Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/2420/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2020. Зареєстровано: 03.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2020.
Дата набрання законної сили: 02.06.2020
Номер судового провадження: 2/206/747/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		 
		               Справа № 206/2420/20
		       Провадження № 2/206/747/20
		УХВАЛА
		про залишення заяви без руху 
		 
		02 червня 2020 року                 Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, встановлення фактів права спільної сумісної власності подружжя, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		02 червня 2020 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, встановлення фактів права спільної сумісної власності подружжя.
		Перевіривши матеріали поданої заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
		Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
		1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
		2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
		3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
		4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
		5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
		6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
		7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
		8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
		9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
		10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		Так, в порушення п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позові не зазначено реєстраційні номери облікових карток платників податків позивача та відповідача за їх наявності або номери і серії паспортів громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
		Окрім того в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позові відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
		В порушення п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України в позові відсутнє зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
		Також, в порушення п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України у позові відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
		В порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України в позові відсутнє зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
		Крім того в порушення п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України у позові відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		В порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України в позові відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		Як вбачається з позовної заяви позивач зазначає ціну позову у розмірі 250 000 грн. Однак, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження ціни позову. 
		Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення, що відповідає пункту 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (додаток № 2 до постанови).
		Так відповідні документи (платіжні документи) мають подаватись до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
		Вказаний висновок суду, також, кореспондується із роз`ясненнями наданими п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».    
		Відповідно до інформаційного листа від 10 листопада 2011 року №12-6621/11 Державної судової адміністрації України судовий збір відповідно до Закону може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.                                
		Однак, до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачем не додано. Разом з позовною заявою позивач подав клопотання в якому просить суд, враховуючи його скрутне матеріальне становище звільнити його від сплати судового збору, а у випадку якщо це не можливо дозволити відстрочення до винесення рішення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру. 
		Положеннями ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
		Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
		Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Крім того, у пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
		Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
		Отже, суд має самостійно вирішити питання й про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору за умови існування належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
		Суд наголошує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.
		Судом встановлено, що жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача до матеріалів позовної заяви та безпосередньо до самого клопотання, позивачем не надано. Таким чином, наведені позивачем у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору або його відстрочення, розстрочення або зменшення його розміру, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
		Відповідного висновку дійшов Верховний Суд в своїй ухвалі від 25.10.2019 № 569/18206/17, де зазначив, що обставини, зазначені у клопотанні не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки не підтверджують з достовірністю його скрутний матеріальний стан.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі»), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
		Це пов`язано з тим, що, на думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є таким обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів (справа «Шишков проти Росії»).
		У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати слід відмовити, оскільки наданих позивачем доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення, або розстрочення чи зменшення їх розміру з урахуванням майнового стану сторони.
		Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.
		               Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		       Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Таким чином, позивачу за заявлені ним позовні вимоги майнового характеру, слід сплатити судовий збір з урахуванням п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а за позовні вимоги немайнового характеру, слід сплатити судовий збір з урахуванням п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та подати до суду оригінал відповідної квитанції.
		Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
		       Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.         
		В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.                         
		На підстави викладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.7 Закону України «Про державний бюджет», ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру - відмовити. 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, встановлення фактів права спільної сумісної власності подружжя - залишити без руху.
		Запропонувати позивачу усунути вказані недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Для сплати судового збору повідомляю реквізити: Отримувач коштів УК в Iндустр.р.м.Дніпра/Сам.р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989295 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA448999980313161206000004010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Самарський районний суд м. Дніпропетровська(назва суду, де розглядається справа).
		У випадку невиконання в строк позивачем вимог закону вказаних в ухвалі судді, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.      
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                О.П.Румянцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...