Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/72390/17-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2020.
Дата набрання законної сили: 27.05.2020
Номер судового провадження: 61-41020ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		 
		27 травня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/72390/17-ц
		провадження № 61-41020св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І.,  Калараша А. А.,  Литвиненко І. В.,    Фаловської І. М., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», третя особа - ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року у складі судді  Соколова О. М. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
		 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна, 
		третя особа - ОСОБА_2 ,
		 
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.   У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк), товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» (далі - ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна»), третя особа - ОСОБА_2 , з позовом, у якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, яка поширена ПАТ КБ «ПриватБанк» ІНФОРМАЦІЯ_10 року на прес-конференції голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 та ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна» шляхом розміщення відеозапису прес-конференції на веб-сайті ТОВ «ІА «Інтерфакс - України» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 та через веб-сайт Youtube . com на веб-сторінці (акаунті) ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_11» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме фразу, починаючи з 13:04 хвилини до 13:15: «ІНФОРМАЦІЯ_13»; зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі на веб-сайті 
		ПАТ КБ «ПриватБанк» прес-службою Банку в розділі «новини банку»; зобов`язати ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна», не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі на веб-сайті ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна».
		2.   Позовна заява мотивована тим, що поширена ІНФОРМАЦІЯ_5 на прес-конференції інформація відносно позивача, як колишнього Голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк», про перевищення ним своїх повноважень, як Голови Правління Банку, при видачі кредитів є недостовірною, містить відомості про події, яких не існувало, оскільки відсутні правові підстави для твердження на даній прес-конференції про перевищення  ОСОБА_1 своїх повноважень, як Голови Правління Банку, при видачі кредитів.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		3.   Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року позов задоволено. 
		Визнано недостовірною та такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ПАТ КБ «ПриватБанк» ІНФОРМАЦІЯ_10 року на прес-конференції голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 та ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна» шляхом розміщення відеозапису прес-конференції на веб-сайті ТОВ «ІА «Інтерфакс - України» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 та через веб-сайт Youtube . com на веб-сторінці (акаунті) ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14 » за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме фразу, починаючи з 13:04 хвилини до 13:15: «ІНФОРМАЦІЯ_13».
		Зобов`язано ПАТ КБ «ПриватБанк» не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі на веб-сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» прес-службою Банку в розділі «новини банку».
		Зобов`язано ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна» не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі на веб-сайті ТОВ «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Вирішено питання розподілу судових витрат.
		4.   Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висловлювання Голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 . на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_10 року відносно ОСОБА_1 про перевищення ним своїх повноважень на посаді Голови Правління Банку під час підписання кредитів, як вже встановленого та підтвердженого факту, не відповідає дійсності, є неправдивим, так як не підтверджене обвинувальним вироком у кримінальній справі.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		5.   Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення  Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
		6.   Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі статтями 12, 81, 263 ЦПК України, в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		7.   У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		8.   Касаційна скарга мотивована неправильним застосування судами попередніх інстанцій положень статті 40 Конституції України та статті 277 ЦК України, за результатами чого дійшли хибних висновків щодо необхідності обов`язкової наявності обвинувального вироку суду щодо ОСОБА_1 як підстави для поширення інформації про перевищення ним повноважень при укладенні кредитних договорів. Чинним законодавством України не встановлено обов`язковість наявності обвинувального вироку суду чи оголошеної підозри особі для поширення фактів, що стали підставою для звернення до правоохоронного органу з метою перевірки додержання законів посадовими чи службовими особами.
		9.   Під час виступу на прес-конференції не було поширено щодо позивача інформацію, розголошення якої вимагає обов`язкову наявність відповідного вироку суду, а лише був доведений до громадськості факт звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення при укладенні банком 36 кредитних договорів, які були підписані з боку банку позивачем.
		10.   Аргументом касаційної скарги також указано те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів наявності сукупності обставин, які дають можливість стверджувати про порушення ділової репутації позивач та жодного доказу, яким би підтверджувався факт порушення його ділової репутації. Інформація, яку просив спростувати позивач, є результатом критичної оцінки фактів щодо обставин підписання 36 кредитних договорів та є предметом перевірки правоохоронними органами, про що було зазначено при її поширенні ІНФОРМАЦІЯ_10 року.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		11.   Інші учасники справи відзиву щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		12.   Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 
		2018 року до закінчення касаційного провадження.
		13.   Ухвалою  Верховного Суду від 20 травня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		14.   18 грудня 2016 року рішенням Правління Національного банку України 
		ПАТ КБ «ПриватБанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
		від 18 грудня 2016 року № 2859 у Банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 19 грудня 2016 року по 18 січня 
		2017 року.
		15.   Як наслідок віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації в Банку було припинення повноважень всього складу посадових осіб Банку, в тому числі і Голови Правління ОСОБА_1 , на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 грудня 2016 року № 2894.
		16.   Наслідком участі держави у виведенні ПАТ КБ «ПриватБанк» з ринку за участі держави стала націоналізація Банку, а саме: перехід Банку у державну власність шляхом продажу всіх акцій Банку державі в особі Міністерства фінансів України за договором купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 
		2016 року.
		17.   Націоналізація Банку набула активного обговорення та висвітлення в засобах масової інформації, в мережі Інтернет, у виступах представників Національного банку України, Міністерства фінансів України, державних службовців, політиків, експертів та фінансистів.
		18.   ІНФОРМАЦІЯ_10 року відбулася прес-конференція Голови Правління 
		ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 , присвячена підсумкам роботи Банку за перше півріччя, результатам міжнародного аудиту фінансової звітності Банку та подальшій стратегії розвитку Банку.
		19.   На вказаній прес-конференції, проведеній у прес-центрі ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна», Головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 було поширено інформацію про ОСОБА_1 , яка порушує його честь, гідність та ділову репутацію.
		20.   Інформація була поширена, як під час проведення прес-конференції серед журналістів, що були акредитовані для участі в прес-конференції, так і шляхом розміщення відеозапису прес-конференції на веб-сайті ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 », ІНФОРМАЦІЯ_2 та через веб-сайт відеохостингу Youtube. com на веб-сторінці (акаунті) ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_16.
		21.   Інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, була поширена Головою Правління Банку ОСОБА_2 на прес-конференції, починаючи з 13:04 хв. і по 13:15 хв.: «ІНФОРМАЦІЯ_17».
		22.   Факт розповсюдження такої інформації відповідачами при обставинах, викладених в позові, не оспорювався представниками відповідачів в судовому засіданні.
		23.   Відеозапис прес-конференції переглянуло 4 202 осіб, тобто вказана інформація набула поширення серед значної кількості людей.
		24.   На час виходу прес-конференції ОСОБА_1 не був підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні за фактом перевищення ним повноважень на посаді Голови Правління Банку.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		 
		25.   Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
		26.   Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		27. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		28.   Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		29.   Частиною першою статті 402 ЦПК Українив редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
		30.   Касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		31.   Спір між сторонами виник з приводу спростування недостовірної інформації, яка поширена ПАТ КБ «ПриватБанк» ІНФОРМАЦІЯ_10 року на прес-конференції голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 та ТОВ «ІА «Інтерфакс-Україна» шляхом розміщення відеозапису прес- конференції на веб-сайті ТОВ «ІА «Інтерфакс - України» за адресою в мережі Інтернет:   ІНФОРМАЦІЯ_18 веб-сайт  Youtube . com  на веб-сторінці (акаунті) ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_19» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_20, а саме фразу, починаючи з 13:04 хвилини до 13:15: «ІНФОРМАЦІЯ_13».
		32.   Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		33.   Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).
		34.   Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		35.   При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		36.   Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		37.   Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		38.   Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		39.   Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
		40.   Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими;   2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
		41.   Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
		42.   У частині другій статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		43.   Таким чином, у силу положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		44.   За положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		45.   При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.
		46.   Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		47.   Наведене положення узгоджується із частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		48.   У рішенні Європейського суду з прав людини від 04 липня 2019 року у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine) також зазначено, що частина друга статті 6 наведеної вище Конвенції не дозволяє посадовим особам оголошувати особу винною до засудження цієї особи судом. Посадові особи повинні повідомляти громадськість про кримінальне розслідування, роблячи це обережно.
		49.   Суди попередніх інстанцій встановили, що інформація про позивача була поширена відповідачами у період, коли у засобах масової інформації і серед громадськості активно обговорювалися наслідки націоналізації найбільшого приватного банку країни, внаслідок чого у широкого кола осіб склалося негативне уявлення про особисті та професійні якості ОСОБА_1 , який займав керівну посаду в Банку протягом значного часу, а саме з 23 травня 1997 року до 22 грудня 2016 року.
		50.   Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що поширена інформація щодо перевищення    ОСОБА_1 повноважень є передчасною, оскільки на час проведення прес-конференції останній не притягувався до будь-якого виду юридичної відповідальності у порядку, встановленому законом. Така інформація  є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.
		51.   Разом із тим, суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки тому факту, що підставою позову ОСОБА_1 є поширення інформації про нього на прес-конференції Голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2., присвяченій підсумкам роботи Банку за перше півріччя, результатам міжнародного аудиту фінансової звітності банку та подальшій стратегії розвитку банку, висловив свою позицію про укладені 36 кредитні договори у певний проміжок часу, тобто інформував громадськість про певні події, при цьому не порушуючи презумпцію невинуватості особи позивача, так як в інформації не зазначалось  про винуватість ОСОБА_1 
		52.   Оскільки інформація, поширена на прес-конференції Голови Правління
		 ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 стосовно позивача, є суспільно значимою, тобто, вона була предметом громадського інтересу на час поширення такої інформації, оскільки стосувалась націоналізації найбільшого приватного банку країни, таке право громадськості знати цю інформацію переважає над правом позивача на її захист, а тому, таке поширення інформації відповідає практиці застосування Європейським судом з прав людини статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		53.   Зважаючи на те, що інформація, яку бажає спростувати позивач, не містить фактичних даних, а є вираженням суб`єктивної думки і поглядів, направлених на критичну оцінку певних дій, тобто є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню стосовно їх правдивості та по своїй суті стосується інформуванням громадськості про суспільно значиму подію, то заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		54.   Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.
		55.   Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.
		2. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.
		3. Відмовити  ОСОБА_1 у задоволені позову до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», третя особа - ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                      В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                А. І. Грушицький
		                                                                                                                   А. А. Калараш
		                                                                                                                   І. В. Литвиненко
		                                                                                                                   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...