Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5002-3/4321-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2020. Зареєстровано: 03.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2020.
Дата набрання законної сили: 03.06.2020
Номер судового провадження: //5002-3/4321-2012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА
		 
		"25" травня 2020 р.                                         м. Київ                            Справа № 5002-3/4321-2012  
		 
		Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні 
		заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Валок» про відстрочення виконання судового рішення у справі №5002-3/4321-2012
		про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Валок» (ідентифікаційний код 30415212, смт Кушугум Запорізької області (с.Семисотка Ленінського району Автономної Республіки Крим - адреса на дату порушення справи про банкрутство 06.12.2012)
		 
		Учасники справи у судове засідання не з`явились 
		 
		1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
		1.1. 04.05.2020 засобами поштового зв`язку до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Валок» (далі - ТОВ «Валок», боржник, заявник) із заявою від 29.04.2020 (вх. №8846/20 від 08.05.2020), в якій просить суд відстрочити виконання ухвали від 20.05.2019 на один рік. В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що на даний час відповідна ухвала суду перебуває на стадії виконання та частково виконана. Водночас, згідно п. 1.4 затвердженої мирової угоди, погашення кредиторської заборгованості здійснюються доходами ТОВ «Валок» за результатами господарської діяльності від продажу активів або кредитними ресурсами. Єдиним майном боржника, яке використовується в його господарській діяльності є комплекс будівель та споруд пансіонату «Валок», що розташоване в Херсонській області. Проте, у зв`язку із введенням на території України карантину, туристичний бізнес, який є єдиним джерелом грошових надходжень  ТОВ «Валок» знаходиться в рецесії, а тому можливості реалізовувати будь-яке майно або путівки пансіонату відсутні. Вказує, що під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення, згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд враховує стихійне лихо і інші надзвичайній події.  За таких обставин, просить суд заяву задовольнити. 
		25.05.2020 у судове засідання представник ТОВ «Валок» не з`явися, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
		 
		1.2. 20.05.2020 засобами поштового зв`язку Перекрестов В. Б. надіслав до суду письмові пояснення (вх. №9972/20 від 25.05.2020), в яких заперечив щодо задоволення заяви боржника та зазначив, що суд не може змінювати умови мирової угоди ані під час її затвердження, ані після. Водночас, ухвалою суду від 20.05.2019 по суті було відстрочено та розстрочено сплату грошових коштів, розмір яких та відповідний порядок були погоджені сторонами. У свою чергу, заявником не було надано суду доказів на підтвердження скрутного матеріального становища чи наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Зазначає, що фінансова криза, відсутність попиту на послуги та майнова неплатоспроможність боржника не відноситься до форс-мажорних обставин. Крім того, вказує на те, що граничний строк для відстрочення ухвали суду від 20.05.2019 є 20.05.2020, а підстави для надання відстрочки виконання рішення поза межами цього строку відсутні.
		25.05.2020 у судове засідання Перекрестов В.Б. не з`явися, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
		 
		1.3. 22.05.2020 засобами поштового зв`язку арбітражний керуючий Мартиненко Н.М. направила до суду заперечення №03/05-2020-ЗА від 21.05.2020 (вх. №10023/20 від 25.05.2020) в яких зазначила, що ТОВ «Валок» за період з червня 2019 року по березень 2020 року погасив заборгованість лише у розмірі 320  000,00грн. Доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, у зв`язку із введенням на території України карантину, боржником надано не було. Крім того, ТОВ «Валок» не було наведено у заяві наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. За таких обставин, просить суд відмовити у задоволенні заяви боржника. 
		25.05.2020 у судове засідання арбітражний керуючий не з`явися, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
		 
		1.4. 25.05.2020 у судове засідання Сапатий В.М. не з`явися, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, в установленому ГПК України порядку заяв по суті на не надав. 
		 
		2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
		2.1. 20.05.2020 ТОВ «Валок» надіслав суду заяву  №5/2 від 19.05.2020 (вх. №9839/20 від 21.05.2020) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із діючим на території України карантином та відсутністю транспортного сполучення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
		Згідно із ч. 1 ст. 216 ГПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		Так, відповідно до Указу Президента України від 13.03.2020 №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (далі - постанова КМУ від 11.03.2020 №211), з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин у період з 12.03.2020 по 22.05.2020. 
		20.05.2020 КМУ було прийнято постанову №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (далі - постанова №392 від 20.05.2020), відповідно до п. 1 якої установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Дніпропетровської, Запорізької, Київської областей та м. Києва продовжити дію карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020.
		Так, пп. 7 п. 3 вказаної постанови передбачено, що на період дії карантину заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.
		Проте, жодних правових підстав для припинення діяльності суду зі здійснення правосуддя та розгляду судом справ на період карантину чинне законодавство не містить та додатково органами влади не визначено.
		Водночас, ч. 2 ст. 331 ГПК України, зокрема, встановлено, що заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
		У свою чергу, ст. 96 та ст. 197 ГПК України передбачено право учасників справи на подання відповідних заяв, клопотань, доказів тощо із використанням засобів електронного зв`язку, а прийняття участі у судових засіданнях у режимі відео конференції із використанням, зокрема, власних технічних засобів.
		Отже, заявнику як законом так і судом надана можливість, скористатися своїми процесуальними правами, визначеними, зокрема, п.2 ч.1 ст.42 ГПК України.  
		Крім того, суд звертає увагу, що  відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, зокрема, сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
		Проте, наданими вищевказаними положеннями ГПК України правами заявник не скористався та відповідних доказів, заяв чи клопотань, у тому числі, про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції суду не надав, відповідну особу на своє представництво у суді не уповноважив.
		Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Положеннями п. 1  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
		Ураховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перенесення розгляду заяви ТОВ «Валок» на інший час. 
		 
		2.2. 25.05.2020 на електронну пошту суду від адвоката Боруха Сергія Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Валок», надійшло клопотання (вх. №10028/20), про відкладення розгляду заяви на іншу дату.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
		Так, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 60 ГПК України).
		Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).
		Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження наявності у адвоката Боруха С.В. повноважень представляти права та інтереси ТОВ «Валок» ним надано договори про надання захисту, правової допомоги, захисту права та інтересів №71 від 13.08.2019 та №83 від 83 від 05.09.2019, а також ордери серії КС №495844 від 13.08.2019 та серії КС №495765 від 05.09.2019. Так, у вказаних документах зазначено, що адвокат має відповідні повноваження у судах апеляційної та касаційної інстанції.
		Доказів на підтвердження наявності повноважень діяти від імені ТОВ «Валок» у Господарському суді Київської області адвокатом Борухом С.В. суду надано не було.
		За таких обставин, на підставі ч. 4 ст.170 ГПК України клопотання (вх. №10028/20) залишається судом без розгляду. 
		 
		2.3. 25.05.2020 до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Мартиненко Н.М., зміст якого викладений у запереченнях №03/05-2020-ЗА від 21.05.2020 (вх. №10023/20 від 25.05.2020), про поновлення процесуального строку для подачі заперечень на заяву. Указане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалу суду від 12.05.2020 Мартиненко Н.М. отримала лише 21.05.2020, а тому з об`єктивних причин не змогла виконати вимоги ухвали у встановлений строк.
		Відповідно до ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. 
		Так, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 119 ГПК України).
		Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).
		Ухвалою суду від 12.05.2020, зокрема, встановлено учасникам справи строк для подання письмових пояснень - до 21.05.2020. У свою чергу, арбітражним керуючим отримано зазначену ухвалу суду 21.05.2020, що підтверджується інформацією із офіційного сайту АТ «Укрпошта».
		Водночас, ч. 4 ст. 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
		Як зазначалось вище, арбітражним керуючим було заявлено відповідне клопотання разом із поданням заперечень на заяву ТОВ «Валок».  
		Проаналізувавши зазначене та обставини викладені Мартиненко Н.М. у її клопотанні, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку для подання заперечень, у зв`язку із чим клопотання арбітражного керуючого підлягає задоволенню.
		 
		2.4. 25.05.2020 до початку судового засідання ОСОБА_3 через канцелярію суду подані заперечення на заяву боржника (вх. №10018/20 від 25.05.2020). 
		Як зазначалось вище, відповідно до  ч. 1 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої аргументи, пояснення, міркування у запереченнях проти заяв.  
		Загальні вимоги до форми та змісту, зокрема, заперечення встановлені ст. 170 ГПК України, відповідно до ч. 2 якої передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
		Проте, ОСОБА_3 не було дотримано вищевказані вимоги ГПК України та відповідних доказів до своїх заперечень не додано. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч. 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
		Ураховуючи те, що відповідні заперечення подані без додержання вимог, передбачених ч. 2 ст. 170 ГПК України, останні підлягають поверненню без розгляду.  
		 
		3. Процесуальні дії у справі   
		3.1. Ухвалою суду від 12.05.2020, зокрема, заяву ТОВ «Валок» про відстрочення виконання ухвали суду від 20.05.2019 призначено до розгляду у судове засідання на 25.05.2020.
		3.2. Як зазначалось вище, у судове засідання арбітражний керуючий та кредитори не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. Явка обов`язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути заяву ТОВ «Валок» без участі останніх. 
		 
		4. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які підлягають застосуванню
		Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковими до виконання.
		Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		У свою чергу, судовими рішеннями є ухвали (п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України).
		Так, ухвалою суду від 20.05.2019, зокрема, затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі №5002-3/4321-2012.
		Отже, вищевказана ухвала суду є судовим рішенням у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України.
		Частиною 1 ст. 331 ГПК України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є  обставини, що істотно ускладнюють виконання  рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
		Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо,  інші надзвичайні події  тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
		Проаналізувавши зазначені положення ГПК України, суд дійшов висновку, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, які заявник повинен довести відповідно до вимог  ст.74 ГПК України.
		При цьому, рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. 
		Водночас, ГПК України    не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими  цим Кодексом.
		Як зазначалось вище, в обґрунтування своєї заяви заявник посилається на скрутне матеріальне становище, яке виникло внаслідок введення на території України карантину, у зв`язку із чим боржник немає змоги виконувати умови мирової угоди.
		Як зазначалось вище, відповідно до постанови КМУ №211 від 11.03.2020  та постанови №392 від 20.05.2020 з 12.03.2020 по 22.06.2020 на всій території України установлено карантин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
		Проте, боржником не було надано суду жодних доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Валок» скрутного матеріального становища, яке виникло у боржника саме з підстав введення на території України карантину (фінансових звітів, банківських виписок, тощо). Крім того, заявником також не було надано суду доказів, які б вказували на понесення ТОВ «Валок» значних матеріальних збитків, у зв`язку із відповідними обставинами.
		У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена мирова угода фактично передбачає розстрочення погашення боржником грошових вимог кредиторів, що надає можливість боржнику контролювати свої доходи та видатки, з метою виконання мирової угоди.
		Крім того, проаналізувавши стан виконання мирової угоди до введення карантину, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.5 ст.81 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв на час затвердження мирової угоди, з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами цієї мирової угоди.
		Згідно до п.п. 3 мирової угоди, який міститься у розділі «Порядок, умови та строк виконання мирової угоди» та додатку №2, грошові вимоги ОСОБА_3 в розмірі 1 935 000,00грн боржник зобов`язується погасити рівними частками по 107 500,00грн щомісяця протягом 18 місяців з дня набуття чинності ухвалою суду про затвердження цієї Мирової угоди, починаючи з наступного місяця після його затвердження із граничними термінами, зокрема, до: « 27.06.2019, 27.07.2019, 27.08.2019, 27.09.2019, 27.10.2019, 27.11.2019, 27.12.2019, 27.01.2020, 27.02.2020, 27.03.2020».
		Як зазначає боржник у своїй заяві, ним було частково  погашено грошові вимоги. Водночас, із змісту відповідних заперечень вбачається, що ТОВ «Валок» здійснив погашення лише у розмірі 320  000,00грн. Доказів протилежного заявником суду надано не було.
		Зазначені обставини свідчать про те, що неналежне виконання умов мирової угоди ТОВ «Валок» має місце ще до введення на території України карантину (до 12.03.2020). Доказів, які б вказували на протилежне  заявником суду також не надано.
		Отже, посилання ТОВ «Валок» на наявність карантину, який ускладнює виконання ухвали суду від 20.05.2019, є безпідставним, що підтверджується вищезазначеним.
		Крім того, відповідно до  ч. 5  ст. 331 ГПК України  розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		Як зазначалось вище, відповідна ухвала суду про затвердження мирової угоди була постановлена за результатами судового засідання  20.05.2019 та відповідно до ст. 235 ГПК України набрала законної сили. Отже, у відповідності до ст. 331 ГПК України, відстрочення виконання вказаної ухвали можливе лише до 20.05.2020.
		У своїй заяві ТОВ «Валок» просить суд відстрочити виконання ухвали суду на один рік. Проте, боржником жодним чином не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із кредиторами у майбутньому.
		Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №     11-рп/2012),  а надання відстрочення виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
		Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду в даний час, як і не обґрунтовано термін, на який він просить відстрочити виконання судового рішення.
		За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Валок» про відстрочення виконання ухвали від 20.05.2019.
		Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства,  ст.ст. 113, 119, 169, 170, 234-235,  331 ГПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Валок» від 29.04.2020 (вх. №8846/20 від 08.05.2020) про відстрочення виконання судового рішення  - відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            О.С. Янюк
		Ухвалу підписано 03.06.2020.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...