Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/9550/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2020.
Дата набрання законної сили: 06.05.2020
Номер судового провадження: 61-3042ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		06 травня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 761/9550/17
		провадження № 61-3042св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
		учасники справи:
		позивач -ОСОБА_1 ,
		відповідачі -Український центр оцінювання якості освіти, Державне підприємство «Інфоресурс», 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Українського центру оцінювання якості освіти (далі - Центр оцінювання), Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , про зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення.
		Позов обґрунтований тим, щопозивач є студенткою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - КНУ ім. Т. Шевченка) з денною формою навчання. Освітню послугу вона отримує на підставі договору № 306 про надання освітньої послуги (навчання) КНУ ім. Т. Шевченка від 18  серпня 2015 року, укладеного в її інтересах матір`ю ОСОБА_5 з учбовим закладом в особі ректора ОСОБА_6 . Причиною укладання договору було поєднання її бажання навчатись у зазначеному університеті та отримання третього місця в рейтингу з набраних балів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (далі - ЗНО) абітурієнтів, що отримали право навчатися за рахунок бюджетних коштів державного замовлення після ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мали більш високі результати оцінювання, та зайняли у вказаному рейтингу вищі місця, ніж позивач. 
		Генеральною прокуратурою України проінформовано ОСОБА_1 про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та спрямування до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42015000000001181 за обвинуваченням директора Центру оцінювання, його двох заступників та ще чотирьох осіб у несанкціонованій зміні результатів зовнішнього незалежного оцінювання у 2014-2015 роках, привласненні та легалізації коштів Державного бюджету України та Американських рад з міжнародної освіти за частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28 частиною другою статті 205, частиною четвертою статті 28 частиною третьою статті 362, частиною четвертою статті 28 частиною другою статті 366, частиною четвертою статті 28 частиною третьою статті 209 КК України. 
		Позивач стверджувала про встановлення слідством, що службові особи Центру оцінювання у змові з іншими невстановленими слідством особами, утворили злочинну організацію для привласнення коштів Центру оцінювання та отримання протиправної винагороди за завищення результатів ЗНО. Такі дії надали окремим особам незаконні переваги у доступі до вищої освіти, обмежуючи доступ до неї абітурієнтів, які мали на це законне право. Під час розслідування отримані письмові підтвердження директора Центру оцінювання про недостовірність інформації, поданої у 2014-2015 роках окремими вступниками для зарахування на навчання до вищих навчальних закладів. Підробку результатів ЗНО цих осіб підтверджено висновками експертиз. 
		ОСОБА_1 проінформовано, що вона є особою, яка має право здобути вищу освіту за кошти державного бюджету у зв`язку з отриманням вказаних підтверджень щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зараховані на навчання за рахунок бюджетних коштів до КНУ ім. Т. Шевченка, оскільки згідно з пунктом 6 статті 44 Закону України «Про вищу освіту» рейтинговий список вступників формується на основі конкурсного балу за кожною спеціальністю згідно з виставленими вступниками пріоритетами з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету. Після отримання вказано повідомлення, позивач звернулась до адміністрації вищого навчального закладу, де її повідомлено, що вирішення питання про поновлення її порушених прав шляхом зарахування на бюджетне місце унеможливлено тим, що в базі Центру оцінювання до цього часу відображено недостовірні результати ЗНООСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 
		Позивач зазначає, що Центром оцінювання, ДП «Інфоресурс» порушено її право на отримання освіти за кошти бюджету шляхом внесення до Єдиною державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) недостовірних даних.
		Позивач просила суд визнати за нею право на отримання вищої освіти в КНУ ім. Т. Шевченка за кошти Державного бюджету України; встановитивідсутність права ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3  та ОСОБА_4  на отримання вищої освіти в КНУ ім. Т.Шевченка за кошти Державного бюджету України, зобов`язати Центр оцінювання та ДП «Інфоресурс» відновити становище, яке існувало до порушення її права, шляхом відображення в їх базах даних дійсних, відповідних оригіналам робіт, а не несанкціоновано змінених результатів зовнішнього незалежного оцінювання ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3  та ОСОБА_4 .
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2018 року позовні вимоги в частині визнання за позивачем права на отримання вищої освіти в КНУ ім. Т. Шевченка за кошти Державного бюджету України та встановлення відсутності права ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на отримання вищої освіти в КНУ ім. Т. Шевченка за кошти Державного бюджету України залишено без розгляду.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року позов задоволено. Зобов`язано Центр оцінювання та ДП «Інфоресурс» відновити становище, яке існувало до порушення права ОСОБА_1 , шляхом відображення в їх базах даних дійсних, відповідних оригіналам робіт. Стягнуто з Центру оцінювання та ДП «Інфоресурс» в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
		Суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 10 листопада 2015 року № 234/15 та висновку експерта комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 08 червня 2016 року № 078/16, проведених у межах кримінального провадження № 42015000000001181, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 19 червня 2016 року, враховуючи фактичні бали, які отримали студенти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позивач мала право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету, тому позов є обґрунтований, позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції  
		Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ДП «Інфоресурс», ОСОБА_3 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 , ДП«Інфоресурс», ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 960,00 грн на кожного. 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання в рішенні суду першої інстанції на матеріали кримінального провадження № 42015000000001181 за відсутності вироку суду, на підставі якого встановлено вину відповідних осіб у несанкціонованій зміні результатів зовнішнього незалежного оцінювання у 2014-2015 роках, зокрема, стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (завищення балів останніх), є безпідставними.
		ДП «Інфоресурс» не є суб`єктом ЗНО та не наділене повноваженнями вносити зміни до результатів ЗНО, що містяться в Реєстрі сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання ЄДЕБО. Відсутні будь-які докази на підтвердження винних дій ДП «Інфоресурс» про порушення права, свобод чи законних інтересів позивача.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані порушенням її права на навчання за рахунок коштів державного бюджету в КНУ ім. Т. Шевченка. Водночас предметом позову ОСОБА_1 є зобов`язання Центру освіти та ДП «Інфоресурс» відновити становище, яке існувало до порушення її права, шляхом відображення в їх базах даних дійсних, відповідних оригіналам робіт  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		Вступна кампанія 2015 року до КНУ ім. Т. Шевченка є завершеною, вступники 2015 року мають статус студентів та навчаються на третьому курсі, а отже, відновлення становища, що існувало раніше шляхом внесення змін до бази даних не призведе до зарахування на навчання за кошти Державного бюджету України ОСОБА_1
		Після отримання освітнього ступеня «Бакалавр» відповідно до вимог  законодавства за бажанням студента здійснюється інший конкурсний відбір на навчання для здобуття ступеня «Магістра» та використання результатів ЗНО отриманих у 2015 році є неможливим. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач обрала неналежний та неефективний спосіб захисту, який не відповідає характеру спірних правовідносин.
		Позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправильних балів за результатами ЗНО та необхідності відображення в їх базах даних дійсних, відповідних оригіналам робіт третіх осіб.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, поданою адвокатом Андрієнком С. В., на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, просила скасувати оскаржувану постанову, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		12 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
		У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		09 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
		Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірне встановлення судом першої інстанції факту несанкціонованої зміни відомостей щодо результатів ЗНО ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі висновків експертиз, проведених у межах кримінального провадження № 42015000000001181. На думку позивача, вирок у кримінальній справі не є визначальним доказом для доведення порушення прав останньої. 
		Факти несанкціонованого внесення змін до результатів ЗНО ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, що містяться у матеріалах справи. Однак суд апеляційної інстанції, безпідставно здійснивши переоцінку доказів, допустив порушення норм процесуального права, а саме: у статті 76, 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України. 
		Аргументи інших учасників справи
		Відзив Центру оцінювання на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване рішення є законне, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На запит Генеральної прокуратури України від 04 січня 2016 року № 21/2-18310-15 Центр оцінювання співставив результати окремих робіт (надісланих Генеральною прокуратурою України та тих, які містяться в базі даних Центру оцінювання) та надав відповідь Генеральній прокуратурі України у вигляді таблиці. Жодних висновків чи коментарів щодо неправомірності чи несанкціонованого доступу або втручання в базу даних Центр оцінювання не робив, оскільки це не є його компетенцією. 
		Подані третіми особами дані про результати ЗНО відповідають даним, що містяться в ЄДЕБО та базі Центру оцінювання, достовірність яких встановлюється в кримінальному провадженні № 42015000000001181. 
		Відповідно до пункту 18 розділу IXПорядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 300, зареєстрованого в Мінстерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 359/26804 (далі - Порядок), Центр оцінювання має право внести зміни до бази даних з результатами ЗНО вступників виключно у разі прийняття апеляційною комісією рішень про зміну результатів зовнішнього оцінювання. Внесення змін до бази даних на підставі власного рішення, за вимогою Генеральної прокуратури України, будь-якого іншого органу державної влади (крім суду) чи висновку експертизи законодавством не передбачено. Виключно суд у відповідному судовому рішенні може встановити, чи надавалися переваги, чи мало місце спотворення результатів ЗНО і чи вплинули ці дії на вступ кожної особи до закладу вищої освіти. 
		Відзив   ОСОБА_3 , поданий адвокатом Кобець Р. Ю., мотивований тим, що оскаржуване рішення є законне, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що право позивача на навчання у вищому навчальному закладі за рахунок коштів державного бюджету порушено внаслідок неправомірних дій, не підтверджено вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. 
		Посилання ОСОБА_1 на пункт 12 розділу IV Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 року, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15 жовтня 2014 року № 1172 (далі - Наказ № 1172), є необґрунтованим, оскільки вказана правова норма не застосовується до правовідносин, що виникли між сторонами, тому, що поширює свою дію виклюно на час вступної кампанії до вищих навчальних закладів та на відносини, що виникають між абітурієнтами та приймальною комісією вищого навчального закладу під час вступної кампанії. Вступна кампанія 2015 року завершилася, а приймальна комісія КНУ ім. Т. Шевченкавтратила повноваження діяти відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році, затверджених Наказом № 1172. Позивач не заявляла вимоги щодо анулювання наказу про зарахування третіх осіб на навчання та вимоги щодо зарахування її на навчання за рахунок коштів державного бюджету. Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає порушеному праву та не забезпечує його поновлення, є неефективним, що дає підстави для відмови в позові. 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у лютому 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, щоу 2015 році ОСОБА_1 пройшла ЗНО з предметів: Українська мова і література, Англійська мова, Історія України, що підтверджується Сертифікатом № НОМЕР_1 та за результати ЗНО 2015 року, та набрала відповідні бали з Української мови і літератури - 190,0 балів, Історії України - 185,0 балів, Англійської мови - 179,0 балів.
		18 серпня 2015 між КНУ ім. Т. Шевченкав особі ректора ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 укладено договір № 306 про надання освітньої послуги (навчання) КНУ ім. Т. Шевченкана денній формі навчання, спеціалізація правознавство, на юридичному факультеті, на платній основі.
		При поданні позивачем документів до навчального закладу згідно з набраними балами за результатами ЗНО остання не отримала права навчатися за рахунок бюджетних коштів державного замовлення після третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , які мали більш високі результати оцінювання, та зайняли у вказаному рейтингу вищі місця, ніж позивач.
		Генеральна прокуратура України проінформувала ОСОБА_1 про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та спрямування до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42015000000001181 за обвинуваченням директора Центру оцінювання, його двох заступників та ще чотирьох осіб у несанкціонованій зміні результатів ЗНО у 2014-2015 роках, привласненні та легалізації коштів Державного бюджету України та Американських рад з міжнародної освіти за частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28 частиною  другою статті 205, частиною четвертою статті 28 частиною третьою статті 362, частиною четвертою статті 28 частиною другою статті 366, частиною четвертою статтті 28 частиною третьою статті 209 КК України. Слідством встановлено, що службові особи Центру оцінювання у змові з іншими не встановленими слідством особами утворили злочинну організацію для привласнення коштів Центру оцінювання та отримання протиправної винагороди за завищення результатів ЗНО.
		Обвинувальний акт від 27 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 42015000000001181, зареєстрований в ЄРДР 19 червня 2016 року, прийнятий до провадження Солом`янським районним судом м. Києва.
		Суди встановили, що в межах вказаного кримінального провадження проведено комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 10 листопада 2015 року, висновок експерта № 234/15, комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 08 червня 2016 року, висновок експерта № 078/16. 
		Згідно з висновками експертів у цих експертизах встановлено, що в електронні файли із вмістом варіантів сертифікаційних робіт абітурієнтів зазначених у висновку технічної перевірки достовірності результатів зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році вносились зміни. Результати порівняння результатів робіт наведено у Додатку 3.
		Суди дослідили Додаток 3 до висновку експерта  від 08 червня 2016 року № 078/16  та зведену таблицю наслідків перевірки результатів зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році, відповідно до яких: 
		ОСОБА_3 з Історії України фактично набрав 185 балів, а вказано 191 бал, з Англійської мови фактично - 158 балів, вказано - 181 бал;
		ОСОБА_4 з Англійської мови фактично набрала - 179 балів, вказано - 191,5 балів;
		ОСОБА_2 з Української мови і літератури набрала - 168,5 балів, вказано - 187 балів, з Історії України фактично - 178 балів, вказано - 192 бали, з Математики фактично - 171 бал, вказано - 191 бал, з Англійської мови фактично - 177 балів, вказано - 191,5 бал.
		ОСОБА_1 набрала відповідні бали з Української мови і літератури - 190,0 балів, Історії України - 185,0 балів, Англійської мови - 179,0 балів.
		КНУ ім. Т. Шевченка листом на запит суду повідомив, що загальна кількість місць державного замовлення для навчання на денній формі на юридичному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка у 2015 році становила - 151 місце та зараховано 151 студент. На момент підготування листа, з числа зарахованих на місця державного замовлення у 2015 році на денній формі юридичного факультету навчається 150 студентів. Вступники займали наступні місця в Рейтинговому списку у 2015 році: ОСОБА_1 - 458 місце; ОСОБА_2 - 285 місце; ОСОБА_3 - 409 місце;    ОСОБА_4 - 176 місце.
		Суди встановили, що згідно з фактичними балами, які отримали студенти, ОСОБА_1 повинна посідати вище місце в Рейтинговому списку у 2015 році та мала право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
		Позивач зазначила, що в базі Центру оцінювання до цього часу відображено недостовірні результати ЗНО відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Верховний Суд виходить з того, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Позовні вимоги у справі, яка переглядається, стосуютьсятого, що Центр оцінювання, ДП «Інфоресурс» порушили право позивача на отримання освіти за кошти бюджету шляхом внесення до ЄДЕБО недостовірних даних.
		 
		Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
		Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір є спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
		Таким чином, основними ознаками публічно-правового спору є наявність сторони - особи, що здійснює публічно владні функції, та особливого предмету спору, що виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою особою передбачених законом функцій.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		До  компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
		 
		Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначено Законом України «Про освіту».
		Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти передбачено Законом України «Про вищу освіту».
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 12 Закону України «Про вищу освіту» управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про освіту» зовнішнє незалежне оцінювання - це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, що проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією).
		На виконання Указу Президента України від 04 липня 2005 року № 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 31 грудня 2005 року № 1312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», якою затверджено Положення про Український центр оцінювання якості освіти (далі - Положення).
		Відповідно до пункту 1 Положення Центр оцінювання є бюджетною установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України (далі - МОН).
		Згідно з пунктом 4 Положення Центр оцінювання відповідно до покладених на нього завдань: подає на запит навчальних закладів системи загальної середньої освіти та вищих навчальних закладів інформацію про результати зовнішнього незалежного оцінювання.
		Центр оцінювання відповідно до покладених на нього завдань: оформляє і видає особам, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, сертифікат з його результатами; подає на запит навчальних закладів системи загальної середньої освіти та вищих навчальних закладів інформацію про результати зовнішнього незалежного оцінювання; проводить моніторинг якості освіти; веде реєстр обліку осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання (пункт 5 Положення).
		Відповідно до пункту 6 Положення Центр оцінювання під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також з фізичними особами.
		Механізм проведення зовнішнього незалежного оцінювання (оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні) визначено Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 12 Порядку суб`єктами зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти є: 1) МОН; 2) Український центр оцінювання якості освіти; 3) регіональні центри оцінювання якості освіти; 4) орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, структурні підрозділи з питань освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
		Згідно з Порядком відповідальним суб`єктом за здійснення організаційно-технологічного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти є Центр оцінювання.
		Згідно з пунктом 13 Положення про ЄДЕБО відповідальність за достовірність, точність та повноту відомостей, що містяться в Єдиній базі, несуть згідно із законом навчальні заклади, Український центр оцінювання якості освіти та інші підприємства, установи, організації, що уповноважені на внесення таких відомостей в Єдину базу у порядку, що визначається розпорядником Єдиної бази. Керівник підприємства, установи, організації визначає посадових осіб, які несуть персональну відповідальність за своєчасність внесення до Єдиної бази повних, актуальних та достовірних відомостей, визначених законодавством.
		Пунктом 16 Положення про ЄДЕБО передбачено, що Технічним адміністратором Єдиної бази та розпорядником її відомостей та даних, у тому числі персональних, є державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника Єдиної бази, забезпечує здійснення заходів із створення, доопрацювання і супроводження програмного забезпечення Єдиної бази та інформаційно-пошукової системи доступу до її відкритих даних, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей та даних, що містяться в Єдиній базі, надає, тимчасово припиняє (блокує) та анулює доступ до Єдиної бази в порядку, що визначається розпорядником Єдиної бази.
		Центр оцінювання, його регіональні підрозділи та ДП «Інфоресурс» відповідають ознакам суб`єкта владних повноважень, визначеним пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, зокрема, здійснюють публічно-владні управлінські функції з оцінювання результатів навчання шляхом проведення зовнішнього незалежного оцінювання, належать до сфери управління МОН та у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами та положеннями, виконують делеговані владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
		Верховний Суд виходить з того, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб, тому Центр оцінювання, ДП «Інфоресурс» є органами, рішення яких є обов`язковими, зокрема, для закладів вищої освіти.
		Враховуючи принципи, функції Центру оцінювання, ДП «Інфоресурс» та зміст положень вищезазначених норм права, за предметним та суб`єктним складом цей спір має ознаки публічно-правових правовідносин, а отже, має розглядатися судами адміністративної юрисдикції.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, зокрема, має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
		Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.
		З урахуванням висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа № 145/166/18, провадження 14-524цс19, на виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови вона може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. 
		Керуючись статтями 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року скасувати, провадження у справі закрити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                                                   О. В. Ступак
		Судді:                                                                                               І. Ю. Гулейков
		                                                                                                          А. С. Олійник 
		                                                                                                          С. О. Погрібний
		Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...