме це підприємство повинно відшкодувати шкоду заподіяну лісу незаконним вирубуванням дерев.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
		Пунктом 5 частини 2 статті 105 ЛК України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
		Відповідно до статті 107 ЛК України, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
		Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
		Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
		Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
		Відповідачем не доведено, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної вирубки дерев, а також відсутність вини в такій бездіяльності (діях) його працівників. Тобто проявом його протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, внаслідок чого було допущено самовільну вирубку лісу невстановленими третіми особами, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України.
		Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 22.03.19 року, який є чинним на час вирішення спору та підписані представником відповідача без жодних зауважень.
		З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. 
		Відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, внаслідок чого було допущено самовільну вирубку лісу невстановленими третіми особами, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України у зв`язку із чим нанесено шкоду лісу та навколишньому природному середовищу в сумі 3 778 992 грн. 50 коп.
		З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий  збір  по справі слід відшкодувати прокуратурі за рахунок відповідача.
		Керуючись ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , ст.19, 63, 64, 69, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		у х в а л и в : 
		 
		позов заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону  в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є: Державна екологічна інспекція у Львівській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 3 778 992  грн 50 к.  - задовольнити.
		 
		Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, код 08033772) на користь  Державної екологічної інспекції у Львівській області (вул. Стрийська, 98, м. Львів,79026,  код 38057086)  3 778 992 грн 50 грн. (три мільйони сімсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні п`ятдесят копійки) - шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
		 
		Стягнути з  Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, код 08033772) на користь Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону (вул. Чорновола, 9, м. Івано-Франківськ, 76018, код 38326057) - 56 684 грн 89 к. (п`ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят дев`ять копійки) - витрат по сплаті судового збору. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повне рішення складено 02.06.2020 
		 
		 
		Суддя                                                                           Фанда О. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...